Ухвала

від 12.10.2020 по справі 910/17923/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" жовтня 2020 р. Справа№ 910/17923/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

перевіривши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю Арго-Утн

на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2020 (повний текст

складено 08.09.2020)

у справі №910/17923/19 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арго-Утн

до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

про визнання кредитного договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.09.2020 у справі № 910/17923/19 у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Арго-Утн звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2020 у справі № 910/17923/19 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Окрім того, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги обґрунтоване тим, що скаржник не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з запровадженням карантину в Україні.

Розглянувши клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

У розгляді питань, пов`язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону України "Про судовий збір") і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що скаржник не підпадає під перелік осіб щодо яких можливе застосування відстрочення сплати судового збору, з огляду на що відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Також, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", з урахуванням вимог апеляційної скарги, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір має бути сплачений у розмірі 2 881,50 грн. та розраховується наступним чином: 1 921,00 грн. (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 150% = 2 881,50 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Арго-Утн на рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2020 у справі №910/17923/19 підлягає залишенню без руху, з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведений недолік шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Окрім того, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення суду був складений 08.09.2020, отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 28.09.2020.

Проте, апеляційна скарга була подана Товариством з обмеженою відповідальністю Арго-Утн 29.09.2020, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Господарського суду м. Києва, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку. Однак, скаржником не подано клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Арго-Утн підлягає залишенню без руху з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору, а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2020 у справі № 910/17923/19.

При цьому суд вважає необхідним роз`яснити заявникові, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арго-Утн на рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2020 у справі №910/17923/19 залишити без руху.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю Арго-Утн строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, зазначеного у її мотивувальній частині.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Арго-Утн , що в разі невиконання зазначеної ухвали суду, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено у порядку, встановленому ст. 261 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук