Рішення

від 29.09.2020 по справі 916/807/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/807/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" (193232, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, пр. Більшовиків, буд. 34, корпус 2, літ. А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 31)

про стягнення 300 000 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Роман В.С. - ордер № 537424 від 05.08.2020р.

від відповідача: Наседкін О.І. - ордер № 494185 від 02.07.2020р.

Історія справи.

1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница".

22.03.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка", в якій просило суд стягнути з відповідача суму компенсації у розмірі 300 000 грн та штраф у розмірі 30 000 грн.

18.07.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" подано до суду заяву, в якій, керуючись положеннями ст.49 ГПК України, позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 30 000 грн.

2. Короткий зміст рішення Господарського суду одеської області (суддя Степанова Л.В.) та постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.07.2019р., залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" 300 000 грн компенсації, 4 500 грн судового збору, 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Провадження у справі в частині стягнення штрафу в сумі 30 000 грн закрито.

Рішення та постанову судів мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог у частині стягнення компенсації.

3. Короткий зміст постанови Верховного суду у складі Касаційного господарського суду.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 02.06.2020р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у справі №916/807/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Скасовуючи попередні судові рішення і направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив наступне:

- судами попередніх інстанцій не з`ясовано правового статусу прокатного посвідчення і посвідчення національного фільму, видані органами Російської Федерації, зокрема того, чи можуть вони виступати належним підтвердженням наявності у позивача відповідних авторських прав, у тому числі можливості їх видачі й тій особі, яка таких прав не має;

- судами не встановлено, що автор (фізична особа, яка створила об`єкт авторського права) передав у встановленому порядку майнові авторські права позивачеві, і якщо передав, то які саме і в якому обсязі;

- суди не визначилися належним чином з характером допущеного, на їх думку, порушення авторського права.

- судами не з`ясовано, чи підпадає пропонування до продажу та реалізація іграшок, з урахуванням того, що "персонаж" як такий (у т.ч. персонаж аудіовізуального твору) не визначається як об`єкт авторського права, під ознаки порушення авторського права у розумінні статті 50 Закону, і якщо так, то якого саме із зазначених у цій статті порушень;

- суди, з урахуванням встановлення факту укладання позивачем і ТОВ "Той-Хауз" Ліцензійного договору від 01.01.2017, за умовами якого останньому надано виключну ліцензію на використання фільму "Лунтик и его друзья", мали з`ясувати чи могло ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" виступати позивачем у даній справі, і зокрема, чи мало місце порушення саме його прав та/або законних інтересів, за захистом яких воно звернулося до господарського суду;

- судами взагалі нічого не зазначено стосовно іншого ліцензійного договору, а саме Ліцензійного договору № 26/01/2017, укладеного ТОВ "Той-Хауз" і ТОВ "С-Трейд", окрім самого факту його укладення, і не обґрунтовано належним чином його відношення до предмета доказування в даній справі, не встановлено обставин дії в часі фінансової угоди № 1 до цього договору (що могло б мати значення для визначення підстав і розміру компенсації, якби вона підлягала стягненню);

- судовими інстанціями вказано, що контрафактний товар у кількості 2 шт. придбано представником позивача в магазині " Игрушки "; однак ними не встановлено й не зазначено, чи був власником цього магазину відповідач, чи здійснював він у цьому магазині свою господарську діяльність та чи взагалі відповідний товар було придбано в даному випадку саме у відповідача. Сама лише наявність на товарі прикріпленої до нього етикетки із зазначенням ТОВ "Золота Іграшка" як замовника не могла однозначно свідчити про приналежність товару саме Відповідачу, оскільки, як вірно зазначає скаржник, етикетка могла бути приєднана до товару будь-якою особою.

- судом апеляційної інстанції не перевірено належним чином і не спростовано належними засобами доказування доводи відповідача про те, що публічний показ та розповсюдження товару в інтернет-магазині, стосовно якого виник спір, вже були предметом судового розгляду у справі №916/992/18, в якій було притягнуто до відповідальності іншу особу - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на підставі рішення господарського суду Одеської області від 31.07.2018 у згаданій справі (попри те, що він не зазначався у поштовому відправленні саме як підприємець).

Крім того, Верховним судом також зазначено, що належне з`ясування судами обставин (і дослідження відповідних доказів) вчинення порушення авторського права, - якщо таке порушення мало місце, - зокрема, моменту його вчинення, мало значення з точки зору застосування до спірних правовідносин саме тієї норми закону, яка їх мусила б регулювати; йдеться про застосування положення пункту "г" частини другої статті 52 Закону в редакції названого Закону України від 15.05.2018 № 2415-VIII, який набрав чинності 22.07.2018, або в попередній редакції Закону (чинній до 22.07.2018).

4. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

12.06.2020р. здійснено повторний автоматичний розподіл справи №916/807/19, за результатами якого справу розподілено судді Господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 17.06.2020р. суддею Щавинською Ю.М. справу №916/807/19 прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02.07.2020р. о 16 год. 00 хв.

02.07.2020р. до суду від позивача надійшли пояснення щодо постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду (т.3 а.с.11-24).

У судовому засіданні 02.07.2020р. судом оголошено перерву до 03.08.2020р.

06.08.2020р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення (т.3 а.с.32-36).

10.08.2020р. відповідачем надано суду письмові пояснення (т.3 а.с.39-44).

У судовому засіданні 10.08.2020р. судом оголошено перерву до 26.08.2020р. о 15 год. 00 хв.

У судовому засіданні 26.08.2020р. судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу №916/807/19 до розгляду по суті на 07.09.2020р. об 11 год. 30 хв.

31.08.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 07.09.2020р. судом при розгляді справи по суті було оголошено перерву до 15.09.2020р. о 17 год. 15 хв.

У судовому засіданні 15.09.2020р. судом при розгляді справи по суті було оголошено перерву до 29.09.2020р. об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 29.09.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.09.2020р. проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

5. Позиція учасників справи.

5.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница".

ТОВ "Студия студия анимационного кино "Мельница" належать виключні майнові права на аудіовізуальний твір " Лунтік і його друзі ", що підтверджується посвідченням національного фільму Міністерства культури Російської федерації №10998 та Прокатним посвідченням Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21 листопада 2006 року.

Аудіовізуальний твір є комплексним та складається з ряду інших видів творів - музичних, літературних, образотворчого мистецтва, зображень художніх персонажів.

Персонаж твору є невід`ємною складовою будь-якого твору (літературних, аудіовізуальних, фотографічних, сценічних).

Положення ст. 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначають, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Наведені положення дають можливість встановити, що частина твору (зображення персонажу " Лунтік "), яка входять до цілісного аудіовізуального твору ("Лунтік і ного друзі"), правовласником якого є ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница", розглядається як твір і охороняється відповідно до Законом України "Про авторське право і суміжні права".

TOB "Студия анимационного кино "Мельница", як правовласник аудіовізуального твору вправі використовувати твір, дозволяти використання твору, а також забороняти будь-яким особам неправомірне використання аудіовізуального твору Лунтік і його друзі та його самостійних складових частин, зображення персонажів, в тому числі в порядку судового захисту.

Користуючись своїм правом, TOB "Студия анимационного кино "Мельница" уклало, зокрема, з ТОВ "Той-Хауз" договір про надання ліцензії на використання фільму "Лунтік та його друзі". При цьому за цим договором вказаному підприємству жодним чином не було передано право на заборону іншим особам використовувати відповідний фільм.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" жодних договорів про надання виключної ліцензії на використання фільму "Лунтік та його друзі" Товариству з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" не надавалось.

Водночас, Товариством з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" здійснювалось розповсюдження контрафактного товару - "Іграшка Лунтік", на якому незаконно (без дозволу позивача) відтворено персонаж мультиплікаційного серіалу " Лунтік та його друзі ", а саме персонаж " Лунтік ", як частина цього аудіовізуального твору, права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница", що спричинило порушення виключних авторських прав останнього.

Придбання контрафактних товарів в магазині " Игрушки ", який знаходиться за адресою м. Одеса, вул Пантелеймонівська 88А, ТЦ "Александровский", підтверджується банківським чеком від 08.10.2018р. та накладною №1048.

Ще одним з доказів порушення авторських прав є фіксація придбання контрафактного товару у кількості 2 одиниць в роздрібному магазині " Игрушки ", який знаходиться за адресою м. Одеса, вул Пантелеймонівська 88А, ТЦ "Александровский", що вказує на введення ТОВ "Золота Іграшка" в цивільний обіг (розповсюдження) контрафактного товару - " Игрушка Лунтик ", в структурі якої відтворено персонаж "Лунтік".

Введення відповідачем в цивільний обіг контрафактного товару також підтверджується інформацією на етикетках з зазначенням наступного: Найменування товару: іграшка дитяча, ITEM: 1411-105, фірма виробник: Huada Toy Co Ltd, країна виробник: Китай, дата виготовлення: червень 2013р, на замовлення: ТОВ "Золота Іграшка".

Із зазначеного можна встановити, що контрафактний товар вироблявся на замовлення ТОВ "Золота Іграшка" та в подальшому був ведений в цивільний обіг до роздрібних мереж магазинів, таких як магазин " Игрушки ", який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська 88А, ТЦ "Александровский".

Крім того, раніше 20.04.2018р. в інтернет-магазині http://goldentoу.com.ua/, через який здійснює свою підприємницьку діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" м. Одеса, зафіксоване незаконне здійснення публічного показу (демонстрації), пропонування до продажу та розповсюдження контрафактного товару з зображенням персонажу аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Лунтік и його друзі", а саме товару: Лунтик мягк., 8 шт/уп., в пак. 29 см (160 шт/ящ), код: 1411-105.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" було замовлено контрафактний товар, що пропонувався до продажу відповідачем.

Після погодження замовлення в телефонному режимі було здійснено (поставку розповсюдження, реалізацію) контрафактного товару, за експрес - накладною № 20450070196709 до відділення Нової Пошти № 118 за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 27.

В експрес-накладній № 20450070196709 міститься наступна інформація: відправник: ФОП ОСОБА_1, тел: НОМЕР_1 ; доставка з післясплатою: грошовий переказ 240 грн.; 1411-105 Лунтик.

Оплата товару проводилась в формі післяплати "накладений платіж", згідно зі службовим та фіскальним чеком Товариства з обмеженою відповідальністю "Пост фінанс" від 20.04.2018р., отримувачем коштів за експрес-накладною № 20450070196709 є ОСОБА_1 , який є засновником, керівником ТОВ "Золота Іграшка".

Дійсно, рішенням Господарського суду Одеської області від 31 липня 2018 року по справі 916/992/18 вже було встановлено факт реалізації ФОП ОСОБА_1 товару із зображенням персонажу "Лунтик" відповідно до експрес-накладної №20450070196709, який замовлявся в інтернет-магазині http://goldentoy.com.ua/ , через який здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ "Золота Іграшка".

Однак вищезазначеним рішенням був встановлений саме факт реалізації товару (однієї одиниці) Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, а не ТОВ "Золота Іграшка".

Компенсація у розмірі 300 000 грн розрахована, виходячи з того, яка б сума винагороди була б одержана за звичайних обставин, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання об`єктів авторського права. При цьому також враховується тривалість порушення (дата виготовлення товару, зазначена на етикетці - 2013р.), ступінь вини (навмисне введення в цивільний оборот та розповсюдження).

5.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка".

Посвідчення національного фільму Міністерства культури Російської федерації №10998, чинне до 2010р. та Прокатне посвідчення Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21 листопада 2006 року не можуть підтвердити наявність або відсутність у позивача авторських прав на фільм та їх обсяг.

Автором результату інтелектуальної діяльності визнається громадянин, творчою працею якого створений такий результат, а не юридична особа. Без договору з автором неможливо встановити обсяг переданих прав позивачу, та чи включає такий обсяг право заборони використання твору.

Під час придбання позивачем дитячої іграшки власником останньої був суб`єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність у магазині " Игрушки ".

Матеріали справи не містять доказів того, що даний суб`єкт господарювання отримав право власності на спірний товар саме від відповідача ТОВ "Золота Іграшка".

Висновок про те, що спірний товар був виготовлений на замовлення відповідача позивач робить виключно на підставі прикріпленої до товару етикетки, на якій міститься напис виготовлено на замовлення ТОВ Золота Іграшка .

Однак, за відсутності будь-яких первинних документів, які б свідчили про виробництво спірного товару відповідачем або про його імпорт відповідачем на митну територію України, така етикетка не є доказом в розумінні положень ст. ст. 73, 76, 79 ГПК України. Відповідна етикетка могла бути приєднана до товару будь-якою особою.

Зазначаючи про порушення своїх прав шляхом публічного показу та розповсюдження товару (іграшки з зображенням персонажу "Лунтик") в інтернет-магазині www.goldentoy.com.ua , що було зафіксовано 20.04.2018р., шляхом замовлення цього товару представниками позивача, ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" повністю ігнорує той факт, що за це порушення вже було притягнуто до відповідальності іншого суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 31.07.2018 р. по справі № 916/992/18.

Звертаючись до суду із позовом у справі № 916/992/18, позивач посилався на ті самі обставини та обґрунтовував порушення своїх прав тими самими документами: фіксуванням 20.04.2018р. представниками позивача пропонування даної іграшки до продажу на веб-сайті www.goldentoy.com.ua , її замовлення представниками позивача та поставка на підставі експрес накладної № 20450070196709.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач безпідставно послався на положення п."г" ч.2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в новій редакції, оскільки, по-перше, доказів придбання іграшки 08.10.2018р. у відповідача матеріали справи не містять, по-друге, надані позивачем докази у підтвердження розповсюдження іграшки через інтернет-магазин датовані квітнем 2018р., тобто до моменту набрання чинності Закону в новій редакції.

Розрахунок компенсації за п. г ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції, чинній з 22.07.2018р., також належним чином не обґрунтований, оскільки ґрунтується на право чинах, укладених між третіми особами, щодо більшої лінійки товарів та до того ж на правочинах, що частково припинили свою дію.

6. Позиція суду.

В силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як встановлено судом, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" направлені на стягнення з відповідача суми компенсації у розмірі 300 000 грн у зв`язку із порушенням відповідачем виключних авторських прав ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" шляхом розповсюдження ТОВ "Золота Іграшка" контрафактного товару із зображенням персонажу мультиплікаційного серіалу "Лунтік та його друзі", як частини цього аудіовізуального твору, права на який належать ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница", без дозволу останнього.

Підставою заявленого позову є визначені позивачем обставини порушення авторського права та положення ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", згідно з якою при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Визначаючи в порядку ст.238 ГПК України предмет доказування, враховуючи висновки, викладені у п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", суд вказує, що доведенню підлягає належність позивачу авторського права, факт використання об`єктів даних прав відповідачем та додержання відповідачем вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору.

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що тягар доказування покладається на сторони наступним чином: позивач має довести наявність у нього авторського права, яке на його думку порушено, факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а також обґрунтувати необхідність застосування обраної ним форми відповідальності та її розмір, а відповідач, в свою чергу, має довести правомірність використання ним об`єкту авторського права.

6.1. Щодо належності Товариству з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" авторського права на частину аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу " Лунтік та його друзі ", а саме персонажу " Лунтік ".

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Частиною 1 статті 433 ЦК України, зокрема встановлено, що об`єктами авторського права є твори, а саме: літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори ; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності.

Поряд з цим статтею 435 ЦК України встановлено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Прокатного посвідчення Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів за № 214057306 від 21.11.2006 року (т.1 а.с.33), кіновідеофільм "Лунтик и его друзья" випущено в Російській федерації в 2006 році, а права на фільм належать ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" на строк дії авторського права на твір.

Крім того, в матеріалах справи наявне посвідчення національного фільму Федерального агентства по культурі та кінематографії №10998 з визначеним строком дії - безстроково, відповідно до якого продюсером анімаційного фільму "Лунтик и его друзья" є ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" (т.1 а.с.34-35).

За змістом ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Статтею 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Суд вважає, що зображення "Лунтік" є частиною твору - анімаційного фільму "Лунтик и его друзья", у зв`язку з чим підлягає охороні відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права". Відтворено у трьохмірному вираженні (іграшка) не змінює зазначених висновків суду.

Крім того, ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованої постановою Верховної ради України 19 грудня 1992 року, учасниками якої є Україна та Російська Федерація, передбачено, що документи, видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення.

Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав - учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.

Частиною 2 статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, учасниками якої є України та Російська Федерація, встановлено, що документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів -Прокатного посвідчення Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів за № 214057306 від 21.11.2006 року та посвідчення національного фільму Федерального агентства по культурі та кінематографії №10998, з огляду на положення законодавства Російської Федерації, норми якого в силу закону України "Про міжнародне приватне право", застосовуються для надання оцінки відповідним документам, суд вважає доведеним та доходить до висновку про наявність у ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "Лунтик и его друзья" та на його складові частини, в тому числі і на персонаж "Лунтик", а отже і наявність права захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, зазначена обставина, що входить до предмету доведення, визнається судом встановленою.

6.2. Щодо використання об`єктів даних прав відповідачем.

Згідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: відтворення творів, а також розповсюдження творів шляхом першого продажу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" відтворенням є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер; розповсюдженням об`єктів авторського права і (або) суміжних прав є будь-яка дія, за допомогою якої об`єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об`єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об`єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Згідно частин першої-третьої статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

За приписами пункту "а" частини першої статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, зазначаючи про порушення відповідачем авторського права позивача на складову частину аудіовізуального твору мультиплікаційного серіала "Лунтик и его друзья", а саме персонал "Лунтик", Товариство з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" зазначає, що 8.10.2018р. представником товариства в магазині "Игрушки", який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88А, ТЦ "Александровский" , було придбано контрафактний товар з зображенням персонажу аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья", а саме товар: "Игрушка Лунтик" у кількості 2 шт., у підтвердження чого суду надано банківський чек від 08.10.2018 р. та накладну № 1048 (т.1 а.с.101).

Контрафактний товар, за твердженням позивача , виготовлявся саме ТОВ "Золота Іграшка", з огляду на зміст етикеток, прикріплених до м`яких іграшок, відповідно до яких: дата виготовлення - 2013р., на замовлення: ТОВ "Золота Іграшка".

Доводячи свою правову позицію, позивач також зазначає про порушення відповідачем авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" шляхом публічного показу та розповсюдження товару (іграшки із зображенням персонажу "Лунтік") в інтернет магазині http://goldentoу.com.ua/, через який здійснює свою підприємницьку діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка", що було зафіксовано 20.04.2018р. шляхом замовлення цього товару, який був поставлений за накладною №20450070196709.

Надаючи оцінку таким твердженням позивача, суд зауважує про відсутність будь-якої інформації на банківському чеку та накладній щодо особи, яка здійснює господарську дяльність у магазині " Игрушки ". Не містять матеріали справи також доказів того, що ТОВ "Золота Іграшка" є власником магазину, у якому придбано іграшку Лунтік чи доказів, що ТОВ "Золота іграшка" здійснює свою господарську діяльність у такому магазині.

Поряд з цим, суд зауважує, що сама лише наявність на товарі прикріпленої до нього етикетки із зазначенням виробника - ТОВ "Золота Іграшка", без надання жодних первинних документів, які б свідчили про виробництво спірного товару відповідачем або про його імпорт на митну території України, жодним чином не може достеменно свідчити про розповсюдження вказаного товару саме відповідачем - ТОВ "Золота іграшка".

Щодо доводів позивача стосовно розповсюдження відповідачем контрафактного товару в інтернет-магазині, суд, досліджуючи наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" службовий чек (т.1 а.с.102), зазначає, що відправником та отримувачем грошових коштів за замовлення виступав ОСОБА_1 . Жодних заперечень з цього приводу позивачем не заявлялось.

Поряд з цим, факт публічного показу та розповсюдження товару, стосовно якого в рамках даної справи виник спір, вже був предметом дослідження в рамках справи №916/992/18, рішенням суду від 31.07.2018р. у якій, з яким обидві сторони достеменно обізнані, було притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за порушення авторських прав шляхом розповсюдження товару із зображенням персонажу " Лунтік ".

При цьому, під час розгляду справи №916/992/18 ОСОБА_1 не заперечувався факт реалізації товару із зображенням персонажу " Лунтік ", як самостійної складової частини аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу " Лунтік і його друзі ".

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

За таких обставин, притягнення рішенням Господарського суду Одеської області ОСОБА_1 до відповідальності за продаж 8.10.2018р. спірного контрафактного товару виключає можливість повторного притягнення за одне і теж саме правопорушення іншої особи, тобто ТОВ "Золота Іграшка".

Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає про недоведення позивачем належними та допустимим доказами фактів порушення ТОВ "Золота Іграшка" авторського права на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "Лунтик и его друзья" та на його складову частину - персонаж " Лунтик ", що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи висновки суду щодо недоведення належними та допустимими доказами факту порушення авторського права позивача, суд не надає оцінку обставинам щодо правомірності використання об`єкту авторського права, а також правомірності нарахування компенсації у відповідно до положень п. "г" ч.2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції після 22.07.2018р. та її розміру.

Згідно до ч.ч.1.2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Враховуючи висновки, наведені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", щодо розподілення судового збору за результатами нового розгляду справи, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, покладає витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви на позивача, та вважає за необхідне відшкодувати відповідачу за рахунок позивача витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись ст.ст.129,232,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" (193232, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, пр. Більшовиків, буд. 34, корпус 2, літ. А, ІНН:7825124659, КПП:781101001, ОДРН: 1037843046141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 31, код ЄДРПОУ 34056061) судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг у сумі 15 750 /п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено 09 жовтня 2020 р.

Суддя Ю.М. Щавинська