Постанова

від 06.10.2020 по справі 389/2994/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2020 року м. Кропивницький

справа № 389/2994/19

провадження № 22-ц/4809/1120/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Діманової Н.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Пантазіївське ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2020 року у складі судді Ябчик Н.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заявника

У жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій ТОВ Пантазіївське щодо використання належної йому земельної ділянки розміром 6,4712 га № НОМЕР_1 , з кадастровим номером 3522285400:02:000:0339; покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою, шляхом встановлення у 2019 році меж земельної ділянки в натурі та подальшого утриманню в користуванні земельною ділянкою; стягнення матеріальної шкоди в розмірі 88560,00 грн, моральної шкоди в розмірі 44280,00 грн та суми податку в розмірі 2508,29 грн.

Позов обґрунтовано тим, що він є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 розміром 6,4712 га, з кадастровим номером 3522285400:02:000:0339, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області. Земельна ділянка в оренді не перебуває, оскільки він є одноосібним власником та сплачує земельний податок.

У 2014 році Державним підприємством Кіровоградський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою встановлено в натурі межі земельної ділянки та межові знаки тривалого зберігання, погоджені з суміжними землевласниками та землекористувачами.

Навесні 2019 року належну йому земельну ділянку було засіяно ТОВ Пантазіївське , яке орендує сусідні земельні ділянки, а межові знаки ділянки знищено.

Влітку 2019 року він з`ясував, що ТОВ Пантазіївське вирощує на його земельній ділянці кукурудзу, у зв`язку з чим, звернувся з заявою до Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області. За даним фактом Знам`янським ВП ГУНП в Кіровоградській області відкрито кримінальне провадження за №120191120160001362.

Восени 2019 врожай кукурудзи на частині поля та його земельної ділянки було скошено.

У 2019 році земельну ділянку він мав намір засіяти соєю, але через протиправні дії відповідача не зміг цього зробити.

Згідно з довідкою Знам`янської РДА, середньостатистична врожайність сої по Знам`янському району в 2019 році склала з одного гектара 16,7 центнера (1,67 тони), а вартість сої станом на 02.10.2019 складає 8200,00 за 1 тону. Відповідно, на земельній ділянці 6,4712 га врожайність сої складає 108,04 центнера (10,8 тони), отже вартість сої з даної ділянки складає 88560,00 грн.

У зв`язку з зазначеними обставинами, вважає, що відповідачем незаконним використанням належної йому земельної ділянки завдано матеріальну та моральну шкоду, яку він має компенсувати в судовому порядку.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження тієї обставини, що порушення його права як власника земельної ділянки, утворилося виключно за рахунок самовільного використання належної йому земельної ділянки відповідачем - ТОВ Пантазіївське .

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що суд не прийняв до уваги відео та фото матеріали, покази свідків, із змісту яких убачається, що у 2019 році ТОВ Пантазіївське засіяло та зібрало кукурудзу на належній йому земельній ділянці.

Також, суд не дав належної оцінки показам свідка зі сторони відповідача ОСОБА_2 , який пояснив, що межові знаки його земельної ділянки були пошкоджені ТОВ Пантазіївське .

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Пантазіївське зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволення позову та правильно застосував норми матеріального права.

Вказує, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що їм не відомо достовірно хто саме засіяв земельну ділянку позивача.

Зазначає, що у 2019 році кукурудзу на сусідніх полях вирощували не тільки ТОВ Пантазіївське , а інші землокористувачі.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на праві приватної власності, належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення розміром 6,4712 га, з кадастровим номером 3522285400:02:000:0339, розташована на території Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області .

На зазначену земельну ділянку в 2014 році Кіровоградським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою, виготовлено технічну документацію. Актом від 19.09.2014 підтверджено, що представником Державного підприємства Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою передано під охорону та зберігання ОСОБА_1 межові знаки в кількості 5 штук, які встановлено на межі земельної ділянки площею 6,4712 га. Актом про встановлення та погодження в натурі меж земельної частки (паю) № НОМЕР_1 на території Петрівської сільської ради Знам`янського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 19.09.2014, підтверджено встановлення меж земельної ділянки на підставі замовлення ОСОБА_1 №5837 від 28.09.2014, яким встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 6,4712 га. Межі земельної ділянки закріплено межовими знаками тривалого зберігання в кількості 5 штук і погоджені з суміжними землевласниками та землекористувачами (а.с.9-16).

З довідок виконавчого комітету Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області виданих ТОВ Пантазіївське , вбачається, що відповідно до земельно-облікової документації сільської ради станом на 01.01.2019, господарство фактично використовує земельні ділянки загальною площею 584,5194 га, в т.ч. на умовах оренди - 584,5194 га, з них: 529,3932 га - земельні ділянки громадян (зі строком оренди з 2008 по 2019 роки); 3,29 га - проектні шляхи; 17,91 га - землі державної власності, 33,9262 га - не витребувані частки (паї). Земельні ділянки знаходяться на території Петрівської сільської ради (а.с.58-62).

Згідно з довідкою Пантазіївського старостинського округу Новопразької селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області від 08.05.2019 №141, згідно обліку земель на території округу ТОВ Пантазіївське , станом на 01.05.2019 орендує земельні ділянки загальною площею 2982,9018 га ріллі, а саме: оренда паїв громадян - 2259,4522 га, оренда земель запасу, резерву - 566,3618 га, оренда не витребуваних паїв - 57, 8769 га, оренда земель соц. сфери - 77,4879 га, проектні шляхи - 21,72 га (а.с.63).

Згідно з довідкою Новопразької селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області №26 від 16.01.2019, на території Пантазіївського старостинського округу, згідно ведення обліку земель ТОВ Пантазіївське орендує земельні ділянки загальною площею 3338,155 га ріллі, з них: паї громадян - 2612,7084 га, незатребувані паї - 57,8769 га, запас, резерв с/ради - 566,3618 га, проектні шляхи - 21,72 га, землі соц. сфери - 79,4879 га (а.с.64).

З інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а саме з Інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 03.02.2020 вбачається, що земельна ділянка 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 6.4712 га розташована на території Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, належна ОСОБА_1 , перебуває в оренді ФГ Хоменко . Суміжні з нею земельні ділянки, належать ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.148-151).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача заперечила проти доводів скарги, просила рішення суду залишити без змін.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

В пунктах 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ суд надав роз`яснення, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22 , 1166 , 1192 Цивільного кодексу України , статей 156 , 211 , 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно приписів пункту б частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України , згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Необхідною умовою доведення наявності упущеної вигоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, є слідством такої протиправної поведінки.

Збитки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише тоді, коли особа могла реально отримати вигоду, якби не протиправна поведінка відповідача.

Отже, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Пунктом д ст.156 ЗК України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що земельна ділянка ОСОБА_1 у 2019 році була без належних на те правових підстав засіяна ТОВ Пантазіївське зерном кукурудзи.

В судовому засіданні ніхто із допитаних свідків не підтвердив факт ведення сільськогосподарських робіт з обробітку в 2019 році земельної ділянки позивача саме відповідачем. Не свідчать про це й фотографічні знімки на яких зображена земельна ділянка.

Позивачем не підтверджено й факт пошкодження відповідачем межових знаків належної йому земельної ділянки. Покази свідка ОСОБА_2 на які посилається позивач також не містять відомостей про причетність відповідача до межових знаків.

Відтак, доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд не прийняв до уваги докази, які на думку ОСОБА_1 доводять протиправність дій ТОВ Пантазіївське є небгрунтованими і не спростовують висновків суду.

Тому, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Інші тези апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи та переоцінки доказів.

Наведені доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді Л.М. Дьомич

С.І. Мурашко