ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2494/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Шопік М.М.,
за участю представника позивача Самчука А.М.,
представників відповідачів Хом`яка Т.В., Засадко Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку, за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, Голови Локачинської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпорядження, наказу, поновлення на посаді,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, голови Локачинської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпорядження Голови Локачинської районної державної адміністрації Волинської області від 26.11.2019 №194 «Про граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації» , в частині п.13, наказу Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації №5 від 04.02.2020 «Про звільнення ОСОБА_2 » , поновлення на посаді головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Локачинської районної державної адміністрації від 04.02.2020 №5 ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації. Підставою для звільнення позивача слугувало розпорядження Голови Локачинської районної державної адміністрації Волинської області від 26.11.2019 №194 «Про граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації» , яким скорочено чисельність працівників сектору з питань опіки піклування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківської опіки та піклування.
Позивач вважає оскаржувані накази відповідача протиправними, оскільки відповідно до примітки 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року №91 під час визначення граничної чисельності працівників місцевих чисельність працівників служб у справах дітей скорочується в частині вакантних посад. Не скорочується чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, крім районних держадміністрацій Вінницької (скорочення 59 одиниць), Дніпропетровської (скорочення 35 одиниць), Закарпатської (скорочення 88 одиниць), Запорізької (скорочення 207 одиниць), Київської (скорочення 55 одиниць), Кіровоградської (скорочення 97 одиниць), Миколаївської (скорочення 136 одиниць), Одеської (скорочення 32 одиниці), Сумської (скорочення 111 одиниць). Тернопільської (скорочення 51 одиниця), Харківської (скорочення 26 одиниць), Хмельницької (скорочення 147 одиниць) областей та вакантних посад.
Таким чином, чисельність працівників Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації повинна бути скорочена відповідно до цієї постанови лише в частині вакантних посад.
Проте, посада позивача на момент прийняття оскаржуваного розпорядження не була вакантною, а відтак не підлягала скороченню.
У зв`язку із чим, просить суд визнати протиправними та скасувати розпорядження Голови Локачинської районної державної адміністрації Волинської області від 26.11.2019 №194 «Про граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації» , в частині п.13, наказ Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації №5 від 04.02.2020 «Про звільнення ОСОБА_2 » , поновити позивача на посаді головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації
Ухвалою суду від 06.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.04.2020 на 12:00.
У відзиві на позовну заяву Голова Локачинської районної державної адміністрації зазначає, що правовими підставами прийняття оскаржуваного розпорядження від 26 листопада 2019 року №194 Про граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації є виконання норм Закону України «Про місцеві державні адміністрації» , постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2019 року №926 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №746 та розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21.11.2019 №700 Про внесених змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 04 січня 2019 року №1 та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови облдержадміністрації від 10.10.2019 №609 , яким зменшено граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації з 88,5 до 57 одиниць та зобов`язано голову Локачинської районної державної адміністрації до 27 листопада 2019 року затвердити граничну чисельність працівників апарату та структурних підрозділів райдержадміністрацій у межах показників, установлених цим розпорядженням, забезпечити проведення згідно з вимогами чинного законодавства заходів, пов`язаних із зменшенням граничної чисельності працівників підпорядкованих райдержадміністрацій, у тому числі прийняття відповідних рішень.
У зв`язку із чим, вважає, що оскаржуване розпорядження прийняте відповідно до ст.5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» , згідно якої склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» , їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.
А відтак, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Начальник служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації у відзиві на позовну заяву вважає позов ОСОБА_1 про визнання протиправним звільнення та поновлення на посаді передчасним, оскільки заявник не здійснила заходів щодо добровільного досудового вирішення предмета спору та не використала можливість скасування наказу служби у справах дітей Локачинської райдержадміністрації Волинської області від 04 лютого 2020 року № 5 Про звільнення ОСОБА_2 , передбачену ст.43 Закону України Про місцеві державні адміністрації , хоча була попереджена про звільнення у передбачений трудовим законодавством двохмісячний строк і мала достатньо часу для досудового врегулювання спірного питання.
Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повістю.
Представники відповідачів в судовому засіданні у задоволенні позову просили відмовити з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 2007 року працювала у службі в справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, з 2013 року переведена на посаду головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Локачинської районної державної адміністрації від 26 листопада 2019 року №194 «Про граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації» скорочено чисельність працівників, зокрема, у службі у справах дітей районної державної адміністрації.
Згідно розділу 13 розпорядження від 26 листопада 2019 року №194 «Про граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації» вирішено ліквідувати сектор з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківської опіки та піклування у кількості 2 штатних одиниць та встановити штатну чисельність служби у справах дітей Локачинської райдержадміністрацїі у кількості 4 штатних одиниці: начальник служби у кількості і штатна одиниця; головний спеціаліст у кількості 3 штатні одиниці.
04 лютого 2020 року наказом Локачинської районної державної адміністрації №5 ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, з 05 лютого 2020 року.
Позивач, вважаючи прийняті відповідачами розпорядження та наказ протиправними, а звільнення її з посади головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, у зв`язку із скороченням штату державних службовців на підставі п. 1 ч.1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" незаконним, звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 №586-XIV (далі - Закон №586-XIV).
Відповідно до приписів п.1, 2 ст.2 вказаного Закону №586-XIV місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян.
Статтею 5 Закону України №586-XIV регламентовано, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.
У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.
При цьому, згідно ч.3 цієї норми типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою КМУ від 25 березня 2014 року №91 Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій установлено граничну чисельність працівників місцевих державних адміністрацій згідно з Додатком.
Згідно з Додатком вказаної Постанови (у редакції чинній на момент спірних правовідносин, з урахуванням змін внесених Постановою КМУ від 19 червня 2019 №746) визначено граничну чисельність працівників райдержадміністрацій та при цьому, у примітці до вказаного Додатку зазначено, що під час визначення граничної чисельності працівників місцевих держадміністрацій чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення не скорочувалася.
Постановою КМУ від 03 листопада 2019 року №926 скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №746 "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року №91" та зазначено про необхідність Міністерству соціальної політики надавати роз`яснення щодо застосування примітки 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року №91 "Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій".
Крім того, Додаток до постанови, зокрема, Примітки викладено в такій редакції:
1. Гранична чисельність працівників місцевих держадміністрацій Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської областей встановлена з урахуванням змін чисельності працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2015 року №106 "Про удосконалення порядку надання житлових субсидій".
2. Під час визначення граничної чисельності працівників місцевих держадміністрацій чисельність працівників служб у справах дітей скорочується в частині вакантних посад. Не скорочується чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, крім районних держадміністрацій Вінницької (скорочення 59 одиниць), Дніпропетровської (скорочення 35 одиниць), Закарпатської (скорочення 88 одиниць), Запорізької (скорочення 207 одиниць), Київської (скорочення 55 одиниць), Кіровоградської (скорочення 97 одиниць), Миколаївської (скорочення 136 одиниць), Одеської (скорочення 32 одиниці), Сумської (скорочення 111 одиниць), Тернопільської (скорочення 51 одиниця), Харківської (скорочення 26 одиниць), Хмельницької (скорочення 147 одиниць) областей та вакантних посад."
Таким чином, у постанові КМУ від 3 листопада 2019 року №926, яка є обов`язковою для виконання місцевими державними адміністраціями та була чинною на час звільнення позивача з займаної посади було чітко регламентовано, що під час визначення граничної чисельності працівників місцевих держадміністрацій чисельність працівників служб у справах дітей скорочується в частині вакантних посад.
Таким чином, чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, зокрема, служби у справах дітей Локачинської райдержадміністрації скорочується лише саме за рахунок вакантних посад.
В свою чергу, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент винесення головою Локачинської районної державної адміністрації розпорядження від 26 листопада 2019 року №194 «Про граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації» посада головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, не була вакантною.
Оскільки посада головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, яку обіймала позивач, не підлягала скороченню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року №91, а відтак, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування п.13 розпорядження Голови Локачинської районної державної адміністрації Волинської області від 26.11.2019 №194 «Про граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації» щодо скорочення чисельності працівників, зокрема, у службі у справах дітей районної державної адміністрації.
Згідно п.1 ч.1 ст.87 Закону України Про державну службу підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням вимог п.1 ч.1 ст. 87 Закону України Про державну службу , підставою для припинення державної служби за ініціативи суб`єкта призначення може бути скорочення, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року №91 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2019 року №926).
Оскільки станом на час винесення наказу Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації №5 від 04.02.2020 «Про звільнення ОСОБА_2 » з посади чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, зокрема, служби у справах дітей Локачинської райдержадміністрації підлягала скороченню виключно за рахунок вакантних посад, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 91 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2019 року № 926), тому вказаний наказ Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації №5 від 04.02.2020 «Про звільнення ОСОБА_2 » також підлягає до скасування.
Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2013 року у справі Волков проти України звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді, як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та має бути адекватним наявним обставинам і виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір.
Отже, на підставі вищевикладених норм та досліджених і оцінених доказів, суд дійшов висновку про необхідність поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації.
Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід`ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно із правовим висновком, зазначеним у Постанові Верховного Суду України від 14.01.2014 у справі №21-395а13, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати, відповідно до п. 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата (далі - Порядок №100).
За приписами абз.3 п.3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Пунктом 5 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відтак, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу обрахуванню належить сума заробітку за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку №100.
Згідно довідки Локачинської районної державної адміністрації від 10.08.2020 №102, виданої позивачу Локачинською районною державною адміністрацією, її середньоденний заробіток за останні два місяці, що передували місяцю звільнення становить 450, 05 грн.
Судом встановлено, що кількість календарних днів за період вимушеного прогулу з 05 лютого 2020 року по 30 вересня 2020 року становить 164 робочих днів.
Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 73 808, 20 грн. (450, 05 грн. х 164 робочих дні вимушеного прогулу).
Пленум Верховного Суду України у Постанові від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , задовольняючи вимоги про оплату праці зазначив, що суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Згідно абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються у розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, у якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно підпункту б) пункту 4 Порядку №100 під час обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Отже, суд дійшов висновку стягнути з Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 73 808, 20 грн. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 244, 245, 246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу законів про працю України, Закону України «Про державну службу» , суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п.13 розпорядження Голови Локачинської районної державної адміністрації Волинської області від 26.11.2019 №194 «Про граничну чисельність працівників Локачинської районної державної адміністрації» .
Визнати протиправним та скасувати наказ Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації №5 від 04.02.2020 «Про звільнення ОСОБА_2 » .
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації з 05 лютого 2020 року.
Стягнути з Служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 73 808 (сімдесят три тисячі вісімсот вісім) гривень 20 копійок.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору з питань опіки та піклування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування служби у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме в розмірі 9 451 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят одна) гривня 05 копійок підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: Служба у справах дітей Локачинської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 34276673, адреса: 45500, Волинська обл., смт. Локачі, вул. Миру, 37.
Голова Локачинської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 04051419, адреса: 45500, Волинська обл., смт. Локачі, вул. Миру, 37.
Суддя Ю.Ю. Сорока
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2020 |
Оприлюднено | 15.10.2020 |
Номер документу | 92155744 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Сорока Юрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні