Постанова

від 06.10.2020 по справі 910/4056/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. Справа№ 910/4056/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Качур С.А., довіреність №432 від 29.04.20

від відповідача: адвокат Тимошенко П.О., довіреність б/н від 28.04.20

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд текнолоджі груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02 липня 2020 року (повний текст складено 06.08.2020 р.)

у справі № 910/4056/20 (суддя Турчин С.О..)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд текнолоджі груп"

про стягнення 380 913,27 грн, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Трейд текнолоджі груп" про стягнення 380913,27 грн., з яких: 51648,27 грн. пені, 329265,00 грн. штрафу (а.с. 6-16).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № ЦЗВ-01-00819-01 від 13.06.2018 щодо поставки замовленого товару у визначених у рознарядці обсягах та строк.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02 липня 2020 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Трейд текнолоджі груп" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню у сумі 46 097,10 грн, штраф у сумі 329 265,00 грн. та судовий збір у розмірі 5 630,43 грн. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 225-233).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. ТОВ "Трейд текнолоджі груп" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У апеляційній скарзі відповідач зазначає про фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа не є, у розумінні п. 5.2 Договору, належними доказами щодо направлення йому рознарядки. Відповідач вважає, що не отримання відповідачем зазначеної рознарядки ставить під сумнів точність та правомірність визначення кінцевої дати постачання продукції, а відповідно і обчислення нарахування штрафних санкцій. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №0304905181237 не містить ані інформації про вручення поштового відправлення, ані інформації про його не вручення. Також відповідач не вважає належним доказом і наданий позивачем фіскальний чек оскільки він не містить ані трек-померу, ані будь-якої іншої вказівки на якесь конкретне поштове відправлення відносно якого він був виданий.

4.2. Відповідач вказує на те, що відповідно до цінової пропозиції, що була надана позивачу під час проведення тендеру на укладення договору, максимальний місячний обсяг продукції для здійснення поставки становить 4500 шт., в той час як зазначена вище рознарядка Замовника видана на кількість у 6880 шт., що спричинило надмірне навантаження на відповідача як постачальника.

4.3. Також відповідач, на випадок відсутності підстав для скасування судового рішення та відмови в задоволенні позову повністю, вважає справедливим та співмірним розмір штрафу 80000,00 грн. та 20000,00 грн. пені, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність у Позивача спричинених діями Відповідача щодо здійснення поставки за Договором № ЦЗВ-01-00819-01 збитків або погіршення його фінансового стану; всі зобов`язання за вказаним договором поставки виконані Відповідачем у повному обсязі; якщо припустити що прострочення поставки мало місце, то воно є єдиним таким випадком та не спричинило негативних наслідків для позивача, у діях Відповідача відсутній умисел на порушення зобов`язання; сума заявлена Позивачем, є надмірною.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що ним надано належні у розумінні п. 5.2 Договору докази направлення відповідачу рознарядки, яка вважається отриманою з дня її направлення замовником.

5.2. Також позивач зазначає про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на те, що їх розмір попередньо встановлено сторонами договору.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 року, матеріали судової справи № 910/4650/20 разом з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд текнолоджі груп" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Трейд текнолоджі груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 р. у справі № 910/4056/20 та повідомлено учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 06.10.2020 р.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. У судовому засіданні 06.10.2020 р. представник позивача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

7.2. Представник відповідача у судовому засіданні 06.10.2020 р. надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 13.06.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (далі - замовник) та ТОВ "Трейд технолоджі груп " (далі - постачальник) укладено договір поставки №ЦЗВ-01-00819-01 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі (а.с. 5-13).

8.2. Пунктом 1.2. договору визначено найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (колодка гальмівна).

8.3. Згідно з пунктом 4.1. договору ціна визначається даним договором і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах СРТ (перевезення оплачено до…) пункт призначення відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії "ЦЗВ" АТ "Укразалізниця", Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48.

8.4. Поставка здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації до даного договору. Ціна продукції, узгоджена у Специфікації до даного договору, включає: вартість продукції, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника згідно п. 5.1.

8.5. За змістом пункту 4.3. договору, сума договору на момент його підписання складає - 2796720,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 559344,00 грн., що разом становить - 3356064,00 грн.

8.6. У пункті 5.2. договору сторонами погоджено, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та/або направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail).

Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (Е-mail).

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена (або щодо якої замовник не надав рознарядку), покладаються на постачальника.

Замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника.

За необхідності, рознарядка може бути відкоригована замовником, про що обов`язково повідомляється постачальнику.

8.7. Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2019, а в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання (пункт 13.7. договору).

8.8. Специфікацією № 1 до договору сторонами визначено найменування продукції, кількість, ціна та загальна сума з ПДВ, яка становить 3356064,00 грн. (а.с. 14).

8.9. На виконання умов п. 5.2. договору позивач направив на адресу відповідача рознарядку від 17.07.2019 №ЦЗВ-20/2033 на відвантаження продукції на загальну суму 3356064,00 грн. (а.с. 15).

8.10. На підтвердження направлення вказаної рознарядки позивач надав до матеріалів справи копії опису вкладення у цінний лист №0304905181237, фіскального чеку від 18.07.2019 та накладної №0304905181237 (а.с. 17, 18, 19).

8.11. Продукція згідно рознарядки від 17.07.2019 №ЦЗВ-20/2033 на суму 3356064,00 грн. поставлена відповідачем з простроченням строку поставки. Відповідач поставив продукцію 19.08.2019 на суму 1160964,00 грн. (2380 шт.) згідно із видатковою накладною №5 від 19.08.2019 та 10.09.2019 на суму 2195100,00 грн. (4500 шт.) згідно із видатковою накладною №6 від 10.09.2019 (а.с. 21, 24).

8.12. У зв`язку із порушенням відповідачем строку поставки за договором позивачем на підставі 10.1. нараховано пеню у розмірі 51648,27 грн. (за 18.08.2019 на суму 3356064 грн. та за період з 19.08.2019-09.09.2019 на суму 2195100 грн.) та штраф у сумі 329265,00 грн.

8.13. Позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № ЦЗВ-20/4228 від 05.12.2019, у якій вимагав сплатити штрафні санкції, нараховані за прострочення поставки. Оскільки відповідач сплату нарахованих позивачем штрафних санкцій не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 51648,27 грн - пені та 329265,00 грн - штрафу.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

9.2. У матеріалах справи наявна рознарядка від 17.07.2019 №ЦЗВ-20/2033 на відвантаження продукції на загальну суму 3356064,00 грн. Строків поставки зазначена рознарядка не містить.

9.3. У пункті 5.2. договору сторонами погоджено, що продукція постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки позивача, якщо інше не вказано у рознарядці.

9.4. Вказаним пунктом також передбачено, що рознарядка надається постачальнику (відповідачу) в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та/або направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail).

9.5. На підтвердження направлення рознарядки від 17.07.2019 №ЦЗВ-20/2033 позивач надав до матеріалів справи копії опису вкладення у цінний лист №0304905181237, фіскального чеку від 18.07.2019 та накладної №0304905181237, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0304905181237.

9.6. Надані позивачем опис вкладення у цінний лист №0304905181237, фіскальний чек від 18.07.2019 та накладна №0304905181237, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0304905181237 свідчать про те, що рознарядку від 17.07.2019 №ЦЗВ-20/2033 на відвантаження продукції на суму 3356064,00 грн. позивач направив відповідачу 18.07.2020 .

9.7. Поштове відправлення №0304905181237 про направлення рознарядки на адресу відповідача, повернулося на адресу позивача поштовим відділенням зв`язку, у зв`язку із неотриманням його відповідачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи роздруківкою з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження зазначеного поштового відправлення (а.с. 33-34).

9.8. При цьому, у пункті 5.2. договору сторонами погоджено, що рознарядка вважається отриманою постачальником (відповідачем) з дня її відправлення замовником (позивачем) засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (Е-mail).

9.9. Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, з огляду на погоджені сторонами умови договору та загальні засади цивільного законодавства, встановлені ст. 3 ЦК України: справедливість, добросовісність та розумність, саме отримання постачальником рознарядки замовника у день її підписання та відправлення дозволяє покласти на постачальника обов`язок поставки продукції протягом 30-ти календарних днів саме "з дати письмової рознарядки", в іншому разі - початок строку поставки продукції необхідно обчислювати з фактичної дати отримання постачальником рознарядки, що як погоджено сторонами у договорі, днем отримання рознарядки замовником є день її відправлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (Е-mail).

Наведене кореспондується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.08.2019 по справі №904/4582/18.

9.10. Оскільки, позивачем належними та достатніми доказами підтверджено факт направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) рознарядки від 17.07.2019 №ЦЗВ-20/2033 на відвантаження продукції на загальну суму 3356064,00 грн. на адресу відповідача 18.07.2019, то у відповідності до п.5.2 договору, саме з 19.07.2019 (наступний день після 18.07.2019 - дати відправлення рознарядки) слід здійснювати відлік строку на поставку продукції зазначеної у вказаній рознарядці.

9.11. Вказане свідчить про те, що відповідач повинен мав здійснити поставку продукції у строк по 19.08.2019 включно (перший робочий день після 17.08.2019 - дня закінчення 30-денного строку).

9.12. Натомість, матеріали справи свідчать про те, що відповідач поставив позивачу продукцію 19.08.2019 на суму 1160964,00 грн. згідно із видатковою накладною №5 від 19.08.2019 та 10.09.2019 на суму 2195100,00 грн. згідно із видатковою накладною №6 від 10.09.2019.

9.13. Вказане свідчить про те, що відповідач виконав свої обов`язки з поставки товару у повному обсязі, але з порушенням встановленого договором строку.

9.14. Враховуючи викладене, позивачем здійснено нарахування та пред`явлено до стягнення пені у сумі 51648,27 грн. (за 18.08.2019 на суму 3356064,00 грн., з 19.08.2019 по 09.09.2019 на суму 2195100,00 грн.) та штрафу у сумі 329265,00 грн.

9.15. Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що за порушення строків постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції, на умовах передбачених п. 5.2. даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції.

9.16. Враховуючи те, що останнім днем поставки продукції є 19.08.2019, нарахування штрафних санкцій слід здійснювати з 20.08.2019.

9.17. З огляду на вказане, здійснення позивачем нарахувань за 18.08.2019 на суму 3356064,00 грн та за 19.08.2019 на суму 2195100,00 грн є неправомірним.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на те, що факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором поставки №ЦЗВ-01-00819-01 від 13.06.2018 щодо постачання товару у строки встановлені договором належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи.

10.2. Здійснивши перевірку розрахунку пені за період з 20.08.2019 по 09.09.2019 на суму 2195100,00 грн, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 46097,10 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

10.3. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу у розмірі 15% у сумі 329265,00 грн., колегія суддів дійшла висновку про те, що такий розрахунок є обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору та вимогам законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 329265,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

10.4. Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позовну заяву прохання про зменшення розміру штрафних санкцій, - пені до 5164,82 грн. та штрафу до 329256,50 грн. слід зазначити наступне.

Викладене у відзиві на позов клопотання відповідача (а.с. 118) обґрунтоване тим, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність будь-яких збитків у позивача, спричинених простроченням поставки або погіршення фінансового стану; натомість відповідачем виконано зобов`язання за договором та здійснено поставку продукції у повному обсязі.

Разом з тим, враховуючи те, що відповідач не довів наявність обставин, передбачених ст. 219 ГК України, для зменшення розміру його відповідальності, а також те, що розмір штрафних санкцій попередньо узгоджений сторонами у п. 10.1. договору, сума штрафних санкцій нарахована згідно з умовами укладеного між сторонами договору, та з огляду на вартість поставленого товару в розмірі 3356064,00 грн., штрафні санкції не є значно чи надмірно великими, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих за договором.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів зазначає про помилковість тверджень відповідача про те, що позивачем не надано доказів направлення відповідачу та отримання ним рознарядки з огляду на наступне.

Враховуючи положення ст. 3, 6, 626, 627, 628 ЦК України, колегія суддів зазначає, що сторонами на власний розсуд з урахуванням встановленої цивільним законодавством свободи договору визначено дату отримання рознарядки відповідачем саме з дня її відправлення позивачем засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (Е-mail).

Тобто, положення договору пов`язують початок відліку строку у який має бути здійснена поставка не з моментом отримання відповідачем відповідної заявки, а з моментом її направлення, з огляду на що твердження відповідача про відсутність доказів отримання ним відповідної заявки не має правового значення при вирішенні даного спору.

У матеріалах справи поштовий чек та поштова накладна за ідентифікатором 0304905181237, у якій зазначено про направлення вкладення у вказане поштові відправлення на визначену у договорі адресу відповідача (т.І, а.с. 17, 18). Факт направлення у вказаному відправленні саме рознарядки від 17.07.2019 підтверджується наявним у матеріалах справи описом вкладення 0304905181237, який оформлено у відповідності до Правил надання поштового зв`язку (містить відповідний трек-номер, опис вкладення, адресу одержувача, засвідчений календарним штемпелем відділення АТ "Укрпошта" та підписом працівника відділення поштового зв`язку) (т.І, а.с. 19).

11.2. Твердження скаржника про те, що у наданій позивачу під час проведення тендеру ціновій пропозиції визначено максимальний місячний обсяг продукції для здійснення поставки у розмірі 4500 шт., в той час як рознарядка Замовника видана на кількість у 6880 шт., що спричинило надмірне навантаження на відповідача як постачальника не спростовують факт порушення відповідачем положень договору щодо строку поставки з огляду на те, що у специфікації №1 до договору, підписаній в т.ч. відповідачем визначено, що поставці підлягає товар у загальній кількості 6880 штук (а.с.14). Тобто відповідач укладаючи договір та підписуючи відповідну специфікацію фактично погодився з визначеними ними обсягами та умовами та взяв на себе зобов`язання з виконання вказаних у них положень.

11.3. Щодо викладеного в апеляційній скарзі твердження відповідача про необхідність зменшення розміру штрафу до 80000,00 грн. та пені до 20000,00 грн., колегія суддів зазначає, що законодавство пов`язує можливість реалізації права суду на зменшення розміру штрафних санкцій не тільки з обґрунтуванням наявності збитків управленої сторони, спричиненими невиконанням зобов`язаної сторони, а і з наданням доказів того, що такі санкції є надмірно великими. Разом з тим, враховуючи адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення зобов`язання з оплати поставленої продукції, виходячи з необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін та з урахуванням того, що розмір пені погоджено сторонами договору, колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення таких санкцій у визначеному позивачем розмірі.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем права позивача на отримання замовленого товару у повному обсязі з дотриманням встановленого договором строку.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ГПК України).

13.3. Відповідно до ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

13.4. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.5. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 74 ГПК України).

13.6. Відповідно до ст. 79 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

13.7. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

13.8. Відповідно до ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

13.9. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

13.10. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

13.11. Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

13.12. За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

13.13. Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

13.14. Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

13.15. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст.626 ЦК України).

13.16. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.253 ЦК України).

13.17. Згідно із ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

13.18. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

13.19. Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

13.20. Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

13.21. Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

13.22. Приписами ч. 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

13.23. За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

13.24. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

13.25. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

13.26. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

13.27. Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення ч. 3 ст. 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 467/1346/15-ц.

13.28. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

13.29. Частиною 2 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

13.30. Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16.

13.31. Зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (правова позиція Верховного Суду "Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій" (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17).

13.32. Зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №904/4085/18).

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення в оскаржуваній частині ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтоване, - прийняте на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02 липня 2020 року у справі №910/4056/20 залишити без змін..

14.3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд текнолоджі груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 02 липня 2020 року у справі №910/4056/20 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат :

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд текнолоджі груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 02 липня 2020 року у справі №910/4056/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02 липня 2020 року у справі №910/4056/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд текнолоджі груп".

4. Справу №910/4056/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 08.10.2020 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова