Рішення

від 12.10.2020 по справі 826/4706/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 року м. Київ № 826/4706/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Київський Холодокомбінат до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасуванні податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київський Холодокомбінат (вул. Костянтинівська, 66, м. Київ, 04080; код ЄДР: 32347710) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04655; код ЄДР: 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві від 06.10.2017 № 0072051209.

Позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовну заяву представник позивача зазначив, що з податкового повідомлення-рішення від 06.10.2017 № 0072051209 вбачається, що у зв`язку із порушенням строків сплати орендної плати , на підставі акту камеральної перевірки від 15.09.2017 № 7832/26-15-12-09-1932347710 в порядку п. 287.3 ст. 287 ПК України ТОВ Київський Холодокомбінат нараховані штрафні санкції від несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання у розмірі 265 040,00 грн.

Разом з тим, позивач наголошує на протиправності оскаржуваного рішення, оскільки, за словами позивача, штрафні санкції податковим органом застосовуються до платника податків в разі підтвердження судом обґрунтованості нарахування грошових зобов`язань , визначених на підставі податкового повідомлення рішення і платник податків, не сплатив таке грошове зобов`язання у визначений Податковим кодексом строк.

При цьому, позивач додає, що на день складання спірного податкового повідомлення-рішення від 06.10.2017 № 0072051209 в Окружному адміністративному суді м. Києва розглядаються справи по стягненню з ТОВ Київський Холодокомбінат заборгованості по сплаті податку на землю, зокрема, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2015 відкрито провадження у справі № 826/15685/15 за позовом ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про стягнення з ТОВ Київський Холодокомбінат податкової заборгованості, в тому числі по сплаті податку на землю у розмірі 518867,17 грн., а також ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2017 відкрито скорочене провадження у справі № 826/3366/17 за позовом ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про стягнення з ТОВ Київський Холодокомбінат податкової заборгованості по сплаті податку за землю у розмірі 2 594 895,53 грн.

Тобто, за словами позивача, розгляд в Окружному адміністративному суді м. Києва питань про стягнення заборгованості зі сплати податку на землю свідчить про неузгодженість суми податкових зобов`язань ТОВ Київський Холодокомбінат по сплаті податку за землю , а тому нарахування штрафних санкцій на неузгоджене податкове зобов`язання в порядку ст. 126 ПК України є неможливим.

За висновком позивача, зробленим за результатами аналізу п. 126.1 ст. 126 ПК України, відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій настає виключно при порушенні платником податків узгодженого податкового зобов`язання, тому нарахування штрафних санкцій за порушення ТОВ Київський Холодокомбінат зобов`язань по сплаті орендної плати за землю, розмір якої не визначений та знаходиться на стадії судового розгляду, є незаконним.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати спірне рішення.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву податковий орган просив відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки проведеною за період з 30.12.2015 по 15.09.2017 камеральною перевіркою встановлено, на порушення вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України, ТОВ Київський Холодокомбінат несвоєчасно сплачено самостійно узгоджене податкове зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 1 325 202,79 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у зв`язку з чим, з чим ГУ ДФС у м. Києві винесено спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу у розмірі 265040,55 грн.

Відтак, податковий орган наголошує на безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.

У письмових поясненнях від 29.10.2019 представник позивача додав, що у зв`язку з проведеною у серпні 2019 року економічною експертизою з питань правильності нарахування відповідачем позивачу грошового зобов`язання з орендної плати експертом зроблено висновок про те, що складання відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за наявності судових процесів про стягнення сум грошових зобов`язань свідчить про їх неузгодженість, а тому нарахування штрафних санкцій на несвоєчасне податкове зобов`язання в порядку с. 126 ПК України, є неправомірним.

Відтак, позивач просить суд врахувати наданий позивачем висновок експерта та скасувати оскаржуване рішення.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. від 23.03.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення визначених в ній недоліків.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. від 11.04.2018 вказану справу прийнято до провадження. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 08.09.2020 витребувано додаткові докази.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.09.2017 відповідачем проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати ТОВ Київський Холодокомбінат за період 30.12.2015 по 15.09.2017, за результатами якої складно акт камеральної перевірки від 16.09.2017 № 7832/26-15-12-09-19/32347710, яким встановлено, що ТОВ Київський Холодокомбінат несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 1 325 202,79 грн., чим порушено вимоги пункту 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі акту камеральної перевірки від 16.09.2017 № 7832/26-15-12-09-19/32347710 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 № 0072051209, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язанням з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 265 340,55 грн. (20% від 1 325 202,79 грн.).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до ДФС України зі скаргою, однак рішенням останнього від 10.01.2018 № 705/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 № 0072051209, без змін.

Разом з тим, позивач, вважаючи свої права порушеними, а оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акциз накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акциз накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

В силу п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У свою чергу, відповідно до п/п. 14.1.136. ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата)ю

При цьому, відповідно до п.п. 14,1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавство. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасне.

Відповідно до п. 288.7. ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п .285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з п. 285.2 ст.285 ПК України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з тим, згідно з 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно положень п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою .

Таким чином, самостійно визначена у податковій декларації/податковому розрахунку сума податкового зобов`язання є узгодженою та не підлягає додатковому узгодження, у т.ч. боку суду.

Відтак, доводи позивача відносно зворотного є помилковими .

Більш того, в силу положень п. 56.18 ПК України лише у разі оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого фіскальним органом, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Тобто, це правило не застосовується у випадку самостійного визначення платником податку податкового зобов`язання, яке в силу самостійного декларування є узгодженим.

Слід додати, що згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до вимог п. 31.1 ст. 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

При цьому, суд звертає увагу позивача на положення п. 110.1 ст. 110 ПК України, відповідно до якого платники податків несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно п. 126.1 ст.126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проаналізувавши вказані норми податкового законодавства у сукупності суд додатково зазначає, що самостійно визначені платником податків у податковій декларації з плати за землю суми податкового та/або грошового зобов`язання що подається до контролюючого органу, вважаються узгодженими та мають бути сплачені кожного місяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, при цьому, за наявності у платника такого податку податкового боргу за інші (попередні) періоди, сума сплаченого грошового зобов`язання з податку за землю спрямовується контролюючим органом на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку.

Суд звертає увагу позивача на те, що платник податку несе відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань у вигляді застосування до такого платника штрафних санкцій, які розраховується у відсотковому відношенні від погашеної суми податкового боргу залежно від кількості днів такої затримки.

Як видно з матеріалів справи, позивачем до податкового органу було подані податкові декларації з плати за землю за 2015, 2016 та 2017 роки, якими позивачем самостійно визначено суми земельного податку, які є узгодженими .

Разом з тим, як видно з облікової картки позивача з орендної плати за землю станом на 31.12.2015 в такій обліковій картці ТОВ Київський Холодокомбінат обліковувалась недоїмка у розмірі 1 297 467,68 грн. Тоді як станом на 31.12.2016 за позивачем обліковувалась недоїмка з орендної плати за землю у розмірі 2 511 584,68 грн. (том 1 а.с. 105) та станом на 31.12.2017 за позивачем обліковувалась недоїмка у розмірі 2135219,19 грн.

При цьому, досліджуючи інтегровану картку позивача з орендної плати за землю (том 1 а.с. 87-120) судом встановлено, що кошти сплачені позивачем як орендна плата з юридичних осіб зараховувалась в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення (за минулі періоди).

Більш того, ухвалою суду від 08.09.2020 у позивача було витребувано належним чином засвідчені копії 1) декларацій з плати за землю за період з жовтня 2015 року по жовтень 2017 року, у тому числі, декларації звітні, уточнюючі та за періоди: жовтень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року та січень -жовтень 2017 року; 2) квитанцій про надіслання таких податкових декларацій на реєстрацію до податкового органу та 3) платіжних доручень (квитанцій) щодо сплати податку грошового зобов`язання за землю за періоди: жовтень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року та січень -жовтень 2017 року.

Між тим, на виконання вимог вказаної ували суду позивачем не надано суду платіжних доручень (квитанцій) щодо сплати позивачем орендної плати за період жовтень-грудень 2015 року та січень-березень, грудень 2016 року та січень 2017 року, а також не надано пояснень з приводу відсутності таких платіжних документів, з огляду на що зважаючи на наявність у позивача податкового боргу за орендною платою, сплачені позивачем суми грошового зобов`язання у квітні-листопаді 2016 року, у лютому, травні, червні, липні, вересні та жовтні 2017 року зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Слід також зауважити, що по суті у позовній заяві позивач не заперечує та не спростовує порушення ним строків сплати сум грошового зобов`язання, однак акцентує увагу на тому, що сума штрафних санкцій, визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням може застосовуватися податковим органом лише в разі підтвердження судом обґрунтованості нарахування грошових зобов`язань.

Між тим, як вже зазначалося, суд вважає вказані висновки позивача помилковими, оскільки, як вже було зазначено судом, позивачем до податкового органу були подані податкові декларації з плати за землю за 2015 рік, 2016 рік та 2017 рік, в яких позивачем самостійно визначено суму податку, яку позивач самостійно зобов`язаний щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, сплатити до бюджету.

При цьому, визначені позивачем у податкових деклараціях за 2015 рік, 2016 рік та 2017 рік суму орендної плати є грошовими зобов`язаннями позивача та вважаються узгодженими .

При цьому, посилання позивача у позовній заяві на те що в Окружному адміністративному суді м. Києва розглядаються справа № 826/15685/15 за позовом ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про стягнення з ТОВ Київський Холодокомбінат податкової заборгованості, в тому числі по сплаті податку на землю у розмірі 518867,17 грн. та справа № 826/3366/17 за позовом ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про стягнення з ТОВ Київський Холодокомбінат податкової заборгованості по сплаті податку за землю у розмірі 2 594 895,53 грн., а відтак, сума штрафних санкцій нарахованих спірним рішенням за грошовими зобов`язаннями, які є неузгодженими, є помилковим, оскільки як вже було зазначено судома подані позивачем декларації з плати за землю за період 2015 року, 2016 та 2017 років вважаються узгодженими, а відтак сума штрафних санкцій за порушення термінів сплати такого грошового зобов`язання нараховується за період, починаючи з наступного дня, який слідує за днем закінчення добровільного строку сплати платником податків грошового зобов`язання та закінчуються днем погашення (сплати) платником податків такого грошового зобов`язання.

Також, судом не береться до уваги наданий позивачем висновок судового експерта Машиніченка Олександра Анатолійовича, оскільки, по-перше, така експертиза проводилась для подання її до Окружного адміністративного суду м. Києва в межах іншої адміністративної справи № 640/22380/18, предметом розгляду якої є звернення ГУ ДФС у м. Києві до суду з позовом про стягнення з ТОВ Київський Холодокомбінат податкової заборгованості у розмірі 2 097 440,05 грн., по-друге, надана позивачем експертиза не спростовує висновків суду, встановлених в межах розгляду даної справи, а відтак судом до уваги не береться.

Відтак, проаналізувавши зазначені обставин, в контексті викладених норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, діяв на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством та виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у зв`язку з чим, у суду відсутні підстави для висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 06.10.2017 № 0072051209.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі .

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Київський Холодокомбінат (вул. Костянтинівська, 66, м. Київ, 04080; код ЄДР: 32347710) відмовити у повному обсязі. .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін