Постанова

від 02.03.2021 по справі 320/4696/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4696/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., за участі представників позивача Пальчевського А.А., Андрущенка А.О., представника відповідача Бордаченка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи

В С Т А Н О В И В :

28.08.2019 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод") про застосування заходів реагування у вигляді у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Сахна, 126, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 02.08.2019 № 267.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевіркою булі встановлені порушення правил пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Посилаючись на положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та ст.70 Кодексу цивільного захисту позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Приймаючі рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що більшість виявлених порушень, які могли нести реальну загрозу, було усунуто суб`єктом господарювання та підтверджується актами перевірки, а інші ж порушення, що не були усунуті, не містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування - збереження життя/здоров`я людей та майна.

Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати його через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, апелянт наголосив, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини у справі, оскільки ті порушення, які не були усунуті відповідачем, створюють пряму загрозу життю та здоров`ю людей у разі виникнення пожежі.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДСНС України у Київській області відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби з надзвичайних ситуацій на 2019 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 30.11.2018 №692 було здійснено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Сахна, 126.

18.07.2019 директору ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" ОСОБА_1 було вручено повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 12.06.2019 № 66/1/8316.

Разом з тим, позивачем 26.06.2019 видано посвідчення № 6414 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод", яке було вручено директору ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" ОСОБА_1 31.07.2019.

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2019 № 267, у якому зафіксовано 45 порушень.

У подальшому наказом ГУ ДСНС у Київській області від 18.10.2019 № 1106 наказано провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Сахна, 126.

Позивачем 18.10.2019 видано посвідчення № 9569 на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке було вручено директору ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" ОСОБА_2 21.10.2019.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.2019 № 387, у якому зафіксовано 23 порушення.

У подальшому ГУ ДСНС у Київській області проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТОВ "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Сахна, 126.

За результатами перевірки складено акт від 28.11.2019 № 418, у якому зафіксовано 15 порушень із 45 порушень, зазначених у акті від 02.08.2019 № 267, а саме:

1.пункт 1.10, глава 1, розділ ІІІ ППБУ: на елеваторі не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання , входів до будинків та споруд;

2. пункт 2.5, глава 2, розділ ІІІ ППБУ: у адміністративному корпусі та вісовій, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати), які оброблені вогнезахисною сумішшю не відповідають технічним характеристикам просочувальної суміші ДСА-2 ;

3. пункт 2.31, глава 2, розділ ІІІ ППБУ: сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення не вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

4. пункт 2.32, глава 2, розділ ІІІ ППБУ: світлові покажчики Вихід постійно не утримуються справними;

5. пункт 1.6, глава 1, розділ ІV ППБУ: з`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

6. пункт 1.21, глава 1, розділ ІV ППБУ: захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

7. пункт 1.2, глава 1, розділ V ППБУ: будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

8. пункт 1.4, глава 1, розділ V ППБУ: підтримання експлуатаційної придатності СНЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

9. підпункт 9, пункту 2.1, глава 2, розділ V ППБУ: біля місць розташування пожежних водойм не встановлені (відповідаль за встановлення згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них;

10. підпункт 2, пункт 2.2., глава 2, розділ V ППБУ: кожен пожежний кран-комплект не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентеля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

11. підпункт 9, пункт 2.2., глава 2, розділ V ППБУ: пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

12. підпункт 9, пункт 2.2, глава 2, розділ V ППБУ: пожежні кран-комплекти не справні і не доступні для використання;

13. ПТБ (наказ МВС від 05.11.2018 № 879) розділ ІІІ п. 7 Наказ МНС № 140 п. 7: не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності;

14. пункт 2, розділ ІІІ ПТБ: не проведено навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях;

15. пункт 4, глава 6, розділ V ПТБ: допуск до роботи працівників не здійснюється тільки після проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки.

Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Згідно частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 2 Закону України № 877 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 3 Закону № 877 визначені основні принципи державного нагляду (контролю).

Підставою для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Згідно ч. 5 ст.4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Статтею 1 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що вказаний кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Частина 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що більшість виявлених порушень відповідачем усунуто, а решта порушень не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного блокування роботи підприємства.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком погоджується з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було проведено роботу з усунення порушень та недоліків, встановлених актом № 267 від 02.08.2019, зокрема, даний факт підтверджується й актами від 22.10.2019 № 387 та від 28.11.2019 № 418.

Крім того, відповідачем додано:

- акт надання послуг № 173 від 22.11.2019, згідно якого ТОВ АГНІ-112 було надано послуги ТОВ Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод з обробки протипожежним вогнезахисним покриттям конструкцій;

-акт перевірки відповідності вогнезахисту від 22.11.2019 № 26;

-посвідчення про проходження уповноваженими особами ТОВ Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, що видані відповідним територіальним органом ДСНС;

-журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки.

Щодо порушення п. 1,10, гл. 1, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, то як слідує з інформаційної довідки із ДРРПНМ від 16.09.2019, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та інвентаризаційної справи на будівлі та споруди, у позивача відсутня така споруда як елеватор .

Щодо порушенняп. 2.5, гл. 2, розділу III ППБ України, то відповідно до акту надання послуг від 22.11.2019 № 173 ТОВ АГНІ-112 було надано послуги ТОВ Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод з обробки протипожежним вогнезахисним покриттям дерев`яних конструкцій.

Згідно акту перевірки відповідності вогнезахисту від 22.11.2019 №25 ТОВ АГНІ-112 надало гарантію на експлуатацію відповідного вогнезахисту до 13.11.2022.

Крім того, за результатом проведених робіт у 1983-1984 роках будівлі та споруди Переяслав-Хмельницького комбікормового заводу були введені в експлуатацію відповідно до діючих на той час вимог та нормативних актів без зауважень з оцінкою якості будівництва об`єкту добре , що підтверджується актом державної прийомної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 29.12.1983 та актом державної прийомної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 29.06.1984, а також актом приймання обладнання від 29.12.1983, актом приймання обладнання після індивідуального випробування від 29.12.1983, актом про приймання обладнання після комплексного випробування від 29.12.1983.

Зі змісту акту державної прийомної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 29.12.1983 та акту державної прийомної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію від 29.06.1984 вбачається, що були проведені заходи з охорони праці, забезпеченню вибухобезпеки, пожежобезпеки, що підтверджується підписом представника органу державного пожежного нагляду.

За таких обставин, під час реконструкції об`єктів відповідача у 1983-1984 були дотриманні усі правила та нормативні акти, у тому числі правила пожежної та техногенної безпеки, чинні на момент проведення ремонтних робіт, наслідком чого стало введення в експлуатацію цих будівель та споруд.

Щодо порушення п. 1.6, глави 1, розділу IV ППБ України, то позивачем не зазначено, в яких саме приміщеннях є такі недоліки.

Разом з тим, позивачем не спростовано факт, встановлений судом першої інстанції, що ряд об`єктів не використовується відповідачем, вони виведені з експлуатації, об`єкти із електропостачанням знеструмлені, що підтверджується наказом №3 від 30.08.2019.

Щодо порушення п. 1.21, глави 1, розділ IV ППБ України, колегія суддів також погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Пунктом 4.3. розділу 4 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що необхідність виконання блискавкозахисту об`єкта від прямого удару блискавки (ПУБ) і його рівень блискавкозахисту (РБЗ) визначаються за таблицею Додатка А в залежності від можливо очікуваної кількості уражень об`єкта блискавкою за рік N і суспільного значення і тяжкості наслідків від дії блискавки.

У п. 4.4 цього ж ДСТУ вказано, що очікувана кількість уражень об`єкта блискавкою за рік N визначається за формулами, що наведені у цьому ДСТУ і у подальшому показники із цих формул необхідно підставити у Додаток А.

Однак, позивач як суду першої інстанції, так й апеляційному суду не довів порушення відповідачем цих приписів вказаного ДСТУ.

Так само, позивач, посилаючись на 1 пункт Додатку А щодо необхідності забезпечити 1-й рівень блискавкозахисту на усіх об`єктах відповідача, не довів, що усі такі будівлі та споруди відповідача відносяться до зон класів 1 і 20 згідно НАПБ В.01.056-2005/111, тому повинні мати відповідний рівень блискавкозахисту.

Щодо порушень п. п. 1.2, 1.4 гл. 1 розділу IV ППБ України, колегія суддів також підтримує висновок суду першої інстанції, що посилання позивача на ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту є безпідставним, оскільки навіть відповідно до п. 7.2.23 ДБН В.2.5-56:2014 і Додатку А до цього ДБН у відповідача відсутній обов`язок встановлювати систему пожежного захисту відносно його об`єктів. У Додатку А ДБН В.2.5-56:2014 вказані критерії, у разі перевищення яких відповідна будівля чи споруда облаштовується СПС.

У п. 7.2.23 вказані додаткові винятки, коли система протипожежного захисту не встановлюється: у приміщеннях з мокрими процесами; санвузлах; виробничих та складських приміщеннях категорії Д за пожежною безпекою; сходів та сходових клітинах. Об`єкти відповідача відносяться до винятків у п. 7.2.23 або ж не відповідають параметрам Додатку А, а тому не потребують встановлення СПС.

Відтак, з огляду на відсутність у власності відповідача будівель та споруд, у яких повинні бути встановлені СПС, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не порушено п. 1.2 та п. 1.4, глава 1, розділ IV ППБ України.

Щодо порушень п.п. 2, 9, пункт 2.2., глави 2, розділу V ППБУ, то судом першої інстанції було вірно зауважено, що відповідно до п. 8.4 ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація , внутрішній протипожежний водопровід не треба передбачати у будівлях та спорудах, які мають менший об`єм, ніж вказаний у таблицях 3 і 4 (цього ж розділу); у виробничих та складських будівлях і спорудах І, ІІ та ІІІ ступеня вогнестійкості категорій Г і Д незалежно від об`єму; у виробничих, адміністративно-побутових будівлях і спорудах промислових підприємств, а також приміщеннях для зберігання овочів, фруктів та холодильниках, які не обладнанні питним або виробничим водопроводом, для яких передбачено гасіння пожеж із ємкостей; у виробничих будівлях і спорудах із переробки с/г продукції категорії В, І і ІІ ступеня вогнестійкості, об`ємом не більше ніж 5 000 м3.

Верховний Суд у постановах від 19.09.2019 у справі №420/6512/18, від 28.11.2019 у справі №820/4971/16 та від 31.10.2019 у справі №820/3704/16 зазначив, що: поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак, вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства .

Натомість, позивачем не обґрунтовано, чому саме зупинення роботи усіх будівель і споруд відповідача є співмірним і адекватним способом реагування на виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють на підприємстві, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Матеріали справи свідчать, що за результатами здійснення чергового перевірочного заходу відповідачем не було повністю усунуто всі порушення, проте, позивачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, оскільки не доведено, що порушення, які так і не були усунуті відповідачем можуть призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, враховуючи, що важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи підприємства.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до п.12 ч.1 ст.67, ст.68 КЦЗ України заходи реагування на порушення можуть включати як повне, так і часткове зупинення роботи підприємства, а також можуть стосуватися лише щодо окремих виробничих вузлів (окремих виробництв, виробничих дільниць, будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць). Очевидно, що наведеними правовими нормами передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи є крайнім заходом.

Отже, враховуючи недоведеність суб`єктом владних повноважень, що порушення, які не були усунуті відповідачем, містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування - збереження життя/здоров`я людей та майна, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування крайнього заходу у вигляді повного зупинення роботи підприємства.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правильними, наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги.

Таким чином, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Повний текст виготовлено 05.03.2021.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Переяслав-Хмельницький комбікормовий завод" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель