Рішення

від 30.09.2020 по справі 520/1619/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 вересня 2020 р. справа № 520/1619/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - Тимошика Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Сільськогосподарське приватне акціонерне товариство "Охоче", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії головного інспектора Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Килипко Антона Андрійовича та провідного інспектора Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Мудрого Сергія Олександровича;

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Килипко Антона Андрійовича та провідного інспектора Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Мудрого Сергія Олександровича №201 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 13 грудня 2018 року.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 29.04.2020 касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства Охоче задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 прийнято до розгляду позовну заяву Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису, а також витребувано у відповідача копії наказу ДСНС № 627 від 24 листопада 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 07.12.2018 по 13.12.2018 інспекторами Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки СПАТ "Охоче", за результатами якої складено акт №205 та припис про усунення порушень №201. На думку позивача, перевірка підприємства проведена без наявності на те законних підстав, зокрема, посадовими особами відповідача протиправно внесено підприємство до списку суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, а також, при здійсненні інспекційного відвідування інспектори вийшли за межі предмету (об`єкту) перевірки, який був визначений наказом про проведення перевірки.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач при проведенні перевірки діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України. Твердження позивача про те, що під час проведення планової перевірки Нововодолазьким РВ ГУ ДСНС України в Харківській області діяв мораторій та були відсутні законні підставі її проведення є помилковими, оскільки, згідно постанови КМУ від 05.09.2018 №715 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки ДСНС України" СПРАТ "Охоче" відноситься до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, а тому доводи позовної заяви не обґрунтовані, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем надано копії наказу ДСНС № 627 від 24 листопада 2017 року. З приводу позиції Верховного суду України від 29.04.2020 відповідачем зазначено, що в річному плані на проведення перевірок 2018 року, затвердженого наказом ДСНС України від 24.11.2017 № 627 адресу позивача зазначено: АДРЕСА_1 - є не інакше, як описка, яка жодним чином не впливає на проведення планового заходу державного нагляду (контролю), оскільки документи на будь-який захід державного нагляду (контролю), виносяться на юридичну адресу суб`єкта господарювання, а не на адресу розташування будівель, споруд. Так як, метою перевірки є обстеження всіх будівель та споруд позивача, які йому належать на праві власності та які перевіряються на відповідність вимогам пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. Щодо зазначення філії Харківської ПНВК Інтербізнес в Акті № 205 та Приписі № 201 в графі порушення, дана відмітка вносилася, щоб Позивачу було зрозуміло в якому приміщенні усувати порушення яке зазначене в Приписі. Відповідач зазначив, що на момент перевірки Позивач деяку частину своїх приміщень здавав в оренду філії Харківської ПНВК Інтербізнес та ТОВ Торговий дім Молоко . При цьому в матеріалах справи є лише Договір оренди ТОВ "Торговий дім "Молоко", відповідно до якого, п. 7.1. передбачено дотримання протипожежних правил покладається на орендаря. Відповідач вказав, що виходячи зі змісту Договору оренди на орендаря, не покладено обов`язку забезпечувати пожежну та техногенну безпеки приміщень, які були передані в оренду, а саме: умовами Договору не передбачено чіткого розподілу обов`язків із забезпеченням пожежної та техногенної безпеки в приміщеннях, які покладаються на власника або орендаря та відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки згідно Договору оренди.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач належить до суб`єктів господарювання середнього ступеня ризику, а тому в силу положень Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1104, не може підлягати плановим заходам контролю з боку ДСНС та її територіальних органів у 2018 році. Позивач також зазначив, що фактично перевірка проводилася на будівлях пташників та інших господарських будівлях, які на даний час перебувають в оренді у інших підприємств, та більшість порушень, які необхідно усунути, стосуються орендаря, а не перевіряючого суб`єкта.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 витребувано у відповідача докази та письмові пояснення щодо віднесення СПАТ "ОХОЧЕ" до високого ступеня ризику станом на 27.11.2017 (дата затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2018 рік) з відповідним документальним підтвердженням.

Відповідачем 04.08.2020 надано письмові пояснення, в яких зазначено, що СПАТ Охоче є суб`єктом господарювання з високим ступенем ризику підтверджується річним планом ДСНС на 2018 рік, який затверджений наказом ДСНС 627 від 24.11.2017 року. Відповідачем зазначено, що якщо СПАТ Охоче не погоджувався з рішенням відносно того, що його було віднесено до суб`єкта господарювання з високим ступенем ризику, він мав право оскаржити наказ ДСНС № 627 від 24.11.2017, але він таким правом не скористався.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав клопотання, в якому просив провести судове засідання без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в період з 07.12.2018 по 13.12.2018 головним інспектором Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Килипко А.А. та провідним інспектором Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Мудрим С.О. проведена планова перевірка додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки СПАТ «Охоче» , за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Охоче, вул. Польова, буд. 3. Предметом перевірки відповідно до наказу Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області від 26.11.2018 р. № 104 є додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту пожежної і техногенної безпеки.

Вказана перевірка проводилась відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 р. № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на підставі: річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2018 рік, затвердженого наказом ДСНС № 627 від 24.11.2017 р.; повідомлення на проведення планової перевірки від 26.11.2018 р. № 440-2438 Нововодолазького РВ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, наказу від 26.11.2018 р. № 104 «Про проведення планових перевірок об`єктів» та посвідчення на перевірку від 07.12.2018 р. № 223 Нововодолазького РВ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 205 від 13.12.2018 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

У ході перевірки будівель та устаткування СПАТ «Охоче» по вул. Польова, буд. 3, встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

13.12.2018 Нововодолазьким РВ ГУ ДСНС України у Харківській області винесено на ім`я директора СПАТ «Охоче» Лучко П.М. припис № 201 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Частинами 1 та 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з п.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, посадовими особами підприємства було допущено інспекторів ДСНС до проведення перевірки, на підставі наданих ними наказу №104 від 26.11.2018, повідомлення про проведення перевірки №440-2438 від 26.11.2018, посвідчення на проведення перевірки від 07.12.2018 №223. Жодних зауважень щодо проведення перевірки чи щодо складення акту перевірки посадові особи СПАТ "Охоче" не мали.

Письмові заперечення чи скарги до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо дій чи порушень з боку інспекторів в ході проведення інспекційного відвідування підприємства не надходило.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідачем в період дії мораторію на проведення планових перевірок протиправно віднесено СПАТ "Охоче" до списку суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику та включено підприємство в план-графік проведення перевірок.

Суд зазначає, що постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2018 №1104 "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду", серед яких є ДСНС України та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернат них закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об`єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об`єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об`єктів та об`єктів висотного будівництва.)

Таким чином, помилковими є твердження позивача про те, що в період з 07.12.2018 по 14.12.2018 під час проведення планової перевірки Нововодолазьким РВ ГУ ДСНС України у Харківській області діяв мораторій та відсутні були законні підстави для її проведення.

Відповідно до постанови КМУ від 05.09.2018 № 715 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки ДСНС України" до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, належать: вид об`єкта (приміщення, будівля, споруда, будинок, територія), що належать суб`єкту господарювання на праві власності, володіння, користування (далі об`єкт); площа об`єкта; максимальна розрахункова (проектна) кількість людей, які постійно або періодично перебувають на об`єкті; умовна висота об`єкта (висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (установлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації будинку); наявність та масштаб небезпечних подій, надзвичайних ситуацій, які сталися на об`єкті протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду; клас наслідків (відповідальності) під час будівництва об`єкта; кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов`язаних з експлуатацією або під час будівництва об`єкта та виявлених протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду.

Віднесення суб`єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, за такою шкалою:

- від 41 до 100 балів - високий;

- від 21 до 40 балів - середній;

- від 0 до 20 балів - незначний.

Якщо суб`єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об`єкта, кількість балів нараховується за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, окремо щодо кожного об`єкта.

Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються за діяльністю суб`єктів господарювання з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки; із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п`ять років.

Як вбачається з відомості щодо віднесення суб`єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеню ризику, затвердженого начальником Нововодолазького РВ ДСНС в Харківській області, наданого до суду представником відповідача, СПАТ "Охоче" на підставі проведеного розрахунку критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, підприємство віднесено до високого ступеню ризику з кількістю балів - 66.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами представника відповідача про правомірність віднесення підприємства до високого ступеню ризику та обґрунтованість внесення його до плану-графіку перевірок.

Крім того, суд зазначає, що рішення віднесення СПАТ "Охоче" до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику затверджено наказом ДСНС № 627 від 24.11.2017. При цьому до суду не надано доказів щодо оскарження вказаного наказу чи його скасування.

Посилання представника позивача на те, що посадові особи, які проводили перевірку, вийшли за межі предмету (об`єкту) перевірки, який був визначений наказом на проведення перевірки, суд не бере до уваги, оскільки вказаний факт не доведений в ході судового розгляду справи достатніми та належними доказами в розумінні ст.77 КАС України.

Так, на підтвердження протиправності дій інспекторів позивачем надано суду договір оренди приміщення, яке знаходиться за адресою: с.Охоче, вул. Пролетарська, укладеного між СПАТ "Охоче" та ТОВ "Торговий дім "Молоко", в той час як перевірка проводилась за адресою: с.Охоче, вул. Польова, 3.

При цьому, судом встановлено, що інспекторами ДСНС при здійснені спірного заходу державного нагляду (контролю) не перевірялось дотримання ТОВ "Торговий дім "Молоко" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, про що свідчать висновки акту перевірки та припис про усунення порушень від 13.12.2018 №201.

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Однією з підстав скасування рішення судів попередніх інстанцій по даній справі став висновок Верховного Суду про те, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось питання щодо визначення ступеню ризику позивача на момент включення СГ ПАТ Охоче до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на 2018 рік, тобто станом на 24 листопада 2017 року.

На виконання вказаного висновку судом витребувано у відповідача наказ ДСНС України № 627 від 24.11.2017 та річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на 2018 рік.

Із вказаних документів судом встановлено, що СГ ПАТ Охоче включено до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на 2018 рік, тобто станом на 24 листопада 2017 року позивача було включено до річного плану, що дає підстави вважати правомірними дії відповідача щодо проведення планової перевірки позивача.

Однією з підстав скасування рішення судів попередніх інстанцій по даній справі став висновок Верховного Суду про те, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не надано належну оцінку акту № 205, складеному за результатами проведення планової перевірки СГ ПАТ Охоче та приписі від 13 грудня 2018 року № 201, а саме судами не надано оцінку наявній у даному акті та приписі інформації щодо участі під час проведеної перевірки начальника служби безпеки філії Харківська ПНВК Інтербізнес та зазначення назви цієї юридичної особи у графі Порушення, яке необхідно усунути .

Щодо зазначення філії "Харківська" ПНВК Інтербізнес в Акті № 205 та Приписі № 201 в графі порушення, відповідачем надано пояснення, з яких вбачається, що дана відмітка вносилася, щоб позивачу було зрозуміло, в якому приміщенні усувати порушення, яке зазначене в приписі. Відповідач зазначив, що на момент перевірки позивач деяку частину своїх приміщень здавав в оренду філії "Харківська" ПНВК Інтербізнес та ТОВ Торговий дім Молоко .

При цьому в матеріалах справи наявний лише Договір оренди ТОВ "Торговий дім "Молоко", відповідно до якого, п. 7.1. передбачено дотримання протипожежних правил покладається на орендаря. Відповідач вказав, що виходячи зі змісту Договору оренди на орендаря, не покладено обов`язку забезпечувати пожежну та техногенну безпеки приміщень, які були передані в оренду, а саме: умовами Договору не передбачено чіткого розподілу обов`язків із забезпеченням пожежної та техногенної безпеки в приміщеннях, які покладаються на власника або орендаря та відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки згідно Договору оренди.

Договору оренди приміщень, укладеного між позивачем та філією "Харківська" ПНВК Інтербізнес , до суду не надано, у суду відсутні підстави вважати, що обов`язок забезпечувати пожежну та техногенну безпеки приміщень, які були передані в оренду, лежить на орендареві - філії "Харківська" ПНВК Інтербізнес .

Оскільки перевірка здійснювалась саме щодо позивача, на адресу якого складено припис про усунення порушень, зазначення у акті та приписі назви філії Харківська" ПНВК Інтербізнес не впливає на зміст виявлених порушень, а слугує виключно уточненням щодо переліку приміщень, у яких виявлено порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Інших правових підстав для визнання оскаржуваних рішень протиправними позивачем не наведено, доказів, що підтверджували б неправомірність висновків відповідача, до суду не надано, судом самостійно не виявлено.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Частиною 2 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо правомірності призначення, проведення, фіксування результатів перевірки СПАТ "Охоче" та прийнятого за результатами такої перевірки припису.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 12 жовтня 2020 року.

Суддя О.Г. Котеньов