Рішення

від 09.10.2020 по справі 400/3194/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2020 р. № 400/3194/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2020 № 0066414-5106-1411, № 0066416-5106-1411,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2020 р. № 0066414-5106-1411 та №0066416-5106-1411.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідачем протиправно нараховано заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Належна позивачеві нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , не є об`єктом оподаткування, оскільки використовується використовується позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності як сільськогосподарським товаровиробником.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В обгрунтування своїх вимог зазначив про правомірність податкових повідомлень-рішень, спираючись на те, що ОСОБА_1 відповідно до облікових даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є власником об`єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі загальною площею 1984,20 кв.м.: за адресою: АДРЕСА_2 , та площею 684,9 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (32/100 частки), які відповідно ст. 266 ПК України є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати відповідно до п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України є одночасна сукупність наступних умов: 1) призначення будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником. Як зазначає відповідач, нежитловий об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 призначений для переробки сільськогосподарської продукції, що визначено у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте переробкою сільськогосподарської продукції позивач не займається.

В судовому засіданні 07.09.2020 представники учасників справи підтримали власні позиції, викладені в процесуальних заявах по суті справи.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 09.10.2020 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

ОСОБА_1 належать на праві приватної власності нежитлові приміщення: 1) склад по переробці сільгосппродукції, загальною площею 684,9 кв. м. за адресою : АДРЕСА_3 ; 2) склад по переробці сільгосппродукції, загальною площею 1984,20 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до договорів оренди землі від 03.09.2007 року позивач орендує земельні ділянки 23,14 га кадастровий номер 4820685600:01:000:0473, 21,99 га кадастровий номер 4820685600:01:000:0470, 28,23 га кадастровий номер 4820685600:01:000:0471, 27,68 га кадастровий номер 4820685600:01:000:0472.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у рослинництві; складське господарство.

Головне управління ДФС у Миколаївській області на підставі підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК та відповідно до зазначених відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визначило позивачу податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік в сумі 139983,29 грн згідно з податковим повідомленням - рішенням від 22.05.2020 №0066414-5105-1411 та в сумі 9145,88 грн за податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2020 №0066416-5105-1411.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1).

Відповідно до підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Рішенням Баштанської міської ради від 25.05.2017 №11 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Баштанської міської ради об`єднаної територіальної громади" визначено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено переліки об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Так, підпунктом ж підпункту 266.2.2 ст. 266 ПК України визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

За твердженням позивача, ним одноособово здійснюється обробляння належних йому на праві власності та орендованих земельних ділянок площею та вирощування на них сільськогосподарських культур. Від вирощування сільськогосподарських культур позивач отримує доходи, про які звітує до податкового органу (арк. спр. 57-58) . Зокрема, у 2019 році позивач здійснював сільськогосподарську діяльність із виробництва та реалізації сільськогосподарських культур, отримував доходи від такої діяльності, та відповідно є сільськогосподарським товаровиробником. Оскільки позивач, на його думку, є сільськогосподарським товаровиробником, а приміщення складів, розташованих в АДРЕСА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належать йому на праві приватної власності, призначене для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, та відповідно до п. ж п. 266.2.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові повідомлення-рішення №0066414-5106-1411 та № 0066416-5106-1411 від 22.05.2020 є протиправним та підлягають скасуванню.

Правовий аналіз норми п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі №0340/1905/18, від 04.12.2018 у справі № 649/593/16-а, від 24.04.2020 у справі № 540/2204/19).

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Таким чином, законодавство передбачає сільськогосподарське товарне виробництво не лише у формі підприємницької діяльності, шляхом створення юридичної особи або реєстрації фізичною особою-підприємцем, а і у формі особистого селянського господарства (одноосібники).

Визначення сільськогосподарського товаровиробника, яке міститься п. 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК, обмежено застереженнями, які міститься у цій нормі, що воно стосується цілей глави 1 розділу ХIV ПК, тобто спеціального режиму оподаткування - спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Оскільки зазначена норма є обмежувальною для платників податків, то у такому разі, відповідно до правил п.56.21 ст.56 ПК України, неможливо застосувати розширене тлумачення, та розповсюдити її на інші випадки, окрім глави 1 розділу ХIV ПК України.

За таких обставин, інші форми сільськогосподарського товарного виробництва, які не охоплюються визначенням п.14.1.235, також мають право на пільгу, передбачену п. ж ст.266 ПК України.

На правильність такого підходу, зокрема вказує та обставина, що з 01.01.2019 діє інша редакції п. ж ст.266 ПК України, яка під сільгоспвиробниками розуміє юридичних та фізичних осіб, без прив`язки до статусу підприємця.

Тобто, законодавець, як в теперішній, так і в минулій редакції, не мав на увазі під сільськогосподарськими товаровиробниками, лише суб`єктів, визначених у п.14.1.235 ПК України.

Позивач має у власності земельні ділянки загальною площею 22,14 га, які використовуються ним для вирощування сільськогосподарських культур, які надалі зберігається, відсортовується, тощо, у складі, тобто приміщення складу, розташовані в АДРЕСА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовується безпосередньо в сільськогосподарських цілях.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд включає в себе Клас 1271 - Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, який включає підкласи 1271.1 Будівлі для тваринництва (товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи, собачі розплідники); 1271.2 Будівлі для птахівництва (птахофабрики, та птахоферми, на підприємства по виробництву яєць та м`яса птиці, а також по вирощуванню гібридної птиці для товарних господарств і інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняка птиці та інші); 1271.3 Будівлі для зберігання зерна (зерносховища); 1271.4 Будівлі силосні та сінажні (силоси); 1271.5 Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства (підвали, винокурні, винні ємкості); 1271.6 Будівлі тепличного господарства (теплиці, сільськогосподарські, парники, оранжереї, заводи кормових антибіотиків); 1271.7 Будівлі рибного господарства (підприємства по переробці риби); 1271.8 Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва (підприємства по переробці відходів тваринництва); 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають бази зберігання мінеральних добрив та пестицидів, сільськогосподарської техніки та запасних частин, підприємства по ремонту сільськогосподарських машин та транспорту, станції біологічного захисту рослин).

Тож із метою застосування норм підпункту 266.2.2 ПК до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (підкласи 1271.1-1271.9).

Крім того, необхідно звернути увагу па практику Європейського Суду з прав людини, Так, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Сєрков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого е можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 зареєстрований фізична особа-підприємець, здійснює сільськогосподарське виробництво на власній та орендованій земельній ділянці, з використанням нежитлових приміщень - складів, отримує від такої діяльності дохід та звітує про це до податкового органу, у такому випадку він має право на пільгу, передбачену п. ж ст.266 Податкового кодексу України.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1491,29 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області Баштанського управління від 22.05.2020 №0066414-5106-1411 та №0066416-5106-1411.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1491,29 гривень (одна тисяча чотириста дев`яносто одна грн двадцять дев`ять коп).

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 13.10.2020