УХВАЛА
25 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 916/807/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2020 та
постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021
за позовом Товариства
до товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка"
про стягнення 300 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
08.02.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 916/807/19 частково, в частині стягнення компенсації за порушення авторського права, прийняти нове рішення в частині стягнення компенсації за порушення авторського права, а саме стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Іграшка" 300 000 грн. компенсації за порушення авторського права.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Предметом позову у даній справі є стягнення 300 000 грн., а, отже, ціна позову у справі № 916/807/19 не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.
Звертаючись до суду, Товариство як підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом "а" частини третьої статті 287 ГПК України, зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки необхідно надати висновок для формування єдиної судової практики щодо притягнення імпортерів, виробників і розповсюджувачів контрафактного товару до відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності. Скаржник також вказує, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано зроблено висновок про недоведеність вчинення порушення відповідачем, адже останнім жодним чином не спростовано інформацію, що розміщена на етикетках контрафактного товару, та факт публічного показу, що підтверджений експертним висновком, а вся аргументація ґрунтується на припущеннях.
Розглянувши наведені доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд не вважає наведені скаржником обґрунтування такими, що дають підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом.
Поряд із цим у силу положень статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями повторно встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 916/807/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" на рішення господарського суду Одеської області від 29.09.2020 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 916/807/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2021 |
Оприлюднено | 01.03.2021 |
Номер документу | 95170134 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні