Ухвала

від 12.10.2020 по справі 540/709/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 540/709/19

адміністративне провадження № К/9901/25050/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М. , перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі № 540/709/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Садар-М до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

25 червня 2020 року до суду вперше надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яку Верховний Суд ухвалою від 30 червня 2020 року повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Верховний Суд в ухвалі зазначив, що відповідно до вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах. Натомість касаційна скарга не містить конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

06 серпня 2020 року до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яку ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року було повернуто з тих самих підстав, що і попередню.

27 серпня 2020 року до Верховного Суду втретє надійшла зазначена касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яку ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року було також повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Верховний Суд в ухвалі зазначив, що у касаційній скарзі відповідач, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, по суті посилається на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у цій справі, не врахував практику Верховного Суду, викладену у його постановах від 17 червня 2020 року у справі №607/4698/15-а, від 15 червня 2020 року у справі №0440/7010/18, від 04 грудня 2019 року у справі №808/7062/13-а, від 28 листопада 2019 року у справі №820/17548/14, від 15 серпня 2019 року у справі №826/3356/13-а, від 23 травня 2019 року у справі №2а-12890/11/2070 та інших.

Однак, як і у попередніх випадках скаржник не вказує, які саме норми матеріального права неправильно застосовані та/або які норми процесуального права порушені судом апеляційної інстанції (застосовані інакше, ніж Верховним Судом у зазначених постановах), не обґрунтовує подібності спірних правовідносин тим, що були предметом розгляду у справах, у яких касаційним судом зроблено відповідні висновки.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією судів у цій справі з посиланням при цьому на обставини, викладені у акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Садар-М , з урахуванням яких суди надавали оцінку обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки. Такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Також у касаційній скарзі були посилання на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, проте, суд касаційної інстанції зазначив, що з огляду на вищевикладене, скаржником не обґрунтовано вказану підставу для касаційного оскарження. При цьому відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови.

02 жовтня 2020 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №540/709/19.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Зміст касаційної скарги свідчить, що вона дублює зміст попередні подані касаційні скарги, обґрунтування яких судами вже було визнано недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що ухвалами Верховного Суду про повернення касаційної скарги було акцентовано увагу скаржника про необхідність викладення підстав касаційного оскарження з вказівкою на в чому на його переконання судові рішення у цій справі не відповідають наведеному висновку, враховуючи ту обставину, що саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним первинним документам у сукупності із встановленими обставинами справи, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Проте касаційна скарга повністю дублює зміст тієї, яка вже була повернута судом (15 вересня 2020 року) як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових у цій справі.

Водночас, скаржник посилається на ті самі постанови Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 607/4698/15-а, від 15 червня 2020 року у справі № 0440/7010/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 808/7062/13-а, від 28 листопада 2019 року у справі № 820/17548/14, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3356/13-а, від 23 травня 2019 року у справі № 2а-12890/11/2070, посилання на яку судом вже визнано таким, що не доводить застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, в тому числі які викладені у цій постанові.

Натомість обґрунтування цієї підстави зводить виключно до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України. Скаржник не зазначає, якому саме висновку Верховного Суду та щодо застосування яких норм права суперечать ухвалені у цій справі судові рішення..

Звертаючись з даною касаційною скаргою відповідач жодним чином не виправив виявлені судом під час попередніх звернень недоліки касаційної скарги. Текст касаційної скарги є формально ідентичним попередній касаційній скарзі, та не містить передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Ухвалами Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Враховуючи, що скаржнику було роз`яснено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку, натомість, які так і не були враховані і виправлені скаржником, касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі № 540/709/19 повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко