Ухвала

від 01.10.2020 по справі 947/11052/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1457/20

Номер справи місцевого суду: 947/11052/20 1-кс/947/11521/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на постанову слідчого від 27.07.2020 року про закриття кримінального провадження №12018161480002912 від 24.10.2018 р.,-

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката Гержової на постанову слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 від 27.07.2020 року про закриття кримінального провадження №12018161480002912, внесеного до ЄРДР 24.10.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зазначив, що в судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили про необґрунтованість постанови слідчого про закриття кримінального провадження №12018161480002912 від 24.10.2018 р., за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, так як всі необхідні та можливі слідчі дії в рамках кримінального провадження виконані.

Крім того, заявник в своїй скарзі не навів обґрунтованих доводів, які б свідчили про неповноту проведення досудового розслідування та передчасність прийняття рішення слідчим про закриття кримінального провадження, необхідність скасування рішення слідчого, а також не зазначив, яких саме осіб не було допитано слідчим, у яких осіб та які свідчення у кримінальному провадженні є суперечливими для проведення з вказаними особами одночасних допитів, які саме докази винуватості особи, яка вчинила злочин, не зібрані органом досудового розслідування.

В зв`язку з чим, необхідності в проведенні додаткових слідчих дій, а також підстав для скасування оскаржуваної постанови слідчий суддя не вбачає.

В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_7 зазначила, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, ухваленою в порушення вимог КПК України з наступних підстав:

- слідчий суддя не звернув увагу, що за весь період досудового розслідування не було здійснено необхідних слідчих дій, не збиралися необхідні докази щодо винуватості особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;

- слідчий СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, не звертаючи увагу на відсутність в матеріалах досудового розслідування необхідних слідчих дій та доказів безпідставно закрив дане кримінальне провадження.

У зв`язку з викладеним, адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, та ухвалити нову, якою скасувати постанову слідчого від 27.07.2020 року про закриття кримінального провадження№12018161480002912 від 24.10.2018 р. за ч.1 ст. 382 КК України, направити матеріали даного кримінального провадження прокурору Одеської місцевої прокуратури № 1 для продовження досудового розслідування.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_7 та потерпілу ОСОБА_8 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги скарги; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали судового провадження; вивчивши доводиапеляційної скарги; провівшисудові дебати;апеляційний суд приходить до висновку таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Оскаржуючи постанову слідчого про закриття кримінального провадження№12018161480002912 від 24.10.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 382 КК України, представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 посилалась на те, що вона винесена без об`єктивної та неупередженої перевірки обставин справи, а також без виконання усіх необхідних слідчих дій.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Згідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно із вимогами ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, відповідно до постанови слідчого про закриття кримінального провадження, 24.10.2018 до чергових частини Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, через канцелярію, надійшла заява від гр. ОСОБА_8 , про те, що Житлово-будівельне товариство «Прогрес-3» умисно не виконує рішення Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/4812/16-ц від 21.10.2016 року.

Органами досудового розслідування встановлено, що Київським відділом державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління в Одеській області, на підставі Виконавчого листа №520/4812/16-ц від 20.03.2017 року, під час примусового виконання, було встановлено, що Житлово-будівельне товариство Прогрес-3 припинило свою діяльність 01.03.2017, у зв`язку з чим виконавче провадження №53609799 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження було закінчено, що вказує на відсутність суб`єкту злочину, який не міг вчинити кримінальне правопорушення, вказане у заяві ОСОБА_8 , оскільки на момент відкриття виконавчого провадження діяльність ЖБТ «Прогрес-3» вже було припинено.

Органами досудового розслідування було встановлено, що посадова особа ЖБТ Прогрес-3 ОСОБА_10 не мала можливості виконати рішення Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/4812/16-ц від 21.10.2016 року, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження вказана юридична особа припинила свою діяльність та не отримувала ухвали суду.

Для наявності складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, передбачається, щоб невиконання судового рішення було злісним. Злочин є закінченим з моменту відмови виконати судове рішення (з початку ухилення від виконання судового рішення) або з моменту перешкоджання його виконанню. Для визначення моменту закінчення цього злочину важливим є встановлення моменту надходження судового рішення до особи, яка повинна його виконувати, і строки виконання судового рішення, який встановлено законом або судом.

Також, було встановлено, що посадова особа ЖБТ Прогрес-3 ОСОБА_10 не мала можливості виконати рішення Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/4812/16-ц від 21.10.2016 року, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження вказана юридична особа припинила свою діяльність, також ОСОБА_10 не отримувала ухвали суду, що підтверджується відповіддю з Київського районного суду.

Таким чином, під час здійснення досудового розслідування слідчим не встановлено сукупності усіх ознак складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, зокрема, не встановлено суб`єктивної сторони складу злочину, а саме: прямого умислу.

Також, досудовим розслідування не встановлено об`єктивної сторони складу злочину, а саме: прямого невиконання (ухилення від виконання) рішення суду або перешкоджання їх виконанню.

Таким чином, вказані обставини вчинення злочину не знайшли свого підтвердження.

За вищенаведених підстав, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що слідчий ОСОБА_9 на підставі здійснення об`єктивної оцінки наявних доказів з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку між собою, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_8 підтвердила встановлені слідчим суддею першої інстанції обставини, та те, що посадова особа ЖБТ Прогрес-3 ОСОБА_10 не виконала рішення Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/4812/16-ц від 21.10.2016 року, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження вказана юридична особа припинила свою діяльність. При цьому ОСОБА_8 підтвердила, що звернулась до Державної виконавчої служби для примусового виконання судового рішення після припинення діяльності ЖБТ «Прогрес -3».

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що представником ОСОБА_7 у своїй скарзі не наведено обґрунтованих доводів щодо безпідставності прийнятого слідчим рішення, а також непроведенні слідчих дій, які б могли вплинути на законність прийняття такого рішення.

Таким чином, рішення слідчого судді про відмову в задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_7 на постанову слідчого від 27.07.2020 р. про закриття зазначеного кримінального провадження №12018161480002912 від 24.10.2018 р. за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 та ч.3 ст. 284 КПК України є законним, обґрунтованим та таким, що ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, та незаконністю прийнятого слідчим рішення зводяться до незгоди з висновками слідчого судді та слідчого, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права, а також ґрунтуються на власній оцінці представником потерпілої обставин події та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені слідчим, перевірені слідчим суддею та судом апеляційної інстанції відповідно до законодавства.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, слідчий суддя повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам КПК України, підстави для його скасування відсутні.

Судове рішення містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо кожного доводу по суті скарги, що є складовою вимогою частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_7 та скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді немає.

Керуючись статтями 303, 370, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2020 р. про відмову у задоволенні її скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12018161480002912 від 24.10.2018 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4