Рішення

від 01.10.2020 по справі 120/1467/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 жовтня 2020 р. Справа № 120/1467/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС ПРОДАКТ" (код ЄДРПОУ 32976889, вул. Енергетична, 5-В, м. Вінниця, 21022) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС ПРОДАКТ" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Вінницького управління Головного управління ДПС у Вінницькій області Липачем Ю.П. було проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області було складено акт про результати камеральної перевірки граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.11.2019 №40678/50-04/32976889, у якому встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних.

На підставі акта від 13.11.2019 №40678/50-04/32976889, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення від 06.12.2019 №0164115004 про застосування штрафу з податку на додану вартість в розмірі 671 956,32 грн.

З метою скасування податкового повідомлення - рішення від 06.12.2019 №0164115004, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України від 25.02.2020 №7178/6/99-00-08-05-05-06 у задоволенні скарги позивача відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 06.04.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі. Установлено учасникам справи строк для подання заяв по суті.

30.04.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю. У відзиві відповідач зсилається на те, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 № 0164115004, діяв в межах повноважень наданих нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 201.10 ст. 210 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. Зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, граничний строк реєстрації - останній день (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Оскільки, на думку відповідача, позивач невчасно зареєстрував податкові накладні у Реєстрі, податкове повідомлення-рішення є законним.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що належними та допустимими доказами у справі, які підтверджують виконання позивачем свого обов`язку із подання податкових накладних для їх реєстрації в ЄРПН, є перші квитанції (повідомлення про отримання звітності). Водночас квитанції з комп`ютерної програми "M.E.Doc", протоколи руху документів не є належними та допустимими доказами надсилання податкових накладних на реєстрацію.

Ухвалою суду від 12.05.2020 клопотання сторін задоволено та відкладено підготовче засідання. Про дату, час та місце наступного судового засідання сторонам, які беруть участь у справі, будуть повідомлено додатково після завершення запроваджених у державі комплексів обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою суду від 13.08.2020 заяву адвоката ОСОБА_1 задоволено та допущено його до участі в справі №120/1467/20-а в якості представника ТОВ "НЕСС ПРОДАКТ", яке є позивачем у справі. Надано адвокату доступ до електронної справи №120/1467/20-а в підсистемі "Електронний суд". Підготовче засідання відкладено на 15.09.2020 о 13:00 год.

Ухвалою суду від 15.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.10.2020 о 16:30 год.

01.10.2020 на адресу суду від позивача надійшли пояснення по справі, які є фактично заявою про зменшення позовних вимог. Згідно із вказаною заявою, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0106075005 від 06.12.2019 в частині податкової накладної №96 від 19.09.2019 та частково повернути сплачений позивачем судовий збір.

В судове засідання учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомленні про час, дату та місце судового засідання.

01.10.2020 представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Представником відповідача, в свою чергу, подано заяву про розгляд справи без його участі. Одночасно повідомлено, що відповідач ознайомлений із поданими поясненнями позивача.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведеного вище, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними матеріалами.

Визначаючись щодо поданої заяви про зменшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 44 КАС України, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, процесуальним законом передбачено право позивача на зменшення позовних вимог, але можливість реалізації цього права обмежується певною стадією судового процесу.

Так, аналіз наведеної вище норми права дає підстави для висновку про те, що відповідну заяву позивач може подати найпізніше до закінчення підготовчого засідання.

Водночас ухвалою суду від 15.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Таким чином, оскільки підготовче провадження 15.09.2020 закрито, тому відсутні правові підстави для прийняття заяви про зменшення позовних вимог.

Відтак заяву про зменшення позовних вимог подано позивачем без дотримання приписів ч. 1 ст. 47 КАС України, тоді як клопотання про поновлення процесуального строку на подання вказаної заяви не подано.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, пункт 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, пункт 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв), оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви позивача про зменшення позовних вимог від 01.10.2020.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини та обґрунтування, вказані відповідачем у відзиві на позов мотиви, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ "НЕСС ПРОДАКТ" є юридичною особою, основним видом діяльності якого є "Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у".

Позивачем за принципом першої дії, було складено податкові накладні №15 від 01.08.2019, №7 від 08.07.2019, №96 від 19.09.2019, №3 від 28.08.2019, №2 від 09.08.2019, №1 від 02.08.2019, №107 від 26.09.2019, №108 від 24.09.2019, №106 від 24.09.2019.

Головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Вінницького управління Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.11.2019 №40678/50-04/32976889, у якому встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних .

На підставі акта від 13.11.2019 №40678/50-04/32976889, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення від 06.12.2019 №0164115004 про застосування штрафу в загальній сумі 671 956,32 грн., яка складається із:

- штрафу в розмірі 10 % за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ в розмірі 2 456,49 грн.;

- штрафу в розмірі 20 % за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ в розмірі 669 499,83 грн.

З метою скасування податкового повідомлення - рішення від 06.12.2019 №0164115004, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 25.02.2020 №7178/6/99-00-08-05-05-06 у задоволенні скарги позивача відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про нарахування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спору, який виник між сторонами у справі, суд враховує, що порядок реєстрації податкових накладних та підстави для нарахування штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), Постановою КМУ № 1246 від 29.12.2010 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок № 1246).

Так, п. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру додаткових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком № 1246.

Згідно пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 3 Порядку № 1246 передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку № 1246).

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку № 1246).

В силу положень пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13 - 14 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

В Порядку № 1246 не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок № 557).

Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку № 557 передбачено, що після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (пункт 8 Розділу ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (пункт 9 Розділу ІІ Порядку № 557).

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом (пункт 11 Розділу ІІ Порядку № 557).

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції) (пункт 12 Розділу ІІ Порядку № 557).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (пункт 13 Розділу ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (пункт 14 Розділу ІІ Порядку № 557).

Операційний день - це частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг (пункт 2 Розділу І Порядку № 557).

При цьому конкретні часові межі операційного дня Порядком № 557 не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до матеріалів позовної заяви позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0164115004 від 06.12.2019 повністю, хоча фактично не погоджується із несвоєчасною реєстрацією податкової накладної №96 від 19.09.2019 на суму 22 861,67 грн. Так, в тексті позовної заяви позивач спростовує доводи відповідача щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної №96 від 19.09.2019 на 1 календарний день та додає докази на підтвердження своєчасної реєстрації лише однієї податкової накладної - №96 від 19.09.2019.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за допомогою програмного забезпечення "M.E.Doc" податкову накладну №96 від 19.09.2019 о 19:53:28 год 15.10.2019 (а.с. 20). При цьому, 15.10.2019 є останнім відведеним законом днем для реєстрації податкових накладних, а операційний час цього дня триває до 20:00.

Також в підтвердження направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в операційний день у матеріалах справи наявний Протокол руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій (далі - Протокол).

Згідно із Протоколу судом встановлено, що податкова накладна №96 від 19.09.2019 відправлена на реєстрацію 15.10.2019 о 19:53:28.

Суд зазначає, що операційний день частина дня, тривалістю в робочі дні з 8-ї до 20-ї години, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та реєстрація або зупинення реєстрації.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Проаналізовані обставини дають підстави для висновку, що позивач здійснив надсилання податкової накладної до закінчення операційного дня, внаслідок чого відповідачем, за технічної неможливості здійснити автоматизовану перевірку податкових накладних, поданих в операційний день (оскільки накладні відправлено менше як за одну годину до його закінчення), здійснено їх перевірку в наступний операційний день 16.10.2019 та сформовано квитанцію про прийняття документа від 16.10.2019 о 15:27:52 (а.с. 21)

Разом із тим, слід врахувати ту обставину, що реєстрація податкової накладної №96 не відбулася у день її надіслання 15.10.2019 не з вини позивача, адже ним вжито всіх залежних від нього заходів для реєстрації вказаної податкової накладної.

Як наслідок, технічна неможливість контролюючого органу здійснити автоматизовану перевірку податкової накладної від 19.09.2019 №96 та сформувати квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації цієї податкової накладної, поданої позивачем в операційний день 15.10.2019, не є підставою для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних.

Сформована відповідачем квитанція №1 від 16.10.2019 о 15:27:52 год. податкової накладної №96 від 19.09.2019, з відміткою "документ прийнято", також є доказом добросовісності дій позивача, як і неможливості за технічних причини здійснити автоматизовану перевірку податкових накладних, поданих позивачем в останній операційний день для їх подання 15.10.2019 та сформувати відповідні квитанції.

Отже, незважаючи на те, що позивач 15.10.2019 протягом операційного дня не отримав квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної №96 від 19.09.2019, Товариство вважається таким, що вчинило усі залежні від нього дії з метою своєчасної реєстрації податкових накладних, що виключає передбачені нормами Податкового кодексу України підстави для застосування штрафу.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 806/832/17, від 22.11.2018 по справі № 813/815/18.

Таким чином, несвоєчасне здійснення автоматизованої перевірки податкової накладної та несвоєчасне формування відповідачем відповідної квитанції, не є підставою для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, а встановлені судом обставини свідчать про своєчасне подання позивачем для реєстрації податкової накладної №96 від 19.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, за відсутності вини позивача у тому, що реєстрація податкової накладної №96 відбулася не у визначений податковим законодавством строк, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію згаданої вище податкової накладної є безпідставним.

Стосовно податкових накладних №15 від 01.08.2019, та №7 від 08.07.2019, №3 від 28.08.2019, №2 від 09.08.2019, №1 від 02.08.2019, №107 від 26.09.2019, №108 від 24.09.2019, №106 від 24.09.2019, то позивач в адміністративному позові не навів мотивів їх протиправності, а судом під час розгляду справи встановлено факт несвоєчасної реєстрації вказаних податкових накладних, що доводиться письмовими доказами та не спростовується позивачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0164115004 від 06.12.2019 в частині застосування штрафної санкції у розмірі 2286,17 грн суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Що стосується іншої частини оскаржуваного рішення, то суд не вбачає підстав для його скасування, оскільки факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних доводиться належними доказами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС ПРОДАКТ" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0164115004 від 06.12.2019 в частині застосованого штрафу на суму 2286,17 грн (дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень 17 коп).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС ПРОДАКТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 34,26 грн (тридцять чотири гривні 26 коп.)

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: товариство з обмеженою відповідальністю "НЕСС ПРОДАКТ" (вул. Енергетична, 5-В, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 32976889); Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454).

Повний текст рішення складено: 12.10.2020

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна