Постанова

від 23.09.2020 по справі 403/149/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 403/149/18

провадження № 61-4700св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Басай Олександр Васильович,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , фермерське господарство Абара Геннадій Анатолійович ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області у складі судді Атаманової С. Ю. від 09 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Черненка В. В., Дуковського О. Л., Суровицької Л. В., від 31 січня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу (далі - ТОВ Агрофірма Перлина Степу , товариство)звернулося до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Устинівський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) Басая О. В. та зобов`язання державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ.

Скарга мотивована тим, що у провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області на розгляді перебуває справа за позовом ТОВ Агрофірма Перлина Степу до ОСОБА_1 , ФГ Абара Г. А. про визнання недійсним договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди землі.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2018 року у зазначеній справі у порядку забезпечення позову заборонено суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 7,3798 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 10 грудня 2001 року.

ТОВ Агрофірма Перлина Степу звернулося до Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області із заявою про примусове виконання ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 червня

2018 року у частині забезпечення позову. Проте 18 червня 2018 року товариством від державного виконавця було отримано повідомлення

від 15 червня 2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, згідно з яким у вищевказаному судовому рішенні про забезпечення позову визначено боржниками державних реєстраторів, але не зазначено відомості про їх найменування, місцезнаходження, чітко не визначено особу боржника, що унеможливлює виконання цього судового рішення.

ТОВ Агрофірма Перлина Степу вважало, що такі дії державного виконавця є неправомірними, оскільки ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову відповідає вимогам, що пред`являються до виконавчого документа, встановленим статтею 4 Закону України Про виконавче провадження , тому останній на підставі положень закону зобов`язаний здійснити реєстрацію обтяження спірного майна у процесі забезпечення позову.

З урахуванням викладеного ТОВ Агрофірма Перлина Степу просило суд визнати дії державного виконавця Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області щодо направлення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15 червня 2018 року неправомірними, зобов`язати останнього виконати ухвалу суду

від 11 червня 2018 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області

від 09 жовтня 2018 року скаргу ТОВ Агрофірма Перлина Степу задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця щодо прийняття повідомлення від 15 червня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання по примусовому виконанню ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області

від 11 червня 2018 року про забезпечення позову у цій справі; зобов`язано державного виконавця Басая О. В. виконати цю ухвалу на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України Про виконавче провадження та резолютивною частиною ухвали суду від 11 червня

2018 року.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що унаслідок неправомірних дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документу заявнику без прийняття його до виконання, хоча він відповідав положенням Закону України Про виконавче провадження , порушено права

ТОВ Агрофірма Перлина Степу на примусове виконання судового рішення про забезпечення позову. Отже, такі дії підлягають визнанню неправомірними, а державного виконавця слід зобов`язати прийняти до виконання спірний виконавчий документ.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області залишено без задоволення, а ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2018 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення скарги. Вважав, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі Устинівський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що зазначення в ухвалі суду від 11 червня 2018 року про забезпечення позову боржниками відповідачів у справі суперечить статті 4 Закону України Про виконавче провадження , ОСОБА_1 та ФГ Абара Г. А. не є зобов`язаними особами у розумінні цього судового рішення, оскільки обов`язок щодо його виконання фактично покладено на суб`єктів державної реєстрації прав, яким заборонено вчиняти реєстраційні дії відносно відповідної земельної ділянки, а, отже, такі обставини свідчать про те, що чітко не визначено особу боржника.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено дію оскаржуваних судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ Агрофірма Перлина Степу до до ОСОБА_1 , ФГ Абара Г. А. про визнання недійсним договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди землі.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2018 року у порядку забезпечення позову заборонено суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 7,3798 га, кадастровий номер: 3525888300:02:000:0386, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, виданого 10 грудня 2001 року Степанівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області (а. с. 8-13).

ТОВ Агрофірма Перлина Степу подано до Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області заяву про прийняття до примусового виконання ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2018 року про забезпечення позову.

15 червня 2018 року державним виконавцем було прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, згідно з яким у вищевказаному судовому рішенні про забезпечення позову визначено боржниками державних реєстраторів, але не зазначено відомості про їх найменування, місцезнаходження, чітко не визначено особу боржника, що унеможливлює виконання цього судового рішення (а. с. 6-7).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи (у тому числі державні виконавці) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Примусове виконання рішень судів та інших органів здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

У статті 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частинами першою, третьою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

У пункті 3 частини першої статті 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у виконавчому документі, зокрема, зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до частин другої - четвертої статті 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщовиконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Також у абзаці 2 пункту 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах судам роз`яснено, що вимоги до виконавчого документа, визначені у Законі України Про виконавче провадження , є єдиними. Іншими нормативно-правовими актами може бути встановлено додаткові вимоги до виконавчого документа, проте їх звуження не допускається.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У справі, яка переглядається, виконавчим документом є ухвала Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 червня

2018 року про забезпечення позову, яка містить заборону суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки.

При цьому ухвала про забезпечення позову, яка має відповідати вимогам до виконавчого документа, не містить усіх передбачених статтею 4 Закону України Про виконавче провадження реквізитів, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код.

Таким чином, в ухвалі Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2018 року не визначено особу боржника, що унеможливлює виконання цього судового рішення у порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

З огляду на вищевикладене, державний виконавець діяв відповідно до

вимог чинного законодавства, повернув виконавчий документ, оскільки він не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України Про виконавче провадження . Отже такі дії державного виконавця є правомірними.

Таким чином, суди у достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, тому дійшли помилкового висновку про задоволення скарги .

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 квітня 2019 року у справі № 403/153/18-ц (провадження

№ 61-48925св18), від 25 вересня 2019 року у справі № 403/185/18-ц (провадження № 61-4393св19), від 27 травня 2020 року у справі № 403/148/18 (провадження № 61-6177св19).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ураховуючи задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень, беручи до уваги вимоги статті 141 ЦПК України, з ТОВ Агрофірма Перлина Степу на користь Устинівського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 1 762,00 грн та за подання касаційної скарги, у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області задовольнити.

Ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 31 січня

2019 року скасувати.

У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , фермерське господарство Абара Геннадій Анатолійович , на дії державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Басая Олександра Васильовича, відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перлина Степу на користь Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області судовий збір у розмірі 3 683,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович