Ухвала

від 23.09.2020 по справі 752/12969/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2020 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку із кадастровим номером 3210900000:01:129:3002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а також на об`єкт будівництва, який є частиною об`єкта незавершеного будівництва багатоквартирного (зблокованого) житлового будинку, що належить ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та розташований на даній земельній ділянці, із забороною користування, розпорядження, відчуження даним майном.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2020 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що під час розгляду клопотання було порушено правило підслідності, оскільки СУ ГУНП в м. Києві знаходиться на території Шевченківського району міста Києва. Щодо відповідності арештованого майна ознакам речового доказу, то, думку апелянта, стороною обвинувачення не доведено його відповідність критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає автор апеляційної скарги, розгляд клопотання проводився без його виклику, копія оскаржуваного рішення отримана ним лише 31.07.2020 року, а апеляційна скарга подана в межах визначених ч. 3 ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувсябез повідомленнявласника майна або його представника, колегія суддів, виходячи з положеньст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянтащодо своєчасного оскарження ухвали слідчого судді.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110040000282 від 15.02.2020 року ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ст. 356 КК України.

Постановою слідчого слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 від 30.03.2020 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні №12020110040000282 від 15.02.2020 речовим доказом.

07 липня 2020 року слідчий СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на вказане майно, а саме на земельну ділянку із кадастровим номером 3210900000:01:129:3006, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , а також на об`єкт будівництва, який є частиною об`єкта незавершеного будівництва багатоквартирного (зблокованого) житлового будинку, що належить ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 та розташований на даній земельній ділянці, із забороною користування, розпорядження, відчуження даним майном, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2020 рокузазначене клопотання задоволено та накладено арешт на вказане майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12020110040000282, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обґрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на майно.

З урахуванням цього, слідчий суддя, всупереч твердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України та відповідною постановою органу досудового розслідування правомірновизнане речовими доказами.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Доводи апелянта про розгляд клопотання слідчого неналежним судом, як вважає колегія суддів, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Як вбачається з поданого клопотання, орган досудового розслідування, яким було внесено на розгляд слідчого судді зазначене клопотання, знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Антоновича, 114, що територіально знаходиться у Голосіївському районі міста Києва.

Щодо посилань апелянта на невідповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, то вони також є недоведеними та спростовуються наданим матеріалами справи, зокрема, постановою слідчого про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скаргазадоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку із кадастровим номером 3210900000:01:129:3002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а також на об`єкт будівництва, який є частиною об`єкта незавершеного будівництва багатоквартирного (зблокованого) житлового будинку, що належить ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та розташований на даній земельній ділянці, із забороною користування, розпорядження, відчуження даним майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 без задовоелння

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4302/2020 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11

Доповідач: ОСОБА_1