Постанова

від 08.10.2020 по справі 2-627/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 2-627/10

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11699/2020

Головуючий у суді першої інстанції: Лісовська О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Гефест про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства Локо , про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року,

встановив:

у червні 2020 року заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі, у якій просив суд замінити стягувача за рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 27 травня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП ЛОКО на користь АКІБ УкрСиббанк заборгованості, посилаючись на те, що право вимоги за кредитним договором було відступлено заявнику.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року заяву було задоволено частково та замінено стягувача ПАТ Дельта Банк на ТОВ Фінансова компанія Гефест .

Не погоджуючись із ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 27 травня 2010 року було задоволено позов АКІБ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП ЛОКО та стягнуто солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 448 120 грн. 78 коп.

У лютому 2012 року ПАТ Дельта Банк звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що 08 грудня 2011 року між ним та ПАТ УкрСиббанк було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, який був предметом розгляду.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 12 березня 2012 року заяву було задоволено та замінено стягувача у виконавчому провадженні №21697079, відкритому 04 жовтня 2010 року на підставі виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м.Києва 30 серпня 2010 року, з ПАТ УкрСиббанк на ПАТ Дельта Банк .

У жовтні 2017 року ПАТ Дельта Банк звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, яка ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року була задоволена.

Звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі ТОВ ФК Гефест посилався на те, що 24 травня 2019 року між ним та ПАТ Дельта Банк було укладено Договір №1436/К купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого ПАТ Дельта Банк передав ТОВ ФК Гефест право вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП Локо .

Вирішуючи питання про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що до заявника перейшло право вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП Локо , а тому слід замінити стягувача ПАТ Дельта Банк на ТОВ ФК Гефест .

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

У своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що заявником не було надано до суду доказів на підтвердження повідомлення боржників про відступлення права вимоги, а також доказів на підтвердження сплати грошових коштів на виконання умов Договору купівлі-продажу майнових прав. Однак, вказані доводи є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки виконання сторонами Договору купівлі-продажу майнових прав своїх зобов`язань не є предметом перевірки в даному провадженні. Крім того, представником заявника до суду першої інстанції було надано копію реєстру згрупованих поштових відправлень, з якого вбачається, що на виконання п. 2.6 Договору купівлі-продажу майнових прав ТОВ ФК Гефест було направлено боржникам повідомлення про відступлення права вимоги. В п. 1.3 Договору встановлено, що майнові права вважаються переданими з моменту підписання Договору.

Доводи скаржника про те, що судом не було з`ясовано в якому обсязі заявнику було передано право вимоги, що на його думку є підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки доказів про те, що рішення суду у вказаній справі було боржниками виконане в повному обсязі або частково ОСОБА_1 , до суду не надано, як і доказів про те, що право вимоги банком було відступлено заявнику не в повному обсязі.

Посилання апелянта на те, що заявником було надано до суду копії документів, які не були належним чином засвідчені, спростовуються матеріалами справи, які свідчать про те, що додані до заяви про заміну стягувача докази були засвідчені директором ТОВ ФК Гефест , прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою товариства.

Положеннями ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Так, частиною п`ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Вказані норми закону спростовують твердження апелянта про обов`язок суду з`ясовувати питання наявності у заявника виконавчого листа та наявності чи відсутності відкритого виконавчого провадження при вирішенні питання про заміну сторони у правовідносинах.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про заміну стягувача заявник хоча і вказував, що набув право вимоги від ПАТ Дельта Банк , однак просив замінити первісного стягувача УкрСиббанк , не врахувавши, що ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 12 березня 2012 року було вирішено питання про заміну ПАТ УкрСиббанк на ПАТ Дельта Банк . За таких обставин суд першої інстанції уникаючи надмірного формалізму дійшов вірного висновку про часткове задоволення заяви та заміну стягувача ПАТ Дельта Банк на ТОВ ФК Гефест .

Положеннями статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Враховуючи викладене, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, ухвала була постановлена судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2020 року.

Головуючий

Судді