Постанова

від 07.10.2020 по справі 1340/4619/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 1340/4619/18 пров. № А/857/9950/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Савки С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (судді Костецького Н.В., ухвалену письмовому провадженні в м. Львів) у справі №1340/4619/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація КРТ до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ Корпорація КРТ 05.10.2018 звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.07.2018 № 0005444817, № 0005454817, № 0005434817.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року задоволено позов.

16.07.2020 позивач подав заяву до суду в якій просить застосувати заходи судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №1340/4619/18 в частині стягнення на користь ТзОВ Корпорація КРТ судового збору в розмірі 616700,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби, зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби подати у встановлений судом звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №1340/4619/18 в частині стягнення на користь ТзОВ Корпорація КРТ судового збору в розмірі 616700,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року заяву задоволено.

Не погоджуючись із ухвалою суду Офіс великих платників податків Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відзиву на апеляційну скаргу щодо оскарження ухвали суду не подано до апеляційного суду.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Іванський В.І. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача Хом`як О.Г. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Згідно із частинами 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 1340/4619/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація КРТ до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 позов задоволено повністю, яка постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 залишена без змін.

Представником позивача до суду першої інстанції була подана заява від 16.07.2020 за про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення та подання звіту про виконання рішення суду.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1 статті 382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17.

Відповідно до частини 3 статті 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Крім того, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь - яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі № 1340/4619/18 позов задоволено повністю. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі № 1340/4619/18 повернуто скаржнику, однак ухвалою апеляційного суду за результатом поданої повторної апеляційної скарги було відкрито апеляційне провадження і рішення після такого перегляду залишене без змін та набрало законної сили.

Колегія суддів дійшла до висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі за № № 1340/4619/18 підлягає задоволенню щодо зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині стягнення судового збору та подання звіту протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили, судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в ухвалі, не спростовуються і підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №1340/4619/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 12.10.2020