Постанова

від 07.10.2020 по справі 335/6230/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6230/20 2-а/335/226/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Шутіній Г.Ю., розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Позивачем, як фізичною особою, на підставі договору суборенди, укладеного 28.03.2012 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , здійснюється володіння і користування земельною ділянкою, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в районі туристичного притулку Ярна ) площею 0,1350 га (кадастровий номер 2310400000:08:003:0410). 16.06.2020 головним спеціалістом адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Калачовим Ігорем Анатолійовичем відносно позивача складено Протокол №106 про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП . Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.6.2 п.п.5, п.3.1.8, п.3.1.9, п.2.6.4 п.п.11 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська (далі Правил благоустрою), затверджених рішенням сесії Бердянської міської ради від 30.05.2012 №5 зі змінами, внесеними рішенням сесії від 31.05.2013 №17, а саме: не укладено договір на вивезення твердих побутових відходів зі спеціалізованим підприємством.

За результатами розгляду зазначеного протоколу адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради 01.07.2020 винесено Постанову №275 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень .

Зі змісту постанови вбачається, що: 16.06.2020 о 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_2 , де розташована база відпочинку Туристичний притулок Теrrа inkognita , яка знаходиться в суборенді ОСОБА_1 , який не уклав договір на вивіз твердих побутових відходів зі спеціалізованими підприємствами, чим порушив п.2.6.2 п.п.5, п.2.6.4 п.п.11, п.3.1.8, п.3.1.9 Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська , затверджені рішенням сесії міської ради від 30.05.2012 №5 зі змінами, внесеними рішенням сесії від 31.05.2013 №17 .

Позивач зазначає, що викладені у постанові твердження не відповідають дійсності, оскільки: жодної бази відпочинку у позивача в суборенді не перебуває та ніколи не перебувало; до об`єктів, які знаходяться по АДРЕСА_2 він взагалі жодного відношення не має.

Вказане рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки Постанова про накладення адміністративного стягнення винесена всупереч вимогам КУпАП, містить недостовірні дані, не ґрунтується на доказах та не відповідає обставинам справи.

У зв`язку з чим, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №275 від 01.07.2020 відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, провадження по справі закрити.

У судове засідання позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на вимогах викладених у позові наполягає, просить позов задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволені позову та розглянути справу без участі представника. У відзиві зазначає, що 16.06.2020 року відносно Позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ст.152 КУпАП, а саме: порушення «Правил, благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська» затверджених рішенням сесії БМР від 30.05.2012 року №5, зі змінами від 31.05.2013 року № 17. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.280 КУпАП, було з`ясовано, що станом на 15.06.2020 за адресою вул. Макарова, м. Бердянськ орендарем ОСОБА_1 не укладено договір на вивезення твердих побутових відходів (довідка КП «Бердянськекотранс» БМР від 15.06.20202 № 11/20). На виконання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення 01 липня 2020 року при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 (який був присутній на засіданні адміністративної комісії при розгляді справи про адміністративне правопорушення) було роз`яснені його права та обов`язки; зауважень щодо протоколу не надходило. На засіданні адмінкомісії Позивач не заявляв про інше місце проживання. Позивач надав оригінал договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, який він уклав 17 червня 2020 року (тобто після складання протоколу про адміністративне правопорушення) та пояснення щодо не укладання договору тривалий час. За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення №275 рішення адміністративної комісії було оголошено Позивачу безпосередньо на засіданні вказаної комісії.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін та на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України без проведення фіксації судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 288 КпАП України, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

В частині 1 статті 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до вимог ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії виконавчих органів міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, зокрема, передбачені статтею 152 КУпАП.

При цьому. у ході складення матеріалів про адміністративні правопорушення та прийняття постанови за результатами даних матеріалів органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно з приписами ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто будь-яке відхилення або недотримання передбаченого законом (підзаконним) актом встановленого порядку дій органами державної влади, може призвести до порушення законних прав громадян під час вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 16.06.2020 головним спеціалістом адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Калачовим Ігорем Анатолійовичем відносно позивача ОСОБА_1 складено Протокол №106 про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП . Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.6.2 п.п.5, п.3.1.8, п.3.1.9, п.2.6.4 п.п.11 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська (далі Правил благоустрою), затверджених рішенням сесії Бердянської міської ради від 30.05.2012 №5 зі змінами , внесеними рішенням сесії від 31.05.2013 №17, а саме: не укладено договір на вивезення твердих побутових відходів зі спеціалізованим підприємством.

За результатами розгляду зазначеного протоколу адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради 01.07.2020 винесено Постанову №275 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень .

Зі змісту постанови вбачається, що 16.06.2020 о 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_2 , де розташована база відпочинку Туристичний притулок Теrrа inkognita , яка знаходиться в суборенді ОСОБА_1 , який не уклав договір на вивіз твердих побутових відходів зі спеціалізованими підприємствами, чим порушив п.2.6.2 п.п.5, п.2.6.4 п.п.11, п.3.1.8, п.3.1.9 Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська , затверджені рішенням сесії міської ради від 30.05.2012 №5 зі змінами, внесеними рішенням сесії від 31.05.2013 №17.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за ст. 152 КУпАП настає за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Так, рішенням двадцять п`ятої (позачергової) сесії Бердянської міської ради VI скликання від 30.05.2012 №5 затверджено Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська (далі - Правила благоустрою) зі змінами, затвердженими рішенням тридцять восьмої сесії Бердянської міської ради VI скликання від 31.05.2013 №17.

Відповідно до п.п.5 п.2.6.2 Правил благоустрою, громадяни у сфері благоустрою зобов`язані укладати договори на вивіз відходів зі спеціалізованими підприємствами. Відмовлення від укладання договору на вивезення відходів, як і створення несанкціонованих смітників, розглядається як факт забруднення навколишнього середовища відходами споживача, що тягне за собою цивільно-правову й адміністративну відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.п.11 п.2.6.4 Правил благоустрою, підприємства, установи й організації та фізичні особи - підприємці в сфері благоустрою зобов`язані укладати договори на вивезення відходів зі спеціалізованими підприємствами. Відмовлення від укладання договору на вивезення відходів, як і створення несанкціонованих смітників, розглядається як факт забруднення навколишнього середовища відходами споживача, що тягне за собою цивільно-правову й адміністративну відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Крім того, пунктом 3.1.8 Правил благоустрою передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності, фізичні особи - підприємці та громадяни зобов`язані укладати договір на вивезення відходів з комунальними підприємствами міста або з іншими суб`єктами господарювання, які мають право займатися цією діяльністю.

Відмова від укладання договору на вивезення відходів, як і створення несанкціонованих звалищ, розглядається як факт забруднення навколишнього середовища відходами, що тягне за собою цивільно-правову і адміністративну відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення - йдеться в пункті 3.1.9 Правил благоустрою.

Отже, аналізуючи викладені в оскаржуваній постанові обставини, враховуючи вищевказані пункти Правил благоустрою, на переконання суду, не свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, оскільки відповідачем не доведено достатніми та належними доказами порушення ОСОБА_1 вимог щодо поводження з відходами, сміттям та забруднення чи захаращення об`єктів у сфері благоустрою населеного пункту, а лише факт відсутності договору на вивезення відходів, на момент складання протоколу 16.06.2020, не охоплюється об`єктивною стороною диспозиції ст. 152 КУпАП.

При цьому, судом встановлено, що позивач 17.06.2020 уклав договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами.

Так, із постанови вбачається: …в АДРЕСА_2 , де розташована база відпочинку Туристичний притулок ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться в суборенді ОСОБА_1 … , проте жодних доказів на підтвердження цих фактів ( розташування за вказаною адресою та належність ОСОБА_1 вказаної бази відпочинку) матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Відповідно до договору суборенди землі, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08.03.2012, предметом цього договору є земельна ділянка для розміщення пункту обслуговування сезонного атракціону Водні лижи , яка знаходиться в АДРЕСА_1 а районі туристичного притулку Ярна ), що свідчить про невідповідність викладеним у постанові від 01.07.2020 обставинам.

Крім того, зазначене у постанові порушення п.п.11 п.2.6.4 Правил благоустрою (підприємства, установи й організації та фізичні особи - підприємці в сфері благоустрою зобов`язані укладати договори на вивезення відходів зі спеціалізованими підприємствами), не може бути застосовано до позивача ОСОБА_1 , оскільки останній володіє та користується земельною ділянкою на правах суборенди як фізична особа, а не як представник або керівник підприємства, установи, організації та не є фізичною особою-підприємцем.

Таким чином, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради при винесенні постанови про адміністративне правопорушення №275 від 01.07.2020 відносно ОСОБА_1 , не було з`ясовано всіх обставин справи, не визначено та не надано оцінку його діям, які б могли свідчити про порушення Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська, за що передбачено адміністративну відповідальність за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд також враховує вимоги статті 77 КАС України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, на підставі наявних доказів та зібраних відомостей про обставини вчинення правопорушення суд приходить до висновку, про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та незаконності прийнятої відносно позивача постанови та накладення адміністративного стягнення за ст.152 КУПАП, оскільки в матеріалах справи відсутні належні, достовірні та достатні докази.

Отже, суд вважає постанову про накладення адміністративного стягнення від 01.07.2020 відносно ОСОБА_1 такою, що постановлена з порушенням КпАП України, оскільки обставини викладені в даній постанові про порушення Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська, не підтверджуються жодними іншими доказами, зокрема документами, фото, відео або поясненнями свідків правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначається у пункту п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України , доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Зважаючи на той факт що, відповідач не надав доказів правомірності свого рішення, що є його обов`язком відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, будь-який сумнів тлумачиться на користь особи, що притягається до відповідальності, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем передчасно та без повного та всебічного з`ясування усіх обставини справи, вина позивача не підтверджена належними та допустимими доказами.

Так, дані які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем надано не було, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 241-246 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради (Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Єдності, 2, код ЄДРПОУ 02140805) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення №275 від 01 липня 2020 року, складену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради за ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 07 жовтня 2020 року.

Суддя: І.А. Крамаренко