Рішення

від 29.09.2020 по справі 910/1730/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2020Справа № 910/1730/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект"

до Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та

ветеринарно-санітарної експертизи

про стягнення 2 078 175, 32 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Cвятогор Є.А. за ордером серії КС № 696047 від 14.06.2020;

від відповідача: Гончарук Ю.О. за довіреністю № 587 від 11.06.2020;

Лубяниченко В.О. за ордером серії КВ № 440115 від 10.03.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (далі - відповідач) про стягнення 2 172 528, 32 грн., з яких: 94 353, 32 грн. збитків, 959 158, 00 грн. пені, 1 119 017, 00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 11.10.2019 року Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи оголошено тендер на закупівлю медичних матеріалів (ДК 021:2015 - 33140000-3). На виконання вимог відповідної тендерної документації 25.10.2019 року між позивачем, який виявив намір взяти участь у наведеному тендері, та Акціонерним товариством "РВС Банк" було укладено договір про надання гарантії № Д-6952-19Г, на виконання умов якого позивач сплатив на рахунок зазначеної банківської установи комісію в розмірі 9 600,00 грн.

Протоколом засідання тендерного комітету Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи № 230 від 18.11.2019 найбільш економічно-вигідною було визнано пропозицію позивача - 15 985 967,10 грн. з ПДВ, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" визнано переможцем процедури закупівлі та прийнято рішення про намір укласти з позивачем відповідний договір.

22.11.2019 року на виконання вимог тендерної документації позивач уклав з Акціонерним товариством "РВС Банк" договір про надання гарантії № Д-7550-19Г, на виконання умов якого позивач сплатив на рахунок цієї банківської установи комісію за надання гарантії у розмірі 15 986,00 грн.

02.12.2019 року позивач направив на адресу відповідача підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Меддірект" проект договору про закупівлю товарів, а також банківську гарантію виконання договору № Д-7550-19Г від 26.11.2019.

Крім того, на виконання умов тендерної документації та з метою отримання у власність частини товарів, що були предметом закупівлі, 09.12.2019 року між позивачем (покупець) та компанією DGP Intelsius ltd було укладено контракт № 0912, на виконання умов якого позивач сплатив на рахунок зазначеної юридичної особи грошові кошти у розмірі 2 665,40 Євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 09.12.2019 року становило 68 767,32 грн.

У той же час відповідачем, за твердженням позивача, всупереч імперативним приписам чинного законодавства не було у встановленому законом порядку та строки укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Меддірект" як переможцем процедури закупівлі відповідного договору, що призвело до завдання позивачу збитків у загальному розмірі 94 353,32 грн. (що складаються з вартості закупленого позивачем товару на суму 68 767,32 грн., а також сплаченої позивачем банківської комісії за договорами № Д-6952-19Г від 25.10.2019 в сумі 9 600,00 грн. та № Д-7550-19Г від 22.11.2019 в сумі 15 986,00 грн.). Також позивачем на підставі статей 216, 221, 224, 225, 230, 231 Господарського кодексу України, у зв`язку з простроченням Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи обов`язку із своєчасного укладення відповідного договору про закупівлю, заявлено до стягнення з відповідача 959 158,00 грн. пені та 1 119 017,00 грн. штрафу, нарахованих на загальну суму договору про закупівлю, що не був підписаний відповідачем, у розмірі 15 985 967,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

17.02.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1730/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.03.2020 року.

11.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України, в якому Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що після оголошення результатів конкурсної процедури закупівлі медичних матеріалів (ДК 021:2015 - 33140000-3) відповідач довідався про обставини, які свідчать про наявність підстав для відмови позивачу в участі у процедурі закупівлі, що передбачені пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (пов`язаність посадових осіб сторін родинним зв`язками). Також відповідач посилався на відсутність належного бюджетного фінансування для оплати товарів, що були предметом закупівлі, а також виявлення керівництвом Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи обставин, що свідчать про ймовірну участь посадових і службових осіб позивача та відповідача у привласненні й розтраті державних коштів, набутих за результатами проведення аналогічних процедур закупівлі між сторонами, що є предметом дослідження у кримінальних провадженнях. Крім того, відповідач наголосив на безпідставності заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій з огляду на відсутність укладеного між сторонами договору про закупівлю, який є підставою для виникнення відповідних зобов`язань та притягнення до відповідальності особу, яка порушила таке зобов`язання.

Проте, згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 19.03.2020 господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання, призначене на 24.03.2020 року, не відбудеться та зазначив, що про дату і час судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2020 підготовче засідання призначено на 26.05.2020 року.

26.05.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі, а також відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 26.05.2020 року судом розглянуто клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі та вирішено залишити його без задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2020 підготовче засідання відкладено на 24.06.2020 року.

18.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 Господарського процесуального кодексу України.

19.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог від 15.06.2020 року, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2 172 634, 93 грн., з яких: 94 459, 93 грн. збитків, 959 158, 00 грн. пені та 1 119 017, 00 грн. штрафу.

19.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані письмові пояснення у справі.

У підготовчому засіданні 24.06.2020 року представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, зокрема, докази доплати судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" про уточнення розміру позовних вимог від 15.06.2020 року (яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог) залишено без руху та надано позивачу строк для усуненням недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2020 підготовче засідання відкладено на 15.07.2020 року.

24.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані письмові заперечення у справі.

15.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд визнати укладеним з 09.12.2019 року Договір закупівель між Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меддірект" у запропонованій позивачем редакції, а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 2 078 175, 00 грн., з яких: 959 158, 00 грн. - пеня, 1 119 017, 00 грн. - штраф.

Крім того, 15.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , яка на час виникнення спірних правовідносин була посадовою особою відповідача, на яку покладалися адміністративно-розпорядчі функції.

Також, 15.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва ОСОБА_1 було подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що рішення у даній справі безпосередньо впливатиме на її права та обов`язки, оскільки саме вона, будучи в.о. директора ДНДІЛДВСЕ, приймала рішення про не підписання (не укладання відповідного правочину) Договору поставки з переможцем тендеру UA-2019-10-11-003133-b.

У підготовчому засіданні 15.07.2020 року представником відповідача подано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2020 підготовче засідання відкладено на 22.07.2020 року, вирішення вищенаведених клопотань відкладено до наступного призначеного судового засідання.

17.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи.

21.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 12.08.2020 року. Разом із тим, цією ухвалою відмовлено в прийнятті до розгляду заяви позивача від 15.07.2020 року про уточнення позовних вимог, відмовлено в задоволенні заяв відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , а також відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" про збільшення розміру позовних вимог від 15.06.2020 року повернуто заявнику в зв`язку з не усуненням останнім недоліків такої заяви у встановлений строк.

До початку призначеного судового засідання 12.08.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неузгодженим призначенням до розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на 15 годину 10 хвилин колегією суддів Шевченківського районного суду, де задіяний представник позивача Святогор Є.А. , а також неможливістю забезпечення участі в судовому засіданні іншого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект".

У судовому засіданні 12.08.2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольні ухвали про відмову в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовлено, а також про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2020 року підготовче провадження у справі № 910/6547/20 було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 16.09.2020 року.

У судовому засіданні 16.09.2020 року оголошувалася перерва до 29.09.2020 року.

У судовому засіданні 29.09.2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог позивача заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Крім того, останні повідомили про те, що відповідачем не понесено будь-яких судових витрат, пов`язаних з розглядом даного спору, у зв`язку з чим такі судові витрати до стягнення з позивача не заявляються.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2019 року Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи оголошено тендер (UA-2019-10-11-003133-b) на закупівлю товарів медичного призначення (ДК 021:2015: 33140000-3 - Медичні матеріали) очікуваною вартістю 16 000 000,00 грн., а саме: 15186 - Штатив на пробірки; 47731 - Набір для маркування лікарських засобів; 45410 - Мікропіпетка з ручним заповненням; 62172 - Мішок для збору лабораторних біологічно небезпечних відходів; 16822 - Наконечник піпетки; 46238 - Стерильна пробірка; 61296 - Мікропланшет ІВД; 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування; 32754 - Інтраофтальмологічний крюк/шпатель/маніпулятор, багаторазовий; 61296 - Мікропланшет ІВД.

До участі у вказаному тендері допущено двох учасників: ТОВ "Меддірект" із пропозицією 15 985 967,10 грн., а також ТОВ "ПРОБІОВЕТ" із пропозицією 15 995 390,10 грн.

Протоколом розкриття тендерних пропозицій від 18.11.2019 року пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" визнано такою, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, а також встановлено відсутність підстав для відмови позивачу в участі у процедурі закупівлі, установлених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

У зв`язку з тим, що пропозицію позивача у встановленому законом порядку було визнано найбільш економічно вигідною, тендерним комітетом відповідача визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" переможцем процедури закупівлі та прийнято рішення про намір укласти з ним відповідний договір, що підтверджується розміщеним у електронній системі публічних закупівель "Prozorro" протоколом тендерного комітету про намір укласти з позивачем відповідний договір ( https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-10-11-003133-b/print/active-awards/pdf/9eef76830deb41d0ac0ab199cc3e04c7 ).

На виконання вимог статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" позивачем як переможцем тендеру було надано відповідачу (замовнику) документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8 частини 1 наведеної статті Закону.

Вищенаведені обставини не оспорювалися сторонами та були визнані учасниками справи, а відтак в силу приписів частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" посилалося на те, що відповідачем всупереч імперативним приписам чинного законодавства не було у встановленому законом порядку та строки укладено з позивачем як переможцем процедури закупівлі відповідного договору, що призвело до завдання останньому збитків у загальному розмірі 94 353,32 грн. (що складаються з вартості закупленого позивачем товару на суму 68 767,32 грн., а також сплаченої позивачем банківської комісії за договорами № Д-6952-19Г від 25.10.2019 в сумі 9 600,00 грн. та № Д-7550-19Г від 22.11.2019 в сумі 15 986,00 грн.). Також позивачем на підставі статей 216, 221, 224, 225, 230, 231 Господарського кодексу України, у зв`язку з простроченням Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи обов`язку із своєчасного укладення відповідного договору про закупівлю, заявлено до стягнення з відповідача 959 158,00 грн. пені та 1 119 017,00 грн. штрафу, нарахованих на загальну суму договору про закупівлю, що не був підписаний відповідачем, у розмірі 15 985 967,10 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" визнано переможцем оголошеної 11.10.2019 року відповідачем процедури закупівлі товарів медичного призначення (ДК 021:2015: 33140000-3 - Медичні матеріали).

На виконання вимог затвердженої тендерним комітетом відповідача тендерної документації на ДК 021:2015: 33140000-3 - Медичні матеріали (15186 - Штатив на пробірки; 47731 - Набір для маркування лікарських засобів; 45410 - Мікропіпетка з ручним заповненням; 62172 - Мішок для збору лабораторних біологічно небезпечних відходів; 16822 - Наконечник піпетки; 46238 - Стерильна пробірка; 61296 - Мікропланшет ІВД; 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування; 32754 - Інтраофтальмологічний крюк/шпатель/маніпулятор, багаторазовий; 61296 - Мікропланшет ІВД) щодо забезпечення тендерної пропозиції, а також з урахуванням положень статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), 25.10.2019 року між позивачем та Акціонерним товариством "РВС Банк" (далі - Банк) укладено договір про надання гарантії № Д-6952-19Г.

За умовами цього правочину, за заявою принципала (позивача) Банк надає на користь бенефіціара (відповідача) гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму в разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору.

На виконання умов зазначеної угоди Товариством з обмеженою відповідальністю "Меддірект" на користь Банку за надання означеної гарантії сплачено суму комісії в розмірі 9 600,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного платіжного доручення № 297 від 28.10.2019.

Крім того, на виконання вимог вищевказаної тендерної документації щодо забезпечення виконання договору про закупівлю, а також з урахуванням положень статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), 22.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меддірект" та Банком укладено договір про надання гарантії № Д-7550-19Г.

За умовами даного договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02.12.2019 до нього, за заявою принципала (позивача) Банк надає на користь бенефіціара (відповідача) гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму в разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору.

На виконання умов наведеного договору позивачем на користь гаранта сплачено суму комісії в розмірі 15 986,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 321 від 26.11.2019.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" вказувало, що 02.12.2019 року позивач направив на адресу відповідача підписаний зі свого боку проект договору про закупівлю товарів, а також банківську гарантію виконання договору № Д-7550-19Г від 26.11.2019.

Проте станом на час подання позовної заяви вищенаведений договір про закупівлю відповідачем підписано не було, у зв`язку з тим позивач просив стягнути з відповідача, зокрема, суму збитків у загальному розмірі 25 586,00 грн., що складається з сум сплаченої позивачем комісії за надання Банком вищенаведених гарантій.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з приписами частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 3 статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань, а також причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням (неналежним виконанням) зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

В силу визначення основних термінів, наведених у статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

- тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі)

- переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;

- тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;

- учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

- забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасника перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія;

- забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов`язань учасника перед замовником за договором про закупівлю.

Статтею 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено порядок оприлюднення тендерної документації та встановлено вимоги до її змісту.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

За частиною 1 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Судом встановлено, що затверджена відповідачем тендерна документація спірної закупівлі містить вимоги щодо забезпечення тендерної пропозиції - безумовна та безвідклична гарантія у розмірі 3 відсотки від очікуваної вартості закупівлі, а також вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю - надання учасником-переможцем замовнику оригіналу банківської безумовної, безвідкличної гарантії у розмірі 5 відсотків вартості договору за підписом уповноваженої особи банку та призначенням: забезпечення виконання договору про закупівлю.

Розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни / приведені ціни тендерних пропозицій (частина 1 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частинами 1, 6 статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Приписами статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

У разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

У той же час судом встановлено, що відповідного договору про закупівлю між сторонами підписано не було, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти вимог позивача, Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи вказував на те, що супровідний лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" № 2 від 02.12.2019 був зареєстрований у канцелярії відповідача без відповідних додатків, а саме: проекту договору про закупівлю та банківської гарантії № 7550-19Г від 26.11.2019.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що адресований відповідачу лист позивача № 2 від 02.12.2019 всупереч пункту 5.22 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, не містить відомостей про наявність будь-яких додатків до нього. Інші належні докази, які підтверджують факт надання позивачем відповідачу для підписання проекту договору про закупівлю, у матеріалах даної справи відсутні.

У той же час вищенаведені обставини не можуть свідчити про необґрунтованість вимог позивача в частині, зокрема, стягнення з відповідача збитків у загальному розмірі 25 586,00 грн., що складаються із сум сплаченої позивачем комісії за надання Банком гарантій, завданих діями позивача, що полягали в неукладенні з переможцем договору про закупівлю.

Так, викладена у частині 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" конструкція "замовник укладає", а не "замовник має право укласти" свідчить, що дана норма покладає обов`язок саме на замовника укласти договір, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, з переможцем торгів не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01.02.2018 року в справі № 922/1999/17 та від 13.03.2018 року в справі № 910/11239/17.

В обґрунтування відсутності правових підстав для задоволення вимог позивача, відповідач також вказував на те, що після оголошення результатів конкурсної процедури закупівлі медичних матеріалів (ДК 021:2015 - 33140000-3) замовник довідався про обставини, які свідчать про наявність підстав для відмови позивачу в участі у процедурі закупівлі, що передбачені пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (пов`язаність посадових осіб сторін родинним зв`язками). Так, відповідач зазначав, що головний бухгалтер Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи ОСОБА_5 є рідним батьком виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" ОСОБА_6 , що, на думку відповідача, свідчить про безпосередню пов`язаність наведених осіб у розумінні статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.

Разом із тим, наведені посилання відповідача не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для неукладення з позивачем договору про закупівлю з огляду на наступне.

Пунктом 16 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що пов`язаною особою є особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак:

юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;

фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;

службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім`ї такої службової (посадової) особи;

фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.

Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою у статутному капіталі учасника процедури закупівлі визначається залежно від обсягу корпоративних прав, що сукупно належать такій фізичній особі, членам її сім`ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім`ї.

Для цілей цього Закону членами сім`ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дідусь, бабуся, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, за умови їх постійного проживання разом з пов`язаною особою і ведення з нею спільного господарства;

У той же час з матеріалів справи вбачається, що ні ОСОБА_5 (головний бухгалтер відповідача), ні ОСОБА_6 (виконавчий директор позивача) не є керівниками вищевказаних юридичних осіб, не уповноважені здійснювати контроль над учасниками процедури закупівлі або здійснювати від імені цих учасників процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, а також не є членами сім`ї службової (посадової) особи, уповноваженої на такі дії. Крім того, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що ОСОБА_5 не входив до складу тендерного комітету відповідача при проведенні спірних закупівель.

Таким чином, вищевказані обставини не підтверджують наявність у відповідача обґрунтованих підстав для прийняття рішення про відмову позивачу в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції останнього, у тому числі після розкриття тендерних пропозицій, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" переможцем процедури закупівлі та прийняття рішення про намір укласти з ним відповідний договір.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для підписання з боку Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи договору про закупівлю, у зв`язку з наявністю обставин, що свідчать про ймовірну участь посадових і службових осіб сторін у привласненні й розтраті державних коштів, набутих за результатами проведення аналогічних процедур закупівлі між сторонами, що є предметом дослідження у кримінальних провадженнях, також не беруться судом до уваги, оскільки такі факти на час розгляду даної справи не підтверджені відповідним вироком у кримінальній справі чи ухвалою суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили.

Твердження відповідача про відсутність належного бюджетного фінансування для оплати товарів, що були предметом закупівлі, також оцінюються судом критично з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідних доказів. Так, наданою відповідачем копією листа Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва № 02-08/182 від 20.02.2020 підтверджується лише відсутність у період з 28.10.2019 по 09.12.2019 руху коштів по рахунку № НОМЕР_1 КПКВП 2809020 Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро , тоді як у Додатку № 4 до тендерної документації у реквізитах замовника зазначено інші рахунки: № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3. У той же час брак коштів Державного бюджету України на виплату заробітних плат та соціальних виплат станом на кінець 2019 року не може свідчити про наявність правових підстав для непідписання спірного договору, оскільки за умовами частини 2 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 1.2.3 розділу "Результати торгів та укладення договору про закупівлю" тендерної документації замовник має право визнати торги такими, що не відбулися (відмінити торги), у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Посилання відповідача на положення пункту 4.4 розділу 4 проекту договору (Додатку № 4 до тендерної документації) також не беруться судом до уваги, оскільки вказаними положеннями передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання замовником бюджетних призначень на свій рахунок.

Крім того, відповідачем не було доведено суду правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та непідписання відповідного договору після визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" переможцем процедури закупівлі та прийняття рішення про намір укласти з ним відповідний договір.

З матеріалів справи вбачається, що тендерним комітетом відповідача у встановленому законом порядку не було прийнято рішення про відміну замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.

Разом із тим, факт непідписання відповідачем договору про закупівлю не заперечувався представниками сторін у судових засіданнях та підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Обґрунтовуючи відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків, що складаються із сум сплаченої позивачем комісії за надання Банком гарантій, відповідач посилався на положення пункту 4 частини 4 статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі", за якими забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п`яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.

Проте такі заперечення також визнаються судом необґрунтованими, оскільки за змістом позовної заяви сума спірних збитків у розмірі 25 586,00 грн. складається із сум сплачених позивачем комісій за надання Банком вищенаведених гарантій, а не із сум самих гарантій, які згідно з вимогами наведеної норми підлягають поверненню учаснику закупівлі у разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.

У той же час умовами укладених між позивачем та Банком договорів № Д-6952-19Г від 25.10.2019 та № Д-7550-19Г від 22.11.2019 не передбачено обов`язку Банку з повернення позивачу сум сплаченої останнім комісії в разі, зокрема, не укладення договору про закупівлю.

У той же час протоколом засідання тендерного комітету Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи № 244 від 17.12.2019 вирішено закупівлю ДК 021:2015 - 33140000-3 - Медичні матеріали (15186 - Штатив на пробірки; 47731 - Набір для маркування лікарських засобів; 45410 - Мікропіпетка з ручним заповненням; 62172 - Мішок для збору лабораторних біологічно небезпечних відходів; 16822 - Наконечник піпетки; 46238 - Стерильна пробірка; 61296 - Мікропланшет ІВД; 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування; 32754 - Інтраофтальмологічний крюк/шпатель/маніпулятор, багаторазовий; 61296 - Мікропланшет ІВД) залишити не завершеною та не підписувати з позивачем відповідний договір про закупівлю. Зі змісту вказаного протоколу вбачається фактичне визнання посадовими особами відповідача того, що у зв`язку з прийнятим тендерним комітетом рішення про залишення спірної закупівлі не завершеною Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" зазнає втрат від непідписання відповідного договору, що складаються від сплачених позивачем коштів на оформлення банківських гарантій.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для стягнення з останнього суми завданих позивачу збитків у загальному розмірі 25 586,00 грн., що складаються зі сплачених останнім банківських комісій за договорами № Д-6952-19Г від 25.10.2019 у розмірі 9 600,00 грн. та № Д-7550-19Г від 22.11.2019 у розмірі 15 986,00 грн.

За таких обставин, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" до Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи про стягнення 25 586,00 грн. збитків підлягають задоволенню.

Крім того, у поданій позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" просило суд стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 68 767,32 грн., що складаються з вартості закупленого позивачем товару для його подальшої поставки відповідачу за договором про закупівлю, який у встановленому законом порядку не був підписаний уповноваженою особою Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Проте при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної вимог позивача з огляду на наступне.

У поданому позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" посилалося на те, що з урахуванням встановленого частиною 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" строку, відповідач був зобов`язаний укласти з позивачем договір про закупівлю до 08.12.2019 включно, тобто не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю.

Проте, незважаючи на відсутність будь-яких звернень відповідача до позивача з пропозицією про укладення такого договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект" після спливу наведеного строку на укладення договору про закупівлю уклало з компанією DGP Intelsius ltd контракт № 0912 від 09.12.2019, на виконання умов якого сплатило на рахунок зазначеної юридичної особи грошові кошти у розмірі 2 665,40 Євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 09.12.2019 року становило 68 767,32 грн.

Слід також зазначити, що на вартість передбаченого контрактом товару, умовами якого передбачена 100 % передоплата, була сплачена позивачем на розрахунковий рахунок компанії DGP Intelsius ltd 23.12.2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного платіжного доручення № 113 від 23.12.2019.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача, що полягали у непідписанні з позивачем договору про закупівлю, та витратами останнього в сумі 2 665,40 Євро (еквівалент яких за офіційним курсом Національного банку України станом на 09.12.2019 року склав 68 767,32 грн.), оскільки такі витрати здійснено позивачем після спливу тривалого часу, протягом якого відбувалося прострочення відповідачем підписання договору про закупівлю.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури

Однак, зі змісту тендерної пропозиції позивача від 05.11.2019 № 1 вбачається, що у даному документі позивачем запропоновано до поставки за договором про закупівлю Ложки для відбору мозку BSE Straight SEU, SP008 , тоді як згідно зі специфікацією до контракту № 0912 від 09.12.2019 позивачем було придбано у власність з метою продажу відповідачу Ложки для відбору мозку BSE Straight SEU, SP001 , які відрізняються технічними характеристиками від запропонованих у тендерній пропозиції.

Суд також звертає увагу на відсутність у матеріалах справи належних доказів фактичного отримання позивачем у власність товару, придбаного за контрактом № 0912 від 09.12.2019.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи збитків у розмірі 68 767,32 грн., що складаються з вартості закупленого позивачем товару.

Також у своєму позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддірект", у зв`язку з простроченням Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи обов`язку із своєчасного укладення відповідного договору про закупівлю, просило суд стягнути з відповідача 959 158,00 грн. пені та 1 119 017,00 грн. штрафу, нарахованих у період з 09.12.2019 по 06.02.2020 на загальну суму договору про закупівлю, що не був підписаний відповідачем, у розмірі 15 985 967,10 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 179 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що штрафні санкції (пеня, штраф) можуть бути нараховані, у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням учасником господарських відносин взятого на себе господарського зобов`язання, яке у свою чергу відповідно до положень статті 179 Господарського кодексу України виникає на підставі господарських договорів.

Проте, як було зазначено вище, між сторонами у справі не було підписано відповідного договору про закупівлю, у зв`язку з неналежним виконанням умов якого позивач був вправі нараховувати відповідачу штрафні санкції на загальну суму цього договору в розмірі 15 985 967,10 грн.

Факт неукладення у встановленому законом порядку вищевказаного договору про закупівлю був визнаний сторонами під час розгляду даної справи, що підтверджується змістом наявних у матеріалах справи заяв по суті спору та усними поясненнями представників сторін у судових засіданнях. Більше того, з метою укладення такого договору в судовому порядку, позивачем 15.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано заяву про уточнення позовних вимог (яка ухвалою від 22.07.2020 року не була прийнята судом до розгляду в рамках справи № 910/1730/20), відповідно до змісту якої останній просив суд, зокрема, визнати укладеним з 09.12.2019 року Договір закупівель між Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меддірект" у запропонованій позивачем редакції.

Наведений факт додатково підтверджується зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" до господарського суду міста Києва з окремим позовом до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи з вимогами про визнання укладеним відповідного договору (справа № 910/11861/20).

Відтак, зважаючи на нарахування позивачем штрафних санкцій, у зв`язку з непідписанням відповідачем договору про закупівлю з ціною 15 985 967,10 грн., а не на підставі неналежного виконання відповідачем своїх господарських зобов`язань, що виникають з такого правочину, як це передбачено імперативними законодавчими приписами, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вимоги позивача про стягнення з Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи 959 158,00 грн. пені та 1 119 017,00 грн. штрафу та відсутність правових підстав для її задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевказані обставини, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" до Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи у даній справі підлягають частковому задоволенню з урахуванням вищевказаних встановлених судом обставин.

У той же час суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду.

Як було зазначено вище, 15.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просив суд визнати укладеним з 09.12.2019 року Договір закупівель між Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меддірект" у запропонованій позивачем редакції, а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 2 078 175, 00 грн., з яких: 959 158, 00 грн. - пеня, 1 119 017, 00 грн. - штраф. При поданні позивачем означеної заяви до суду останнім було сплачено до Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 197,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1766911567.1 від 14.07.2020.

Разом із тим, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2020 року в прийнятті до розгляду цієї заяви було відмовлено.

Таким чином, судовий збір в сумі 2 197,00 грн. позивачем фактично сплачено надмірно.

За таких обставин, поверненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 197,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" до Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи про стягнення 2 172 528, 32 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (03151, місто Київ, вулиця Донецька, будинок 30; код ЄДРПОУ 00699690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 4А, офіс 5; код ЄДРПОУ 42362599) 25 586 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп. збитків, а також 383 (триста вісімдесят три) грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Меддірект" до Державного науково-дослідного інституту з лабораторії діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Меддірект" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 4А, офіс 5; код ЄДРПОУ 42362599) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 197 (дві тисячі сто дев`яносто сім) грн. 00 коп., сплачений на підставі квитанції № 0.0.1766911567.1 від 14.07.2020 на суму 2 197,00 грн.

6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.10.2020 року.

Суддя В.С. Ломака