Ухвала

від 16.02.2021 по справі 389/2994/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 389/2994/19

провадження № 61-16944ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пантазіївське про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2020 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Зокрема, встановлено, що на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявник у касаційній скарзі не вказав підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) та не зазначено вартість спірних земельних ділянок.

У касаційній скарзі заявник посилався на недослідження доказів (відеоматеріалів та фотодокументів), проте, зважаючи на зміст пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, не зазначив яких конкретних доказів це стосується, не виклав висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що унеможливлювало вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Для усунення зазначеного вище недоліку заявнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, а також попереджено про наслідки невиконання ухвали.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження копію ухвали Верховного Суду від 07 грудня 2020 року надіслано заявнику на вказану в касаційній скарзі адресу засобами поштового зв`язку та вручено 21 січня 2021 року. Строк виконання ухвали сплив 01 лютого 2021 року.

26 січня 2021 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху заявник надіслав уточнену касаційну.

Проте заявник не виконав вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

В уточненій касаційній скарзі заявник, посилаючись на недослідження доказів (відеоматеріалів та фотодокументів), як обов`язкову підставу для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду, зазначив, що судові рішення ним оскаржуються на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України.

Проте зазначення у такий спосіб підстави касаційного оскарження судових рішень є неповним та не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 389 та пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Отже, у випадку оскарження у касаційному порядку судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України заявник у касаційній скарзі повинен, крім зазначення про недослідження доказів, обґрунтовувати підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Зазначеного обов`язку заявник у наданий строк не виконав.

Таким чином, ухвала Верховного Суду від 07 грудня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху не виконана, а отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Отже, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко