Рішення

від 15.10.2020 по справі 904/2927/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2927/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС.", смт. Слобожанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 948 570,23 грн. за договором поставки

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС." та просить суд стягнути суму заборгованості за договором поставки у розмірі 948 570,23 грн., яка складається з суми основного боргу - 903 299,74 грн., 24 236,72 грн. - пені та 21 033,77 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2020 після вступного слова зробив заяву відносно того, що докази в підтвердження адвокатських витрат будуть ним подані протягом п`яти днів після прийняття судом рішення.

Рішенням господарського суду від 01.10.2020 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" суму основного боргу у розмірі 903 299,74 грн., пеню - 24 236,72 грн., 3% річних - 21 006,88 грн., витрати по сплаті судового збору - 14 228,15 грн.

08.10.2020 від позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогою у сумі 35 000,00 грн.

Ухвалою від 12.10.2020 призначено судове засіданні на 15.10.2020 для розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заперечень щодо суми витрат на правничу допомогу не надав, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на підставі наступного.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2020 між Адвокатським об`єднанням «ЕС ЕЛ ЕЙ» (далі - адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" (далі - клієнт, позивача) укладено договір про надання правової допомоги №07-LS/20 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, визначених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) за її надання та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання доручення.

Пунктиром 7.1. договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

18.02.2020 сторонами підписано Додаток №1 до договору про надання правової допомоги №07-LS/20 від 18.02.2020.

Пунктом 1 вказаного додатку сторони передбачили, що адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу з метою захисту прав та законних інтересів клієнта, яка виключає в себе наступне:

1.1. аналіз документів, наданих клієнтом;

1.2. надання клієнту консультацій із законодавства України щодо судового спору між ТОВ "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" та ТОВ "АГОЛІДЕР ПЛЮС") код ЄДРПОУ 40474396);

1.3. підготовка процесуальних документів, їх підписання та представництво інтересів клієнта у судовому спорі між ТОВ "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" та ТОВ "АГОЛІДЕР ПЛЮС", який розглядатиметься Господарським судом Дніпропетровської області;

1.4. періодичне інформування клієнта про хід та проміжні результати надання правової допомоги.

Згідно до п. 2 додатку обсяг правової допомоги, визначений в п. 1 цього додатку, є орієнтовним. Фактично надана правова допомога буде залежати від доцільності та можливості її надання, та буде узгоджуватися сторонами усно за допомогою направлення листів адвокатським об`єднанням та прийняття запропонованого плану дій клієнтом шляхом використання електронної пошти.

Пунктом 4 додатку встановлено, що загальна вартість правової допомоги адвокатського об`єднання за цим договором складає 35 000,00 грн. з ПДВ.

Додаток набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами свої зобов`язань (п. 6 додатку).

Сторонами підписано розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, що надається Товариству з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України".

В зазначеному розрахунку вказано, що вартість правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" встановлена з урахуванням часових витрат адвокатів Адвокатського об`єднання "ЕС ЕЛ ЕЙ" та розмірі гонорару , визначеного у п. 4.2. розділу 4 договору про надання правової допомоги №07-LS/20 від 18.02.2020:

№Найменування Кількість годинВартість (за 1 одиницю, годину) Загальна суму (грн.) 1Зустріч із клієнтом та усна консультація. Аналіз документів. 00:30 5 000,00 2 500,00 2Підготовка та направлення претензії ТОВ «АГРОЛІДЕР ПЛЮС.» про сплату заборгованості від 20.03.2020 року на суму 903 299,74 грн. 00:30 5 000,00 2 500,00 3Підготовка та звернення до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову. 01:00 5 000,00 5 000,00 4Підготовка та звернення із позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області 04:00 5 000,00 20 000,00 5Представництво інтересів клієнта в суді, в тому числі підготовка процесуальних документів 01:00 5 000,00 5 000,00 Всього: 35 000,00 Позивачем на рахунок адвокатського об`єднання перераховано 35 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4432 від 04.03.2020.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту пункту 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 по справі № 905/1795/18, від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 по справі № 922/2685/19.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн. є необґрунтованою та завищеною, на підставі наступного.

Як вбачається з розрахунку витрат на професійну допомогу, адвокатським об`єднанням нараховано 5 000,00 грн. за підготовку та звернення до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову.

Однак, ухвалою суду від 04.06.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС Україна" про забезпечення позову відмовлено.

Представник позивача був присутній у 4 засіданнях (07.07.2020 - початок засідання 11:00 год. кінець засідання 11:03 год. (03 хв.); 04.08.2020 - початок засідання 10:38 год. кінець засідання 10:43 год. (05 хв.); 01.09.2020 - початок засідання 10:36 год. кінець засідання 10:54 год. (18 хв.); 01.10.2020 - початок засідання 10:30 год. кінець засідання 10:45 год. (15 хв.)) - загальний час, який позивач провів у засіданнях складає 41 хв.

Таким чином, оскільки представник позивача на представництво клієнта у засіданнях витратив 41 хв., то сума за забезпечення представництва інтересів клієнта у судових засіданнях повинна складати 3 416,67 грн.

Крім того, суд зазначає, що адвокатським об`єднанням при підготуванні позовної заяви допущено помилку при здійсненні розрахунку 3% річних.

Дана позовна заява не є складною та підготовка її не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи.

Отже зазначений позивачем розмір вартості підготовки позовної заяви - 20 000,00 грн. є невиправданим та надмірним.

На підставі викладеного суд вважає, що обґрунтованою та доведеною, є вартість підготовки та звернення із позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами статі 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З викладеного вбачається що до стягнення підлягає 13 416,67 грн. витрат на правничу допомогу.

Витратити на правничу допомогу у сумі 21 583,33 грн. покласти на позивача.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" про витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛІДЕР ПЛЮС." (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул.. Магістральна, б. 34, код ЄДРПОУ 40474396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАУ АГРОСАЄНСЕС України" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, б. 9/2, оф. 72, код ЄДРПОУ 39864511) витрати на правову допомогу у сумі 13 416,67 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Витратити на правничу допомогу у сумі 21 583,33 грн. покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 20.10.2020.

Суддя Н.Г. Назаренко