Рішення

від 13.10.2020 по справі 617/984/20

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 617/984/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13.10.2020 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., за участі представника позивача - адвоката Третьякова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми авансового платежу та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми авансового платежу та стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.02.2017р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , було укладено договір підряду (далі -Договір).

Відповідно до умов Договору, ОСОБА_2 (далі також - Підрядник) в порядку та на умовах, визначених в Договорі, зобов`язався виготовити на користь ОСОБА_1 (далі також - Замовник) з власного матеріалу зруб дерев`яного будинку діаметром 30-40 сантиметрів площею 135 кв.м. та побудувати цей будинок на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , та розташованій в Харківської області в районі с. Старого Салтіва на території Споживчого Товариства Новодонівське (код юридичної особи 32447010, місцезнаходження 62503, Харківська обл., Вовчанський район, місто Вовчанськ, вулиця Гоголя, будинок 35). Строк виконання договору - до 31.07.2017р. Ціна роботи за Договором складає 600 000 грн.

В п. 4.2 Договору встановлено обов`язок Замовника не пізніше 06.02.2017р. сплатити Підряднику аванс у сумі 180 000грн.

ОСОБА_1 виконав свій обов`язок, передав ОСОБА_2 аванс в розмірі 180000 гривень, про що ОСОБА_2 видав ОСОБА_1 власноруч написану розписку.

В розписці, датованій 06.02.1017р., ОСОБА_2 зазначив, що він отримав від ОСОБА_1 суму в розмірі 180 000 гривень на закупку і монтаж зрубу.

На день звернення ОСОБА_1 до суду Підрядник свого обов`язку не виконав. Ані будівництво зрубу на земельній ділянці, розташованій на території Споживчого Товариства Новодонівське , ані навіть закупку матеріалу для зрубу не здійснив.

В усних бесідах ОСОБА_2 свій борг та провину визнає, проте дій щодо належного виконання своїх договірних зобов`язань не вчиняє. Грошовими коштами, отриманими у якості авансу, продовжує користуватися у власних потребах.

Виходячи зі змісту п.п 1.1., 1.2., 4.2., 4.3 Договору, Додатку до Договору від 06.02.2017р., Розписки від 06.02.2017р. та норм Цивільного кодексу України належним виконанням умов договору з боку ОСОБА_2 є вчасна та в повному обсязі закупівля лісу з деревини смереки Карпатської діаметром 30-40см., виготовлення з нього зрубу, організація його транспортування та монтаж зрубу на будівельному майданчику Замовника, а саме земельній ділянці, розташованій на територій СТ Новодонівське . І всі ці роботи повинні бути виконані до 31.07.2017р.

Відповідно до п. 4.2. Замовник сплачує підряднику 30% (180 000,00 грн.) від ціни роботи, як аванс не пізніше 06.02.2017р., 40% (240 000,00 грн.) від ціни робот після виготовлення продукції на об`єкті Підрядника перед його відправкою Замовнику, і 30% (180 000,00 грн.) від ціни роботи не пізніше одного календарного дня після приймання виготовленої продукції Замовником на об`єкті Замовника.

ОСОБА_1 виконав свій обов`язок по сплаті Підряднику 30% від ціни роботи вчасно та в повному обсязі. Факту з яким пов`язано обов`язок ОСОБА_1 сплатити наступну частину від ціни роботи, а саме транспортування заготовки зрубу на будівельний майданчик Замовника, з вини ОСОБА_2 не настало.

ОСОБА_2 отримав грошові кошти для цілей обумовлених в Договорі підряду але використав їх на свої особисті цілі.

Враховуючи те, що відповідач, обумовлених Договором підрядних робіт не виконав, позивач скористався правом одностороннього розірвання договору і письмово повідомив про це відповідача, поставивши йому відповідне повідомлення та вимогу про повернення авансу в сумі 180 000грн.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 180000 грн. авансового платежу та 70000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Представник позивача - адвокат Третьяков О.В. заявлені позовні вимоги підтримав.

Відповідач будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, шляхом розміщення оголошення в судове засідання з невідомих суду причин не з`явився і від нього не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки, тому на підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що 06.02.2017р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , було укладено договір підряду (а.с.6-12).

Відповідно до умов Договору ОСОБА_2 в порядку та на умовах, визначених в Договорі, зобов`язався виготовити на користь ОСОБА_1 (далі також - Замовник) з власного матеріалу зруб дерев`яного будинку діаметром 30-40 сантиметрів площею 135 кв.м. та побудувати цей будинок на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , та розташованій в Харківської області в районі с. Старого Салтіва на території Споживчого Товариства Новодонівське (код юридичної особи 32447010, місцезнаходження 62503, Харківська обл., Вовчанський район, місто Вовчанськ, вулиця Гоголя, будинок 35). Строк виконання договору - до 31.07.2017р. Ціна роботи за Договором складає 600 000 грн.

В п. 4.2 Договору встановлено обов`язок Замовника не пізніше 06.02.2017р. сплатити Підряднику аванс у сумі 180 000грн.

ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 аванс в розмірі 180 000 гривень, про що ОСОБА_2 видав ОСОБА_1 власноруч написану розписку (а.с.13).

Підрядник свого обов`язку не виконав. Будівництво зрубу не здійснив.

Правовідносини, що виникли між сторонами регульовано нормами Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу. визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ч.ч. 1, 2 ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Відповідно до норм ЦК України, умов Договору підряду, Розписки від 06.02.2017р., належним виконанням умов зазначеного договору з боку ОСОБА_1 є своєчасне та повне внесення передплати/плати за купівлю лісу, роботи з виготовлення зрубу, його транспортування та монтаж на будівельному майданчику - земельній ділянці, розташованій на територій СТ Новодонівське , а також вчасне прийняття результатів таких робіт.

Виходячи зі змісту п.п 1.1., 1.2., 4.2., 4.3 Договору, Додатку до Договору від 06.02.2017р., Розписки від 06.02.2017р. та норм Цивільного кодексу України належним виконанням умов договору з боку ОСОБА_2 є вчасна та в повному обсязі закупівля лісу з деревини смереки Карпатської діаметром 30-40см., виготовлення з нього зрубу, організація його транспортування та монтаж зрубу на будівельному майданчику Замовника, а саме земельній ділянці, розташованій на територій СТ Новодонівське . І всі ці роботи повинні бути виконані до 31.07.2017р.

Відповідно до п. 4.2. Замовник сплачує підряднику 30% (180 000,00 грн.) від ціни роботи, як аванс не пізніше 06.02.2017р., 40% (240 000,00 грн.) від ціни робот після виготовлення продукції на об`єкті Підрядника перед його відправкою Замовнику, і 30% (180 000,00 грн.) від ціни роботи не пізніше одного календарного дня після приймання виготовленої продукції Замовником на об`єкті Замовника.

ОСОБА_1 виконав свій обов`язок по сплаті Підряднику 30% від ціни роботи вчасно та в повному обсязі. Факту з яким пов`язано обов`язок ОСОБА_1 сплатити наступну частину від ціни роботи, а саме транспортування заготовки зрубу на будівельний майданчик Замовника, з вини ОСОБА_2 не настало.

ОСОБА_2 отримав грошові кошти для цілей обумовлених в Договорі підряду але використав їх на свої особисті цілі.

Згідно з ч. 1 стаття 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами п.1.ч.1. ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Одночасно, у ч. 2 ст.849 ЦК України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 3 ст.651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Частиною ч. 4 ст. 653 ЦК України встановлено , що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, є законним висновок, що відмовляючись від Договору підряду ОСОБА_1 має право вимагати від ОСОБА_2 повернення суми авансу у повному обсязі, адже зазначені кошти не були витрачені на виконання умов договору, тобто закупівлю лісу діаметром 30-40см.та виготовлення з нього зрубу, а були використані ОСОБА_2 на власні потреби.

Враховуючи те, що відповідач, обумовлених Договором підрядних робіт не виконав, позивач скористався правом одностороннього розірвання договору і письмово повідомив про це відповідача, поставивши йому відповідне повідомлення та вимогу про повернення авансу в сумі 180000грн.

Одночасно з тим, у частині 5 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона також може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною..

Окрім того, ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Зокрема, ч. 3 ст. 639 ЦК України, встановлено, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно зі ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплати ти виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 839 ЦК підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо в наслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язана за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а згідно ч.5 ст.653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник мас право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Згідно ч.2 ст.852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Тому за таких обставин є очевидним, що відповідач не буде виконувати свої обов`язки за договором, адже він навіть не приступив до їх виконання, тому позивач правомірно звернувся до відповідача із вимогою про відшкодування збитків у вигляді повернення сплачених грошових коштів в розмірі 180000 грн.

З урахуванням вищенаведеного відповідач повинен відшкодувати позивачу завдані збитки за Договором підряду від 06.02.2017 року.

Вирішуючи питання стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно п.3 ч.2 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.23 ЦКУ, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст.1167, ЦКУ, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно Лист Мініюсту України від 13.05.2004, № 35-13/797 "Методичні рекомендації "Відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно приписів Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач повинен відшкодувати позивачу завдані збитки за Договором підряду від 06.02.2017 року.

За таких обставин доводи позивача щодо заподіяння йому відповідачем моральної шкоди заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди суд виходить з наступного. За загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦПК України).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 35000 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.144 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених судових вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 2500 гривень судового збору (а.с.5а).

Разом з тим, позивачу необхідно було сплатити судовий збір 1800 грн. за вимогу майнового характеру та 2102 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що понесені позивачем судові витрати у розмірі 2500 грн. підлягають стягненню з Відповідача. Також з відповідача слід стягнути 1402 грн. (1800+2102-2500) на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) грошові кошти в розмірі 180000 (сто вісімдесят тисяч) гривень авансового платежу.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1402 (одна тисяча чотириста два) гривень судового збору.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13.10.2020 року.

ГоловуючийВ. В. Леньо