Ухвала

від 09.10.2020 по справі 500/686/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 500/686/20

провадження № К/9901/23989/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 500/686/20 за позовом Приватного підприємства Креатор-Буд до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанов,

у с т а н о в и в:

У березні 2020 року Приватне підприємство Креатор-Буд звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просило:

(і) визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 7/20/073-2238 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 лютого 2020 року, якою підприємство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 94 590 грн;

(іі) визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 6/20/073-2237 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 лютого 2020 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 37 836 грн.

Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 14.05.2020, яке Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 31.08.2020 залишив без змін, позов Приватного підприємства Креатор-Буд задовольнив повністю, внаслідок чого суд:

А) Визнав протиправною та скасував постанову № 7/20/073-2238 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.02.2020, винесену Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якою визнано винним Приватне підприємство Креатор-Буд у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у розмірі 94 590,00 грн.

Б) Визнав протиправною та скасував постанову № 6/20/073-2237 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.02.2020, винесену Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якою визнано винним Приватне підприємство Креатор-Буд у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у розмірі 37 836,00 грн.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувсь до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення - про відмову Приватному підприємству Креатор-Буд в позові.

Дослідивши зміст касаційної скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплено перелік справ, що для мети КАС вважаються справами незначної складності, який, утім, не є вичерпним, оскільки зважаючи на положення пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей КАС України справами незначної складності є також й інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на те, що за предметом спору ця справа не належить до категорії тих, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тому з огляду на предмет позову, характер спірних правовідносин та складність справи колегія суддів вважає, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Водночас за пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених вище обставин і, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Колегія суддів не встановила наявності у цій справі виняткових обставин, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Вказане дає підстави для висновку, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку.

У касаційній скарзі Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказав, що відповідно до постанови від 25.02.2020 № 6/20/073-2238 притягнув суб`єкта містобудування до відповідальності на підставі пунктів 6 та 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Вважає, що таке рішення відповідає вимогам Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , оскільки законодавець у частині третій статті 2 згаданого Закону встановив відповідальність за виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання (пункт 1 частини третьої статті 2 названого Закону).

Колегія суддів зазначає, що законодавець чітко розмежував підстави для притягнення суб`єктів містобудування за стадіями, на яких допускається порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності. Своєю чергою на стадії виконання підготовчих робіт як підстава для притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності визначена обставина виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання , про що у своїй касаційної скарзі стверджує й сам відповідач. Натомість суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі не встановили того факту, що позивач допустив саме таке порушення. А з огляду на те, що, як безспірно встановили суди першої та апеляційної інстанцій, у акті перевірки від 14.02.2020 відповідач зазначив, що земельна ділянка вільна від забудови, будівельні роботи не розпочаті, а підрядна організація Приватне підприємство Креатор-Буд розпочала виконання підготовчих робіт, суди попередніх інстанцій мали обґрунтовані підстави для того, щоб зробити висновок про відсутність у Департаменту належних фактичних та правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого саме пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а отже й про протиправність постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.02.2020 № 7/20/073-2238 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Аргумент скаржника про те, що суди попередніх інстанцій, скасовуючи постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.02.2020 № 6/20/073-2237 дійшли помилкового висновку щодо відсутності нормативного визначеного обов`язку ведення загального журналу робіт на етапі здійснення підготовчих робіт не вартий уваги, оскільки зазначений аргумент безпосередньо спростовується змістом Вказівки № 1 щодо ведення загального журналу робіт, що є частиною Державних будівельних норм України Організація будівельного виробництва (ДБН А.3.1-5:2016), в якій (у Вказівці № 1) зазначається, що Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва. .

Решта доводів, викладених відповідачем у його касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій, та ґрунтуються на незгоді з висновками судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права , що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів , а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами попередній інстанцій, та/або переоцінювати їх.

За правилом пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою потрібно відмовити.

Керуючись приписами статей 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 500/686/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб