Рішення

від 17.09.2020 по справі 450/834/19

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/834/19 Провадження № 2/450/315/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кузів І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Пустомитівської міської ради про (предмет спору): визнання незаконним та скасувати рішення Пустомитівської міської ради №1473 від 27.12.2018 року Про розгляд звернення ОСОБА_2 , визнання поновленим договору №359 оренди земельної ділянки від 14.08.2013 року, -

підстава позову (позиція позивача):

з 1996 року позивач користується земельною ділянкою площею 0, 04 га в с. Наварія Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер ділянки: 4623610100:02:002:0389. 14 серпня 2013 року між ним та Пустомитівською міською радою в особі міського голови ОСОБА_3 було укладено договір №359 оренди земельної ділянки, відповідно до якого в строкове платне володіння і користування позивача передано вищезгадану земельну ділянку строком на 5 років. Договір оренди укладено на підставі рішення сесії Пустомитівської міської ради 1144 від 23 липня 2013 року. Передбачений договором оренди строк дії договору закінчився 14 серпня 2018 року. Після 14 серпня 2018 року, він продовжував користуватися земельною ділянкою, оскільки бажав поновлення договору оренди на новий строк. Протягом місяця після закінчення договору оренди жодних повідомлень від Пустомитівської міської ради щодо її заперечень у поновленні договору він не одержував. Для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди, він 14.12.2018 року подав заяву Пустомитівському міському голові Серняку О.В, у якій просив укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Однак, рішенням №1473 Пустомитівської міської ради від 27.12.2018 року, відповідач вирішив повторно повідомити ОСОБА_2 про неможливість продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки №359 від 14.08.2013 року у зв`язку із невідповідністю цільового призначення земельної ділянки з Генеральним планом села Наварія . У зв`язку з тим, що відповідач не визнає договір оренди переукладеним, безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди про визнання договору оренди переукладеним, а прийняте рішення порушує його законні права та інтереси, просить позовні вимоги задоволити, визнати незаконним та скасувати рішення Пустомитівської міської ради №1473 від 27.12.2018 року про розгляд звернення ОСОБА_2 , визнати поновленим договір оренди земельної ділянки №359 від 14.08.2013 року та стягнути судові витрати.

Позиція відповідача : представником відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, подав до суду відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь ОСОБА_2 . Ззаначають, що 21.03.2017 року рішенням Пустомитівської міської ради №505 Про затвердження містобудівної документації Генеральний план села Наварія Пустомитівського району Львівської області було затверджено Генеральний план села Наварія Пустомитівського району Львівської області. Відповідно до вказаного Генерального плану села Наварія земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні позивача відносить до території зелених насаджень загального користування. Вважають позов безпідставним та просять у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

22.03.2019 року ухвал про відкриття провадження; 07.05.2019 року заперечення на позовну заяву; 16.05.2019 року відповідь на відзив; 21.05.2019 року заперечення на відповідь; 21.06.2019року ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 23.10.2019 року письмові пояснення відповідача; 20.01.2020 року клопотання про долучення документів; 17.04.2020 року клопотання про відкладення справи; 23.04.2020 року заява про вступ у справу як представника; 23.04.2020 року заява про розгляд справи без участі строни; 29.01.2020 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 30.01.2020 року ухвала про закінчення підготовчого провадення та призначення справи до судового розгляду; 06.03.2020 року клопотання про представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Позивач з 1996 року користується земельною ділянкою площею 0, 04 га в с. Наварія Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер ділянки: 4623610100:02:002:0389. Користування земельною ділянкою з 1996 року підтверджується довідкою виконавчого комітету Пустомитівської міської ради №02-12/271 від 07.03.2014 року.

14 серпня 2013 року між ним та Пустомитівською міською радою в особі міського голови ОСОБА_3 було укладено договір №359 оренди земельної ділянки, відповідно до якого в строкове платне володіння і користування позивача передану вищезгадану земельну ділянку строком на 5 років. Договір оренди укладено на підставі рішення сесії Пустомитівської міської ради 1144 від 23 липня 2013 року.

Передбачений договором оренди строк дії договору закінчився 14 серпня 2018 року.

Статтею 33 ЗУ Про оренду землі врегульовано умови та порядок поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Вказаною статтею встановлено два окремих механізми поновлення на новий строк договору оренди землі: 1. використання орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк; 2. Продовження орендарем користування земельною ділянкою за відсутності заперечень орендодавця протягом місяця після закінчення договору оренди.

Відповідно до ч. 6 статті 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Після 14 серпня 2018 року позивач, як орендар, продовжував користуватися земельною ділянкою, оскільки бажав поновлення договору оренди на новий строк.

Протягом місяця після закінчення договору оренди (з 14 серпня 2018 року до 14 вересня 2018 року), позивач не одержував жодного повідомлення від Пустомитівської міської ради щодо її заперечень у поновленні договору оренди.

Для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди, позивач ОСОБА_2 14.12.2018 року подав заяву Пустомитівському міському голові Серняку О.В. у якій просив укласти з позивачем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Вказана заява позивача була передана на розгляд Пустомитівської міської ради.

Рішенням №1473 Пустомитівської міської ради від 27.12.2018 року, відповідач вирішив: повторно повідомити ОСОБА_2 про неможливість продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки №359 від 14.08.2013 року у зв`язку із невідповідністю цільового призначення земельної ділянки з Генеральним планом села Наварія.

Згідно відзиву на позовну заяву представник міської ради зазначив, що 21.03.2017 року рішенням Пустомитівської міської ради №505 Про затвердження містобудівної документації Генеральний план села Наварія Пустомитівського району Львівської області було затверджено Генеральний план села Наварія Пустомитівського району Львівської області. Відповідно до вказаного Генерального плану села Наварія земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні позивача відноситься до території зелених насаджень загального користування .

Однак, затвердження Пустомитівською радою Генерального плану села Наварія відповіднодо законодавства не має наслідком зміну цільового призначення земельних ділянок села Наварія та не є підставою припинення прав землекористувачів на користування ними.

Відповідно до частини 2 статті 24 ЗУ Про планування і забудову територій , зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення території.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно законодавства.

Таким чином, затвердження генерального плану населеного пункту не впливає на права орендарів земельних і на можливість використання земельних ділянок відповідно до встановленого щодо них цільового призначення.

Як підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.08.2013 року, спірна земельна ділянка за цільовим призначенням віднесена до земель для колективного садівництва та для ведення городництва.

Призначенням Генерального плану населеного пункту є обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови населеного пункту.

Тому зміни в містобудівній документації, зокрема в Генплані населеного пункту, не змінюють цільового призначення земельної ділянки. Земельні ділянки, щодо яких вже встановлене цільове призначення, продовжують використовуватись за наявним цільовим призначенням. А отже спірна земельна ділянка згідно ч. 2 ст. 24 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності може використовуватись згідно її цільового призначення, встановленого згідно з вимогами Земельного кодексу України.

Затвердження Генерального плану населеного пункту не змінює цільового призначення земельної ділянки. Для зміни цільового призначення земельної ділянки необхідне розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі.

Згідно ст. 31 ЗУ Про оренду землі встановлено підстави припинення договору оренди землі. Так, договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі №359 від 14.08.2013 р. укладений між позивачем ОСОБА_2 та Пустомитівською міською радою закінчив термін своєї дії 15.08.2018 року.

Проте, згідно наданих суду пояснень свідків, які були повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а саме секретаря міської ради ОСОБА_4 та дружини позивача ОСОБА_5 встановлено, що 13.08.2018 року заяву позивача (яка була подана до початку місячного строку) про поновлення договору оренди землі було повернуто секретарем міської ради дружині позивача. Чому ОСОБА_4 повернула зяаву дружині, а не заявнику остання в судовому засіданні пояснити не змогла. У зв`язку з цим Пустомитівська міська рада не мала вказаної заяви та не давала позивачу відповідь на неї, в зв`язку з чим позивач 14.12.2018 року подав заяву для укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди. Дані дії призвели в подальшому до прийняття рішення про неможливість продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки №359 від 14.08.2013 року.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та до постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, вказано наступне що стаття 33 Закону України Про оренду землі містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми. Так, частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

Суд роз`яснив, що суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Згідно частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Частиною першою статті 10 Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України , цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України , цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України .

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові в справі № 910/15058/18 від 14.01.2020 сформулював правовий висновок про те, що рішення державного органу чи органу місцевого самоврядування, з якого виникають права та обов`язки у конкретної особи, повинно бути мотивованим. Колегія суддів зауважила, що процедури органів державної влади та місцевого самоврядування повинні бути прозорі та зрозумілі. В іншому випадку рішення органів влади не може вважатися правомірним.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній Законом компетенції органу, який видав цей акт.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що такі дії відповідача призвели до порушення прав позивача щодо користування вказаною земельною ділянкою, а тому вказане рішення Пустомитівської міської ради необхідно визнати незаконним та скасувати.

Щодо визнання вказаного договору оренди земельної ділянки №359 від 14 серпня 2013 року поновленим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Касаційний господарський суд неодноразово зазначав, що безпосередньо вимога про визнання договору оренди землі поновленим є лише встановленням факту. Останній не може забезпечити захист порушеного права орендаря, оскільки для поновлення договору законодавство вимагає укласти відповідну додаткову угоду, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді. А тому варто зазначити, що суд не вправі втручатись в діяльність Пустомитівської міської ради (органу місцевого самоврядування) щодо визнання договору поновленим, оскільки відповідно до ЗУ Про місцеве самоврядування Україні це виключно компетенція міської ради.

На підставі викладеного суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 слід задоволити частково, визнати незаконним та скасувати рішення Пустомитівської міської ради №1473 від 27.12.2018 року Про розгляд звернення ОСОБА_2 .

З відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати за сплату судового збору та документально підтверджені згідно Звіту про надання правової допомоги адвокатом 2500 гривень витрат на правову допомогу.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 258 , 259 , 263-265 , 268 , 273 , 352 , 354 ЦПК України , суд, -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Пустомитівської міської ради №1473 від 27.12.2018 року Про розгляд звернення ОСОБА_2 .

Стягнути з Пустомитівської міської ради в користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 768, 40 грн. сплаченого судового збору та 2 500 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ..

Відповідач: Пустомитівська міська рада, м. Пустомити вул. Грушевського, 60, Львівської області.

Повний текст рішення складено 25.09.2020 року.

СуддяД. А. Кукса