Рішення

від 07.10.2020 по справі 520/11252/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" жовтня 2020 р. № 520/11252/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представника позивача - Заїки О.С.,

представника позивача - Яценко А.О.,

представника відповідача - Машталір В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 44, офіс 57) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка буд. 16 Б) про визнання протиправним та скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та повністю скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00898 від 12.08.2020;

2. Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 44, офіс 57; код ЄДРПОУ 33671383) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 102,00 (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) гривні відповідно до платіжного доручення №44 від 19.08.2020.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Слобожанської митниці Держмитслужби, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00898 від 12.08.2020, є протиправним та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Зокрема, в обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивач зазначив, що підставою для складання спірної картки відмови слугував необґрунтований висновок відповідача про неможливість митного оформлення товару у зв`язку зі складанням протоколу про порушення митних правил відносно митного брокера (декларанта), а також необґрунтований висновок, що виробником/експортером товару (металопрокату), ввезеного ТОВ "Завод Енергостіл за митною декларацією від 10.08.2020 №UA807170/2020/040139, є нібито компанія ENERGOSTEEL TRADING EUROPE OЬ, Естонія, а не Відкрите акціонерне товариство Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія (Республіка Білорусь), що вказує на необхідність сплати антидемпінгового мита при митному оформленні товару за ставкою 31,08 %.

Позивач вважає, що правових підстав для відмови у митному оформленні немає, а також відсутні підстави для сплати антидемпінгового мита за ставкою 31,08%, тому що виробником та експортером товару є Відкрите акціонерне товариство Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія (Білорусь). У відповідності до Повідомлення Міжвідомчої комісії з Міжнародної торгівлі від 06.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова", ставка антидемпінгового мита відносно цього виробника/експортера становить 0,0 % від митної вартості товару.

Посилання відповідача на листи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.07.2013 №4421-10/25001-06 та від 28.10.2013 №4421-09/37498-06 позивач вважає необґрунтованим, адже Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не наділено повноваженням тлумачити закони, а його листи не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, крім того, вказані листи не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

Крім того, Позивач зауважив, що раніше двічі здійснював безперешкодне митне оформлення та випуск для вільного обігу на митній території України за деклараціями №UA807170/2020/037419 від 27.07.2020 та №UA807170/2020/037594 від 28.07.2020 цілком ідентичного товару "Пруток горячекатаный ГОСТ 14959-2016, ГОСТ 2590-2006, сталь марка 70Г профиль 40 мм.", що був поставлений Позивачу за тією ж Специфікацією №9 від 30.06.2020 за тим же самим Контрактом №ETE-25/11/19-1 від 25.11.2019 від того ж самого виробника/експортера, Відкритого акціонерного товариства Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдинга Білоруська металургійна компанія (Білорусь) та митний орган двічі здійснив митне оформлення товару за вищевказаними митними деклараціями без застосування антидемпінгового мита у розмірі 31,08%.

Ухвалою суду від 27.08.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 15.09.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що рішення Слобожанської митниці Держмитслужби оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/00898 від 12.08.2020 року є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України.

Представником Позивача 21.09.2020 надано відповідь на відзив від 18.09.2020 року (разом із доданими документами), в якому Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, спростовує доводи та міркування Відповідача, наведені у відзиві на позов. Представники позивача в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що рішення Слобожанської митниці Держмитслужби, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/00898 від 12.08.2020 року є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню. З посиланням на листи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.07.2013 №4421-10/25001-06 та від 28.10.2013 №4421-09/37498-06 відповідач зазначає, що у разі, якщо стороною контракту (продавцем товару) виступає інше підприємство, ніж ВАТ Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія , антидемпінгове мито при митному оформленні визначеного переліку металопрокату має бути застосовано за ставкою 31,08% як для "інших експортерів". Крім того відповідач стверджує, що відсутня основна умова застосування 0,0% ставки антидемпінгового мита, а саме безпосередня доставка товару від країни його виробництва до України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 25 листопада 2019 року між Позивачем, ТОВ "Завод "Енергостіл" та компанією ENERGOSTEEL TRADING EUROPE OЬ (м. Таллінн, Естонія) було укладено контракт №ETE-25/11/19-1 від 25.11.2019 (надалі - "Контракт") на постачання металопрокату в номенклатурі, кількості та строки згідно з додатково узгодженими Додатковими угодами або Специфікаціями. Відповідно до Специфікації №9 від 30.06.2020 до зазначеного Контракту, на адресу Позивача в липні 2020 року постачається продукція "Пруток горячекатаный ГОСТ 14959-2016, ГОСТ 2590-2006, сталь марка 70Г профиль 40 мм." (надалі - "Товар") у кількості 325 тон, при цьому Сторонами в Специфікації було погоджено, що: Товар поставляється на умовах DAP кордон Білорусь/Україна станція переходу Словечно/Бережесть згідно з ІНКОТЕРМС-2010; Вантажовідправником Товару є ВАТ Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія (вул..Промислова, 37 м.Жлобин, Гомельська область, Республіка Білорусь), місце завантаження: станція Жлобин Білоруської залізниці; Виробником/Експортером Товару є Вантажовідправник.

10.08.2020р. митним брокером (декларантом) позивача ТОВ "ТМ-БРОК" до відділу митного оформлення Центральний митного поста Вантажний Слобожанської митниці Держмитслужби було подано електронну митну декларацію №UA807170/2020/040139 для митного оформлення товару: пруток із нелегованої вуглецевої сталі, гарячого прокатування без подальшого оброблення, круглого поперечного перерізу, не рельєфний, з масовою часткою: вуглецю - 0,69%-0,70%; кремнія - 0,25%-0,26%; марганцю - 0,98%-1,05%; хрома-0,12%-0,14%; нікеля-0,09%-0,11%, міді-0,13%-0,17%; молібдену-0,01%; ванадію-0,003%-0,004%; діаметром-40 мм, довжина 4000-6000мм, марка сталі 70Г - 22 375 кг (вага брутто), 22 330 кг (вага нетто), точність оброблювання - В1, ГОСТ 14959-2016. Виробник: ВАТ БМЗ - керуюча компанія холдингу БМК . Країна виробництва - BY; Торговельна марка - БМЗ.

У ВМД від 10.08.2020 № UA807170/2020/040139 позивачем зазначено код товару за УКТЗЕД 72149979 та проведено нарахування мита за ставкою 0,0 % від митної вартості товару, антидемпінгового мита за ставкою 0,0% від митної вартості товару та податку на додану вартість (ставка 20 %) в сумі 57047,14грн.

Для митного оформлення разом із електронною митною декларацією позивачем подано наступні документи: контракт №ETE-25/11/19-1 від 25.11.2019р., висновок ДУ ІЕПр НАНУ 135-7/419 від 24.07.2020р., додаткова угода №2 від 12 травня 2020р., Специфікація №9 від 30.06.2020, договір-доручення №001/19 від 01.04.2019р., сертифікат походження BYUA0309000955 від 30.07.2020р., декларація 14336/300720/0033729 від 30.07.2020р., сертифікат якості №р2126 від 30.07.2020, рахунок-фактура №79 від 30.07.2020р., накладна УМВС № 22946877 від 30.07.2020, декларація про походження товару 75756657, банківські платіжні документи щодо товару №25 від 09.07.2020р, №26 від 13.07.2020р., №27 від 16.07.2020р.

Під час митного оформлення товару за електронною митною декларацією 10.08.2020 № UA807170/2020/040139 митним органом відносно декларанта ОСОБА_1 , якою подавалась вказана митна декларація, було складено протокол про порушення митних правил №0758/80700/20 від 12 серпня 2020р. за статтею 485 Митного кодексу України, будь-які товари не вилучались. Підставою для складання вказаного протоколу було непідтвердження митним органом нульової ставки антидемпінгового мита.

Станом на момент розгляду позову будь-якого рішення митним органом за вказаним протоколом про порушення митних правил №0758/80700/20 від 12 серпня 2020р. за статтею 485 Митного кодексу України, відносно ОСОБА_1 не прийнято.

За результатом здійснення аналізу документів, поданих разом із електронною митною декларацією від 10.08.2020 № UA807170/2020/040139, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, митним органом 12.08.2020р. прийнято рішення у вигляді Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00898.

В обґрунтування відмови в прийнятті митної декларації зазначено: неможливість митного оформлення товарів у зв`язку зі складанням протоколу про порушення митних правил від 12.08.2020р. №0758/80700/20 (за ознаками ст.485 МКУ) . Одночасно митний орган роз`яснив, що митне оформлення можливе з урахуванням рішення по справі про ПМП та/або рішення судових органів на підставі ст.522 Митного кодексу України та подання нової митної декларації.

У зв`язку із відмовою у митному оформленні вказаного товару, позивач здійснив митне оформлення цього ж самого товару за електронною митною декларацією UA807170/2020/041409 від 17.08.2020 з нарахуванням та сплатою антидемпінгового мита за ставкою - 31,08 % у сумі 87685,49грн, та нарахуванням і сплатою ПДВ у збільшеному розмірі у сумі 73962,77грн. - замість 57047,14 грн., як було нараховано за ВМД від 10.08.2020 № UA807170/2020/040139.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VІ (МК України).

У відповідності до положення частини четвертої статті 3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

У відповідності до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною першою статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Так, відповідно до статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Частиною першою статті 266 МК України визначено, що декларант зобов`язаний, зокрема: - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; - у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; - у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до статті 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні застосовуються такі види мита: ввізне мито; вивізне мито; сезонне мито; особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Частиною першою статті 275 МК України передбачено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито.

За приписами частини четвертої статті 275 МК України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до частини першої статті 270 МК України правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту , ;Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту , ;Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну .

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.1998 №330-XIV (Закон №330-XIV), антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Частиною першою статті 28 Закону № 330-XIV передбачено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Міжвідомчої комісію з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

Відповідно до частини шостої статті 16 Закону №330-XIV остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту. Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

У відповідності до частини другої статті 28 Закону №330-XIV Міністерство публікує у газеті повідомлення про рішення, згідно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита, рішення про прийняття зобов`язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту або про припинення антидемпінгових розслідувань чи антидемпінгових процедур без застосування антидемпінгових заходів. З метою дотримання вимог щодо захисту конфіденційної інформації ці рішення повинні містити перелік експортерів, якщо це можливо, або заінтересованих країн, опис товару, резюме фактів і основні висновки щодо наявності демпінгу та шкоди. Копія рішення надсилається відомим заінтересованим сторонам. Положення цієї частини застосовуються також до відповідних рішень про перегляди антидемпінгових заходів.

2 грудня 2019 року Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення №АД-430/2019/4411-03 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова .

Відповідно до вказаного рішення Комісія вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: прутки гарячекатані, які мають однаковий круглий суцільний поперечний переріз діаметром до 40 мм (включно) за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння, прутків гарячекатаних, виготовлених зі сталі марок C72D2 та C72D, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 7213 91 70 00, та C82D2 та C82D, що класифікуються за кодом УКТЗЕД 7213 91 90 00), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами: ех 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, ех 7213 99 10 00, ех 7213 99 90 00, ех 7214 20 00 00, ех 7214 99 10 00, ех 7214 99 39 00, ех 7214 99 79 00, ех 7227 20 00 00, ех 7227 90 10 00, ех 7227 90 50 00, ех 7227 90 95 00, ех 7228 20 91 00, ех 7228 30 69 00, походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.

Позначка ех поряд з класифікаційним кодом означає, що антидемпінгове мито застосовується виключно до товарів, опис яких визначено в рішенні.

Документальне підтвердження виготовлення прутків гарячекатаних зі сталі марок C72D2, C72D, C82D2 та C82D забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою: для виробника/експортера ВАТ Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія (ВАТ БМЗ ) (вул. Промислова, 37, м. Жлобин, Гомельська область, Республіка Білорусь, 247210) - 0,0 %; для ЗАТ Торговий Дім БМЗ-Балтія (вул. Металісту, 10, Шауляй, Литва, LT-78151) (Closed Joint-Stock Company Trading House BMZ-Baltiya , Lithuania, LT-78151, Shaylay city, Metalisty Street, 10) - експортера прутків з вуглецевої та інших легованих сталей, вироблених ВАТ Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія (ВАТ БМЗ ) - 0,0 %; для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Білорусь - 31,08 %.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22.12.1998 №332-XIV (Закон №332-XIV), експортер - суб`єкт господарсько-правових відносин, який вивозить з країни експорту товар (товари).Виробник товарів, згідно зі пунктом 4 статті 2 Закону України "Про захист прав споживачів", - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар.

За змістом пункту 2 розділу I Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684 (Порядок №651), відправник - особа, яка передала або має передати заявлені у МД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору про перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Відповідно до Порядку №651, у графі 2 МД "Відправник/Експортер", якщо описом цієї графи не передбачено інше, зазначаються відомості про відправника. Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, у графі зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком до цього Порядку. Для нерезидентів найменування юридичної особи та її місцезнаходження чи прізвище, ім`я фізичної особи та її місце проживання зазначаються відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі відсутності таких даних у зазначених документах - відповідно до товарно-транспортного документа на перевезення. У додаткових аркушах МД графа не заповнюється.

Відповідно до Порядку №651, у графі 31 МД зазначаються відомості про виробника та літерний код альфа-2 країни виробництва товару.

Суд зазначає, що за змістом граф 2 та 31 МД від 10.08.2020 №UA807170/2020/040139, умов зовнішньоекономічного контракту від 25/11/2019 №ЕТЕ-25/11/19-1 зі специфікацією до нього №9, рахунку-фактури №75756657 від 30.07.2020, міжнародної залізничної накладної №22946877 від 30.07.2020, митної декларації країни відправлення (Республіка Беларусь) від 30.07.2020 №14336/300720/0033729, сертифікату походження товару Республіки Беларусь №BYUA0309000955 від 30.07.2020р., сертифікату якості №р2126 від 30.07.2020, рахунку-фактуру №79 від 30.07.2020р. відправником і експортером товару, а саме прутка із нелегованої вуглецевої сталі, гарячого прокатування без подальшого оброблення, круглого поперечного перерізу, не рельєфний (код товару 72149979) є виробник цього товару ВАТ Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія (вул. Промислова, 37, м. Жлобин, Гомельська область, Республіка Білорусь), отримувачем товару є TOB Завод Енергостіл (місце поставки - Україна, Харківська область, Зміївський район, с.Слобожанське, Балаклійське шосе,30 шаропрокатний комплекс).

Отже, безпосереднім експортером з Республіки Беларусь до України прутка із нелегованої вуглецевої сталі, придбаної позивачем у компанії ENERGOSTEEL TRADING EUROPE OЬ (Естонія) є саме виробник товару - ВАТ Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія . При цьому товар було експортовано та доставлено безпосередньо від країни його виробництва (Республіка Білорусь) до України.

Щодо посилань відповідача на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 і лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06, суд зазначає наступне.

Вказані листи не зареєстровані в Міністерстві юстиції України відповідно до вимог Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 28 грудня 1992 р. № 731.

В листі від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 наводиться опис антидемпінгового розслідування відносно імпорту в Україну лимонної кислоти (моногідрату) походженням з Китайської Народної Республіки, водночас у цій справі розглядаються питання імпорту металопрокату з Республіки Білорусь.

Приписи Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", який регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів, такого терміну як "експортер-виробник" взагалі не містить, водночас в Рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова використовується термін "виробник/експортер", роз`яснення змісту якого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у листах від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 та від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06 не надавалось.

Згідно зі абзацом третім частини шостої статті 16 Закону №330-XIV, комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

У частині сьомій статті 16 Закону №330-XIV закріплено, що індивідуальні ставки антидемпінгового мита застосовують при безпосередньому імпорті в країну імпорту товару експортерами або виробниками, щодо імпорту яких застосовуються вибіркові методи антидемпінгового розслідування відповідно до статті 30 цього Закону.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що в Законі №330-XIV та в Рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова відсутній термін "експортер-виробник", а також умови та порядок застосування ставок антидемпінгового мита для "експортера-виробника".

Тлумачення цього терміну Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в листі від 12.07.2013 № 4421-10/25001-06 суд оцінує критично, оскільки листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Таким же чином суд оцінює критично посилання Відповідача на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.10.2013 № 4421-09/37498-06.

Правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому у органах юстиції у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Крім того, офіційне тлумачення Конституції України та законів України, згідно зі приписами статті 147 Конституції України, дає Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Жодного рішення Конституційного суду України з тлумачення термінів "експортер- виробник" та "виробник/експортер" відповідачем суду не надано.

Разом з цим, суд враховує положення частини четвертої статті 3 МК України, відповідно до яких, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку Позивач звільнений від сплати антидемпінгового мита, оскільки товар на територію України експортовано з Республіки Білорусь безпосередньо його виробником ВАТ Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія , а відносно останнього рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 2 грудня 2019 року №АД-430/2019/4411-03 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова було запроваджено остаточне антидемпінгове мито за ставкою 0,0%.

Відтак, заперечення митного органу щодо митного оформлення товару Позивачу за ВМД №UA807170/2020/040139 від 10.08.2020р. з обґрунтуванням необхідності застосування ставки антидемпінгового мита в розмірі 31,08% є безпідставними.

За змістом обґрунтування спірної картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA807170/2020/00898 від 12.08.2020р. Відповідач зазначив неможливість митного оформлення товару у зв`язку зі складанням протоколу про порушення митних правил від 12.08.2020 №0758/80700/20 (за ознаками ст.485 МКУ).

Суд відмічає, що положеннями ч.2 ст.255 МК України не передбачено перевищення строку митного оформлення товарів з підстав складання протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч.6 ст.255 МК України при виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що: 1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази; 2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Суд відмічає, що протокол про порушення митних правил за ст.485 МК України був складений лише 12 серпня 2020р., і не містить відомостей про вилучення товарів. Водночас, положеннями статті 485 МК України не передбачено конфіскацію товарів.

Враховуючи викладене, обґрунтування митного органу про відмову у митному оформленні товарів, наведене у картці відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA807170/2020/00898 від 12.08.2020р. з підстав складання протоколу про порушення митних правил від 12.08.2020 №0758/80700/20 (за ознаками ст.485 МК України) не ґрунтується на законі.

Вказану правову позицію щодо неприпустимості відмови у митному оформленні у зв`язку зі складанням протоколу про порушення митних правил висловлено в Постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 у справі №520/11444/18, адміністративне провадження №К/9901/30423/19.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що в порушення положень частини першої статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення товару відповідачем не було завершене протягом чотирьох годин з моменту подання електронної митної декларації .

Відповідно до протоколу обробки електронного документу №411845 від 10.08.2020р. вказана електронна митна декларація була прийнята 10.08.2020р. (понеділок) о 15:27:45. Водночас, всупереч положенням ст.255 МК України картка відмови була прийнята тільки 12.08.2020 (середа).

Відповідно до частини першої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Відповідач будь-яких законних пояснень щодо порушення строків митного оформлення товарів до суду не надав. Суд відмічає, що неприйняття рішення про відмову у митному оформленні протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу митному товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з Митним кодексом України товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа є протиправною бездіяльністю, з огляду на те, що протягом чотирьох робочих годин з моменту подання декларантом митної декларації відповідачем не було прийнято рішення про відмову у митному оформленні оцінюваного товару.

Згідно з частиною третьою статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказані висновки з питань застосування норм права щодо необхідності дотримання чотирьохгодинного строку митного оформлення, відповідно до положень статті 255 Митного кодексу України, послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема в Постанові від 26 березня 2019 року у справі №826/17973/14, адміністративне провадження №К/9901/5220/18.

Суд також відмічає наступне. Раніше Позивач на умовах того ж самого Контракту №ETE-25/11/19-1 від 25.11.2019 та Специфікації №9 від 30.06.2020, здійснив безперешкодне митне оформлення за деклараціями №UA807170/2020/037419 від 27.07.2020 та №UA807170/2020/037594 від 28.07.2020 та випуск для вільного обігу на митній території України цілком ідентичного товару "Пруток горячекатаный ГОСТ 14959-2016, ГОСТ 2590-2006, сталь марка 70Г профиль 40 мм.", виробником та експортером якого з Республіки Білорусь до України є ВАТ Білоруський металургійний завод - керуюча компанія холдингу Білоруська металургійна компанія . Товар за вищенаведеними митними деклараціями також було експортовано та доставлено безпосередньо від країни його виробництва, Республіка Беларусь, до України. При цьому митним органом не було жодним чином зауважено про порушення митних правил під час складання митної декларації та нарахування митним брокером (декларантом) позивача антидемпінгового мита за ставкою 0,0%.

Суд відхиляє посилання відповідача на положення ст.320 МК України з огляду на наступне.

У відповідності до положення частини четвертої статті 3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic №26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Аналізуючи поняття якість закону Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі "Солдатенко проти України" (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам доступності , передбачуваності та зрозумілості ; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як закон , якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах "Сєрков проти України", заява №39766/05, пункт 51; "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України", заява №33014/05, пункт 51, 52; "Свято-Михайлівська Парафія проти України", заява №77703/01, пункт 115; "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява №18139/91, пункт 37; "Санді Таймс" проти Об`єднаного Королівства" (№1) ("SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1)"), серія А, №30, пункти 48-49; "Мелоун проти Об`єднаного Королівства" ("Malone v. The United Kingdom"), серія А, №82, пункт 66); " Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції" ("Margareta and Roger Andersson v. Sweden"), серія А, № 226-А, п. 75; "Круслен проти Франції" (Kruslin v. France), №11801/85, п. 27; "Ювіг проти Франції" (Huvig v. France), серія А №176-В, пункт 26; "Аманн проти Швейцарії" (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

У пунктах 70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. згадані вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Отже, митний орган, дотримуючись принципів законності та належного врядування як суттєвих елементів принципу верховенства права, повинен був врахувати, що його рішення з приводу митного оформлення мають бути належними та послідовними. Тому прийняття митним органом двох цілком суперечливих рішень за однакових обставин дають підстави вважати, що дії та рішення митного органу суперечать принципам належного врядування.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 44, офіс 57) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка буд. 16 Б) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00898 від 12.08.2020;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2020 року.

Суддя Спірідонов М.О.