Ухвала

від 13.10.2020 по справі 620/4522/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 жовтня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/4522/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11901-17 на суму 21030,90 грн.

13.10.2020 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Також позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Чернігівського управління Головного управління ДФС у Чернігівській області № Ф-11901-17 від 16.05.2019 про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030,90 грн до набрання законної сили рішенням по даній справі.

Свою заяву позивач мотивує тим, що в рамках примусового виконання оскаржуваної вимоги відповідача 28.04.2020 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все нерухоме майно, що належить позивачу та 30.09.2020 постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту. Вказує, що невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведеної норми законодавства, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Як слідує з матеріалів справи 04.11.2019 постановою ВП № 60476402 відкрито виконавче провадження на підставі вимоги Чернігівського управління ГУ ДФС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11902-17-у від 16.05.2019, винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Також постановами ВП № 60476402 накладено арешт на все нерухоме майно, що належить позивачу та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ Про виконавче провадження (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. (п.1 ч. 1 ст. 26 Закону).

Статтею 10 Закону встановлені заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частинами 1 та 2 ст. 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти (майно) боржника.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, оскільки невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити відновлення прав та інтересів позивача, а тому наявні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Чернігівського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Чернігівського управління Головного управління ДФС у Чернігівській області № Ф-11901-17 від 16.05.2019 про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030,90 грн до набрання законної сили рішенням по даній справі.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко