Рішення

від 12.10.2020 по справі 280/5385/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2020 року Справа № 280/5385/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ (69063, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 17, код ЄДРПОУ 43444394)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, місто Запоріжжя, Проспект Соборний, будинок 166, код ЄДРПОУ 43143945)

Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №1750306/43444394 від 20 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 05 червня 2020 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв`язку - податкову накладну №3 від 05 червня 2020 року датою її фактичного подання.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 04 вересня 2020 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а перше судове засідання призначено на 05 жовтня 2020 року.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає про безпідставність прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що ним були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для прийняття рішення податковим органом про реєстрацію спірної податкової накладної після їх зупинення. Наполягав на тому, що реальність господарської операції з постачання товару, в межах яких виписано податкову накладну, беззаперечно підтверджуються первинними документами. Враховуючи викладене, просить скасувати оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області та зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№46270 від 02 жовтня 2020 року), відповідно до якого зазначено, що реєстрація податкової накладної від 05 червня 2020 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає, що у комісії ГУ ДПС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки позивачем не в повній мірі надано документи, а контролюючий орган діяв з підстав та в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів.

У відзиві просить суд відмовити у задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ зареєстровано в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 10 січня 2020 року та взято на облік до ДПІ у Олександрівському районі ГУ ДФС у Запорізької області 10 січня 2020 року. Вид діяльності відповідно до ЄДРПОУ: виробництво та постачання електромонтажних виробів та комплектуючих, електротехнічних пристроїв, комплектного низьковольтного та високовольтного електрообладнання та металоконструкцій різного рівня складності від шаф і корпусів до несучих конструкцій.

ТОВ ВКП ВАТТ розташовано в м. Запоріжжя просп. Соборний, буд. 17 .

ТОВ ВКП ВАТТ є робочим та акредитованим постачальником готових електротехнічних виробів, має розроблену технічну документальну базу задля роботи з найбільшими підприємствами України згідно договорних умов таких як: ПрАТ КИЇВОБЛЕНЕРГОІ , АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО , ПрАТ ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ , АТ ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ , АТ ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ та інших. ТОВ ВКП ВАТТ приймає участь в тендерах державних закупівель PROZORRO.COM та інших комерційних закупівель.

Товариство укладає договори на території України на постачання продукції категорії низьковольтне та високовольтне комплектне обладнання та веде роботу з постачальниками сировини, комплектуючих та матеріалів. Готові вироби та товари ТОВ ВКП ВАТТ : електромонтажні вироби та комплектуючі, електротехнічні пристрої, комплектне низьковольтне та високовольтне електрообладнання та металоконструкцій різного рівня складності виробляються та збираються на ексклюзивних умовах на потужностях виробничого підприємства ТОВ ЗАВОД ЕЛЕКТРОМОНТАЖНИХ ВИРОБІВ КОНТУР (код ЄДРПОУ 36015095) згідно договору надання промислових послуг №21/01 від 10.01.2020р. При цьому, ТОВ ЗЕВ КОНТУР має промислові, складські приміщення та території, обладнання, верстати та механізми, які використовуються на ексклюзивних умовах. Виробничі та матеріальні ресурси ТОВ ЗЕВ КОНТУР розташовані за адресою м. Запоріжжя, Вільнянський район, м. Матвіївка, вул. Центральна 75л. Підприємство також в штаті має 31 працівника відповідної кваліфікації.

31 березня 2020 року між АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО та ТОВ ВКП ВАТТ укладений договір про закупівлю товару № 1479 - ООЕ від 31 березня 2020 року на постачання 1880 шаф комплектів на загальну суму разом з ПДВ - 12 972 000,00 грн. зі строком постачання протягом 2020 року згідно умов договору.

22 квітня 2020 року ТОВ ВКП ВАТТ отримав від АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО замовлення на постачання 1880 штук комплектів Шафа ШО-ТТ-54-У3.1., згідно умов договору товару № 1479 - ООЕ від 31 березня 2020 року.

ТОВ ВКП ВАТТ за для виконання отриманого замовлення розмістив на потужностях виробничого підприємства ТОВ ЗАВОД ЕЛЕКТРОМОНТАЖНИХ ВИРОБІВ КОНТУР (код ЄДРПОУ 36015095) замовлення на зборку комплектних шаф Шафа ШО-ТТ-54-У3.1 у кількості 400 штук згідно договору надання промислових послуг №21/01 від 10 січня 2020 року ТОВ ВКП ВАТТ провів договірну роботу з постачальниками, та закупив для виробництва шаф потрібну сировину, матеріали та комплектуючі і передав їх як давальницьку сировину на ТОВ ЗЕВ КОНТУР за для переробки та отримання готових товарів. ТОВ ЗЕВ КОНТУР передав ТОВ ВКП ВАТТ виготовлені шафи у кількості 400шт. згідно акту передачі готової продукції №23 від 05 червня 2020 року ТОВ ЗЕВ КОНТУР , виставив ТОВ ВКП ВАТТ рахунок виготовлення обладнання №801 від 05 червня 2020 року та акт надання послуг з переробки №142 від 05 червня 2020 року на суму 80 640,00грн., які ТОВ ВКП ВАТТ сплатив 26 червня 2020 року.

05 червня 2020 року ТОВ ВКП ВАТТ здійснив постачання на адресу АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО першої партії товару згідно Договору № 1479 - ООЕ від 31.03.2020р. по видатковій накладній ТОВ ВКП ВАТТ №ВК-41 від 05 червня 2020 року у кількості 400шт. Шафа ШО-ТТ-54-У3.1 на суму 2 760 000,00 грн. з ПДВ (у тому числі сума ПДВ 20% 460 000,00грн.). АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО отримало та прийняло вищевказану першу партію комплектних шаф згідно довіреності №403 від 31.07.2019р. Постачання вказаної партії з м. Запоріжжя до м. Одеса здійснювалося перевізником ТОВ АЛТ Логістик .

25 червня 2020 року АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО , згідно умов договору, здійснило оплату на адресу ТОВ ВКП ВАТТ даної першої партії комплектних Шаф ШО-ТТ-54-У3.1 у кількості 400 штук у розмірі 2 760 000,00 грн. згідно рахунку ТОВ ВКП ВАТТ №ВК-41 від 05.06.2020р.

Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 ПКУ позивачем складено податкову накладну: №3 від 05 червня 2020 року, та використовуючи програмне забезпечення MeDoc направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманих квитанцій податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. У квитанції до податкової накладної №3 від 05 червня 2020 року від 22 червня 2020 року. Відповідач зазначає, що реєстрація ПН/РК зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

ТОВ ВКП ВАТТ направлено на адресу ДПС пояснення, в якому розписано основна специфіка роботи товариства, та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Згідно рішення №1750306/43444394 від 20 липня 2020 року ТОВ ВКП ВАТТ повідомлено про відмову в реєстрації податкової накладної на підставі того, що на думку податкової платник податків не надав копії документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукціі?, складські документи (інвентаризаціи?ні описи), у тому числі рахунки- фактури/інвои?си, акти прии?мання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевоі? специфіки, накладних. А також в наданих документах відсутні складські документи (інвентаризаційні описи), ОСВ 361, 631, 281. Договори, розрахункові документи, довіреність (придбання товарів).

20 липня 2020 року ТОВ ВКП ВАТТ до податкового органу подано скаргу на рішення №1750306/43444394 від 20 липня 2020 року, до якої було долучено копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в тому числі надано складські документи (інвентаризаційні описи), ОСВ 361, 631, 281. Договори, розрахункові документи, довіреність (придбання товарів). Рішенням ДПС України № 38983/43444394/2 від 24 липня 2020 року скаргу залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня - без змін.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пункту 201.1 цієї статті та/або пункту 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 05 червня 2020 року відбулось на підставі Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної), затвердженого Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165.

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 05 червня 2020 року, фіскальний орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 8 критерій ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Судом встановлено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку. Також податковим органом взагалі не зроблено посилання на будь-які документи на підтвердження відповідної.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних відбулось не у спосіб та всупереч порядку, встановленому законодавством на час спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації вищезазначеної податкової накладної на підставі неподання платником податку копій документів та зроблено позначку навпроти одного з переліків, а саме навпроти первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів. При цьому зазначене рішення не містить підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

В той же час, у графі "Додаткова інформація" зазначено - відсутні складські документи (інвентаризаційні описи), ОСВ 361, 631, 281. Договори, розрахункові документи, довіреність (придбання товарів).

Суд не приймає до уваги вказані доводи, з огляду на наступне.

Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складена спірна податкова накладна Товариство надавало як контролюючому органу так і до суду, про що свідчать матеріали справи.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подані платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у відповідних рішеннях.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію податкової накладної № 3 від 05 червня 2020 року.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення ДПС у Запорізькій області № 1750306/43444394 від 20 липня 2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації спірної податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 05 червня 2020 року датою її фактичного подання.

З урахуванням приписів частини 2 статті 2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1750306/43444394 від 20 липня 2020 року прийняте контролюючим органом не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є неправомірними і підлягають скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частини 1 статті 2 КАС України).

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ " ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Разом з тим позивач у прохальній частині позову просить суд включити до судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Розглядаючи таку вимогу, суд зазначає про таке.

За правилами частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що 06 серпня 2020 року між адвокатським об`єднанням ДІАЛОГ та Товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ укладено Договір №06/08/20 про надання правової допомоги.

До матеріалів адміністративної справи, як доказ витрат на професійну правничу допомогу додано:

- Договір про надання правової допомоги №06/08/20 від 06 серпня 2020 року;

- Акт здачі приймання робіт №ОУ-0000082 від 01 вересня 2020 року;

- Рахунок-фактура №СФ-0000082 від 01 вересня 2020 року;

- Платіжне доручення №202 від 01 вересня 2020 року.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05 липня 2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірно, а справа типовою та незначної складності.

Суд бере такі заперечення до уваги, оскільки дійсно категорія розглядуваних справ є типовою, а судова практика з такого предмету спору сталою.

Заявлені витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними з предметом спору та обсягом виконаних робіт.

З врахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правову допомогу за надані послуги підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та враховуючи фактичний об`єм наданих юридичних послуг, співмірність суми витрат відповідно до категорії справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд дійшов висновку, що такі витрати не є співмірними та підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача лише у сумі 5 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ (69063, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 17, код ЄДРПОУ 43444394) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, місто Запоріжжя, Проспект Соборний, будинок 166, код ЄДРПОУ 43143945) Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) №1750306/43444394 від 20 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 05 червня 2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ (69063, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 17, код ЄДРПОУ 43444394) № 3 від 05 червня 2020 року датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ (69063, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 17, код ЄДРПОУ 43444394) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2102 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ (69063, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 17, код ЄДРПОУ 43444394) з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2102 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ (69063, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 17, код ЄДРПОУ 43444394) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВАТТ (69063, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 17, код ЄДРПОУ 43444394) з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов