Ухвала

від 12.10.2020 по справі 160/6944/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 160/6944/19

адміністративне провадження № К/9901/24155/20

Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі №160/6944/19 за позовом Приватного підприємства ЗОТА до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Приватне підприємство ЗОТА (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06.06.2019 № ДН2404/1477/АВ/СП-ФС/527 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 12 519,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом сплати судового збору, надання клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, із зазначенням підстав для його поновлення та апеляційну скаргу із вірним зазначенням дати ухвалення рішення, що ним оскаржується, та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 апеляційну скаргу відповідача повернуто.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2020 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані відповідачем, апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом сплати судового збору, надання клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019.

21.09.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та процесуального права.

Водночас у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Проте подана касаційна скарга не відповідає вищенаведеним вимогам процесуального закону, оскільки у скарзі відсутні обґрунтування порушення норм матеріального права.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд наголошує, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі №160/6944/19 за позовом Приватного підприємства ЗОТА до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: Чиркін С.М.