Рішення

від 15.09.2020 по справі 280/2916/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 вересня 2020 року о/об 16 год. 33 хв.Справа № 280/2916/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 147, код ЄДРПОУ 20508338)

до Комунального підприємства «Міський футбольний клуб «МЕТАЛУРГ» (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 21, код ЄДРПОУ 31970451)

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2019 році

за участі представників сторін:

від позивача - Пивоварова О.М.

(діє на підставі довіреності №01-22/934 від 11.06.2020)

від відповідача - Великанов М.О.

(діє на підставі ордеру серія ЗП № 105032)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) до Комунального підприємства Міський футбольний клуб МЕТАЛУРГ (далі по тексту, відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства Міський футбольний клуб МЕТАЛУРГ на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році у розмірі 215672,94 грн.

Ухвалою суду від 04 травня 2020 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 18 травня 2020 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Однак, відповідно до наказу №121 від 22 квітня 2020 року Про надання відпустки суддя ОСОБА_1 був відсутній на роботі у період з 18 травня 2020 року по 31 травня 2020 року.

Ухвалою судді від 01 червня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а перше засідання призначено на 26 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року розгляд справи №280/2916/20 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 10 серпня 2020 року.

10 серпня 2020 року ухвалою суду строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів, а наступне підготовче засідання призначено на 31 серпня 2020 року.

31 серпня 2020 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 15 вересня 2020 року.

15 вересня 2020 року протокольною ухвалою суду за згодами учасників справи підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 15 вересня 2020 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 15 вересня 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма 10-ПІ річна- поштова), наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 141 особа, таким чином, середньооблікова кількість осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону, на КП Міський ФК МЕТАЛУРГ повинна складати 6 осіб. Середньооблікова кількість осіб з інвалідністю у роботодавця складала 4 особи, що є меншим ніж встановлено нормативом. Таким чином вказує, що до КП Міський ФК МЕТАЛУРГ застосована адміністративно-господарська санкція та пеня за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році у розмірі 215672,94 грн., яка підлягає стягненню.

В судовому засіданні представник Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в судовому засіданні просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №36007 від 07 серпня 2020 року), відповідно до якого зазначив, що відповідачем у 2019 році виконано всі обов`язки щодо забезпечення працевлаштування інвалідів, покладені на відповідача Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , що підтверджується, зокрема, копією звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік форма № 10-ПІ , а також копією звіту № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , складеного за формою № 3-ПН і поданого відповідачем 21 лютого 2019 року. Факти безпідставної відмови відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю у 2019 році відсутні. Отже вказує на те, що відповідачем у 2019 році вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на недопущення порушення ним правил здійснення господарської діяльності, що полягає у невиконанні в 2019 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбаченого частиною статті 19 Закону України № 875-ХІІ. Таким чином, з урахуванням змісту частини 2 статті 218 ГК України, на відповідача не може бути покладена відповідальність за вчинення зазначеного порушення.

В судовому засіданні представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши доводи позовної заяви, відзиву відповідача, перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступне.

13 лютого 2020 року Комунальним підприємством «Міський футбольний клуб «МЕТАЛУРГ» подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма 10-ПІ річна- поштова), відповідно до якого визначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 141 особа; середньооблікова кількість осіб з інвалідністю у роботодавця складала 4 особи; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях 6 осіб.

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду про стягнення сум адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 215 672,94 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 8 статті 69 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, осіб з інвалідністю, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю (частина третя статті 17 Закону).

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Як зазначено у частині третій статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Відповідно до пункту 3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316, форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Згідно з пунктом 5 зазначеного Порядку Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя статті 19 Закону).

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (частина п`ята статті 19 Закону).

Згідно приписів частини першої статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що чинне законодавство зобов`язує підприємства вживати заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначеними статтею 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні .

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 березня 2018 року у справі 802/707/17-а, передбачена частиною першою статті 20 Закону №875 міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування таких осіб, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Суд зазначає, що відповідачем не надано будь-яких доказів того, що ним вживалися всі залежні від нього заходи щодо виділення та створення робочих місць для осіб з інвалідністю, зокрема, не надано ані наказу по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, ані звіту форми №3-ПН, що подається у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому, як встановлено судом з листа Запорізького міського центру зайнятості №1945/11-20 від 19 травня 2020 року, Комунальне підприємство «Міський футбольний клуб «МЕТАЛУРГ» з грудня 2018 року по грудень 2019 року Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) формою № 3-ПН для осіб з інвалідністю за професіями (посадами) до служби зайнятості не надавали.

Відповідачем зазначені обставини не спростовані.

Відповідно до поданого відповідачем Звіту середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача у звітному періоді, склала 141 осіб, таким чином середньооблікова кількість осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону №875, складає 6 особу. Працевлаштовано 4 особи.

Таким чином, з урахуванням положень статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні сума адміністративно-господарських санкцій, за не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, становить 214 499,30 грн. (6-4) х 107449,65 = 214899,30 грн.

Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні регулює Порядок нарахування пені та її сплати, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року №223 (далі - Порядок №223)

Відповідно до положень пункту 3.1, пункту 3.4, пункту 3.5, пункту 3.7 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

У випадку, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня, а пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового) дня.

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Ставка НБУ з 13 березня 2020 року становить 10,0% - розрахунковий розмір пені дорівнює 0,03%.

Розраховується сума пені за один день прострочення: 214899,30 гри. (сума адміністративно-господарських санкцій) х 0,03%(розрахунковий розмір пені) = 64,47 грн., таким чином, сума пені, що необхідно сплатити дорівнює: 64,47 грн. (сума пені за один день прострочення) х 12 (кількість днів) = 773,64 грн.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суду не надано доказів сплати відповідачем суми заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення вказаних коштів з відповідача на користь позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Враховуючи відсутність доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 147, код ЄДРПОУ 20508338) до Комунального підприємства «Міський футбольний клуб «МЕТАЛУРГ» (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 21, код ЄДРПОУ 31970451) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2019 році - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Міський футбольний клуб «МЕТАЛУРГ» на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році у розмірі 215672,94 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено та підписано 12 жовтня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов