Постанова

від 12.10.2020 по справі 160/11779/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11779/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 р. (суддя Сліпець Н.Є.) в справі № 160/11779/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дамід Про до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дамід Про звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, (далі - ЄРПН), про включення ТОВ Дамід Про до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язання ГУ ДФС виключити ТОВ Дамід Про з переліку ризикових суб`єктів господарювання; зобов`язання ГУ ДПС виключити ТОВ Дамід Про з переліку ризикових суб`єктів господарювання (у випадку задоволення позовної заяви на момент виконання рішення по справі ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідується на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 року Про утворення територіальних органів Державної податкової служби ).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №12 від 09.09.2019 року, про внесення ТОВ Дамід Про (код ЄДРПОУ 42272317) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ Дамід Про (код ЄДРПОУ 42272317) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ДПС просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянтом зазначено, що підставою для внесення позивача до переліку ризикових платників податків слугувала інформація, отримана в межах алгоритму дій відповідного структурного підрозділу, щодо відповідності позивача критеріям ризиковості.

На думку апелянта, висновки, наведені у рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, є відображенням дій працівників контролюючих органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав позивача. Віднесення позивача до переліку ризикових платників не створює жодних перешкод для діяльності платника податків та інших юридичних наслідків. При цьому апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 20.11.2019 р. в справі № 480/4006/18. Зазначає про відсутність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Дамід Про 02.07.2018 року зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності ТОВ Дамід Про за КВЕД є 49.41 вантажний автомобільний транспорт. Окрім основного, допоміжними видами діяльності є: 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи; 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно до протоколу № 12 від 09.09.2019 року засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ Дамід Про включено до переліку ризикових платників, як такого, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

В протоколі комісії № 12 від 09.09.2019 про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зазначено, що за результатами фінансово-господарської діяльності та схеми роботи підприємства комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ Дамід Про до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Рішення суб`єкта владних повноважень не містить ані переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування.

Відповідачем не надано інформації, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ Дамід Про .

Встановивши, що оспорене позивачем рішення прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали контролюючим органом не використовувались, рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 року, суд першої інстанції вважав, що відповідачем прийняте оскаржуване рішення без наявності об`єктивних ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до переліку ризикових платників податків.

Також судом першої інстанції зазначено, що рішення про віднесення позивача до ризикових є обов`язковим для нього, зумовлює необхідність змінювати свою поведінку та покладає на останнього додатковий тягар, що є ознаками рішення суб`єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню.

Враховуючи приведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення (протокол) прийнято ГУ ДПС з порушенням приписів податкового законодавства, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню із зобов`язанням ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ Дамід Про з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд першої інстанції вважав необґрунтованою позову вимогу про зобов`язання Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ Дамід Про з переліку ризикових суб`єктів господарювання, оскільки ТОВ Дамід Про внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, саме на підставі рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, отже, саме Головне управління ДПС у Дніпропетровській області має виключити ТОВ Дамід Про з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає такі висновку обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що протоколом № 12 від 09.09.2019 р. засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ Дамід Про включено до переліку ризикових платників як такого, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття такого рішення стала інформація відповідного структурного підрозділу, отримана в межах алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ Дамід Про до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ) як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Спірним в цій справі є правомірність віднесення позивача до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, на виконання вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

На час прийняття оспорених рішень Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом ДФС України від 07.08.2019 р. р. № 1962/99-99-29-01-01.

Згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Критерії ризиковості здійснення операцій передбачають, що операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо:

2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

2.2. відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної / розрахунку коригування;

2.3. відсутність на дату складання податкової накладної / розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

2.4. розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

2.5. сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних / розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги.

2.6. розрахунок коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, виписаної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію в Реєстрі у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушень граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Вказані Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що позивач відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 р. р. № 1962/99-99-29-01-01.

Суд вказує на те, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС від 07.08.2019 р. р. № 1962/99-99-29-01-01, є безпідставним.

З цього приводу суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд розцінює протокольне рішення № 12 від 09.09.2019 р. про віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, як індивідуальний акт в розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, оскільки таке протокольне рішення є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, та стосується прав позивача.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій та критерії ризиковості платника податку, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта призводить до його протиправності.

При цьому суд зазначає, що віднесення платника податків до переліку ризикових надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних, що в свою чергу, породжує негативні наслідки як для самого платника, так й для його контрагентів.

У спірних відносинах, як зазначалось вище, після прийняття оскарженого рішення та з на його підставі контролюючим органом зупинено реєстрацію податкових накладних, виписаних позивачем, та в подальшому відмовлено у реєстрації таких накладних. Жодної податкової накладної, виписаної позивачем, контролюючим органом не зареєстровано, що фактично руйнує ділову репутацію позивача та змушує контрагентів відмовлятися від співпраці з позивачем як ризиковим платником податків, який не може зареєструвати в ЄРПН жодної податкової накладної, чим позбавляє контрагентів права на формування податкового кредиту.

Фактично контролюючим органом прийняттям рішення про віднесення особи до переліку ризикових платників податків блокується вся господарська діяльність позивача, тому це рішення порушує його права та інтереси, і надає такому платнику право звернутись до суду з відповідним позовом.

Суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, та на які посилається апелянт, проте не погоджується з ними та не застосовує, з огляду на таке.

У постанові у справі № 480/4006/18 Верховний Суд, посилаючись на аналогічну правову позицію щодо застосування норм матеріального права у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Однак, суд зауважує, що предмет спору у справах № 826/1902/15 та № 818/398/15 був зовсім інший, ніж у справі, що наразі переглядається, оскільки товариство в цих справах оскаржувало дії контролюючого органу щодо внесення в інтегровану автоматизовану інформаційну систему Податковий блок інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом такої перевірки, та зобов`язання контролюючого органу відновити в обліковій картці платника та в усіх електронних системах показники декларацій з ПДВ в частині визначених товариством показників податкових зобов`язань та податкового кредиту. Визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про включення товариства до переліку ризикових платників податків предметом спору у зазначених вище справах, на які послався Верховний Суд, не було.

Натомість, Верховний Суд у справі № 480/4006/18 ототожнив ці предмети спору, не звернувши уваги, що у справі, яку переглядав, позивачем оскаржувались не дії контролюючого органу по внесенню певних відомостей в інформаційні системи, а оскаржувалось відповідне рішення, на підставі якого і були внесені такі відомості.

Судом ще раз наголошується, що прийняття контролюючим органом у цьому випадку саме рішення передбачено Критеріями ризиковості платника податків, які застосовують у спірних відносинах контролюючим органом, а віднесення за таким рішенням особи до переліку ризикових платників податків Порядком № 117 імперативно визначено підставою для зупинення реєстрації будь-яких податкових накладних такого платника податків. Винятків з цього правила не існує.

Зупинення ж реєстрації податкових накладних беззаперечно порушує права та інтереси платника податків.

Так, Верховний Суд, зокрема у постановах від 30 липня 2019 року у справі № 200/14026/18-а та від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18 при розгляді справ за позовами платника податків про скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Отже, Верховний Суд у цих постановах зробив висновок, що саме зупинення реєстрації податкових накладних первинно порушує права платника податків і саме обставини такого зупинення, а саме його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах.

З огляду на вказане суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що зупинення реєстрації податкових накладних, яке є наслідком віднесення особи до переліку ризикових платників податків, жодним чином не впливає на права, обов`язки та інтереси позивача.

У зв`язку з цим суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняття контролюючим органом рішення про віднесення до переліку ризикових платників податків безумовно впливає на права та інтереси позивача, а тому останній відповідно до статті 5 КАС України має право на звернення до суду з позовом про оскарження такого рішення і на судовий захист шляхом визнання такого рішення протиправним і його скасування, оскільки саме такий спосіб захисту є ефективним і дієвим у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Судове рішення в частини відмови у задоволенні позову не оскаржене, тому судом не надається правова оцінка цієї частині рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 р. в справі № 160/11779/19 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 р. в справі № 160/11779/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дамід Про до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 12.10.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.10.2020 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко