Ухвала

від 06.10.2020 по справі 438/610/14-ц

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

6 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 438/610/14-ц

Провадження № 14-577цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М. , Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула заяву Малого приватного підприємства Перспектива (далі - позивач) про направлення за встановленою юрисдикцією справи за його позовом до приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Фірмана Бориса Ілліча (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Владо (далі - ТзОВ Владо ) про визнання нотаріальної дії незаконною та скасування нотаріального акта, і

в с т а н о в и л а:

12 травня 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив :

- визнати незаконною нотаріальну дію, а саме: видачу 17 жовтня 2013 року відповідачем свідоцтва, зареєстрованого за № 532 (далі - свідоцтво), в якому посвідчено , що позивачу (ідентифікаційний код юридичної особи 13832469), який знаходиться за адресою: Львівська обл., смт. Східниця, вул. Шевченка, 60-А, належить на праві власності майно, що складається з: бювету мінеральних вод (центральний міні-бювет джерела № 10 і технічне приміщення центрального міні-бювету джерела № 10) вартістю 32 122 грн, що знаходиться за адресою: Львівська обл., смт. Східниця, вул. Шевченка, 6 , і зареєстроване Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 13 травня 2006 року в реєстровій книзі № 6 за реєстровим № 18 (реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14737975) на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 20 грудня 2005 року у справі № 1/1120-20-408 і яке придбало ТзОВ Владо за 32 141,86 грн;

- визнати незаконним і скасувати свідоцтво, видане відповідачем 17 жовтня 2013 року.

12 червня 2015 року Бориславський міський суд Львівської області ухвалив рішення, згідно з яким позовні вимоги задовольнив.

5 листопада 2015 року Апеляційний суд Львівської області ухвалив рішення, згідно з яким скасував рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 червня 2015 року й ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

7 грудня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу, згідно з якою скасував рішення Апеляційного суду Львівської області від 5 листопада 2015 року та передав справу до цього суду на новий розгляд.

9 березня 2017 року Апеляційний суд Львівської області ухвалив рішення, згідно з яким з урахуванням ухвали цього суду від 12 квітня 2017 року про виправлення описки скасував рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 червня 2015 року у частині визнання незаконною нотаріальної дії та вирішення питання про розподіл судових витрат й ухвалив у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

28 березня 2017 року позивач звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою. У ній , вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Львівської області від 9 березня 2017 року та залишити в силі рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 червня 2015 року.

20 квітня 2017 року ТзОВ Владо звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якійпросило скасувати рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 червня 2015 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 9 березня 2017 року у частині визнання незаконним і скасування свідоцтва й ухвалити у цій частині вимог нове рішення про відмову у задоволенні позову.

7 липня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, згідно з якою задовольнила касаційні скарги позивача та ТзОВ Владо частково: скасувала рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 червня 2015 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 9 березня 2017 року і закрила провадження у справі.

Велика Палата Верховного Суду також роз`яснила позивачеві його право звернутися до неї протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови із заявою про направлення справи в частині вимоги про визнання незаконним і скасування свідоцтва до відповідного суду господарської юрисдикції.

2 жовтня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява позивача (вх. № 397/0/255-20) про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Львівської області.

Згідно з частиною четвертою статті 414 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

У постанові від 7 липня 2020 року Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимогу про визнання незаконним і скасування свідоцтва слід розглядати за правилами господарського судочинства, оскільки у позивача виник спір саме з ТзОВ Владо з приводу порушення останнім права власності позивача на центральний міні-бювет джерела № 10 та технічне приміщення центрального міні-бювету джерела № 10 внаслідок дій ТзОВ Владо щодо реєстрації за ним такого права.

Повноваження господарських судів та порядок здійснення судочинства у господарських судах визначає Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина третя статті 30 ГПК України).

У справі № 438/610/14-ц спір стосується нерухомого майна, яке знаходиться у Львівській області. Тому справу слід направити до місцевого господарського суду, юрисдикція якого поширюється на цю область. Таким судом є Господарський суд Львівської області.

Керуючись частиною четвертою статті 414 ЦПК України, частиною першою статті 24, частиною третьою статті 30ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

у х в а л и л а :

1. Заяву Малого приватного підприємства Перспектива про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити.

2. Справу № 438/610/14-ц в частині позовних вимог про визнання незаконним і скасування свідоцтва за позовом Малого приватного підприємства Перспектива до приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Фірмана Бориса Ілліча за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Владо про визнання нотаріальної дії незаконною та скасування нотаріального акта передати до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. Гудима Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв В. В. БританчукЛ. М. Лобойко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич О. С. ЗолотніковО. Г. Яновська