Постанова

від 08.10.2020 по справі 910/9187/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9187/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітімедальянс"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Демидова А.М.; судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.)

від 22.06.2020

у справі № 910/9187/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітімедальянс"

до Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича

про зобов`язання вчинити дії та розірвання договору,

за участю представників учасників справи:

позивача - Кикіш С.-М.Р.,

відповідача - Рубан І.В.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітімедальянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Гайдара Івана Григоровича про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язати відповідача підписати акт приймання-передачі від 31.03.2018 до договору оренди обладнання № 1007/17 від 10.07.2017.

1.2 Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітімедальянс" відмовлено.

1.3. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 заяву Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича від 02.06.2020 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9187/19 задоволено частково. Суд поновив строк для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітімедальянс" на користь Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В іншій частині в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Гайдара Івана Григоровича від 02.06.2020 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

2. Зміст рішення суду апеляційної інстанцій

Поновлюючи строк для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Враховуючи, що постанова Північного апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 26.05.2020 останнім днем для подання доказів понесення судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з урахуванням вихідних днів, було - 01.06.2020.

Згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті заяву ФОП Гайдара І.Г. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9187/19 з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу надіслано на адресу Північного апеляційного господарського суду 02.06.2020, тобто з пропуском строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на один день.

У зазначеній заяві заявник просив поновити строк на подання доказів понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. Вказане клопотання обґрунтовано збоєм 01.06.2020 у роботі системи обліку поштової кореспонденції на поштовому відділенні, у зв`язку з чим відповідач не зміг вчасно направити до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9187/19 з доказами понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши зазначене клопотання, заслухавши представників сторін, враховуючи незначний (один день) пропуск відповідачем процесуального строку, уникаючи надмірного формалізму, суд апеляційної інстанції вважав за можливе задовольнити клопотання ФОП Гайдара І.Г. та поновити йому строк на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу (зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2019 у справі № 909/548/16).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітімедальянс" подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а заяву Фізичної особи - підприємця Гайдара Івана Григоровича про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітімедальянс" зазначає, що Фізична особа - підприємець Гайдар Іван Григорович подав докази понесення судових витрат з пропуском строку, передбаченого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на один день, а суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для його поновлення, оскільки причини його пропуску були неповажними. При цьому суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення незначним (один день) строком пропуску відповідачем процесуального строку, уникаючи надмірного формалізму. Отже, на думку, скаржника судом апеляційної інстанції не досліджувалися заявлені відповідачем причини пропуску встановленого законом строку на відповідність таким критеріям як поважність, обґрунтованість та доведеність належними і допустимими доказами.

3.3. З огляду на викладене, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду щодо необхідності дотримання процесуальних строків, дослідження підстав для поновлення строку на предмет їх поважності, яка в свою чергу має бути доведена належними та допустимими доказами, що викладена в постановах Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 911/2069/18, від 15.08.2019 у справі № 909/548/16 (на яку посилався і сам суд апеляційної інстанції), в ухвалах від 10.05.2019 у справі № 924/632/18, від 23.04.2019 у справі № 914/968/18, від 09.07.2019 у справі № 927/320/18.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд

4.1. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

4.2. Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 908/70/17. При цьому Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що суд апеляційної виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, відмовивши в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, не звернувши уваги на незначний пропуск скаржником процесуального строку, який становить 6 днів; вчинення скаржником дій щодо отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення, оперативного подання скарги на наступний день, що свідчить його дійсний намір оскаржити судове рішення; відсутність інших дій, що свідчать про зловживання процесуальними правами.

4.3. Отже, враховуючи, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, а в додатковій постанові суду апеляційної інстанції наведені мотиви, за яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідного процесуального строку, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

4.4. Щодо доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 15.08.2019 у справі № 909/548/16, колегія суддів зазначає таке.

Так, у згаданій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на оскарження, суд має перевірити доводи, викладені у клопотанні та оцінити докази, надані скаржником на підтвердження об`єктивної неможливості своєчасного вчинення таких процесуальних дій, і, з урахуванням обставин пропуску строку, зробити мотивований висновок стосовно наявності або відсутності правових підстав для його відновлення. При цьому, слід враховувати наскільки суттєво було пропущено встановлений законом строк.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, відхиляючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, не оцінивши на предмет поважності причин пропуску строку в сукупності такі обставини: - незначний пропуск скаржником процесуального строку, який становить 4 дні; - ухвалу від 15.02.2019 скаржник отримав 07.03.2019 після закінчення робочого дня після якого 3 дні були святковими, а саме з 08.03.2019 по 10.03.2019; - перебування скаржника у стані ліквідації та введення з 17.07.2014 тимчасової адміністрації спричинило суттєве погіршення фінансового стану банку, що створило перешкоди в своєчасній сплаті судового збору, а також призвело до значного скорочення штату юридичного підрозділу, що не дозволяє здійснювати повноцінну заміну представників у справах тощо.

Отже, в цій постанові Верховний Суд акцентував увагу на тому, що слід враховувати наскільки суттєво було пропущено встановлений законом строк, що правильно було взято до уваги судом апеляційної інстанції.

4.5. Щодо інших доводів скаржника, з посиланням на практику Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.

У постанові від 04.10.2019 у справі № 911/2069/18 Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції від 18.03.2019 не містить обґрунтування з посиланням на належні і допустимі докази на підтвердження об`єктивних причин неможливості оскарження рішення у встановлений законом строк з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів зміни місця знаходження відповідача та направлення судом першої інстанції поштової кореспонденції за належною адресою.

Отже, в цій справі Верховний Суд, перевіряючи дотримання норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції рішення про наявність чи відсутність підстав для поновлення процесуального строку, виходив з того, що таке питання належить до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції, який при прийнятті того чи іншого процесуального рішення виходить з конкретних встановлених ним обставин кожної справи, які є відмінними від обставин цієї справи.

В ухвалах від 10.05.2019 у справі № 924/632/18, ухвалі від 23.04.2019 у справі № 914/968/18 Верховний Суд, встановивши, що заявник у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк не подав відповідні докази до Верховного Суду, залишив його заяву щодо розподілу судових витрат без розгляду.

В ухвалі від 09.07.2019 у справі № 927/320/18 Верховний Суд, встановивши, що заявник порушив 5-денний строк подання доказів, встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України, оскільки постанова Верховного Суду була прийнята 11.06.2019, а заява Товариства від 25.06.2019 надійшла до суду 02.07.2019, залишив заяву без розгляду.

Отже, в наведених ухвалах взагалі не вирішувалось питання про наявність чи відсутність підстав для поновлення процесуального строку.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної додаткової постанови суду апеляційної інстанції. .

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітімедальянс" залишити без задоволення, а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 910/9187/19 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова