Рішення

від 29.09.2020 по справі 320/3444/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Київ № 320/3444/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Яковлєва С.А.,

від відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області № КВ358/2000/АВ/ТД/ФС-79 від 24.03.2020 про накладення штрафу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у направленні на проведення інспекційного відвідування № 35 не зазначені законні підстави для проведення інспекційного відвідування позивача як суб`єкта господарської діяльності. При цьому, інформація в акті інспекційного відвідування не відповідає дійсним обставинам, оскільки ФОП ОСОБА_1 використовує у своїй діяльності лише одне з трьох приміщень які перевірялися - продовольчий магазин. Частину приміщення за адресою АДРЕСА_1 - передано в оренду ТОВ Столиця торг , яке відповідно і здійснювало господарську діяльність у нежитловому приміщенні за вказаною адресою, відтак висновки перевіряючих про здійснення позивачем там господарської діяльності не є обґрунтованими.

Додатково, позивач зазначив, що ним було надано працівникам Держпраці договір про надання послуг охорони укладений з Невідомча служба безпеки Кобра , щодо ОСОБА_2 та договір на виконання робіт (надання послуг) укладений із ОСОБА_3 , що свідчить про те, що правовідносини між позивачем та вказаною особою мали цивільно-правовий характер, тому на них не розповсюджувалося трудове законодавство.

На думку позивача були відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування, яке також було проведено із порушенням вимог закону, тому і всі документи, видані на підставі такого відвідування є протиправними.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок винесення припису та направлення його об`єкту відвідування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 суд задовольнив заяву про забезпечення позову ФОП ОСОБА_1 від 15.04.2020. Суд зупинив дію постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 24.03.2020 №КВ358/2000/АВ/ТД/ФС-79 - до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду справи № 320/3444/20.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву у якому заперечував щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач зазначив, що за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких необмежений законодавством, було проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 . Також відповідач зазначив, що на момент проведення інспекційного відвідування у позивача, в кафе за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено 6 працівників, які пояснили що неофіційно працюють на різних посадах у ФОП ОСОБА_1 .

Щодо працевлаштування ОСОБА_3 , відповідач зазначив, вказана особа пояснила що почала працювати у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавця 12.02.2020, а наданий позивачем договір про виконання робіт (надання послуг) датований 17.02.2020, відтак дата договору не співпадає з фактичним виконанням обов`язків працівника. Крім того, відповідач зауважив, що пояснення ОСОБА_3 були надані 19.02.2020, відтак вказана особа повинна була зазначити, що вона працевлаштована на підставі договору цивільно-правового характеру, проте остання зазначила, що працює на умовах стажування та офіційно не працевлаштована.

Додатково, відповідач зазначив, що позивачем надано штатний розпис, затверджений наказом від 02.01.2020 року № 1, відповідно до якого позивачем затверджено три штатні одиниці продавців непродовольчих товарів, та надано документи щодо офіційного працевлаштування зазначених працівників. Відтак, на думку відповідача, незрозуміло з яких причин позивач вирішив укласти зі ОСОБА_3 цивільно-правовий, а не трудовий договорів, адже робота, яку виконувала дана особа, а саме: приймання товару, перевірка заповнених тарних одиниць, їх кількості на вагу, підрахунок штучних товарів, перевірка якості за результатами зовнішнього огляду, підготовка товарів до продажу, розміщення і виклад товарів за групами, видами, сортами з дотриманням правил товарного сусідства, властива саме найманому працівнику відповідно до класифікатора професій, а саме продавець продовольчих товарів і спрямована не на досягнення кінцевого результату, а на процес виконання функцій. Окрім того, така робота відповідає вимогам посадової інструкції продавця продовольчих товарів, затвердженій 01.08.2019 ФОП ОСОБА_1 .

Щодо акта інспекційного відвідування, відповідач пояснив, що у зв`язку з відмовою позивача від підписання акта інспекційного відвідування, два примірники було направлено на юридичну адресу позивача, проте примірник акта із підписом суб`єкта господарювання не було повернуто, відтак було оформлено акт про відмову від підпису, у якому допущено технічну помилку а саме даті складання - 10 лютого 2020 року замість правильного 10 березня 2020 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у адміністративній справі № 320/3444/20 та відклав підготовче засідання на 13.07.2020.

У підготовчому засіданні 13.07.2020 судом було допитано в якості свідка ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.09.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 29.09.2020.

У судове засідання, призначене у справі на 29.09.2020 з`явився представник позивача, яка підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Водночас, судом встановлено, що у судове засідання призначене у справі з`явився представник Головного управління Держпраці у Київській області за довіреністю - Поліщук М.В., проте судом не допущено представника відповідача до участі у судовому засіданні з огляду на приписи абзацу першого підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , де зазначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та статті 131 2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України).

Заслухавши пояснення представника позивача та свідка, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до відомостей Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 02.02.2015 зареєстрований фізичною особою - підприємцем та основним видом діяльності позивача є - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

У період з 19.02.2020 по 24.02.2020 інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області Мисівим Ю.В., на підставі наказу від 14.02.2020 № 849 Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 14.02.2020 № 358 проведено інспекційне відвідування щодо дотримання вимог законодавства про працю щодо неоформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 , ІПНН НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , фактична адреса: АДРЕСА_1 .

За результатом вказаної перевірки (інспекційного відвідування) складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 24.02.2020 №КВ358/2000/АВ.

У висновках зазначеного Акта перевірки зафіксовано порушення позивачем ч. 1 с. 21 та ч. 3 ст. 24 Кодексу Законів про працю (надалі по тексту - КЗпП України), зокрема вказано про те, що у порушення вимог ч.1 ст 21. ч.3 статті 24 КЗпП України працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ФОП ОСОБА_1 код ІНПП НОМЕР_1 , було допущено до роботи громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , без належного оформлення трудових відносин відповідно діючого законодавства України.

Вказаних висновків відповідач дійшов у зв`язку з наступним.

Під час інспекційного відвідування, інспектором було встановлено, що станом на момент інспекційного відвідування 19.02.2020 в кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , працювали 5 працівників:

ОСОБА_4 - 19.02.2020 року о 18:40 в кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 надав письмове пояснення, в якому вказав, що працює на посаді кухаря, у ФОП ОСОБА_1 , не офіційно з січня 2020року, трудова книжка знаходиться вдома, режим роботи п`ять робочих днів та два вихідних дня, тривалість робочого часу з 11.00-22.00 години, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлений, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник ФОП ОСОБА_1 , адміністратор ОСОБА_9 , що є порушенням ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю. Станом на момент інспекційного відвідування 19.02.2020 року працівника ОСОБА_4 , допущено до роботи без укладення трудового договору, не оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ №413.

ОСОБА_5 , - 19.02.2020 року о 18:48 в кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 надала письмове пояснення, в якому вказав, шо працює на посаді помічника кухаря, у ФОП ОСОБА_1 , не офіційно на стажуванні з 18.02.2020 року, трудова книжка знаходиться вдома, тривалість робочого часу з 15.00-19.00 години, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник адміністратор ОСОБА_9 , тобто проходить стажування, що є порушенням ч. 1 ст. 21 КЗпП України. Станом на момент інспекційного відвідування 19.02.2020 року працівника ОСОБА_5 , допущено до роботи без укладення трудового договору, не оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ №413.

ОСОБА_6 - 19.02.2020 року о 18:40 в кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 надала письмове пояснення, в якому вказав, що працює на посаді адміністратора у ФОП ОСОБА_1 по трудовому договору, з січня 2020 року, трудова книжка знаходиться вдома, режим роботи 30-ть днів на місяць, тривалість робочого часу з 10.00-23.00 години, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена, інструктаж з питань охорони праці па робочому місці проводився, безпосередній керівник ФОП ОСОБА_1 . що є порушенням ч.1 ст. 21 КЗпП України. Станом на момент інспекційного відвідування 19.02.2020 року працівника ОСОБА_6 допущено до роботи без укладення трудового договору, не оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, що є порушенням ч.3 ст.24 КЗпП України та ПКМУ №413.

ОСОБА_7 - 19.02.2020 року о 18:40 в кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 надала письмове пояснення, в якому вказала, що працює на посаді кухаря, не офіційно третій день на стажуванні з 17.02.2020 у ФОП ОСОБА_1 , трудова книжка знаходиться вдома, тривалість робочого часу з 16.00-22.00 години, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник адміністратор ОСОБА_9 тобто проходить стажування, що є порушенням ч. 1 ст. 21 КЗпП України. Станом на момент інспекційного відвідування 19.02.2020 року працівника ОСОБА_7 допущено до роботи без укладення трудового договору, не оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ №413.

ОСОБА_8 - 19.02.2020 року о 18:55 в кафе Настоящий шашлик надала письмове пояснення, в якому вказала що працює на посаді офіціанта, за трудовим договором починаючи з 10.02.2020 року у ФОП ОСОБА_1 , з графіком роботи три робочі дні, три вихідні дні, трудова книжка знаходиться у ФОП, тривалість робочого часу з 10.00-23.00 години, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена, інструктаж з питань охорони праці па робочому місці проводився, безпосередній керівник адміністратор Світлана та ФОП ОСОБА_1 . Станом на момент інспекційного відвідування 19.02.2020 року працівника ОСОБА_8 допущено до роботи без укладення трудового договору, не оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, що є порушенням ч.3 ст.24 КЗпП України та ПКМУ №413

ОСОБА_2 - 19.02.2020 року о 19:05 в приміщені магазину надав письмове пояснення, в якому вказав, що працює на посаді охоронця у ФОП ОСОБА_1 не офіційно, на випробувальному терміні, трудова книжка знаходиться вдома, тривалість робочого дня з 20:00 до 06:00 години, режим роботи 4 робочі дні 2 вихідні дні, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлений, інструктаж з питань охорони праці робочого місяця проводився, безпосередній керівник ОСОБА_10 та ОСОБА_1

ОСОБА_3 - 19.02.2020 року о 19:10 в приміщенні магазину надала письмове пояснення, в якому вказала, що працює на посаді продавця у ФОП ОСОБА_1 не офіційно на стажуванні починаючи з 12.02.2020 року, трудова книжка знаходиться вдома, тривалість робочого часу з 18:00 до 06:00 години, з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився, безпосередній керівник ФОП ОСОБА_1 .

Згідно наданих пояснень, ОСОБА_11 почала працювати 12.02.2020 року у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавця та роботодавцем ФОП ОСОБА_1 надано Договір про виконання робіт (послуг) №1/1 ЦПХ від 17.02.2020 року. Відповідно до даного Договору про виконання робіт (послуг) №1/1 ЦПХ (далі - Договір), жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у ньому і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Також з пояснень ОСОБА_3 , тривалість робочого дня починається о 18:00 та закінчується о 06:00 годині, що не відповідає ті. 1.2 Договору, а саме: самостійно організовує виконання роботи . Варто зазначити, що у даному Договорі жодним пунктом не вказано здійснення продажу товару Виконавцем та під час інспекційного відвідування ОСОБА_3 здійснювала продаж товарів покупцям, що підтверджується фіскальним чеком від 19.02.2020 о 19.36 годині.

Посадовими особами ГУ Держпраці у Київській області в Акті інспекційного відвідування зазначено, що виходячи з вищевикладеного, Договір про виконання робіт (послуг) № 1/1 ЦПХ, складений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 має ознаки трудового договору.

Станом на момент інспекційного відвідування 19.02.2020 року працівника ОСОБА_3 допущено до роботи без укладення трудового договору, не оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника па роботу, що є порушенням ч.3 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ №413.

Крім того, в Акті зазначено, що на вимогу № 358 від 19.02.2020 ФОП ОСОБА_1 було надано наступні документи: виписку з ЄДР; договір оренди нерухомого майна №5/20; особові справи працівників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; відомості про виплату грошей; штатний розпис; договір оренди нерухомого майна №5/20 від якої дати не вказано між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Столиця Торг ; договір про надання послуг охорони №10/2016 від 01.05.2016. ОСОБА_2 надавав послуги охорони на підставі договору про надання послуг охорони №10/2016 ПП Невідомча Служба Безпеки Кобра .

Також за результатами перевірки відповідачем було складено припис від 10.02.2020 № КВ358/2000/АВ/П.

Крім того, посадовими особами ГУ Держпраці у Київській області було складено Акт про відмову від підпису, у якому зазначено, що інспектором праці Мисівим Ю.В. у 3 примірниках складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, ФОП ОСОБА_1 від 24.02.2020 № КВ 358/2000/АВ. Три примірники акта направлено об`єкту відвідування з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення 0406004552020.

Згідно відомостей витягу з сайту Украпошта за результатами пошуку відправлення за трекінгом, вбачається, що 13.03.2020 відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0406002787152 було вручено за адресою 08138, с. Софіївська Борщагівка.

Листом від 16.03.2020 № 43/2/20/3987, ГУ Держпраці у Київській області повідомило ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи про накладення штрафу ФОП ОСОБА_1 , передбаченого аб. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, 06.03.2020 позивач подав до Головного управління Держпраці у Київській області зауваження (заперечення) на Акт інспекційного відвідування №КВ358/2000/АВ від 24.02.2020 та заперечення на Акт про відмову від підпису №КВ 358/2000/АВ-ВП від 10.02.2020 від 16.03.2020.

Додатково, 16.03.2020 ФОП ОСОБА_1 було подано до ГУ Держпраці у Київській області скаргу на припис №КВ 358/2000/АВ/П від 10.02.2020 року.

Листом від 27.03.2020 №43/1/20/4625 Щодо розгляду скарги на припис від 10.02.2020 №КВ 358/2000/АВ/П Головне управління Держпраці у Київській області повідомило позивача про те, що дата вказана в Приписі від 10.02.2020 №КВ 358/2000/АВ/П є механічною помилкою, так як фактичною датою складання припису є 10.03.2020. Головне управління залишає виконання Припису від 10.02.2020 №КВ 358/2000/АВ/П в частині не оформлення трудових відносин належним чином без змін, окрім дати складання -10.03.2020.

За результатами розгляду порушень, Першим заступником начальника Головного управління Андрієнком B.C. було прийнято рішення про винесення Постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.03.2020 № КВ 358/2000/АВ/ТД/ФС-79 на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 238380,00 грн.

Крім того, судом було встановлено, що 13.04.2020, ФОП ОСОБА_1 було подано Голові Державної служби України з питань праці Дегнері І.А. скаргу на припис № КВ 358/2000/АВ/П від 10.02.2020.

Не погоджуючись з висновками Акта інспекційного відвідування та прийнятою постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (надалі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення завданням Держпраці є реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до підпункту пункту 4 Положення Держпраці на виконання покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотримання законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, та які використовують найману працю.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення Держпраці має право безперешкодно, проводити відповідно до вимог Закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 (далі - Порядок №823) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Згідно п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Питання проведення інспекційних відвідувань та організація інспектувань регламентуються п. 5 Порядку № 823. Так, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп.3 п. 5 Порядку №823).

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. № 877-V (далі Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Приписами пункту 10 Порядку №823 обумовлено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Вимогами пункту 16 Порядку №823 регламентовано, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 17, 18, 19 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування (п. 20 Порядку № 823).

Згідно п. 21 Порядку № 823 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

У той же час, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 №509 (далі Порядок № 509).

За приписами пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Водночас, пунктом третім вказаного порядку встановлено, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку №509 передбачено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

За змістом пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 2 частини 1 КЗпП України основними трудовими правами працівника є право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Згідно із частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, відповідач дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 було порушено норми частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України на підставі наданих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 письмових пояснень.

Як вбачається з Акта інспекційного відвідування, під час проведення інспекційного відвідування посадовою особою ГУ Держпраці у Київській області, були відібрані пояснення у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Так, зі змісту вказаних пояснень, які були відібрані під час проведення перевірки 19.02.2020 та особисто підписані опитаними особами, вбачається наступне.

ОСОБА_4 пояснив, що працює на посаді кухаря у ФОП ОСОБА_1 неофіційно, з січня 2020 року, зазначив режим своєї роботи з 11.00 до 22.00 год., з правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлений та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проходив, безпосередній керівник - адміністратор ОСОБА_9 .

ОСОБА_5 , яка зазначила, що працює неофіційно у ФОП ОСОБА_1 на посаді помічника кухаря та знаходиться на стажуванні з 18.02.2020, тривалість робочого дня з 15:00 до 19:00 години, трудова книжка знаходиться вдома, з правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлена та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проходила, безпосередній керівник - адміністратор ОСОБА_9 .

ОСОБА_6 , яка пояснила, що працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді адміністратора по трудовому договору, трудова книжка знаходиться вдома, розмір фактично отриманої заробітної плати 4700 гривень, з періодичністю отримання раз на місяць, з правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлена та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проходила, безпосередній керівник - ОСОБА_1 .

ОСОБА_7 , яка зазначила, що працює на посаді кухаря у ФОП ОСОБА_1 , офіційно непрацевлаштована, знаходиться на стажуванні з 17.02.2020, трудова книжка знаходиться вдома, тривалість робочого часу з 16:00 до 22:00 години, з правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлена та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проходила, безпосередній керівник - адміністратор ОСОБА_9 .

ОСОБА_8 , яка пояснила, що працює у ФОП ОСОБА_1 по трудовому договору на посаді офіціанта, трудова книжка знаходиться у ФОП, з правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлена та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проходила, безпосередній керівник - адміністратор, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 , яка працювала в приміщенні магазину, зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавця без офіційного працевлаштування та знаходиться на стажуванні, починаючи з 12.02.2020, тривалість робочого дня з 18:00 до 06:00 год, трудова книжка знаходиться вдома, з правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлена та дотримується, інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проходила, безпосередній керівник - ОСОБА_1 .

Разом з тим, позивачем було надано інспектору праці Договір про виконання робіт (послуг) №1/1 ЦПХ від 17.02.2020, за умовами якого ФОП ОСОБА_1 (замовник) та фізична особа ОСОБА_3 (виконавець) уклали цивільно-правовий договір про виконання робіт (послуг) у відповідності до якого виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника наступну роботу (послугу): приймає товари; перевіряє заповнення тарних одиниць їх кількість та вагу, підраховує штучні товари, перевіряє якість за результатами зовнішнього огляду готує товари до продажу; розміщує і викладає товари за групами, видами, сортами з дотриманням правил товарного сусідства (надалі іменується робота) в строк до 29.02.2020, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Також, судом встановлено, що 17.02.2020 сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору № 1/1 ЦПХ від 17.02.2020, якою пункту 1.1. договору викладено у наступній редакції: 1.1 У відповідності до умов цього Договору Виконавець зобов`язується виконати за завданням Замовника наступну роботу (послугу) : приймає товари від постачальників , оговорених замовником; перевіряє заповнення тарних одиниць, їх кількість та вагу, підраховує штучні товари, перевіряє якість за результатами зовнішнього огляду; готує товари до продажу; розміщує і викладає товари за групами, видами, сортами з дотриманням правил товарного сусідства).(надалі іменується робота ) у строк з 17.02.2020 року до 29 лютого 2020 р. включно, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Додатково, на підтвердження характеру діяльності ОСОБА_3 за умовами цивільно-правового договору позивачем надано до суду пояснення ОСОБА_3 датовані 22.02.2020, у яких остання пояснила, що на виконання умов договору №1/1 від 17.02.2020 вона надавала послуги 20.02.2020, перебуваючи в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_1 . Також у вказаних пояснення зазначила про те, що близько 19:50 годин до приміщення магазину увійшли три особи та повідомити, що є інспекторами праці і будуть все оглядати. Один з чоловіків дуже швидко пред`явив якесь посвідчення, але вона не встигла його оглянути і прочитати, адже як раз була зайнята роботою, інших документів ці особи не надавали. В подальшому один з чоловіків попросив її підписати якусь не заповнену форму, що саме підписувала ОСОБА_3 пояснила, що не читала і вони їй не роз`яснили.

Разом з тим, допитана в ході розгляду справи в якості свідка ОСОБА_3 пояснила суду, що з позивачем підписала договір, за яким на декілька годин в день виходить на роботу на підприємство, під час робочого часу до приміщення магазину увійшли три особи та повідомити, що є інспекторами праці і будуть все оглядати, натомість перевірка так і не відбулася. Вказані особи вручили їй чистий папір з проханням підписати, вона розгубилася та підписала його.

Водночас, судом було досліджено матеріали, зафіксовані засобами відеотехніки в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , на яких відображено відвідування магазину ФОП ОСОБА_1 , за прилавком якого у момент здійснення операції з продажу товару знаходилася ОСОБА_3 . Також на відео відображено момент проведення опитування ОСОБА_3 , яка спілкуючись із інспектором праці було надано інформацію про те, на яких умовах вона перебуває у даному приміщенні, зокрема перебуває на стажуванні, питання про її офомлення станом на час проведенні інспекційного відвідування не вирішено.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З аналізу наведених норм вбачається, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання не індивідуально-визначеної роботи, а трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовим договором не робиться.

Основною ознакою, що відрізняє трудовий договір від цивільно-правового, є те, що трудовим договором регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Ще одна відмінність між цивільно-правовим та трудовим договорами полягає в тому, що відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства і не може змінюватися сторонами трудового договору, а відповідальність у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в постанові від 26.09.2018 у справі №822/723/17.

Разом з тим, слід зазначити що відповідно до правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, … Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як вбачається з наведених вище цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених позивачем з фізичними особами, предметами останніх є послуги головного інженера, прораба та бригадирів.

Так, предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).

В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

Ще одна відмінність між зазначеними договорами полягає в тому, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації, тощо.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами, тобто нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами ЦК України.

Як вбачається зі змісту трудових угод, працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам. Крім того, відповідальність виконавця послуг не була передбачена в трудових угодах та додаткових угодах.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що договори, укладені позивачем з фізичними особами мають ознаки трудового характеру. .

Досліджуючи характер взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суд зазначає, що згідно посадової інструкції продавця продовольчих товарів затвердженої ФОП ОСОБА_1 01.08.2019, за якою продавець продовольчих товарів:

Бере участь у прийманні товарів: перевіряє заповнення тарних одиниць, їх кількість та вагу, підраховує штучні товари, перевіряє якість за результатами зовнішнього огляду.

Забезпечує зберігання товарів за кількістю та якістю.

Готує товари до продажу: перевіряє цілісність пакування; розпаковує із зовнішньої тари; перевіряє наявність маркувальних даних і якість після зберігання; перебирає, протирає, зачищає, нарізує, фасує товари; забезпечує наявність відповідно оформлених цінників; розміщує і викладає товари групами, видами, сортами з додержанням правил товарного сусідства.

Готує робоче місце до роботи: встановлює і перевіряє справність ваговимірювальних приладів, електронного контрольно-касового апарату, виробничого інвентарю, інструментів.

Отримує і готує пакувальний матеріал.

Пропонує і показує товари.

Консультує покупців про властивості, смакові особливості, кулінарне призначення і харчову цінність товарів.

Пропонує взаємозамінні і нові товари, а також супутні товари.

Нарізає, зважує і упаковує товари, підраховує вартість покупки, ряє реквізити чека, видає покупку.

Підраховує гроші, здає їх в установленому порядку.

Прибирає нереалізовані товари і тару.

Готує товари до інвентаризації.

Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів і терміни.

Відтак, досліджуючи цивільно-правову угоду укладену, ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , суд зазначає, що предметом останнього є виконання роботи (певних функцій) аналогічних посадовій інструкції продавця продовольчих товарів які затверджені ФОП ОСОБА_1 . При цьому, в укладеному договорі не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги) за кваліфікацією (посадою).

Беручи до уваги, що трудові відносини із ОСОБА_3 не були оформлені шляхом укладання трудового договору, а також допуск останньої до роботи без належного оформлення трудових відносин, а також враховуючи обставини виявлення інспекторами праці на об`єкті відвідування працівника ОСОБА_3 при здійсненні нею продажу товарів, відібрані у неї письмові пояснення, суд погоджується із відповідачем про встановлення факту порушення позивачем частин першої статті 21, третьої статті 24 КЗпП України, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Щодо доводів позивача про те, що ФОП ОСОБА_1 не здійснював на момент перевірки господарську діяльність у нежитловому приміщенні на першому поверсі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , загал. площею 198 кв. м. слід зазначити наступне.

Згідно відомостей копії технічного паспорта на магазин-кафе АДРЕСА_3 , розроблений 25.01.2012, вказаний об`єкт складається з 22 приміщень, серед яких зокрема є магазин загал. площею 78.8 кв.м. та кафе заг. площею 111.7 кв.м.

Як вбачається з графічного зображення будинку за АДРЕСА_3 , останній складається з кількох приміщень, в тому числі кафе площею 111,7 кв.м. та магазин площею 88 кв.м, які й були об`єктом перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2020 фізична особа ОСОБА_1 (орендодавець) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Столиця Торг договір оренди нерухомого майна №5/20, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає Орендареві у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлове приміщення на першому поверсі, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 198 квадратних метрів, надалі за текстом - Об`єкт оренди .

Вартість Об`єкту оренди (з урахуванням індексації) складає 2600000грн.

План - схема Об`єкта оренди, складена відповідно до технічного паспорту БТ1. є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1).

Об`єкт оренди належить Орендодавцю на праві власності, що підтверджується наступними правовстановлюючими документам : Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ,технічний паспорт.

Об`єкт оренди надається Орендарю кафе.

Пунктом 3.3. вказаного договору обумовлено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа поточного квартала, за наступний місяць, на підставі виставленого рахунку-фактури. Якщо останній день платежу за цим Договором припадає на вихідні чи святкові дні, то останнім днем платежу буде вважатися банківський день, що є наступним після вихідного чи святкового дня.

Відповідно до пункту 9.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками Сторін та діє протягом 35 календарних місяців (по 31 березня 2020 року (включно).

Відповідно до відомостей виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю Столиця Торг 06.06.2013 зареєстровано в якості юридичної особи та основним видом діяльності за КВЕД є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Згідно відомостей Акта приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення від 01.01.2020, ОСОБА_1 було передано ТОВ Столиця Торг на підставі договору оренди №5/20 від 01.01.2020 нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , кафе.

Як вбачається, з повідомлення орендодавцю від 24.02.2020 № 1 наданого ТОВ Столиця Торг ОСОБА_1 , відповідно до договору оренди ТОВ Столиця торг (код ЄДРПОУ 38765780) користується нежитловим приміщенням площею 198 кв.м. під кафе, на першому поверсі, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначено, що 20.02.2020 року за вказаною адресою близько 19:00-20.00 прибули інспектори праці і почали проводити інспекційне відвідування. Для уникнення непорозумінь надаємо Вам копії доповідних записок працівників. Додатками до вкзааного повідомлення долучені доповідні записки ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Відповідно до змісту доповідних записок вказаних осіб, суд зазначає що у них відображено відомості про те, що ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 працюють в кафе, яке знаходиться в орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 .

Додатково у доповідних зазначено, що 20.02.2020 близько 19 -20 годин у приміщення кафе увійшли три особи, які повідомили що є інспекторами праці, при цьому вони не пред`явили посвідчення. Вказані особи цікавилися чи працюють ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в кафе та кому воно належить, документів на посвідчення особи інспектори праці не вимагали, разом з тим просили підписати не заповнену форму.

Суд зазначає, що позивачем не було надано до суду доказів, що підтверджують оплату орендної плати ТОВ Столиця Торг за користування нежитловим приміщенням - кафе на підставі договору оренди від 01.01.2020 №5/20. Також, не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме ТОВ Столиця Торг здійснювало господарську діяльність у даному приміщенні, зокрема, фіскальні чекі, будь-які платіжні документи тощо.

Будь-яких документів, які б свідчили про характер діяльності ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на момент інспекційного відвідування, контролюючому органу не було надано.

При цьому, під час проведення інспекційного відвідування посадовою особою ГУ Держпраці у Київській області, були відібрані пояснення у ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підписані ними особисто та не спростовані належними та допустимими доказами

Крім того, суд відхиляє в якості доказів по справі доповідні записки ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на підтвердження обставин перебування вказаних осіб у трудових відносинах у період 19.02.2020 - 24.02.2020 з ТОВ Столиця Торг , оскільки позивачем не надано до суду доказів, які б спростували висновки контролюючого органу щодо допуску ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до роботи без укладення трудового договору, в тому числі належним чином оформлених договорів вказаних осіб із ТОВ Столиця Торг . Вказані доповідні записки складені в односторонньому порядку, жодним чином не спростовують викладених в Акті інспекційного відвідування пояснень вказаних осіб щодо їх неофіційного працевлаштування у ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, під час здійснення інспекційного відвідування, інспекторами праці здійснювалася відеофіксація проведення інспекційного відвідування, з якої було встановлено, що посадовими особами було пред`явлено у приміщенні кафе за адресою: службові посвідчення. При цьому, як вбачається з відеозапису, особами, які були присутні під час проведення інспекційного відвідування не було надано інспекторам доказів ведення господарської діяльності у вказаному кафе саме ТОВ Столиця Торг . І лише після проведення вказаної перевірки вони вказали про це у своїх доповідних.

Беручи до уваги, що трудові відносини із ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не були оформлені станом на час проведення інспекційного відвідування, а також враховуючи обставини виявлення інспекторами праці на об`єкті відвідування вказаних працівників , відібрані у них письмові пояснення, суд погоджується із відповідачем про встановлення факту порушення позивачем частин першої, третьої статті 24 КЗпП України, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Проте, в ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності порушень законодавства про працю, зафіксованих в акті інспекційного відвідування, а відтак протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Верховний Суд України у пункті 7 Постанови Пленуму від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на робочу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Позивачем не спростовано встановлені відповідачем під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин порушення позивачем трудового законодавства, що зафіксовані актом інспекційного відвідування № КВ 358/2000/АВ від 24.02.2020.

Отже, прийнята відповідачем постанова про накладення штрафу за порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 24 КЗпП України винесена в межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 358/2000/АВ/ТД/ФС від 24.03.2020 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є необґрунтованими.

При цьому, при вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 09 жовтня 2020 р.