Рішення

від 27.07.2020 по справі 826/14047/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м. Київ № 826/14047/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агелес" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представник позивача - адвокат Радченкова А.В.;

представник відповідача - Кошарська А.Ю.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агелес" звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2017 №000770/26-15-14-01-03.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019, що залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 12.07.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 щодо відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.09.2017 №000770/26-15-14-01-03 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковим зобов`язанням в розмірі 90.055,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 22.514,00 грн., справу №826/14047/17 в цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалами суду: від 29.09.2019 - прийнято справу до провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті; від 25.11.2019 - закрито підготовче засідання та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті; від 24.02.2020 - замінено відповідача - ГУ ДФС у м. Києва на правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві. У судовому розгляді справи оголошувалась перерва в зв`язку неприбуттям представників сторін та запровадженням карантинних заходів.

На підставі статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що формування сумнівного резерву боргів є правом, а не обов`язком платника, водночас право на створення резерву сумнівних боргів у порядку передбаченому Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 10, платником податків не обмежується.

Під час повторного розгляду справи представник позивача наголосила, що наказом ТОВ "Агелес" від 04.01.2016 №1/1/2 створено резерв сумнівних боргів використовуючи метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості у відповідності до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10, водночас законодавство не вимагає ототожнення безнадійної заборгованості в бухгалтерського обліку з критеріями такої відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідач подав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що в порушення Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" ТОВ "Агелес" невірно сформовано резерв сумнівних боргів, у зв`язку з чим завищено суму сумнівної заборгованості.

Дослідивши письмові докази, судом установлено.

На підставі направлень від 31.07.2017 №811/26-15-14-01-03, №812/26-15-14-01-03, №2606/26-15-14-03-03, №4812/26-15-14-04-06, №1723/26-15-14-06-03 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агелес" податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт від 28.08.2017 №370/26-15-14-01-03/34426956.

Відповідно до акту від 28.08.2017 №370/26-15-14-01-03/34426956 встановлено порушення:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 9.1 та 9.2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4, підпункту 2.7, пункту 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, пункту 6, підпункту 9.4 пункту 9, пункту 10, пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018, за період 01.01.2014 по 31.12.2014 встановлено заниження на загальну суму 1.614.385,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 169.506,00 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 346919,00 грн. та за 2016 рік на суму 928.454,00 грн., та завищення фінансового результату до оподаткування (збитків) на суму 3021779 грн. в тому числі за 2015 рік на суму 1.040.173,00 грн. та за 2016 рік на суму 1.981.606,00 грн.

- пункту 198.1 пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10, статті 201, пункту 198.5 статті 198 ПКУ в результаті чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся на загальну суму 1.969.518,00 грн.

- статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ "Агелес" валютних коштів у розмірі 2.400,00 Євро (еквівалент 69151,36 грн.) за договором №ABS-SU-7.1-05/2015 від 01.07.2015 із компанією JSC "Alna Business Solutions" (Литва).

Позивачем подано до Головного управління ДФС у м. Києві заперечення на акт перевірки від 11.09.2017 №11-09/2017.

Листом Головного управління ДФС у м. Києві від 20.09.2017 №29589/10/26-15-14-01-03 висновки акту перевірки від 28.08.2017 №370/26-15-14-01-03/34426956 залишено без змін, заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки від 28.08.2017 №370/26-15-14-01-03/34426956 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №000770/26-15-14-01-03, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на 1.719.368,00 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1.444.879,00 грн., за штрафними штраф - 274.489,00 грн.).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України). Справляння податку з прибутку підприємств та податку на додану вартість урегульовувалось законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №283/97-ВР, "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин).

Згідно з законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (частина друга статті 3).

підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які повинні містити обов`язкові реквізити первинних документів, визначені у частиною другою статті 9 (частина перша статті 9).

Відповідно до підпункту 139.2.1 пункту 1392.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з пунктом 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" встановлено, що поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів (пункт 7).

Згідно з пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат (пункт 10).

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Згідно з пунктом 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" у примітках до фінансової звітності наводиться така інформація: метод визначення величини резерву сумнівних боргів (підпункт 13.4); сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення (підпункт 13.5); залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році (підпункт 13.6).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань (пункт 5).

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6).

До інших операційних витрат включаються: зокрема інші витрати операційної діяльності (пункт 20).

На думку суду, за змістом наведених норм підстави для списання безнадійної заборгованості мають бути належним чином документально підтверджені й оформлені. При цьому, оскільки не визначено порядку списання такої заборгованості, в кожному випадку підприємство встановлює власний порядок. У разі визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною така списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат лише у разі, якщо щодо такої заборгованості створення резерву сумнівних боргів не передбачено або якщо такого резерву не достатньо. При формуванні резерву сумнівних боргів величина такого резерву визначається за одним із двох методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності. Нарахована сума резерву сумнівних боргів відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. При цьому у примітках до фінансової звітності наводиться, зокрема, інформація про метод визначення величини резерву сумнівних боргів, суми поточної дебіторської заборгованості в розрізі її класифікації за строками непогашення, залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати.

Верховний Суд скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 зазначив, що судам для правильного вирішення спору необхідно з урахуванням обґрунтувань, якими керувався контролюючий орган під час проведення перевірки та встановлення порушення позивачем вимог щодо списання дебіторської заборгованості, що зазначені в акті перевірки, а також обґрунтувань позивача щодо безпідставності таких висновків контролюючого органу, які були вказані товариством в апеляційній та касаційній скаргах, в повній мірі встановити обставини справи, зокрема дослідити господарські правовідносини в межах яких виникла дебіторська заборгованість, за якими господарськими операціями та в межах яких договорів, період виникнення такої заборгованості, встановити в якому періоді позивачем сформовано резерв сумнівних боргів, за яким методом визначалась величина резерву сумнівних боргів, чи мав право позивач включати до такого резерву дебіторську заборгованість по ТОВ "Енергія Інвес Нью" та ТОВ "Конім Груп".

Як убачається з акту перевірки від 28.08.2017 №370/26-15-14-01-03/34426956 до перевірки надано картку рахунку 94, згідно з якою ТОВ "Агелес" списано сумнівну дебіторську заборгованість як безнадійну в загальній сумі 503.056,00 грн., в тому числі по контрагенту ТОВ "Комнім Груп" в сумі 297.054,90 грн. та ТОВ "Енергія Інвест Нью" в сумі 206.002,00 грн.

Між ТОВ "Агелес" та ТОВ "Конім Груп" укладено договір про надання консультативних послуг від 31.12.2011 №3112/2011-01К-АМКР, відповідно до підпункту 1.1 якого виконавець зобов`язується на вимогу замовника надавати інформаційно-консультативні послуги з підтримки експлуатації впровадженого програмного забезпечення SAP для господарських потреб клієнта (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах та в строки, передбачені договором.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.03.2013, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 задоволено позов ТОВ "Агелес" та стягнуто з ТОВ "Конім Груп" 297054,90 грн. заборгованості за надані послуги, 891,16 грн. інфляційні нарахування, 3247,26 грн. 3% річних.

Постановою Вищого господарського суду від 26.09.2013 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013, справу № 910/124/2013 передано на новий розгляд.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.12.2013 позовні вимоги ТОВ "Агелес" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Конім Груп" на користь ТОВ "Агелес" 297054,90 грн. - заборгованості 3242,12 грн. - 3% річних, 6005,94 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 змінено рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі № 910/124/2013, викладено пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі № 910/124/2013 в редакції: " 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конім Груп" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 87-А, ідентифікаційний код 34366887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агелес" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, офіс 208, ідентифікаційний код 34426956) основний борг в сумі 297 054 (двісті дев`яносто сім тисяч п`ятдесят чотири) грн. 90 коп., 3 % річних в сумі 3 242 (три тисячі двісті сорок дві) грн. 12 коп., збитки від інфляції в сумі 595 (п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6 017 (шість тисяч сімнадцять) грн. 84 коп. Видати наказ."

З метою примусового виконання рішення суду видано наказ від 11.03.2014 №910/124/2013, на підставі якого відкрито виконавче.

23.03.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, внаслідок чого позивачем прийнято наказ від 30.09.2016 №7 про списання безнадійної дебіторської заборгованості ТОВ "Конім Груп" з резерву сумнівних боргів на витрати підприємства у повній сумі.

Згідно з актом перевірки від 28.08.2017 №370/26-15-14-01-03/34426956 термін виникнення дебіторської заборгованості по ТОВ "Конім Груп" 2012 рік.

Дебіторська заборгованість ТОВ "Енергія Інвест Нью" в сумі 206.002,00 грн., як пояснила представник позивача, виникла у зв`язку з помилковим перерахуванням коштів в сумі 226.800,00 грн. на рахунок ТОВ "Енергія Інвест Нью", водночас 27.03.2014 позивачу повернуто лише частину зазначеної суми в розмірі 20.798,00 грн.

Згідно з актом перевірки від 28.08.2017 №370/26-15-14-01-03/34426956 станом на час проведення перевірки ТОВ "Енергія Інвест Нью" знаходилось на обліку ДПІ у Печерському районі м. Києва, змінено назву на ТОВ "Компанія Гріндес", не було банкрутом та не ліквідовано, термін позовної давності не сплив. Суд погоджується з доводами відповідача, щодо відсутності безнадійної заборгованості ТОВ "Енергія Інвест Нью".

Відповідно до наказу ТОВ "Агелес" від 04.01.2016 №1/1/12 "Про нарахування резерву сумнівних боргів" вирішено нарахувати резерв сумнівних боргів в бухгалтерському обліку ТОВ "Агелес" щодо контрагентів ТОВ "Конім Груп" - 297054,00 грн. та ТОВ "Енергія Інвест Нью" - 206002,00 грн. Представник позивача пояснила, що товариством застосовано абсолютний метод визначення суми заборгованості.

Поточна дебіторської заборгованість, яка визнана безнадійною, може бути списана з балансу з відображенням у складі витрат лише у разі, якщо щодо такої заборгованості створення резерву сумнівних боргів не передбачено або якщо такого резерву не достатньо. Як установлено судом, позивачем створено резерв сумнівних боргів у розмірі дебіторської заборгованості, яка визнана платником податків безнадійною.

Водночас, на думку суду, позивачем не доведено вчинення належних дій для впевненості про неповернення боржниками заборгованості. Зокрема, позивачем не вжито заходів для повернення всієї суми 206.002,00 грн., які помилково перераховані ТОВ "Енергія Інвест Нью". На думку суду, зміна власника в боржника не є недостатнім для впевненості для неповернення боргу, відповідно для визнання боргу безнадійним. Також суд вважає, що повернення наказу господарського суду внаслідок відсутності майна у боржника не є достатнім для впевненості в безнадійній заборгованості. Боржник ТОВ "Конім Груп" не визнавався банкрутом, не з`ясовано наявність кредитьорської заборгованості ТОВ "Конім Груп", яка могла бути стягнута на користь позивача, в наказі ТОВ "Агелес" від 04.01.2016 №1/1/12 "Про нарахування резерву сумнівних боргів" не вказано на підставі чого існує впевненість про безнадійність боргу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для включення позивачем до резерву безнадійної дебіторської заборгованості дебіторську заборгованість по ТОВ "Енергія Інвес Нью" та ТОВ "Конім Груп".

Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання до акта перевірки від 28.08.2017 370/26-15-14-01-03/34426956 сума донарахованого податку за результатами перевірки складає 90.550,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 22.638,00 грн. водночас, постановою Верховного Суду від 12.07.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 щодо відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.09.2017 №000770/26-15-14-01-03 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковим зобов`язанням в розмірі 90.055,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 22.514,00 грн.

Отже, підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.09.2017 №000770/26-15-14-01-03 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковим зобов`язанням в розмірі 90.055,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 22.514,00 грн. - відсутні.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи позивачем сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення від 30.10.2017 №994 у розмірі 25.790,52 грн.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агелес" (ідентифікаційний номер 34426956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вулиця Сосюри, будинок 6, офіс 208).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний 43141267, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2020 року.

Суддя В.А. Донець