Рішення

від 12.10.2020 по справі 280/5412/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2020 року Справа № 280/5412/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА

до 1. Головного управління ДФС у Запорізькій області

2. Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА (далі - ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА , позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач 1), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми Р від 05.08.2019 №0011621413 та форми В4 від 05.08.2019 №0011631413.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві посилається на приписи Податкового кодексу України та зазначає, що ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА придбано у ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та ТОВ ТРІГО ТРЕЙД сільськогосподарську сировину для виготовлення готової продукції - комбікорму, при цьому, позивач отримував товар від вказаних контрагентів безпосередньо на складі ТОВ КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД та здійснювало передачу такого товару за Договором №02/10-3 від 01.10.2011 ТОВ КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД для виготовлення готової продукції, а готову продукцію Товариство використовує у своїй господарській діяльності для годівлі птиці, вирощування якої є основним видом діяльності позивача. Щодо відсутності матеріально-технічних та трудових ресурсів у ТОВ Придніпровське виробниче підприємство , що транспортувало вантаж від ТОВ ТРІГО ТРЕЙД до позивача звертає увагу, що суб`єкт господарювання несе персональну відповідальність за порушення ним податкового чи будь-якого іншого законодавства. Наразі ані законодавство, ані судова практика не ставить у залежність наявність трудових та матеріально-технічних ресурсів у контрагента та реальність господарських операцій. Наголошує, що покупець за договором не має повноважень контролюючого органу та не зобов`язаний здійснювати перевірку свого контрагента на можливість здійснення господарських операцій. Щодо руху товару по ланцюгу та застосування даних автоматизованої системи співставлення в розрізі контрагентів в якості доказів зауважує, що формування суб`єктом господарювання витрат та податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту, проте процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування податкового обліку платника. Стосовно неправомірного твердження відповідача про нереальний характер господарських операцій вказує, що податковим органом в Акті перевірки не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди. При цьому, наголошує, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. Ураховуючи вищевикладене, просить суд скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 11.11.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, а також призначено підготовче засідання на 04 грудня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ухвали суду від 04.12.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 22 січня 2020 року.

Відповідач 1 позов не визнав, 19 грудня 2020 року надав суду відзив (вх. №53958), у якому стверджує, що відповідно до договору поставки якість товару, що поставляється, повинна відповідати ДСТУ, ГОСТ або нормативним документам, які регулюють якість даного товару на території України. Якість товару повинна підтверджуватися сертифікатом якості виробника, проте позивачем ані до перевірки, ані до підготовчого засідання зазначені сертифікати надані не були, хоча їх наявність безпосередньо передбачена Договором. Зауважує, що в ході перевірки встановлено, що по видатковим накладним у відповідності до абз. б п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України не вірно визначено дату формування податкового зобов`язання та відповідно податкового кредиту ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА виходячи із дати відвантаження товару по видатковим накладним відповідно до ТТН. Крім того, пояснює, що проведеним детальним аналізом постачальників позивача по операціям з контрагентами-постачальниками встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу не підтвердження проведених операцій ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та ТОВ ТРІГО ТРЕЙД (через відсутність необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів, відсутність руху товарів по ланцюгу постачання тощо). Таким чином, в порушення вимог пп. 14.1.36, пп. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА завищено податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 та ТОВ ТРІГО ТРЕЙД у загальній суму 821198,00 грн., в т.ч. за жовтень 2018 року - 192257,00 грн, за листопад 2018 року - 230100грн, за грудень 2018 року -398841,00 грн. У зв`язку із вище зазначеним, вважає, що у відповідача були всі правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №55212 від 27.12.2019), у якій додатково зазначає, що сертифікати якості придбаного товару не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а лише свідчать про якість товару та не с обов`язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов`язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє Позивача права на формування витрат та податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому податковим законодавством порядку. Також наголошує, що наявність боргу на 31.12.2018 між ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА не свідчить про нереальність господарської операції. Крім того, в матеріалах справи містяться докази (платіжні доручення) про повну сплату позивачем коштів за отриманий товар станом на дату перевірки, відсутність боргу позивача перед ТОВ ТРІГО ТРЕЙД додатково підтверджується листом від вказаного підприємства №0808 від 08.08.2019. Щодо відсутності взаємовідносин між ТОВ Придніпровське виробниче підприємство з водієм ОСОБА_1 звертає увагу, що укладення трудового договору є не єдиною формою взаємовідносин між підприємством і фізичною особою, зокрема водієм, який здійснює перевезення, і відсутність доказів виконання обов`язку податкового агента щодо вказаних осіб та відображення нарахованих на їхню користь доходів не може беззаперечно свідчити про відсутність взаємовідносин взагалі, а також може бути і наслідком порушення контрагентом обов`язків у податкових правовідносинах. Щодо визначення дати формування податкового зобов`язання і як наслідок права на податковий кредит пояснює, що ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА було отримано податкову накладну ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 з Єдиного реєстру податкових накладних, що стало підставою для віднесення зазначених СУМ до податкового кредиту. Таким чином, постачальники (ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 ) вчасно зареєстрували податкові накладні, у зв`язку з чим у нашого Товариство з`явилось право на податковий кредит, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що єдиною підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність зареєстрованої в ЄРПН належно оформленої податкової накладної при умові, що товари в подальшому будуть використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Стосовно твердження відповідача ТОВ ТРІГО ТРЕЙД придбало Товар у ТОВ Битрейд , а ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 у ТОВ Фірма Сонікс , ТОВ Кавіста , ТОВ Зелмера , ТОВ Триірта , натомість кількість та номенклатура товарів, які були придбані ТОВ ТРІЕО ТРЕЙД та ТОВ АЕРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 у зазначених контрагентів, метод оцінки вибуття запасів в акті перевірки не зазначені, а отже наразі неможливо встановити, що саме товари від цих контрагентів по ланцюгу постачання були реалізовані ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА . Ураховуючи викладене, вважає, що у відзиві на позов відповідач не вказує та не надає докази порушення податкового зобов`язання саме позивачем, а лише його контрагентами чи контрагентами по ланцюгу. Звергаємо увагу, що якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, не подав податкову звітність або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність га негативні наслідки саме для цієї особи, тобто зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств з урахуванням таких операцій, а також податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, у зв`язку із чим наполягає на задоволенні адміністративного позову.

22 січня 2020 року провадження у справі поновлено, залучено до участі у справі, в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач 2), у зв`язку із чим вирішено розгляд адміністративної справи розпочати спочатку та відкласти підготовче засідання на 25 лютого 2020 року.

У ході підготовчого засідання 25 лютого 2020 року вирішено закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи на 18 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 18.03.2020 розгляд справи відкладено на 23 квітня 2020 року.

Представник позивача звернувся до суду із заявою (вх. від 28.04.2020 №19738) про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження. просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 у поданому клопотанні (вх. №19720 від 28.04.2020) також просить про розгляд справи у порядку письмовому провадженні, враховуючи позицію ГУ ДФС у Запорізькій області, зазначену у відзиві від 16.12.2019.

Представник відповідача 2 також звернувся до суду із клопотанням (вх. №19725 від 28.04.2020) про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд визнав за доцільне надалі вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА (код ЄДРПОУ 03572808) є юридичною особою, яка зареєстрована 28.02.1996 та 23.12.2010 до Реєстру внесений запис № 10841450000000393 про підприємство. Видами діяльності позивача є: 01.47 Розведення свійської птиці (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

У період з 14.06.2019 по 21.06.2019 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу №2032 від 12.06.2019, направлень на перевірку від 14.06.2019 №1329, №1330, №1331 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача за період з 01.10.2018 по 31.12.2018, з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 у жовтні, листопаді, грудні 2018 року та ТОВ ТРІГО ТРЕЙД у грудні 2018 року, за результатами якої складений відповідний акт №402/08-01-14-13-13/03572808 від 01.07.2019.

Під час проведення перевірки на адресу позивача був направлений запит від 14.06.2019 №1/08-01-14-13-011 про надання копій документів та інформації, щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 у жовтні, листопаді, грудні 2018 року та ТОВ ТРІГО ТРЕЙД у грудні 2018 року, на який надано відповідь від 19.06.2019 №452 разом із копіями підтверджуючих документів.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА :

1. пп.14.1.36, пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 192257,00 грн., у т.ч. за жовтень 2018 року на суму 192257,00 грн.;

2. пп.14.1.36, пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення звітного періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 628941,00грн., у т.ч. за грудень 628941,00 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані наступним:

- згідно з актами приймання-передачі з ТОВ КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД та виробничого звіту ТОВ КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД на виготовлення комбікорму неможливо підтвердити факт оприбуткування та використання ТМЦ, які безпосередньо були придбані у ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 ;

- не підтверджено транспортування товару згідно ТТН №№0413 від 04.12.2018, перевізником є ТОВ Придніпровське виробниче підприємство , водій ОСОБА_1 , ОСОБА_1 у трудових відносинах та відносинах по договору ЦПХ (за даними звіту 1 ДФ (реєстр.№9310014484 від 07.02.2019) з ТОВ Придніпровське виробниче підприємство у грудні 2018року не перебував;

- встановлено, що по видатковій накладній №1554 від 07.12.2018, №1566 від 10.12.2018, №1575 від 12.12.2018 не вірно визначено дату формування податкового зобов`язання ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та відповідно податкового кредиту ТОВ Птахофабрика Зарічна , так як дата відвантаження товару по вищевказаним накладним відповідно ТТН становить 06.12.2018 ТТН №0712, 09.12.2018 ТТН №1013, 11.12.2018 ТТН №1212.

- встановлено, що по видатковій накладній №10 від 26.10.2018, №16 від 31.10.2018, №37 від 22.11.2018 не вірно визначено дату формування податкового зобов`язання ТОВ Агро Еко Продукт 2008 та відповідно податкового кредиту ТОВ Птахофабрика Зарічна , так як дата відвантаження товару по вищевказаним накладним відповідно ТТН становить 25.10.2018 ТТН №10, 30.10.2018 ТТН №16, 21.11.2018 №37.

- встановлено відсутність руху товарів по ланцюгу постачання від ТОВ Битрейд до ТОВ ТРІГО ТРЕЙД , від ТОВ ТРІГО ТРЕЙД до ТОВ Птахофабрика Зарічна ;

- встановлено відсутність руху товарів (олія соняшникова) по ланцюгу постачання від ТОВ Трилев Сенс до ТОВ Фірма Сонікс , від ТОВ Фірма Сонікс до ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 , від ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 до ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА ;

- встановлено відсутність руху товарів (макуха соняшникова) по ланцюгу постачання від ТОВ Опторг Люкс , ТОВ Діодор Люкс до ТОВ Фірма Сонікс , від ТОВ Фірма Сонікс до ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 , від ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 до ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА ;

- встановлено відсутність руху товарів (олія соняшникова) по ланцюгу постачання від ТОВ Кавіста , ТОВ Зелмера , ТОВ Триірта до ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 , від ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 до ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА ;

- встановлено відсутність руху товарів (олія соєва) по ланцюгу постачання від ТОВ Опторг Люкс до ТОВ Фірма Сонікс , від ТОВ Фірма Сонікс до ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 , від ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 до ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА .

У зв`язку з неможливістю вручення акту позапланової перевірки №402/08-01-14-13-13/03572808 від 01.07.2019 уповноваженому представнику позивача, вказаний акт направлений на його адресу рекомендованим листом з повідомленням.

На підставі Акту та вказаних порушень відповідачем 05 серпня 2019 року були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення:

форми Р №0011621413, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 288385,50 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 192257,00 грн. та за штрафними санкціями - 96128,50 грн.;

форми В4 №0011631413, за яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість згідно з декларацією №9307594302 від 18.01.2019, за грудень 2018 року на 628941,00 грн.

Позивач оскаржив прийняті ГУ ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням Державної податкової служби України № 5835/6/99-00-08-05-01 від 17.10.2019 про результати розгляду скарги оскаржувані рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

У силу норм пунктів 44.1, 44.2 і 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Втім, суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Статтею 1 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

За приписами частини першої 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пункті 1.2, пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення №88) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону та пункті 2.4 Положення №88, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктами 2.15 та 2.16 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зауважує, що відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем повинно бути надано належним чином оформлені первинні документами та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ сум податкового кредиту та у податковій звітності з податку на прибуток сум витрат за наслідками здійснення господарських операцій щодо надання послуг, вчинених між ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА з ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 .

Так, у поданому відзиві відповідач зазначає, що господарські операції ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА з вказаними контрагентами, не носили реального характеру та безпідставно відображені у податковій звітності позивача.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що протягом жовтня, грудня 2018 року ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА мало взаємовідносини з ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 на підставі укладених договорів:

Між ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА (Покупець) та ТОВ ТРІГО ТРЕЙД (Постачальник) був укладений договір поставки № 11/08/17 від 11.08.2017 (з урахуванням додаткових угод від 31.12.2017 №1 та від 19.03.2018 №2), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування, ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до умов цього Договору, вказується у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункти 1.1, 2.1 Договору). Згідно з пунктом 3.1 Договору поставка товару здійснюється партіями кур`єрськими службами доставки або автотранспортом на умовах: СРТ, Україна, Запорізька область, Куйбишевський район, смт Комиш-Зоря, вул. Польова, 27; FCA, Україна, Запорізька область, Запорізький район, Високогірне. Поставка товару (олія соєва та макуха соєва) на адресу позивача підтверджується наступними первинним документами: видаткові накладні від 04.12.2018 № 1543, від 06.12.2018 № 1548, від 07.12.2018 №1554, від 10.12.2018 №1566, від 12.12.2018 №1575, платіжними дорученнями щодо оплати товару №2451 від 04.12.2018 на суму 330735,90 грн., №2487 від 06.12.2018 на суму 141525,00 грн., №2531 від 11.12.2018 на суму 241185,00 грн., №2532 від 11.12.2018 на суму 359100,00 грн., №560 від 19.12.2018 на суму 308910,00 грн,, №22 від 04.01.2019 на суму 421470,00 грн., товарно-транспортними накладними №0412 від 04.12.2018, №0612 від 06.12.2018, №0712 від 06.12.2018, №1013 від 09.12.2018, №1212 від 11.12.2018.

Між ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА (Покупець) та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 (Постачальник) був укладений договір поставки № 16/10/18-ЗПФ від 16.10.2018, за умовами Постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар - макуха соняшникова, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування, ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до умов цього Договору, а також строки поставки кожної партії Товару визначаються згідно двосторонній узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку та також вказуються у рахунках/видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункти 1.1, 2.1 Договору). Згідно з п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється партіями кур`єрськими службами доставки або автотранспортом на умовах: DAP, Україна, Запорізька область, Куйбишевський район, смт Комиш-Зоря ("Куйбишевський КЗ") (територія покупця). За умовами вказаного договору та на підставі Специфікацій №1 від 16.10.2018, №2 від 30.10.2018, №3 від 02.11.2018, №4 від 06.11.2018, №5 від 14.11.2018, №6 від 21.11.2018, №7 від 22.11.2018 на адресу позивача був поставлений товар, що підтверджується наступними первинним документами: видаткові накладні від 22.10.2018 № 6, від 23.10.2018 № 8, від 25.10.2018 №11, від 26.10.2018 №10, від 31.10.2018 №16, від 02.11.2018 №18, від 07.11.2018 №21, від 08.11.2018 №23, від 09.11.2018 №25, від 15.11.2018 №28, від 22.11.2018 №37, від 23.11.2018 №38, від 12.12.2018 №51, від 14.12.2018 №58, від 19.12.2018 №63, від 20.12.2018 №67, товарно-транспортні накладні №Р6 від 22.10.2018, №Р8 від 23.10.2018, №Р10, №Р11 від 25.10.2018, №Р16 від 30.10.2018, №Р18 від 02.11.2018, №Р21 від 07.11.2018, №Р23 від 08.11.2018, №Р25 від 09.11.2018, №Р28 від 15.11.2018, №Р37 від 21.11.2018, №Р39 від 23.11.2018, №Р51 від 12.12.2018, №Р58 від 14.12.2018, №Р63 від 19.12.2018, №Р67 від 20.12.2018, платіжні доручення щодо оплати товару від 25.10.2018 № 2104 на суму 159802,20 грн., від 24.10.2018 № 2089 на суму 167437,80 грн., від 29.10.2018 №2128 на суму 168310,44 грн., від 30.10.2018 № 2153 на суму 166183,38 грн., від 01.11.2018 № 2170 на суму 169911,00грн., від 06.11.2018 № 2211 на суму 155682,00 грн., від 09.11.2018 № 2268 на суму 158119,92 грн., від 14.11.2018 № 2289 на суму 155185,38 грн., від 13.11.2018 № 2283 на суму 161227,08 грн., від 19.11.2018 № 2325 на суму 185894,40 грн., від 26.11.2018 № 2377 на суму 197101,08 грн., від 27.11.2018 № 2400 на суму 198183,96 грн., від 17.12.2018 № 2570 на суму 174434,14 грн., від 18.12.2018 № 2581 на суму 195889,60 грн., від 21.12.2018 № 609 на суму 181007,20 грн., від 26.12.2018 № 616 на суму 186526,08 грн.

Між ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА (Покупець) та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 (Постачальник) був укладений договір поставки № 19/10/18-ЗПФ від 19.10.2018, за умовами Постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар - олія соняшникова, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування, ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до умов цього Договору, а також строки поставки кожної партії Товару визначаються згідно двосторонній узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку та також вказуються у рахунках/видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункти 1.1, 2.1 Договору). Згідно з п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється партіями кур`єрськими службами доставки або автотранспортом на умовах: DAP, Україна, Запорізька область, Куйбишевський район, смт Комиш-Зоря ("Куйбишевський КЗ") (територія покупця). За умовами вказаного договору та на підставі Специфікацій №1 від 19.10.2018 і №2 від 24.10.2018 на адресу позивача був поставлений товар, що підтверджується наступними первинним документами: видаткові накладні від 19.10.2018 № 3, від 25.10.2018 № 12, товарно-транспортні накладні №Р3 від 19.10.2018, №Р12 від 25.10.2018, платіжні доручення щодо оплати товару від 24.10.2018 № 2090 на суму 172800,00 грн., від 29.10.2018 № 2129 на суму 149100,00 грн.

Між ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА (Покупець) та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 (Постачальник) був укладений договір поставки № 23/11/18-ЗПФ від 23.11.2018, за умовами Постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар - олія соєва, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар. Найменування, ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до умов цього Договору, а також строки поставки кожної партії Товару визначаються згідно двосторонній узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку та також вказуються у рахунках/видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункти 1.1, 2.1 Договору). Згідно з п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється партіями кур`єрськими службами доставки або автотранспортом на умовах: DAP, Україна, Запорізька область, Куйбишевський район, смт Комиш-Зоря ("Куйбишевський КЗ") (територія покупця). За умовами вказаного договору та на підставі Специфікацій №1 від 23.11.2018 і №2 від 11.12.2018 на адресу позивача був поставлений товар, що підтверджується наступними первинним документами: видаткові накладні від 26.11.2018 № 41, від 12.12.2018 №52, товарно-транспортні накладні №Р41 від 26.11.2018, №Р52 від 12.12.2018, платіжні доручення щодо оплати товару від 28.11.2018 № 2412 на суму 169209,00 грн., від 17.12.2018 № 2569 на суму 183000,00 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 позивачем також надано листи отримані від зазначених контрагентів щодо наявності необхідної кількості працівників та матеріально-технічних ресурсів, зокрема лист ТОВ ТРІГО ТРЕЙД від 08.08.2019 №0809, лист ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 .

Також судом встановлено, що згідно з ТТН ТОВ ТРІГО ТРЕЙД здійснювало навантаження товару за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Високогірне, вул. Мічури, 1-б. За даною адресою вказане підприємство орендує складське приміщення загальною площею 300 кв. м на підставі Договору оренди нежитлових приміщень №ТТ 140317 від 14.03.2017, акту №1 приймання-передачі об`єкта оренди від 14.03.2017, додаткової угоди №1 від 01.08.2017 та акту №2 приймання-передачі об`єкта оренди від 01.08.2017.

Згідно з ТТН ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 здійснювало навантаження товару за адресою Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 75-б. За даною адресою вказане підприємство орендує складське приміщення на підставі Договору оренди складського приміщення №04/09 від 04.09.2018 та акту прийому-передачі складського приміщення від 04.09.2018.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки та засвідчують факт виконання сторонами зобов`язань по оплаті вартості товарів (послуг, робіт) за переліченими вище правочинами, та на даний час придбаний товар повністю оплачений, що підтверджується висновками в Акті перевірки та Актами звірки.

Як пояснив представник позивача, ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА придбавало сільськогосподарську сировину для виготовлення готової продукції - комбікорму.

Передача придбаного у ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 товару відбувалась за адресою ТОВ КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД , що підтверджується адресою пункту розвантаження, зазначеною у товарно-транспортних накладних, та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо вказаного підприємства.

Так, 01 жовтня 2011 року між ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА (Підрядник) та ТОВ КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД (Виконавець) укладений договір №02/10-3, за умовами якого Підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням Замовника виконувати наступні роботи (виготовлення комбікорму, соєвого екструдату): прийняти сировину Замовника, здійснювати його зберігання до моменту виготовлення продукції, виготовляти комбікорм. Сторони домовились, що Підрядник виконує роботи з сировини, матеріалів, компонентів тощо Замовника або за додатковою угодою сторін Підрядник виконує роботи зі своїх матеріалів, компонентів, сировини тощо.

Після отримання сировини ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА здійснює замовлення комбікорму для відповідний групи курчат/курей на ТОВ КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД , у свою чергу останнє приймає товар, надає позивачу акт приймання-передачі давальницької сировини та виготовляє такий комбікорм з отриманої сировини за рецептами.

Крім того, зі змісту пояснень позивача встановлено, що під час використання сировини ТОВ КУЙБИШЕВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД списує певну кількість кожного виду сировини в оборотно-сальдових відомостях (для внутрішнього обліку), після чого повідомляє ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА про готовність комбікорму та разом з комбікормом передає виробничі звіти, в яких вказує скільки сировини було використано протягом місяця для кожного з видів комбікорму. Підтвердженням приймання-передачі готової продукції є акт приймання-передачі готової продукції за кожен місяць, в якому зазначається асортимент та кількість товару. Готовий комбікорм (з сировини ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 ) транспортується на склад позивача, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Готову продукцію ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА використовує у своїй господарській діяльності для годівлі птиці, вирощування якої є основним видом діяльності підприємства.

Суд зауважує, що всі первинні документи (Договори, додатки до них, специфікації, видаткові накладні, платіжні документи, товарно-транспортні накладні тощо) були надані до перевірки та відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону № 996-XIV стосовно їх змісту. Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, відтак, належно підтверджують здійснення господарських операцій.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості, як на підставу для винесення оспорюваного рішення суд вважає безпідставним, оскільки сертифікат (паспорт та ін.) якості товару ніяким чином не підтверджує рух товарів, вартість, сплату в їх ціні податку на додану вартість, а тому не є документом, що надає право на податковий кредит. Крім того, до матеріалів справи позивачем долученні копії наявних у нього посвідчень якості на товар.

Щодо зауважень відповідача про не вірне визначення дати формування податкового зобов`язання контрагентами позивача та відповідно податкового кредиту ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА відповідно до дати відвантаження товару відповідно до ТТН, суд наголошує, що у розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила перевезень, у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У силу п. 11.1 розділу 11 Правил перевезень, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Відтак, слід зауважити, що позивачем було отримано податкові накладні від ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 з Єдиного реєстру податкових накладних, що у відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України стало підставою для віднесення зазначених сум до податкового кредиту.

Застосовуючи зазначені вище правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд на підставі зібраних у справі доказів встановив, що вони є реальними та підтверджуються долученими до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та проведення розрахунків, а саме: договори, специфікації, видаткові накладні, акти здачі-приймання, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення тощо.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Загалом, як встановлено судом в ході розгляду справи, позиція податкового органу ґрунтується лише на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам його контрагентів з іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення робиться висновок про нереальність господарських операцій ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА . Проте, відповідні витяги з інформаційних баз даних податковим органом на підтвердження своєї позиції до суду не надані, підстави внесення відповідної інформації до вказаних баз даних суду не відомі.

Крім того, можливі порушення податкового законодавства зі сторони постачальників контрагента, не можуть за встановлених у даній справі обставин й відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства бути достатнім аргументом для позбавлення останнього сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Так, відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладеним ним договорам.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 826/1398/14, від 15.05.2018 у справі №810/4391/16, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16.

Тобто укладення трудового договору не є єдиною формою взаємовідносин між підприємством і фізичною особою, зокрема водієм, який здійснює перевезення, і відсутність доказів виконання обов`язку податкового агента щодо вказаних осіб та відображення нарахованих на їхню користь доходів не може беззаперечно свідчить про відсутність взаємовідносин взагалі, у зв`язку із чим суд не приймає посилання відповідача на відсутність взаємовідносин між ТОВ Придніпровське виробниче підприємство з водієм ОСОБА_1 як на доказ відсутності поставок.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту. Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.03.2018 по справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/17).

Суд наголошує на тому, що використані відповідачем інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Тому вони не можуть розглядатись, як належні докази у справі, крім того чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Програмне забезпечення (інформаційні бази) ДПІ до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься. Крім того, такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

В своєму відзиві та Акті перевірки відповідач зазначає про дослідження руху товарів/послуг за ланцюгом постачання, як одного з аргументів податкового органу щодо фіктивного характеру операцій.

Втім, на переконання суду, такі дані жодним чином не можуть свідчити про нереальність/фіктивність правочинів позивача з контрагентами-постачальниками, оскільки посилання на неможливість встановлення походження товарів за ланцюгом постачання не можуть бути доказом безтоварного характеру господарських операцій.

В даному випадку, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише даними Єдиного державного реєстру податкових накладних, що є невірним, оскільки відповідач виключив можливість контрагентів придбавати послуги та роботи в інших суб`єктів господарювання, які не є платниками податку на додану вартість та які обрали інші системи оподаткування, наприклад спрощену.

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №К/9901/1349/17.

Судом при ухваленні рішення врахована також довідка ГУ ДПС у м. Києві від 03.10.2019 №15/26-15-05-04-03/40047479, в якій контролюючим органом підтверджено факти здійснення господарських відносин ТОВ ТРІГО ТРЕЙД з ТОВ ТАТІС , ТОВ ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА , ТОВ КУЙБИШЕВСЬКА ПТАХОФАБРИКА ,ТОВ УКЛАН , їх вид, обсяг та розрахунки.

За таких обставин, при вирішенні даної справи суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері. У зв`язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди у спосіб повернення (заліку) або відшкодування податку з бюджету, є економічно виправданими, якщо таким платником податків під час декларування власних податкових зобов`язань перед бюджетом дотримано вимоги податкового законодавства України.

В розумінні статті 16 Податкового кодексу України навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру); недостатності у контрагента трудових та інших ресурсів, які були йому необхідні, однак відсутні.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновків перевірки і заперечень відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій, оскільки такі висновки не підтвердженні відповідними доказами та суперечать наявним у справі доказам. Зазначені в акті перевірки і відзиві обставини ні кожна окремо, а ні у своїй сукупності, не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів. Інших аргументованих доводів, які б доводили достовірність зазначених в акті порушень і спростовували доводи позивача і надані ним докази, представник відповідача суду не зазначив.

Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами.

Отже, висновок контролюючого органу про нездійснення позивачем спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень. Жодного доказу на обґрунтування викладених у Акті перевірки та відзиві тверджень відповідачем до матеріалів справи не додано.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що контролюючий орган в обґрунтування прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення не навів обставин, які б вказували на надання документально оформлених господарських операцій від ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та ТОВ АГРО ЕКО ПРОДУКТ 2018 без реального їх здійснення, у зв`язку із чим висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, а спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

В силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 13759,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4301 від 01.11.2019. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Запорізькій області, як правонаступника усіх прав та обов`язків реорганізованого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області форми Р від 05 серпня 2019 року №0011621413 та форми В4 від 05 серпня 2019 року №0011631413.

3. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13759 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 90 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПТАХОФАБРИКА ЗАРІЧНА (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Донецька, 33, код ЄДРПОУ 03572808) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 12.10.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко