Ухвала

від 13.10.2020 по справі 283/2160/20

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/2160/20

провадження №2/283/700/2020

У Х В А Л А

13 жовтня 2020 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою, вимогами якої просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай), що належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), а саме: земельну ділянку контур поля НОМЕР_1 , номер земельної ділянки - 238, загальною площею 1,1638га, кадастровий номер 1823485500:09:000:0015 та на земельну ділянку контур поля № НОМЕР_2 , номер земельної ділянки - НОМЕР_3 , загальною площею 1,3046 га, кадастровий номер 1823485500:09:000:0018, що розташовані на території Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Згідно ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 3.5. Листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного Листа ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, а не визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2020 року державний нотаріус Малинської державної нотаріальної контори Ходаківська Л.В. своєю вмотивованою постановою №02-31/828 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) по реформованому КСП імені Мічуріна після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме - оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай).

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що після смерті її дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на земельні ділянки, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 1823485500:09:000:0015, загальною площею 1,1638га та на земельну ділянку кадастровий номер 1823485500:09:000:0018, загальною площею 1,3046 га, що розташовані на території Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області, які належали померлому на підставі Сертифікату серії ЖТ №0188394 по реформованому КСП імені Мічуріна. Однак, позовна заява не містить обгрунтування обставин щодо набуття права власності померлим спадкодавцем на спірні земельні ділянки за життя та посилання на докази цих обставин, зокрема, доказ отримання ОСОБА_2 правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП імені Мічуріна. Тому ОСОБА_1 слід звернутися до суду з позовними вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті дядька ОСОБА_2 , а не визнання права власності на спадкове майно.

Крім того, з долучених у якості додатків до позовної заяви документів неможливо встановити родинні відносини між померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Також, враховуючи те, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , дані спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року. Отже, ОСОБА_1 слід звернутися до суду з заявою про факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Також суд зазначає, що представником позивача ОСОБА_3 при поданні позовної заяви до суду не дотримано вимог п.8 ч.3 ст.175 та ч.1 ст.177 ЦПК України. Так, серед переліку документів, які додаються до заяви зазначено копію договору про надання професійної правової допомоги та захисту адвокатом. Разом з цим в матеріалах справи відсутній даний документ. Таким чином повноваження ОСОБА_3 щодо представництва інтересів ОСОБА_1 та підписання позовної заяви документально не підтверджені.

Наведені недоліки слід усунути.

Роз`яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною і буде їй повернута.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху , надавши їй строк чотири дні з дня отримання ухвали, для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя