Рішення

від 01.10.2020 по справі 904/2927/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2927/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС.", смт. Слобожанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 948 570,23 грн. за договором поставки

Представники:

Від позивача Якімлюк Н.О.

Від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС." та просить суд стягнути суму заборгованості за договором поставки у розмірі 948 570,23 грн., яка складається з суми основного боргу - 903 299,74 грн., 24 236,72 грн. - пені та 21 033,77 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором №BREV 02-2019 від 23.11.2018 в частині оплати за поставлений товар.

Позивач разом з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, в якій просить накласти арешт до вирішення спору по суті на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС.", в межах суми заявлених позовних вимог - 948 570,23 грн., що знаходяться на банківських рахунках, т.ч. на р/р НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Ухвалою від 04.06.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС Україна" про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 09.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.07.2020.

Ухвалою від 07.07.2020 відкладено підготовче засідання на 04.08.2020.

Ухвалою від 04.08.2020 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження підготовчого провадження відхилено. Закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.09.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2020 після вступного слова зробив заяву відносно того, що докази в підтвердження адвокатських витрат будуть ним подані протягом п`яти днів після прийняття судом рішення.

Ухвалою від 01.09.2020 судове засідання відкладено до 01.10.2020.

Позивач у судовому засідання 01.10.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, в жодне засідання не з`явися про наявність справи у суді знав, що підтверджується його клопотаннями про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 01.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням Договору поставки, умов та строку поставки товару, встановлення факту постави товару та встановлення факту невиконання відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС Україна" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ""АГОЛІДЕР ПЛЮС" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки BREV 02-2019 (далі - договір).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві насіння (далі - товар) відповідно до специфікацій, які складають його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договором ціну (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, ціна та кількість товару вказані в специфікаціях. У разі необхідності змінити ціну, доповнити позиції щодо асортименту або кількості товару за згодою сторін, сторони домовляються підписати додаткову специфікацію, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна товару за цим договором визначається у гривнях за 1 мішок товару, що становить одну посівну одиницю (надалі - п.о.) та вказується у відповідних специфікаціях до цього договору (п. 3.1. договору).

Загальна вартість договору складається із сукупної вартості усіх специфікацій, які є невід`ємною частиною договору (п. 3.7. договору).

Пунктом 3.9. договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у пункті 11 цього договору.

Згідно п. 3.10 договору формування рахунку-фактури здійснюється постачальником на підставі заявки на рахунок за формую, що вказана у додатку №2, яка надсилається покупцем постачальнику електронною поштою за вказаною адресою.

Після отримання заявки постачальник виставляє рахунок покупцю враховуючи можливі досезонні знижки згідно розділу 1.1. додатку № 1. Рахунок на оплату дійсний протягом 3-х робочих днів, якщо інше не встановлено в рахунку (п. 3.11. договору).

У відповідності до п. 3.12 договору передплата товару здійснюється покупцем виключно на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником. Оплата за відвантажений товар здійснюється на підставі видаткових накладних, виданих постачальником.

Згідно із п. 3.13 договору покупець зобов`язаний зробити попередню оплату у розмірі 20% від вартості замовленої партії товару, у вказаної в рахунку-фактурі.

Решту, 80%, покупець зобов`язаний сплатити не пізніше 20 жовтня 2019 року, або згідно іншим умовам, вказаним у рахунку.

Відповідно до п. 5.2. договору покупець зобов`язаний: прийняти товар у строки, визначені у заявці на поставку та інших додаткових до цього договору; здійснити оплату за прийнятий товар згідно умов п. 3 цього договору.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі порушення строків оплати за поставлений товар покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день затримки оплати.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (дані - дата договору) і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, з урахуванням п. 3.8. та включаючи оплату штрафних санкцій та пені (п. 9.2. договору).

Згідно із п. 9.3. договору всі додатки та специфікації до цього договору є невід`ємною частиною.

Сторонами підписано специфікації № 1 від 23.11.2018, № 2 від 27.02.2019, № 3 від 20.03.2019 № 4 від 22.03.2019 (а.с. 52-55).

Позивачем на оплату відповідачеві виставлено рахунки № 136599274 від 21.03.2019 на суму 1 809 898,13 грн., № 136611933 від 03.04.2019 на суму 480 648,00 грн., № 136618873 від 11.04.2019 на суму 1 074 896,81 грн., № 136625091 від 18.04.2019 на суму 36,00 грн. (а.с. 56-59).

Позивачем на виконання умов договору поставлено товар на загальну суму 3 365 478,94 грн., що підтверджується видатковими накладними № 79 від 26.03.2019 на суму 1 809 898,13 грн., № 140 від 05.04.2019 на суму 480 648,00 грн., № 172 від 12.04.2019 на суму 1 074 896,81 грн. та № 228 від 24.04.2018 на суму 36,00 грн. (а.с. 64-67), товар по вказаним накладним отримано відповідачем без заперечень, що підтверджується підписом представника відповідача за довіреностями (а.с. 60-63) та відтиском печатки підприємства відповідача.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 2 362 179,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 68-76), в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 1 003 299,74 грн.

18.02.2020 сторонами, без заперечень, підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 18.02.2020 сума заборгованості склала 1 003 299,74 грн. (а.с. 78).

12.03.2020 відповідачем перераховано на рахунок позивача 100 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 77), в наслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 903 299,74 грн.

20.03.2020 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою оплатити суму заборгованості (а.с. 79 - 80).

Направлення претензії підтверджується описом до цінного листа та накладною № 0405043051644 (а.с. 81).

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не оплатив.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно зч.1-2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.

Відповідно до умов договору строк оплати товару є таким, що настав.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 948 570,23 грн. підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 21 033,77 грн. за період з 21.10.2019 по 06.05.2020 та пеню - 24 236,72 грн. за період з 21.10.2019 по 21.04.2020.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі порушення строків оплати за поставлений товар покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день затримки оплати.

Розрахунко пені позивачем здійснено вірно, сума пені за період з 21.10.2019 по 21.04.2020 становить 24 236,72 грн. та підлягає до стягнення.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що сума 3% річних за період з 21.10.2019 по 06.05.2020, яка підлягає до стягнення становить 21 006,88 грн.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 26,89 грн. слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 903 299,74 грн., 24 236,72 грн. - пені та 21 006,88 грн. - 3% річних.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 26,89 грн. слід відмовити.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС." про стягнення 948 570,23 грн. за договором поставки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС." (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул.. Магістральна, б. 34, код ЄДРПОУ 40474396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" (01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, б. 9/2, оф. 72, код ЄДРПОУ 39864511) суму основного боргу у розмірі 903 299,74 грн ., пеню - 24 236,72 грн ., 3% річних - 21 006,88 грн ., витрати по сплаті судового збору - 14 228,15 грн. , про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" 3% річних у сумі 26,89 грн . - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.10.2020

Суддя Н.Г. Назаренко