Рішення

від 08.10.2020 по справі 906/77/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/77/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Підяш Н.О. - дов. №30/19 від 02.01.2020 ( в режимі відеоконференції)

від відповідачів: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгрейн"

2. ОСОБА_1

про стягнення 696 358,74 коп

ПП "Бізон-Тех 2006" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Волгрейн" та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку 696 358,74 грн, з яких 536 247,88 грн основного боргу, 107 249,57 грн штрафу, 52 861,29 грн процентів. Також ПП "Бізон-Тех 2006" просить суд при прийнятті рішення зазначити в його резолютивній частині про нарахування процентів до моменту виконання рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Волгрейн" в порушення умов договору поставки № ЖВ-107 від 20.03.2019 не сплатив в повному обсязі за отриманий товар, в результаті чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути солідарно з ТОВ "Волгрейн" та ОСОБА_1 , яка виступає поручителем за виконання зобов`язань відповідача-1 згідно укладеного договору поруки від 20.03.2019.

Ухвалою суду від 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.04.2020 строк підготовчого провадження продовжено до 02.06.2020.

21.05.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло повідомлення про часткове погашення боргу. Відповідно до заяви, останній зазначає, що відповідач перерахував позивачу 56247,88 грн. основного боргу. І тому просить провадження у цій справі в частині стягнення з відповідача 56 247,88 основного боргу, закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині позовні вимоги, а саме в частині стягнення з відповідача: 480 000,00 грн. основного боргу, 107 249,57 грн. штрафу, 52 861,29 грн. процентів всього 640 110,86 грн., та 10 445,38 грн. судового збору, підтримуються позивачем.

18.08.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло повідомлення про часткове погашення боргу, в повідомленні зазначається, що 07.08.2020 року, тобто вже після порушення провадження у справі, відповідач в рахунок погашення основного боргу за Договором поставки № ЖВ-107 від 20.03.2019 року перерахував позивачу 80 000,00 грн. В іншій частині позовні вимоги, а саме в частині стягнення з відповідача: 400 000,00 грн. основного боргу, 107 249,57 грн. штрафу, 52 861,29 грн. процентів всьога-560 110,86 грн., та 10 445,38 грн. судового збору, підтримуються позивачем.

Ухвалою суду від 19.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

06.10.2020 на електронну адресу суду від ТОВ "Волгрейн" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що товариство по можливості проводить розрахунки та зменшує суму заборгованості та має намір заключення мирової угоди.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились.

Представник позивача позовні вимоги підтримує та заперечує проти поданого клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, згідно із ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явились в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18.

Однак, відповідачем-1 не обґрунтовано наявності обставин, які б у відповідності до наведеної вище правової норми можуть бути підставою для відкладення судового засідання.

У своєму клопотанні відповідач-1 просить відкласти розгляд справи для надання можливості обговорення і подальшого заключення мирової угоди.

Заперечення представника позивача щодо задоволення поданого клопотання свідчить про відсутність намірів з боку позивача на укладання між сторонами мирової угоди.

З урахуванням вище викладеного у сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача-1 про відкладення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волгрейн" (покупець, відповідач-1) укладено договір поставки №ЖВ-107.

Відповідно до п. 1.1. договору , в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, позивач (постачальник) зобов`язався поставляти та передавати у власність відповідача-1 (покупець) насіння для сівби, пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослин і мікродобрива, мінеральні добрива (далі - товар), а відповідач зобов`язався приймати цей товар й оплачувати його.

Згідно п.2.1 договору, асортимент, кількість і ціна товару вказуються в Специфікаціях до Договору, що є невід`ємними його частинами.

Сторонами Договору може бути укладено як одну, так і більшу кількість Специфікацій до нього. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору і не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній. Сторони в Специфікації можуть вказати про непоширення на неї певних умов договору або застосування їх до певної специфікації на умовах, вказаних у такій специфікації. Тобто у випадку розходжень між умовами договору і умовами певної специфікації пріоритет мають умови такої специфікації ( п. 2.2 договору).

Строк поставки товару, протягом якого товар повинен бути переданий покупцю або перевізнику, вказується в специфікації. У ній також може бути вказана лише гранична дата поставки товару. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30(тридцяти) календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару ( п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору покупець зобов`язується оплатити постачальнику товар у строк, що вказаний у специфікації. Якщо в специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем за 10 (десять) днів до граничної дати його поставки (передачі покупцю або перевізнику). Якщо між сторонами фактично відбулась поставка за накладною, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника (перевізника).

Згідно з укладеними між позивачем і відповідачем-1 специфікаціями до договору, позивач зобов`язався поставити відповідачу-1 товар на загальну суму 819 471,51 грн., а саме: за Специфікацію №1 від 29.03.2019 року на загальну суму 21 071,94 грн., остаточний термін оплати до 01.10.2019; №2 від 09.04.2019 року на загальну суму 158 759,04 грн., остаточний термін оплати до 01.11.19р.; №3 від 09.04.2019 року на загальну суму 114 000,00 грн., остаточний термін оплати до 01.11.19р.; №4 від 09.04.2019 року на загальну суму 59 883,18 грн., остаточний термін оплати до 01.11.19р.; №5 від 09.04.2019 року на загальну суму 4 041,60 грн., остаточний термін оплати до 01.11.19р.; №6 від 16.04.2019 року на загальну суму 5 438,40 грн., термін оплати до 17.04.19р.; №8 від 25.04.2019 року на загальну суму 4 609,44 грн. остаточний термін оплати до 01.11.19р.; №9 від 25.04.2019 року на загальну суму 1 479,60 грн., термін оплати до 26.04.19р; №10 від 03.05.2019 року на загальну суму 7 219,50 грн., термін оплати до 06.05.19р.; №11 від 06.05.2019 року на загальну суму 81 000,00 грн., термін оплати до 07.05.19р.; №12 від 07.05.2019 року на загальну суму 13 874,96 грн., остаточний термін оплати до 01.11.19р.; №13 від 15.05.2019 року на загальну суму 19 146,18 грн., остаточний термін оплати до 01.11.19р.; №14 від 23.05.2019 року на загальну суму 14 093,47грн., остаточний термін оплати до 01.11.19р.; №15 від 23.05.2019 на загальну суму 113 538,30 грн, остаточний термін оплати до 01.11.19р; №16 від 23.05.2019 на загальну суму 13 212,72 грн, остаточний термін оплати до 01.11.19р; №17 від 24.05.2019 на загальну суму 49 225,08 грн, остаточний термін оплати до 01.11.19р; №18 від 24.05.2019 на загальну суму 11 121,60 грн, остаточний термін оплати до 01.11.19р; № 19 від 24.05.2019 на загальну суму 15 332,40 грн, остаточний термін оплати до 01.11.19р; № 20 від 28.05.2019 на загальну суму 34 441,92 грн, остаточний термін оплати до 01.11.19р; №21 від 28.05.2019 на загальну суму 19 826,40 грн, остаточний термін оплати до 01.11.19р; №22 від 05.06.2019 на загальну суму 6 048,34 грн, остаточний термін оплати до 01.11.19р; № 24 від 20.08.2019 на загальну суму 10 246,56 грн, остаточний термін оплати до 30.08.19р; №25 від 20.08.2019 на загальну суму 1 297,27 грн, строк оплати до 30.08.19р; №26 від 29.08.2019 на загальну суму 4 640,52 грн, строк оплати до 18.09.19р; № 27 від 29.08.2019 на загальну суму 5 183,09 грн, строк оплати до 18.09.19р; №28 від 30.09.2019 на загальну суму 8 500,00 грн, строк оплати до 02.10.19р; №29 від 30.09.2019 на загальну суму 22 240,00 грн, строк оплати до 02.10.19р.

Відповідно до п. 2 Специфікацій сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу-1 товар на загальну суму 819 471,51 грн., що підтверджується видатковими накладними : №7520 від 29.03.2019 року - 9 475,62 грн.; №10493 від 05.04.2019 року - 9 663,60 грн.; №15446 від 18.04.2019 року - 1 932,72 грн.; №15436 від 18.04.2019 року - 158 759,04 грн.; №15439 від 18.04.2019 року - 114 000,00 грн.; №15449 від 18.04.2019 року - 14 684,70 грн.; №15325 від 16.04.2019 року - 45 198,48 грн.; №15327 від 16.04.2019 року - 4 041,60 грн.; №15453 від 18.04.2019 року - 5 438,40 грн.; №21182 від 03.05.2019 року - 4 609,44 грн.; №21178 від 03.05.2019 року - 1 479,60 грн.; №21190 від 03.05.2019 року - 7 219,50 грн.; №24167 від 08.05.2019 року - 81 000,00 грн.; №22650 від 08.05.2019 року - 13 874,96 грн; №24680 від 15.05.2019 року - 19 146,18 грн; №27156 від 23.05.2019 року - 14 093,47 грн; №27303 від 23.05.2019 року - 113 538,30 грн; №27296 від 23.05.2019 року - 13 212,72 грн; № 27622 від 24.05.2019 року - 49 225,08 грн; №27628 від 24.05.2019 року - 11 121,60 грн; № 27630 від 24.05.2019 року - 15 332,40 грн; № 28325 від 28.05.2019 року - 34 441,92 грн; №28333 від 28.05.2019 року - 19 826,40 грн; №31171 від 06.06.2019 року - 6 048,34 грн; №40579 від 20.08.2019 - 10 246,56 грн; №40578 від 20.08.2019 - 1 297,27 грн; №41607 від 29.08.2019 року - 4 640,52 грн; №41605 від 29.08.2019 року - 5 183,09 грн; №45977 від 30.09.2019 року - 8 500,00 грн; №46043 від 30.09.2019 року - 8 340,00 грн; № 46358 від 30.09.2019 року - 13 900,00 грн.

Усі документи підписані сторонами та скріплені печатками.

Факт поставки товару також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 09.07.2019.

01.08.2019 позивач та відповідач-1 уклали акти коригування (збільшення) ціни, згідно яких сторони домовились про відстрочення переказу авансових платежів та збільшили ціну товару внаслідок такого відстрочення за наступними специфікаціями:

- №12 від 07.05.2019 на 76,01 грн;

- № 13 від 15.05.2019 на 347,47 грн;

- №14 від 23.05.2019 на 240,96 грн;

- №15 від 23.05.2019 на 865,80 грн;

- №16 від 23.05.2019 на 100,80 грн;

- №17 від 24.05.2019 на 750,90 грн;

- №18 від 24.05.2019 на 169,92 грн;

- №19 від 24.05.2019 на 234,00 грн;

- №20 від 28.05.2019 на 262,74 грн;

- №21 від 28.05.2019 на 151,20 грн;

- №22 від 05.06.2019 на 89,86 грн.

Таким чином, загальна сума, на яку було збільшено ціну товару, склала 3 289,66 грн.

Отже, сума на яку було поставлено товар позивачем відповідачу-1 складає 822 761,17 грн ( 819 471,51 грн + 3 289,66 грн).

Однак, за отриманий товар відповідач-1 розрахунок провів частково на загальну суму 286 513,29 грн, що підтверджується банківськими виписками.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Гарантійним листом від 03.12.2019 відповідач-1 гарантував здійснення оплати за товар згідно графіку з граничним строком до 16.12.2019. Однак, у вказаний строк розрахунок не провів.

Станом на день подачі позову до суду, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за товар складала 536 247,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи після подання позову до суду відповідачем було частково погашена основна сума заборгованості на загальну суму 136 247,88 грн , а саме 28.02.2020 сплачено 56 247,88 грн та 07.08.2020 сплачено 80 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 136 247,88 грн підлягає закриттю за відсутністю предмета спору між сторонами.

Також, позивачем за порушення строків оплати за товар нарахований штраф у розмірі 107 249,57 грн.

Відповідно до підпункту 7.1.3 договору поставки за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором понад 20 (двадцять) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 20 (двадцять) календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 (сорок) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 40 (сорок) календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів виходячи із загального строку прострочення певної суми грошового зобов`язання. Штрафи на суму простроченої попередньої оплати, авансованого платежу, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Перевіривши розрахунок нарахованого позивачем штрафу суд вважає його арифметично правильним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того позивачем заявлено до стягнення 52 861,29 грн 48% річних за період з 02.11.2019 по 15.01.2020.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В підпункті 7.2.4 договору поставки сторони погодили, що в разі прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором покупець замість трьох процентів річних передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язується сплатити постачальнику сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення. У періоди, в яких подвійна облікова ставка Національного банку України буде перевищувати сорок вісім процентів, покупець зобов`язується сплатити постачальнику проценти за ставкою ( в розмірі), що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла в такий період. У будь-якому випадку розмір процентів, що сплачується покупцем постачальнику, не може бути меншим за сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. Проценти на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Суд перевіривши розрахунок нарахованих процентів встановив, що останній є арифметично вірним та правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки від 20.03.2019.

За даним договором Поручитель ( ОСОБА_1 ) поручився за своєчасне і належне виконання боржником (ТОВ "Волгрейн") забезпечених зобов`язань і зобов`язується відповідати перед кредитором (ПП Бізон-Тех 2006 ) за порушення боржником забезпечених зобов`язань (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за основним договором (договір поставки №ЖВ-107 від 20.03.2019).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки від 20.03.2019 р. у разі порушення боржником забезпечених зобов`язань поручитель зобов`язується сплатити кредитору за будь-яких обставин усі суми, належні кредитору від боржника за договором поставки №ЖВ-107 від 20.03.2019, укладеним між ПП "Бізон-Тех 2006" та ТОВ "Волгрейн", на тих же умовах, що і боржник.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгрейн", як боржника за договором поставки №ЖВ-107 від 20.03.2019 та ОСОБА_1 , як поручителя за виконання боржником зобов`язань за зазначеним договором, 400 000,00 грн. основного боргу, 107 249,57 грн. штрафу та 52 861,29 грн відсотків річних.

У позовній заяві ПП "Бізон-Тех 2006" просить зазначити в рішенні про нарахування відсотків до моменту виконання рішення відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданим на виконання цього рішення; 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період : з 16.01.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів солідарно з боржника, вказаного в наказі, виданого на виконання цього рішення, на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" ідентифікаційний код 34216986).

Відповідно до положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

З правового аналізу вказаної норми процесуального права вбачається, що при застосуванні положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, правила розрахунку остаточної суми відсотків встановлюються судом, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що наведена позивачем формула нарахування відсотків відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому клопотання ПП "Бізон-Тех 2006" про зазначення в рішенні про нарахування відсотків до моменту виконання рішення за вказаною формулою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгрейн" та ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" 400 000 грн основного боргу, 107 249,57 грн штрафу, 52 861,29 грн відсотків річних та закриття провадження в частині стягнення з відповідачів 136 247,88 грн основної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у даній справі у частині стягнення 136 247,88 грн основного боргу закрито в зв`язку з відсутністю предмету спору, то сплачена сума судового збору за цими вимогами підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України після надходження заяви від позивача на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 400 000 грн основного боргу, 107 249,57 грн штрафу, 52 861,29 грн відсотків річних, судом відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8 401,66 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 136 247,88 грн. основної заборгованості.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волгрейн" (11532, Житомирська область, Коростенський район, с. Берестовець, вул. Козака, буд. 1, код ЄДРПОУ 42398426) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд. 162, кв. 11, код ЄДРПОУ 34216986) - 400 000,00 грн боргу, 107 249,57 грн штрафу, 52 861,29 грн 48% річних та 8 401,66 грн. судового збору.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з 16.01.2020 і до моменту виконання цього рішення, проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де:

СОБ - сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданого на виконання цього рішення; 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період з 16.01.2020 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти і стягнути отриману суму процентів з боржника, вказаного в наказі, виданого на виконання цього рішення, на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд. 162, кв. 11, код ЄДРПОУ 34216986).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.10.20

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-4 -сторонам ( рек. з повід.)