Постанова

від 06.10.2020 по справі 440/4131/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р.Справа № 440/4131/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 23.12.19 року по справі № 440/4131/19

за позовом ОСОБА_1

до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області , Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області

третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області, Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області (надалі також - відповідачі), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Полтавській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області та Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, що виразилась у фактичному недопущенні ОСОБА_1 до роботи на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Полтавській області та Ліквідаційну комісію Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області допустити ОСОБА_1 до роботи на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, починаючи з 30 листопада 2018 року та по дату ухвалення рішення судом, виходячи з розміру середньої заробітної плати по Полтавській області;

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області щодо присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання на один ступінь вище - "капітан міліції" на підставі п. 35 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114 від 29.07.1991;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Полтавській області видати наказ про присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання на один ступінь вище - "капітан міліції" на підставі п. 35 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114 від 29.07.1991;

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області, що виразилось у неподанні до органів соціального населення переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій у розмірі 1295 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області, що полягає у неподанні відомостей в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" до органів соціального захисту населення стосовно наявності у ОСОБА_1 права на отримання грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам. Наводить обставини справи, викладені ним у позовній заяві, та просить їх урахувати під час апеляційного розгляду.

Відповідачі та третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

У поданому клопотанні про зупинення провадження у справі позивач просить зупинити розгляд апеляційної скарги у справі № 440/4131/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/147/20.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом установлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 1640/3198/18 /дата набрання законної сили 26.03.2019/ адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 23.07.2018 № 704 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 (М-196410), дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників) з 24.07.2018; поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 25.07.2018; стягнено з Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.07.2018 по 28.11.2018 з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів, виходячи із суми у розмірі 8676 (вісім тисяч шістсот сімдесят шість) грн 00 коп; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 20-24/.

Наказом МВС України в Полтавській області від 30.11.2018 за № 708 о/с відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 1640/3198/18 поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області з 25.07.2018, з виплатою середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць /а.с. 25/.

28.12.2018 позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області із рапортом, в якому просив, у зв`язку з виконанням наказу Управлінням МВС України в Полтавській області № 708 о/с від 30.11.2018, надати письмову інформацію, наступного змісту: адресу розташування Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, хто є прямим та безпосереднім начальником вказаного підрозділу, де знаходиться робоче місце для виконання службових обов`язків, коли буде закріплено за позивачем табельну вогнепальну зброю, коли саме приступити до виконання обов`язків /а.с. 28/.

12.04.2019 позивач повторно звернувся до начальника Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області із рапортом, в якому викладено вище зазначені питання /а.с. 31/.

17.04.2019 позивач звернувся до начальника УМВС України в Полтавській області із рапортом, в якому просив присвоїти позивачу чергове спеціальне звання капітан міліції /а.с. 34/.

Також, 17.04.2019 ОСОБА_1 звернувся з рапортом на ім`я начальника УМВС України в Полтавській області, в якому просив згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" додати ім`я позивача до списку учасників бойових дій для отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня /а.с. 38/.

Листом Управління МВС України в Полтавській області від 25.04.2019 за № Д-222/115/12/01/03-2019 повідомлено позивача про розгляд рапорту та зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 за № 730 прийнято рішення про ліквідацію Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області як юридичної особи. Наказом МВС України від 06.11.2015 за № 1388 визнано такими, що втратили чинність штати усіх органів, підрозділів, закладів установ та підприємств МВС України. Вказано, що з 07.11.2015 у штатному розкладі Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області відсутні будь-які посади, у тому числі посада начальника вказаного органу. Зазначено, що з 06.11.2015 Кременчуцький міський відділ УМВС України в Полтавській області перебуває у стані припинення, триває процедура ліквідації юридичної особи, в результаті чого районний відділ не здійснює жодної діяльності, окрім пов`язаної з ліквідацією, та не виконує функцій, з якими була пов`язана посада, на якій позивача поновлено судом. Вказане унеможливлює виконання позивачем будь-яких службових обов`язків та надання позивачу для цього робочого місця. Зазначено, що на сьогоднішній день втратили чинність Закон України "Про міліцію" та деякі інші нормативно-правові акти, зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за № 1294 та Наказ МВС України від 31.12.2007 за № 499, яким було визначено структуру та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Отже, на даний час відсутні правові підстави для закріплення за позивачем табельної вогнепальної зброї, нарахування та виплати грошового забезпечення /а.с. 32/.

Листом від 30.04.2019 за № Д-238/115/12/01/12-2019 Ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області повідомила позивача про розгляд його звернення щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. У листі зазначено, що наказом МВС України від 06.11.2015 за № 1388 визнано такими, що втратили чинність штати усіх органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України. Фактично правового інституту проходження публічної служби в міліції на даний час не існує. Відповідно до цього списки осіб на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня Ліквідаційною комісією Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області не подаються /а.с. 40/.

Листом УМВС України в Полтавській області від 02.05.2019 за № Д-243/115/12/01/03-2019 повідомлено позивача, що на даний час фактично правового інституту проходження публічної служби в міліції не існує. Крім того, вказано про відсутність можливості присвоєння позивачу спеціального звання на підставі норм Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 за № 114 /а.с. 35/.

04.06.2019 позивачем подано голові Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області рапорт, в якому позивач просив повторно розглянути його рапорт від 12.04.2019 та допустити до безпосереднього виконання посадових обов`язків; внести позивача до списку учасників бойових дій, щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня та здійснити виплату допомоги; присвоїти позивачу спеціальне звання "капітан міліції", внести відповідний наказ та надіслати позивачу копію вказаного наказу; надати довідку про періоди проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ; надати довідку про розмір грошового забезпечення за період з 25.07.2018 по теперішній час /а.с. 42/.

04.07.2019 позивачем подано голові Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області повторно рапорт із вище зазначених питань /а.с. 43/.

Листом УМВС України в Полтавській області від 15.07.2019 за № Д-383/115/12/02/03-2019 повідомлено позивача про розгляд повторного рапорту позивача від 04.07.2019 та зазначено, що вичерпна відповідь на рапорт була надіслана на адресу позивача за вих. № Д-316/115/12/05-2019 /а.с. 44/.

Листом УМВС України в Полтавській області від 16.09.2019 за № 1563/115/04/12/09-2019 повідомлено позивача, що Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області вже розглядалися питання щодо допуску позивача до виконання службових обов`язків, виплати разової грошової допомоги до 5 травня та присвоєння спеціального звання "капітан міліції", про що позивачу було надано вичерпні відповіді; на даний час підстави для перегляду прийнятих рішень відсутні. Одночасно надано довідку про періоди проходження позивачем служби в ОВС та повідомлено про неможливість надати довідку про розмір грошового забезпечення за період з 25.07.2018. Крім того, зазначено, що на даний час втратили чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та наказ МВС України від 31.12.2007 за № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", а тому правові підстави для нарахування та виплати грошового забезпечення відсутні /а.с. 46/.

Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів щодо неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 1640/3198/18, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

За правилами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов`язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Крім того, відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Як убачається із матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 25.07.2018 та стягнення з Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.07.2018 по 28.11.2018 фактично вже вирішено рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 1640/3198/18 та рішення суду перебуває на стадії виконання.

У разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.

Тобто, якщо позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у неналежному виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 1640/3198/18 або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідачів, що було б належним способом захисту порушених прав.

Отже, з огляду на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області та Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, що виразилась у фактичному недопущенні ОСОБА_1 до роботи на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області; зобов`язання Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Полтавській області та Ліквідаційну комісію Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області допустити ОСОБА_1 до роботи на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області та зобов`язання Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, починаючи з 30 листопада 2018 року та по дату ухвалення рішення судом, виходячи з розміру середньої заробітної плати по Полтавській області, стосуються питання належного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі № 1640/3198/18, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення у іншій справі, а тому зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області стосовно присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання на один ступінь вище - "капітан міліції" на підставі п. 35 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114 від 29.07.1991 та зобов`язання Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Полтавській області видати наказ про присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання на один ступінь вище - "капітан міліції" на підставі п. 35 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114 від 29.07.1991, колегія суддів зазначає таке.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки, визначено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 за № 114.

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що особам, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ, присвоюються такі спеціальні звання:

- Рядовий склад: рядовий міліції; рядовий внутрішньої служби;

- Молодший начальницький склад: молодший сержант міліції, молодший сержант внутрішньої служби, сержант міліції, сержант внутрішньої служби, старший сержант міліції старший сержант внутрішньої служби, старшина міліції, старшина внутрішньої служби, прапорщик внутрішньої служби, старший прапорщик внутрішньої служби;

- Середній начальницький склад: молодший лейтенант міліції, молодший лейтенант внутрішньої служби, лейтенант міліції, лейтенант внутрішньої служби, старший лейтенант міліції, старший лейтенант внутрішньої служби, капітан міліції, капітан внутрішньої служби

- Старший начальницький склад: майор міліції, майор внутрішньої служби, підполковник міліції, підполковник внутрішньої служби, полковник міліції, полковник внутрішньої служби;

- Вищий начальницький склад: генерал-майор міліції, генерал-майор внутрішньої служби, генерал-лейтенант міліції, генерал-лейтенант внутрішньої служби, генерал-полковник внутрішньої служби.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 за № 565-XII /дата втрати чинності - 07.11.2015/ порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ прийнято на виконання вимог статті 18 Закону України "Про міліцію".

Водночас, з урахуванням того, що з 07.11.2015 Закон України "Про міліцію" втратив чинність, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ не може бути застосовано до позивача.

Щодо визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області, що виразилось у неподанні до органів соціального населення переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, та зобов`язанні Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій у сумі 1295 грн., слід зазначити таке.

Судом першої інстанції було частково задоволено позовні вимоги позивача, а саме: визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області, що полягає у неподанні відомостей в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" до органів соціального захисту населення стосовно наявності у ОСОБА_1 права на отримання грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII.

При цьому, в цій частині ані відповідачі, ані третьою особою в цій частині задоволених вимог рішення суду першої інстанції не оскаржувалося в апеляційному порядку.

Позивач оскаржує рішення в частині відмови суду першої інстанції про зобов`язання Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій у сумі 1295 грн.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на таке.

Правовий статус ветеранів війни забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 за № 3551-XII /надалі Закон № 3551-XII/.

Положеннями частини п`ятої статті 12 Закону № 3551-XII визначено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби (частина друга статті 17-1 Закон № 3551-XII).

Питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Законом України Про жертви нацистських переслідувань" врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року за № 237.

Відповідно до пункту 1 вказаної Постанови у 2019 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Законом України Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).

Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах:

- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3850 гривень; II групи - 3400 гривень; III групи - 2950 гривень;

- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1295 гривень;

- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3850 гривень;

- членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 840 гривень;

- учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 530 гривень.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 237 визначено: забезпечити подання до 25 березня 2019 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги:

Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Як убачається з матеріалів справи, позивач відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 є ветераном війни - учасником бойових дій /а.с. 4/.

Відповідно до наказу МВС України в Полтавській області від 30.11.2018 за № 708 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області з 25.07.2018, з виплатою середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць /а.с. 25/.

Згідно з наказом МВС України в Полтавській області від 20.11.2019 за № 715 о/с ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, звільнено за пунктом 1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників) 20.11.2019.

Отже, станом на дату формування переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, позивач вважався таким, що перебував на службі в органах внутрішніх справ та мав право на щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону № 3551-XII. Проте, Ліквідаційною комісією Управління МВС України в Полтавській області не надано суду доказів на підтвердження вчинення активних дій, необхідних для формування відповідного переліку із зазначенням в ньому позивача та відповідно подання такого переліку компетентним органам з метою організації виплати позивачу до 5 травня разової грошової допомоги, що і стало підставою для задоволення позову в цій частині судом першої інстанції.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" на Міністерство внутрішніх справ покладено обов`язок щодо подання до 25 березня 2019 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги.

Згідно з пунктом 4 вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року за № 237 Міністерство фінансів і Державна казначейська служба забезпечує до 5 квітня 2019 року перерахування коштів Міністерству соціальної політики для їх спрямування регіональним органам соціального захисту населення з метою виплати грошової допомоги.

Отже, виплата зазначеної допомоги здійснюється органами соціального захисту населення.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, у сумі 1295 грн, є правомірним.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 440/4131/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/147/20, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені правові норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен з`ясувати: який є взаємозв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, до розгляду якої просить зупинити провадження заявник; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи. Водночас, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, факти тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

В клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Подане позивачем клопотання мотивоване тим, що у справі № 440/147/20 ОСОБА_1 оскаржується наказ № 715 о/с від 20.11.2019, яким позивача звільнено з посади дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність спору у справі № 440/147/20 не перешкоджає розгляду адміністративної справи № 440/4131/19, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі.

Оскарження ОСОБА_1 наказу № 715 о/с від 20.11.2019, яким позивача звільнено з посади дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, не є обставиною, котра будь-яким чином ускладнює розгляд вказаної справи та робить її розгляд об`єктивно неможливим до вирішення спору у справі № 440/4131/19.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що із поданого клопотання та наведених позивачем обґрунтувань судом апеляційної інстанції не встановлено необхідних підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, а зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, що є предметом судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року по справі № 440/4131/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді С.С. Рєзнікова І.С. Чалий Повний текст постанови складено 12.10.2020 року