Рішення

від 29.09.2020 по справі 903/456/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2020 року Справа № 903/456/18

Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М. М., розглянувши справу

за позовом: Керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Нововолинськ

до відповідачів:

1) Благодатної селищної ради, м. Нововолинськ

2) Фізичної особи - підприємця Лисюк Олени Степанівни, м. Нововолинськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоенергоресурси", м. Львів

про скасування рішення селищної ради, про визнання договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна недійсним та повернення приміщення загальною площею 184,1 кв.м. у комунальну власність

за участю представників сторін:

від позивача (від прокуратури): Присяжнюк Ірина Богданівна, наказ №409п від 14.09.2020 про переведення на посаду відділу представництва інтересів держави в суді Волинської обласної прокуратури;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Колєсов Михайло Георгійович, договір про надання правової допомоги №06/19 від 24.04.2019, ордер серія ВЛ №00002531 від 12.05.2019р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №318 від 29.11.2006р.;

від відповідача-2: Лисюк Олена Степанівна - фізична особа-підприємець, паспорт серія АС №384809 від 13.03.1998 ;

від третьої особи: не прибув;

Встановив: 02.07.2018 року на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява за вх. № 01-48/476/18 Керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави до відповідачів: 1) Благодатної селищної ради, 2) Фізичної особи - підприємця Лисюк Олени Степанівни в якій просить суд :

- скасувати рішення Благодатної селищної ради від 13.09.2017р. №21/4 «Про затвердження оцінки вартості майна - колишньої частини МПК -12 та дозвіл на його продаж» ;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 15.09.2017р., який укладено між Благодатною селищною радою (45490, Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне вул. В .Стуса, 14, код ЄДРПОУ 04590576 та Лисюк Оленою Степанівною ( АДРЕСА_1 );

- зобов`язати Лисюк Олену Степанівну повернути нежитлове приміщення колишньої пожежної частини МПК - 12, загальною площею 184,1 кв.м., що знаходиться за адресою: 45490, Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул. Перемоги 1-м у комунальну власність.

В обґрунтування позову посилається на те, що Благодатною селищною радою від 23.03.2018р. відповідний Порядок відчуження об`єктів комунального майна не приймався та не затверджувався та приміщення колишньої пожежної частини МПК-12 до такого переліку включено не було. Крім цього, аукціон з приводу укладення договору оренди та договору купівлі-продажу Благодатною селищною радою не проводився. Між тим, при вивченні відомостей Державного реєстру речових прав та їх обтяжень встановленого, що частина спірного приміщення площею 54,6 кв.м. на даний час перебуває в оренді ТзОВ «Екоенергоресурси» зі строком дії 13.08.2030р., а відповідно до листа Благодатної селищної ради від 11.05.2018р. №242.19 заходи щодо припинення договору оренди з ТзОВ «Екоенергоресурси» селищною радою не вживалися. Зокрема, звертає увагу суду на те, що одночасне існування зареєстрованого права приватної власності на приміщення колишньої пожежної частини МПК -12 площею 184,1 кв.м. за фізичною особою Лисюк Оленою Степанівною та одночасно існуючого договору оренди на частину цього ж приміщення, площею 54,6 кв.м. є фактично неможливим.

Ухвалою господарського суду від 05.07.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Благодатної селищної ради, Фізичної особи ОСОБА_1 про скасування рішення селищної ради, про визнання договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна недійсним та повернення приміщення загальною площею 184,1 кв.м. у комунальну власність.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 апеляційну скаргу Керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратори залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.07.2018р. у справі №903/456/18 без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.03.2019 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2018р., та ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.07.2018 у справі №903/456/18 та направлено матеріали зазначеної справи для продовження розгляду зі стадії прийняття позовної заяви до Господарського суду Волинської області.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, підготовче засідання призначено на 14.05.2019 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 14.05.2019 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Екоенергоресурси" та відкладено підготовче засідання на 10.06.2019р.

Ухвалою суду від 10.06.2019 провадження у справі №903/456/18 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

30.09.2019 оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/816-ц.

Отже, усунено обставини, що викликали зупинення справи №903/456/18.

Ухвалою суду від 15.10.2019 поновлено провадження у справі, строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів, судове засідання призначено на 04.11.2019 на 11:30 год.

Господарським судом Волинської області 04.11.2019 винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по сутті на 25.11.2019 на 10:45 год.

Ухвалою суду від 25.11.2019 зупинено провадження у справі № 903/456/18 до вирішення питання про відвід судді Дем`як В.М.

Ухвалою суду від 26.11.2019 в задоволенні заяви представник відповідача - 2 Фізичної особи - підприємця Лисюк Олени Степанівни про відвід судді Дем`як В.М. від участі у розгляді справи №903/456/18 відмовлено.

Ухвалою суду від 28.11.2019 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.12.2019 на 12:00 год.

Ухвалою суду від 26.12.2019 зупинено провадження у справі № 903/456/18 до вирішення аналогічного питання спору Великою Палатою Верховного Суду у справі №903/2385/18.

Ухвалою суду від 11.08.2020 провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи 21.09.2020.

Ухвалою суду від 21.09.2020 відкладено судове засідання по суті на 29.09.2020.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з підстав викладених у відзивах, та просять суд відмовити в позові в повному об`ємі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та дату даного судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарським судом, встановлено наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частини 1, 3 вказаної статті).

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частини 3, 4, 5 вказаної статті).

Згідно зі ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконав органи (частини 1, 2, 3 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 142 Конституції України, ч. ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

За приписами п. 30, ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільської, селищної міської ради належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через opгани місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За змістом ч. 1, 5, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Отже, зі змісту ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 4, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у держаній власності, власності АРК та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни і без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу. Включення об`єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця.

Частиною 1 ст. 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) передбачено, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Натомість, як зазначив прокурор, Благодатна селищна рада, як орган, уповноважений діяти виключно в інтересах територіальної громади селища, при прийнятті оскаржуваного рішення, призвело позбавлені права власності територіальної громади смт. Благодатне м. Нововолинськ на спірне нежитлове приміщення, а відтак відповідач-1 діяв всупереч інтересам територіальної громади селища та, відповідно, і держави.

Перелік об`єктів комунальної власності селища, які підлягають приватизації шляхом викупу Благодатною селищною радою не затверджувався. Відповідно приміщення колишньої пожежної частини МПК-12 до такого переліку включено не було, а також аукціон з приводу укладення договору оренди та договору купівлі-продажу Благодатною селищною радою не проводився, що порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості отримати територіальною громадою селища максимально великий розмір за відчуження об`єктів комунальної власності.

Таким чином, на думку прокурора, оскаржуваним рішенням щодо викупу спірної земельної ділянки без переліку об`єктів комунальної власності селища, які підлягають приватизації шляхом викупу Благодатною селищною радою не затверджувався. Відповідно приміщення колишньої пожежної частини МПК-12 до такого переліку включено не було, а також аукціон з приводу укладення договору оренди та договору купівлі-продажу Благодатною селищною радою не проводився, враховуючи вищенаведене порушено інтереси держави у сфері контролю з використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів з максимально вигідним економічним результатом, що утруднює належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій.

За приписами 3,4 ч. 4, ст. 23 Закону України Про прокуратуру застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесенні повноваження з такого захисту.

Як слідує із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між відповідачем -1 - Благодатною селищною радою та відповідачем -2 ФОП Лисюк О.С., які доводять, що вони діяли правомірно та відповідно до вимог Закону, і намір прокурора про звернення з відповідним позов до суду заперечують.

Таким чином, у даному спорі орган - Благодатна селищна рада який наділений правом на звернення до суду самостійно, але належним чином не здійснює захист інтересів громади, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, самоусунувся від пред`явлення позову до суду

Велика палата Верховного суду України в постанові №912/2385/18 від 26.05.2020 вирішуючи виключну правову проблему щодо наявності підстав для представництва інтересів Держави органами прокуратури, зробила наступні правові висновки щодо застосування норм ст. 23 Закону України Про прокуратуру , які викладені у пунктах 79-81 вказаної постанови:

1)Прокурор звертаючись до суду в інтересах держави повинен обов`язково дотриматись порядку встановленого абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , а саме: а) направити попередньо, до звернення до суду до відповідного суб`єкта владних повноважень лист про намір звернутися до суду, б) дочекатися протягом розумного строку реакції або відсутності реакції відповідного органу на отриманий лист прокурора, в) і вже тільки потім подати відповідний позов до суду за наявності бездіяльності компетентного органу.

2)При цьому, бездіяльність компетентного органу була визначена колегією суддів, як те що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк ;

3)При цьому колегія суддів відзначила, що розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо .

?Отже направлення прокурором саме попередньо до звернення до суду листа до відповідного суб`єкта владних повноважень фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення .

Із матеріалів справи слідує, що Благодатна селищна рада знала про наявність порушень при здійсненні продажу нерухомого майна, а відтак про обставини, які дають підстави вважати, що рішення Благодатної селищної ради від 13.09.2017 №21/4 Про затвердження оцінки вартості майна суперечить закону, однак дії спрямовані на подання позову до суду наміру вчиняти не мав, про що свідчать матеріали прокурорської перевірки (а.с.40,41,42,47-78,66)

Крім того, на правову позицію суду щодо наявності підстав для пред`явлення прокурором позову в даній справі самостійно, також вплинуло і те, що предметом даного спору є визнання недійсним рішення ради, де відповідачем за таким позовом має бути саме рада, рішення якої оспорюється.

Дана обставина виключає можливість Благодатної селищної ради бути одночасно і позивачем і відповідачем у справі.

Судом враховано, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Згідно з п. 2 Рекомендацій СМ/Rес (2012) щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права.

Відповідно до висновку № 3 (2008) Консультативної Ради Європейських прокурорів "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" прокурор має реалізовувати функції від імені суспільства та на захист державних інтересів.

Отже, як вбачається з матеріалів даної справи, зі змісту позовної заяви, аргументації про протиправність дій Благодатної селищної ради, зазначеного предмета спору, характеру спірних правовідносин, прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно даний спір належить до передбачених законом (ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") випадків, коли прокурор може звертатися до суду як позивач.

Доводи відповідача-1,-2, які заперечували наявність підстав представництва прокурором інтересів держави в даній справі, як позивача, суд відхиляє як безпідставні.

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам суд виходить із такого

Як встановлено, 13 серпня 2015 між Жовтневою (нині Благодатною) селищною радою та приватним підприємцем Лисюком Анатолієм Васильовичем укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади селища Жовтневого, з правом подальшого викупу № 1, згідно з п. 1.1. орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування з правом подальшого викупу, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення №1-7, площею 129,5 кв.м ., яке є частиною приміщення бувшої пожежної частини МПК-12, загальною площею 184,1кв.м., що належить орендодавцю на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме за номером:8036674, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:52576407107, згідно даних витягу, індексний номер 30840432 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.12.2014.

Згідно з п. 2.2. договору приміщення, що орендується надається орендарю для професійного проведення діяльності, а саме:

-розміщення техніки для виконання робіт по санітарній очистці селища Жовтневого від твердих побутових відходів (договір з приватним підприємцем Лисюком та Жовтневою селищною радою від 21 лютого 2014.)

Пунктом 4.1. договір оренди укладено на два роки і одинадцять місяців з подальшою пролонгацією.

Згідно витягу з рішення Благодатної селищної ради м. Нововолинська Волинської області від 23.12.2016, № 15/19, надано дозвіл приватному підприємцю Лисюку А.В. на викуп приміщення №№1-7 бувшої МПК-12, яке знаходиться за адресою: 45490, Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул. Перемоги, 1-м. (а.с. 37, том 1)

Благодатною селищною радою м. Нововолинська Волинської області прийнято рішення № 19/4 від 31.05.2017 «Про оренду нежитлових приміщень » , згідно з п. 2 якого надано дозвіл приватному підприємцю Лисюк Олені Степанівні в оренду нежитлове приміщення №№1-7 (згідно з технічним паспортом) колишньої пожежної частини МПК-12, загальною площею 184,1 м 2 , за адресою: 45490, Волинська обл., м. Нововолинська, смт. Благодатне, вул. Перемоги 1-м і перебуває у власності територіальної громади селища Благодатного м. Нововолинська, оціночна вартість - 76 188,00 грн. терміном на 1 рік з правом викупу.(а.с. 29, том 1)

Рішенням Благодатної селищної ради від 13.09.2017 затверджено оцінку вартості майна - нежитлового приміщення №№1-7 колишньої пожежної частини МПК -12 загальною площею 184,1 м 2 , яке знаходиться в оренді у ФОП Лисюк Олени Степанівни з правом викупу згідно з договором оренди нежитлових приміщень від 25.03.2017 за адресою : 45490, Волинська обл, м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул .Перемоги 1-м, і перебуває у власності територіальної громади селища Благодатного м. Нововолинська в сумі 76 188,00 грн. для відчуження шляхом продажу.

Пунктом 2 вказаного рішення Благодатна селищна рада дала згоду на відчуження вищевказаного приміщення шляхом його продажу ФОП Лисюк Олені Степанівні для розміщення техніки для вивезення сміття.

15.09.2017 року між Територіальною громадою селища Благодатне міста Нововолинська Волинської області в особі - Благодатної селищної ради міста Нововолинська Волинської області та фізичною особою Лисюк Оленою Степанівною на підставі вищезазначеного рішення укладено договір купівлі-продажу, згідно з п. 1.2. якого відчужено приміщення колишньої пожежної частини МПК -12 загальною площею 184,1 м 2 , яке знаходиться за адресою : 45490, Волинська обл, м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул .Перемоги 1-м. (а.с 36-37, том 1)

Відповідно до п. 2.1. даного договору продаж приміщення здійснено за 76 188,00 грн., які покупець зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання даного договору купівлі-продажу внести на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 119814775, договір купівлі-продажу приміщення бувшої пожежної частини МПК -12, зареєстрований 15.09.2017, серія та номер: 2258, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер37091970 від 15.09.2017. (а.с. 49-50 , том 1)

На правовідносини щодо прийняття рішення Жовтневої селищної ради від 13.07.2015р. № 30/8 «Про затвердження оцінки вартості майна - нежитлового бувшої пожежної частини МПК -12, яке перебуває у власності територіальної громади селища Благодатне» , а також на правовідносини щодо укладення договору купівлі-продажу цього майна від 15.09.2017 поширюється правовий механізм приватизації невеликих державних підприємств.

Відповідно до ст.ст. 19, 143 Конституції України органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За приписами п.30 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної міської ради належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 60 цього Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Крім цього, доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 6 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.

Включення об`єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця.

З прийняттям рішення про включення об`єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього застосовуються обмеження та вимоги, визначені частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна".

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які встановлюють ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; готують та публікують інформацію про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту; замовляють проведення робіт із землеустрою.

Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансового стану зазначеного підприємства.

За рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки (ст. 9 Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об`єкта приватизації та його місцезнаходження.

Частиною 1 ст.11 Закону передбачено, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Згідно з інформацією Благодатної селищної ради від 29.03.2018 року порядок відчуження об`єктів комунального майна не приймався та не затверджувався.

Як вбачається із відповіді Благодатної селищної ради від 29.03.2018р. №173/1.9 перелік об`єктів комунальної власності селища, які підлягають приватизації шляхом викупу, селищною радою не затверджувався.

Відповідно, приміщення колишньої пожежної частини МПК -12 до такого переліку включено не було. Крім цього, аукціон та конкурс з приводу укладення договорів оренди та договорів купівлі-продажу Благодатною селищною радою не проводився.

Благодатною селищною радою всупереч ст. 10 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , згідно з якою відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об`єкта приватизації та його місцезнаходження, порушуючи принцип прозорості та рівності, здійснено продаж приміщення колишньої школи, чим у свою чергу позбавлено інших суб`єктів отримати вказаний об`єкт нерухомого майна у приватну власність.

Аналізуючи норми ст. ст. 7, 10, 11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» можна дійти висновку про те, що приватизація об`єктів нерухомого майна здійснюється на конкурентних засадах, першочерговими способами якої є аукціон чи конкурс, а викуп, як спосіб приватизації, застосовується лише у виключних випадках, а саме: якщо об`єкт приватизації не продано на аукціоні або за конкурсом; власником прийнято рішення про приватизацію орендованого майна і орендар здійснив невід`ємні поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25% вартості майна, за яким воно було передано в оренду.

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено, що приватизація державного майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об`єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Одними з основних принципів приватизації є принцип законності та забезпечення конкурентності продажу (ст.2 Закону).

У ст.3 Закону зазначено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відчужуючи об`єкт нерухомого майна - пожежної частини МПК -12, загальною площею 184,1 кв.м., що знаходиться за адресою : 45490, Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул .Перемоги 1-м., відповідачем-1 не було дотримано порядку відчуження, визначеного Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , який діяв на час відчуження.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Згідно зі ст.2 Закону об`єкти малої приватизації поділяються на три групи: групу А, групу Д та групу Ж.

Нежитлове приміщення колишньої пожежної частини МПК -12, загальною площею 184,1 кв.м. що знаходиться за адресою : 45490, Волинська обл, м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул .Перемоги 1-м. не відноситься до об`єктів групи А, та до групи Д, так і до групи Ж.

Проте, відповідно до цієї ж норми Закону (п.3 ч.1 ст.18-2) об`єкти групи Д - це об`єкти незавершеного будівництва, законсервовані об`єкти, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані.

Спірне майно - приміщення колишньої пожежної частини не можна віднести до об`єктів незавершеного будівництва, оскільки вказане приміщення довгий час вже функціонувало як пожежна частина в смт. Благодатне та згодом було передане на баланс Жовтневої (нині-Благодатної) селищної ради, тобто у комунальну власність селища, оскільки втратило своє функціональне призначення.

Крім цього, для об`єктів незавершеного будівництва передбачений особливий порядок відчуження такого майна, що регулюється Законом України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» .

Також відповідно Положення про порядок консервації та розконсервації об`єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлового-комунального господарства України від 21.10.2005 №2 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) - консервації підлягають об`єкти (будови), будівництво, введення в дію яких не забезпечене фінансуванням або технічний рівень яких не відповідає сучасним вимогам. Згідно з п. 2.1 Положення рішення про консервацію об`єкта (будови) приймаються органами виконавчої влади - головними розпорядниками бюджетних коштів, за поданням відповідних органів виконавчої влади - розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, та суб`єктами господарської діяльності -- замовниками (забудовниками) будівництва, які приймали рішення про будівництво об`єкта, що консервується.

Судом встановлено, що консервація об`єкта не проводилась, воно було збудованим і функціонувало тривалий час, тому нежитлове приміщення колишньої пожежної не може відноситись до об`єктів приватизації групи Д.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» до об`єктів групи Ж відносяться об`єкти соціально-культурного призначення, в тому числі із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до об`єктів соціально- культурного призначення належать об`єкти освіти, охорони здоров`я, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об`єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об`єкти соціально- культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств, перебувають на балансі підприємств, якщо такі об`єкти не включено до складу майна, що передається у комунальну власність.

Крім цього, ст. 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачає особливості проведення приватизації об`єктів групи Ж, у тому числі й подання пропозицій щодо включення таких об`єктів нерухомого майна до відповідних переліків, що підлягають приватизації, особливості погодження таких переліків та те, що об`єкти соціально-культурного призначення приватизуються єдиним майновим комплексом із збереженням профілю.

Таким чином, приміщення колишньої пожежної частини площею 184,1 кв.м. не можна віднести до об`єктів групи Ж, оскільки воно втратило своє функціональне призначення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Відтак, таке право має орендар комунального майна при умові прийняття рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію орендованого майна і якщо орендарем здійснено поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду.

Проте, поліпшення приміщень колишньої пожежної частини орендарем не здійснювались, (інформація Благодатної селищної ради від 11.04.2018 № 193/1.9, 11.05.2018 №242/1.9).

Таким чином, зі змісту наведених норм випливає, що приватизація майна здійснюється на конкурентних засадах, першочерговими способами якої є аукціон чи конкурс, а викуп, як спосіб приватизації, застосовується лише у виключних випадках, а саме: якщо об`єкт приватизації не продано на аукціоні або за конкурсом; власником прийнято рішення про приватизацію орендованого майна і орендар здійснив невід`ємні поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25% вартості майна, за яким воно було передано в оренду.

Отже, Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , що діяв на час укладення договору-купівлі продажу, не передбачав можливості застосування спрощеного порядку викупу для орендаря орендованого майна шляхом укладення договору оренди з подальшим правом викупу.

Крім цього, згідно відомостей Державного реєстру речових прав та їх обтяжень встановлено, що частина спірного приміщення площею 54,6 кв.м. (відповідно до технічного паспорту на об`єкт приміщення №8 ) на даний час перебуває в оренді у ТзОВ Екоенергоресурси зі строком дії до 13.08.2030.

Згідно листа Благодатної селищної ради від 11.05.2018 №242.19 слідує, що заходи щодо припинення договору оренди з ТзОВ Екоенергоресурси селищною радою не вживались.

Отже, одночасне існування зареєстрованого права приватної власності на приміщення колишньої пожежної частини МПК -12 площею 184,1 за фізичною особою Лисюк О.С. та одночасно діючого договору оренди на частину цього ж приміщення площею 54,6 кв.м. є фактично неможливим.

У зв`язку з тим, що Благодатною селищною радою за відсутності затверджених переліків об`єктів комунального майна, що підлягають приватизації шляхом викупу, без проведення аукціону чи конкурсу, без здійснення підготовки об`єкта комунальної власності до продажу, без здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна за згоди власника у розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, всупереч приписів ст.ст. 8, 10, 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", який діяв на час прийняття рішення та укладення договору оренди, перевищивши встановлені ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» повноваження, здійснено продаж колишньої пожежної частини МПК -12, загальною площею 184,1 кв.м. що знаходиться за адресою : 45490, Волинська обл, м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул .Перемоги 1-м, чим позбавлено інших суб`єктів отримати вказане приміщення у приватну власність та можливості надходження до місцевого бюджету більшої суми коштів за об`єкт нерухомого майна комунальної власності, рішення Благодатної селищної ради №21/4 від 13.09.2017р. «Про затвердження оцінки вартості майна-колишньої пожежної частини МП12, яке перебуває у власності територіальної громади селище Благодатного» слід визнати незаконним та скасувати.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 15.09.2017р. укладено з порушенням приписів ст.ст. 8, 10, 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", який діяв на час укладення договору оренди, без затвердження переліків об`єктів комунального майна, що підлягають приватизації шляхом викупу, без проведення аукціону чи конкурсу, без здійснення підготовки об`єкта комунальної власності до продажу, без здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна за згоди власника у розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, то такий договір на підставі ст.203 ЦК України слід визнати недійсним, оскільки продаж майна територіальної громади відбувся з порушенням законодавчо визначеної процедури, передбаченої Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» .

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи те, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 15.09.2017 підлягає до задоволення, на підставі ст.216 ЦК України є обґрунтованою і підлягає до задоволення вимога прокурора про повернення у комунальну власність територіальної громади селища Благодатне в особі Благодатної селищної ради приміщення колишньої пожежної частини МПК -12, загальною площею 184,1 кв.м. що знаходиться за адресою : 45490, Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул. Перемоги 1-м.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача, пов`язані із сплатою судового збору, слід покласти на відповідача - 1 оскільки спір виник із його сторони.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 327 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 207 Господарського кодексу України, ст.ст.26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» , ст. ст. 129, 233, 236-238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Скасувати рішення Благодатної селищної ради від 13.09.2017р. №21/4 «Про затвердження оцінки вартості майна - колишньої частини МПК -12 та дозвіл на його продаж» ;

3. Визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 15.09.2017р., який укладено між Благодатною селищною радою (45490, Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне вул. В .Стуса, 14, код ЄДРПОУ 04590576 та Лисюк Оленою Степанівною ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 );

4. Зобов`язати Лисюк Олену Степанівну ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повернути нежитлове приміщення колишньої пожежної частини МПК - 12, загальною площею 184,1 кв.м., що знаходиться за адресою: 45490, Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул. Перемоги 1-м у комунальну власність.

5. Стягнути з Благодатної селищної ради (45490, Волинська область, м. Нововолинськ, смт. Благодатне вул. В.Стуса, 14, код ЄДРПОУ 04590576) на користь Волинської обласної прокуратури (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 5286,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Відповідно до відомостей, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу «Діловодство спеціалізованого суду» , суддя Дем`як В.М. з 05.10.2020 по 09.10.2020 перебувала у відпустці.

Повне рішення складено: 12.10.2020.

Суддя В. М. Дем`як