Рішення

від 08.10.2020 по справі 500/1251/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1251/20

08 жовтня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької

представника позивача: Лесюка М.М.;

представника відповідача: Васильчук І.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікое Україна" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікое Україна" (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2020 року № 9/7.4-17/209000 та № 10/7.4-17/209000.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки при оформленні митних декларацій від 05.01.2018 № UA403010/2018/000115, 09.01.2018 № UA403010/2018/000149, 20.02.2018 № UA403010/2018/0001219 із застосуванням режиму вільної торгівлі з країнами ЄС, підприємством надано декларації інвойси складені експортером "H.T.S. HOL TRUCK SERWIS Tomasz Kozuchowski" на інвойсі від 22.12.2017 №142/ТК/17/ЕХ-16, № 143/ТК/17/ЕХ-17, від 10.02.2018 № FA/1/EX/2018 та застосовано преференцію по сплаті ввізного мита „410 - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, яка відображена в графі 36 митний декларацій і які відповідають всім вимогам Протоколу 1 Угоди.

Вказує, що таким чином позивач при митному оформленні надано в Тернопільську митницю ДФС документи, які безумовно підтверджують верифікацію отриманих товарів, зокрема, декларації інвойси складені експортером „ H.T.S. HOL TRUCK SERWIS Tomasz Kozuchowski " та містять інформацію щодо країни походження товарів - Франція, Франція і Німеччина відповідно.

Зазначає, що надані позивачем декларації інвойси складені відносно саме тих транспортних засобів, які проходили процедуру розмитнення, оскільки ідентифікаційні номера транспортних засобів зазначенні у деклараціях інвойсах тіж, що і у митних деклараціях.

Тому, на думку позивача, оскільки надані позивачем декларації інвойси містять повну та достовірну інформацію щодо задекларованого товару, будь-які розбіжності в документах про країну походження товару відсутні, ним підтверджено країну походження задекларованих за митними деклараціями товарів у відповідності до вимог статей 43, 44,257, 266, 335 Митного кодексу України.

Ухвалою судді від 29.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12.06.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якій вказує, що з метою забезпечення належного контролю за правомірністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками ввізного мита, митницею, відповідно до ст. 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, було скеровано на верифікацію до ДФС України декларації інвойс складені експортером від 22.12.2017 №142/ТК/17/ЕХ-16, № 143/ТК/17/ЕХ-17, від 10.02.2018 № FA/1/EX/2018, які в свою чергу були направлені на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польщі.

Уповноважений орган Республіки Польща листом від 26.11.2019 №1401-ІОС.4331.103.2019 повідомив про неподання експортером документів для підтвердження преференційного статусу походження товарів.

Таким чином, товари, митне оформлення товарів яких здійснене за митними деклараціями від 05.01.2018 № UA403010/2018/000115, 09.01.2018 № UA403010/2018/000149, 20.02.2018 № UA403010/2018/0001219 підлягають оподаткуванню ввізним митом за повною ставкою ввізного мита відповідно до ст.48 Митного кодексу України. Тому пільгові (преференційні) ставки ввізного мита при митному оформленні товарів за вказаними митними деклараціями були застосовані невірно.

Вказує, що вищенаведене свідчить про порушення позивачем підпункту (b) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди, вимог ст.43, ч.1 ст.257, ст.280 Митного кодексу України та п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань за ввізним митом та податком на додану вартість.

Також зазначає, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки щодо дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 05.01.2018 № UA403010/2018/000115, 09.01.2018 № UA403010/2018/000149, 20.02.2018 № UA403010/2018/0001219 було встановлено порушення вимог: пп. (b) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди, вимог ст.43, ч.1 ст.257, ст.280 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 39709,13 грн; пп."в" п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 7941,83 грн.

Тому, вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без порушень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалами суду від 30.06.2020, 13.07.2020, 22.07.2020 розгляд справи було відкладено.

Судове засідання 26.08.2020 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

Судове засідання 14.09.2020 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалами суду від 30.09.2020 та 01.10.2020 розгляд справи було відкладено.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

Судом встановлено, що ТзОВ „Рікое Україна" (33768257) зареєстроване 22.09.2005. Взято на облік в органах державної податкової служби 26.0.2005 за №527, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Тернопільській області (м.Тернопіль).

ТзОВ "Рікое Україна" на підставі зовнішньоекономічного контракту № 21/12/11-1 укладеного 21.12.2011 ( з подальшими змінами і доповненнями) з Польською фірмою „ H.T.S. HOL TRUCK SERWIS Tomasz Kozuchowski" 08- ПО Siedlce, ul.Poznanska 107/18, Polska., ввезено на митну територію України товари оформлені Тернопільською митницею ДФС за митними деклараціями:

- від 05.01.2018 №UA403010/2018/000115 ввезено товар - Сідельний тягач RENAULT 500 DXi Magnum 2007 року випуску, бувший у використанні, модельний рік 2007, колісна формула 4x2 ідентифікаційний номер, № шасі: НОМЕР_1 об`єм двигуна 12780 куб. см., потужність двигуна 368кВт, тип двигуна дизельний, колір білий, номер двигуна - не визначено, призначений для перевезення напівпричепів. Торговельна марка "RENAULT". Виробник фірма "RENAULT TRUCKS" Франція/EU. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8701209000. Ставка ввізного мита-повна- 10% (пільгова- 10%, ЄС-2,5 %) (спосіб платежу 01). Умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС - EXW PL Siedlce. Вага брутто - 8370 кг. Вага нетто - 8370 кг. Фактурна вартість товару - 4700,00 Євро (або згідно з встановленим НБУ курсом 1 Євро = 33,798126 грн. на день митного оформлення - 158851,19 грн.). Митна вартість визначена за резервним методом та становить - 167643,77 гривень. По даному товару до бюджету сплачено митних платежів на суму 38588,06 грн., а саме: мито - 4191,09 грн. (спосіб платежу-01), податок на додану вартість - 34366,97 гривень.

- від 09.01.2018 №UA403010/2018/000149 ввезено товар - Сідельний тягач RENAULT 500 DXi Magnum 2008 року випуску, бувший у використанні, модельний рік 2008, колісна формула 4x2 ідентифікаційний номер, № шасі: НОМЕР_2 об`єм двигуна 12780 куб.с, потужність двигуна 368кВт, тип двигуна дизельний, колір білий номер двигуна - не визначено призначений для перевезення напівпричепів. Торговельна марка "RENAULT". Виробник фірма "RENAULT TRUCKS" Франція/EU. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8701209000. Ставка ввізного мита-повна- 10% (пільгова- ,10%., ЄС-2,5 %) (спосіб платежу 1. Умови поставки товару згідно IHKOTEPMC-EXW PI Siedlce. Вага брутто- 8041 кг. Вага нетто-8041 кг. Фактурна вартість товару - 5400,00 Євро (або згідно з встановленим НБУ курсом 1 Євро = 33,97091 грн. на день митного оформлення - 183442,91 грн.). Митна вартість визначена за резервним методом та становить - 197191,62 гривень. По даному товару до бюджету сплачено митних платежів на суму 45354,07 грн., а саме: мито - 4929,79 грн. (спосіб платежу-01), податок на додану вартість - 40424,28 гривень.

- від 20.02.2018 №UA403010/2018/001219 ввезено товар - напівпричіп KOEGEL S24 2008 року випуску, бувший у використанні ідентифікаційний номер Шасі: НОМЕР_3 повна маса 39000 кг тривісний, тентований призначений для перевезення вантажів. Торговельна марка KOEGEL. Виробник "KOEGEL" Німеччина/DE. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8716398000. Ставка ввізного мита-повна- 10% (пільгова-10%, ЄС-2,5 %) (спосіб платежу 01). Умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС - EXW PL Siedlce. Вага брутто- 6830 кг. Вага нетто - 6830 кг. Фактурна вартість товару - 2800,00 Євро (або згідно з встановленим НБУ курсом 1 Євро = 33,521795 грн. на день митного оформлення - 93861,03 грн.). Митна вартість визначена за резервним методом та становить - 164619,64 гривень. По даному товару до бюджету сплачено митних платежів на суму 37862,52 грн., а саме: мито-4115,49 грн. (спосіб платежу-01), податок на додану вартість - 33747,03 гривень.

Відповідно до положень статті 345 пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України та на підставі наказу Галицької митниці Держмитслужби від 26.02.2020 № 84 працівниками відділу митного аудиту Галицької митниці Держмитслужби, проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ Рікое Україна дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 05.01.2018 № UA403010/2018/000115, від 09.01.2018 № UA403010/2018/000149, від 20.02.2018 № UA403010/2018/0001219.

Результатами вказаної перевірки оформлено актом від 13.03.2020 № 8/7.4-19/33768257 (аркуш справи 34-41).

Як вбачається із вказаного акта, в ході проведення перевірки з метою забезпечення належного контролю за правомірністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками ввізного мита, митницею відповідно до статті 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII (далі - Угода), було скеровано на верифікацію до ДФС України декларації інвойс складені на інвойсах від 22.12.2017 № 142/ТК/17/ЕХ-16, від 22.12.2017 № 143/ТК/17/ЕХ-17, від 10.02.2018 № FA/1/EX/2018, які в свою чергу були направленні на перевірку до уповноваженого органу Польщі.

Державною митною службою України листом від 06.02.2020 № 16-16/16-0- 01/7.4/26 направлено Галицькій митниці ДМС інформацію уповноваженого органу Польщі від 26.11.2019 №1401-ЮС.4331.103.2019, щодо не підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у інвойсах від 22.12.2017 № 142/ТК/17/ЕХ-16, від 22.12.2017 № 143/ТК/17/ЕХ-17, від 10.02.2018 № FA/1/EX/2018.

Зважаючи на відсутність інформації про країну походження, контролюючий орган в ході перевірки дійшов висновку, що товари оформлені ТзОВ „Рікое Україна" за МД від 05.01.2018 № UA403010/2018/000115, 09.01.2018 № UA403010/2018/000149, 20.02.2018 № UA403010/2018/0001219 підлягають оподаткуванню ввізним митом за повною ставкою ввізного мита відповідно до статті 48 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI (зі змінами та доповненнями), тому пільгові (преференційні) ставки ввізного мита при митному оформленні товарів за вказаними митними деклараціями застосовані невірно.

Тому, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТзОВ "Рікое Україна" контролюючим органом встановлено порушення:

- підпункту (b) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди, вимог статті 43, частини1 статті 257, статті 280 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 39709,13 грн;

- підпункту "в" пункту 185.1 статті185, пункту187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 7941,83 грн.

На підставі висновків вказаного акта, Галицькою митницею Держмитслужби 31.03.2020 винесено податкові повідомлення-рішення:

- 9/74-19/209000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на 59563,70 грн (39709,13 грн за податковими зобов`язаннями, 19854,57 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (аркуш справи 47);

- 10/74-19/209000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію Україну товарів на 11912,75 грн (7941,83 грн за податковим зобов`язанням, 3970,92 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (аркуш справи 48).

Не погоджуючись із сказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.318 Митного кодексу України (далі - МК України), усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

В силу п. 24 ч.1 ст.4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст.318 МК України, митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Положеннями статті 272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.280 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

В силу ч.ч. 1-3 ст.36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

За змістом статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Частиною 9 статті 36 МК України передбачено, що особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16 вересня 2014 року №1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

В силу статті 25 глави 1 розділу ІV вищезазначеної Угоди, сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою-1, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

Відповідно статті 26 глави 1 розділу ІV Угоди, положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ( Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва ).

Порядок визначення походження товарів викладений у Протоколі I - Протокол щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва, до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Протокол І).

Згідно частини 1 статті 16 Протоколу І, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або UA/EU/P1/ua 14; (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Відповідно до статті 22(1) Протоколу І Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього Протоколу, може бути складена: (a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро. Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування під час митного оформлення декларант надав митному органу інвойси від 22.12.2017 № 142/ТК/17/ЕХ-16, від 22.12.2017 № 143/ТК/17/ЕХ-17, від 10.02.2018 № FA/1/EX/2018, які з метою забезпечення належного контролю за правомірністю визначення країни походження товарів, які оподатковуються преференційними ставками ввізного мита було скеровано на верифікацію до ДФС України, які в свою чергу були направлені на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польщі.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 45 МК України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Водночас частиною 1 та 2 статті 37 розділу ІV Угоди про асоціацію встановлено, що Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

Якщо Сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої Сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Відповідно до статті 32 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу І до Угоди про асоціацію Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно з положеннями статті 33 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу І до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до частини 5 статті 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Як вбачається із матеріалів справи уповноважений орган Республіки Польща листом від 26.11.2019 №1401-ІОС.4331.103.2019 повідомив неподання експортером (H.T.S. HOL TRUCK SERWIS Tomasz Kozuchowski) документів для підтвердження преференційного статусу походження товарів, у зв`язку із чим митний орган дійшов висновку, що товари оформлені ТзОВ "Рікое Україна" за митними деклараціями від 05.01.2018 № UA403010/2018/000115, 09.01.2018 № UA403010/2018/000149, 20.02.2018 № UA403010/2018/0001219 підлягають оподаткуванню ввізним митом за повною ставкою ввізного мита відповідно до ст.48 Митного кодексу України.

З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити, що в ході проведення перевірки відповідачем не було здобуто доказів того, що товар (сідельний тягач RENAULT 500 DXi Magnum 2007 року випуску, сідельний тягач RENAULT 500 DXi Magnum 2008 року випуску та напівпричіп KOEGEL S24 2008 року випуску) не має преференційного походження з ЄС у розумінні Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

При цьому матеріали справи містять лист генерального директора H.T.S. HOL TRUCK SERWIS Tomasz Kozuchowski (експортера) вказаних товарів, у якому останній повідомляє митні органи про те, що усі необхідні документи щодо підтвердження походження сідельних тягачів та напівпричіпа були подані до відповідної митної служби Республіки Польща. Проте через обмежену роботу державних установ Республіки Польща у зв`язку із епідемією коронавірусу письмове підтвердження даного факту може бути отримано після завершення карантинних заходів. (аркуш справи 43)

Крім цього, як вбачається із листа Палати адміністрування державних доходів у Варшаві від 26.11.2019 №1401-ІОС.4331.103.2019, польські митні установи підтвердили справжність доказів про походження товару. (аркуш справи 104)

До того ж надані позивачем декларації інвойси складені відносно саме тих транспортних засобів, які проходили процедуру розмитнення, так як ідентифікаційні номера транспортних засобів зазначені у деклараціях інвойсах такі ж що і у митних деклараціях.

При цьому доказів того, що сідельний тягач RENAULT 500 DXi Magnum 2007 року випуску, сідельний тягач RENAULT 500 DXi Magnum 2008 року випуску та напівпричіп KOEGEL S24 2008 року випуску оформлені ТзОВ "Рікое Україна" за митними деклараціями від 05.01.2018 № UA403010/2018/000115, 09.01.2018 № UA403010/2018/000149, 20.02.2018 № UA403010/2018/0001219 не мають преференційного походження з ЄС у розумінні Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони відповідачем не надано та судом не здобуто.

Суд зазначає, що нормами ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначена норма розподіляє обов`язок надання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні даної справи, суд відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує висновки Європейського суду з прав людини, наведені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року, де суд зауважив, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки захист прав повинен бути не лише формальним, але й реальним. Також надмірні формальності не можуть покладатися в основу рішень адміністративного органу, якими б заперечувалася сутність змісту конституційно гарантованого права.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2020 року № 9/7.4-17/209000 та № 10/7.4-17/209000.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікое Україна" сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікое Україна", місцезнаходження вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46027, код ЄДРПОУ 33768257;

відповідач: Галицька митниця Держмитслужби, місцезнаходження вул. Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711.

Головуючий суддя Баранюк А.З.