Рішення

від 12.10.2020 по справі 320/3846/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 року № 320/3846/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 91555-50 від 04 березня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна вимога винесена посадовими особами контролюючого органу безпідставно, з грубим порушенням норм законодавства України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Представник відповідача, в письмовому відзиві поданому до суду позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що посадовими особами податковими органу на підставі висновків акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані рішенням Київського окружного адміністративного суду, однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове, яким в позові відмовлено. У зв`язку зі скасуванням судом апеляційної інстанції рішення Київського окружного адміністративного суду, зважаючи на положення Податкового кодексу України, а також беручи до уваги те, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, - контролюючим органом було винесено спірну вимогу. Представник відповідача, також, зазначає, що товариство звернулось до касаційної інстанції з касаційною скаргою про скасування постанови апеляційної інстанції, а також двічі зверталось з клопотаннями про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, в задоволенні яких йому було відмовлено. З огляду на зазначене, на думку представника, у контролюючого органу були наявні всі підстави для прийняття оскаржуваної вимоги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 суд перейшов до розгляду справи в судовому засідання з повідомленням сторін та призначив судове засідання на 07 листопада 2019 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №320/3846/19 до прийняття Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанови у справі №810/1804/17.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 поновлено провадження в адміністративній справі та зупинено до прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №810/1804/17.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 поновлено провадження в адміністративній справі.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" отримано від Головного управління ДФС у Київській області податкову вимогу форми "Ю" від 04.03.2019 №91555-50.

Не погоджуючись з вказаною вимогою позивач звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що оскаржувана податкова вимога від 04.03.2019 №91555-50 була прийнята посадовими особами контролюючого органу внаслідок несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" грошового зобов`язання по податковим повідомленням-рішенням від 02.02.2017:

- форми С №0003511406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 496 055,65 грн. на підставі пп. 1 абз. 3 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки і пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України;

- форми Р №0003431404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 2 051 523,00 грн. (у тому числі 1 980 252,00 грн. за основним платежем та 71 271,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- форми В4 №0003421404, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2016 року на 2 069 139,00 грн.

Як убачається з пояснень позивача, зазначених в позовній заяві, вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені товариством у судовому порядку.

Так, суд встановив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2019 у справі № 810/1804/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень адміністративний позов задоволено та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 02.02.2017 №№ 0003431404, 0003421404, 0003511406.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року скасовано та ухвалено постанову якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.03.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ольшаницький елеватор задоволено частково; постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі № 810/1804/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 апеляційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Під грошовим зобов`язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваної вимоги від 04.03.2019 №91555-50, стали податкові повідомлення-рішення від 02.02.2017 №№ 0003431404, 0003421404, 0003511406.

При цьому судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2019 у справі № 810/1804/17, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 02.02.2017 №№ 0003431404, 0003421404, 0003511406.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги встановлені обставини, а також те, що сума, визначена податковою вимогою, не є податковим боргом, оскільки позивачем, у встановлений законом строк, було розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, за результатом його ці податкові повідомлення-рішення були визнані судом протиправними та скасовані, суд дійшов висновку, що податкова вимога від 04.03.2019 №91555-50 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №988 від 09.07.2019.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкову вимогу № 91555-50, що винесена Головним управлінням ДФС у Київській області 04 березня 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольшаницький елеватор" (код ЄДРПОУ 38435063) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.