Постанова

від 13.10.2020 по справі 360/871/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року справа №360/871/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сіваченка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя Пляшкова К.О.) від 01 липня 2020 року (повний текст складено 01 липня 2020 року у м.Сєвєродонецьк) по справі №360/871/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2018 року №124563-5606-1008, яким визначено податкове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 34033,47грн; визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2019 року № 104751-5606-1031, яким визначено податкове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 34033,47 грн; визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення ГУДПС у Київській області від 09 грудня 2019 року №164166-5605-1031, яким визначено податкове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 192642,27 грн..

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2018 року № 124563-5606-1008, яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 34033,47 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2019 року № 104751-5606-1031, яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 34033,47грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2019 року № 164166-5605-1031, яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 192642,27грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.).; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1926,25 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять шість гривень 25 коп.).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2018 року №124563-5606-1008, яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 34033,47 грн. та від 25 жовтня 2018 року №104751-5606-1031, яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 34033,47 грн. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року залишено без змін.

Додатковим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року задоволено заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені заяви про стягнення судових витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідач вважає, що на підтвердження судових витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, повинні бути надані, крім договору про надання правової допомоги, документи які свідчать про оплату гонорару та інші витрати, пов`язані із наданням правової допомоги. Відповідач зазначив, що жодних підтверджуючих документів, що обумовлюють сплату гонорару позивач не надав, Крім того, всупереч вимогам ч.4 ст.134 ЕАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат позивачем не подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач у позові просив стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача 17 червня 2020 року подано заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 360/871/20 після ухвалення рішення суду (арк. спр. 177).

Ухвалою від 18 червня 2020 року вирішення питання про судові витрати у справі № 360/871/20 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 липня 2020 року об 11 год. 00 хв. (арк. спр. 187).

На виконання вимог ухвали суду від 18 червня 2020 року адвокатом Івановим Олександром Юрійовичем подано клопотання від 25 червня 2020 року б/н про приєднання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, в якому просив стягнути з відповідачів судові витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн пропорційно до задоволених позовних вимог (арк. спр. 198-202).

Від відповідачів клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем надано не було.

За приписами частини 7 статті 139 КАС України цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини 9 цієї статті при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу надано:- договір про надання правової допомоги від 20 листопада 2019 року б/н, -додаткову угоду від 25 листопада 2019 року б/н до договору про надання правової допомоги від 20 листопада 2019 року, -акт прийому - передачі наданих послуг до договору від 20 листопада 2019 року б/н, -рахунок - фактуру від 04 лютого 2020 року, -розписку від 04 лютого 2020 року, -додаткову угоду від 04 лютого 2020 року б/н до договору про надання правничої допомоги від 20 листопада 2019 року б/н, -акт прийому - передачі наданих послуг до договору від 20 листопада 2019 року б/н, -рахунок - фактуру від 18 лютого 2020 року, -розписку від 18 лютого 2020 року (арк. спр. 204-209, 216-222).

Згідно з підпунктами 1.3, 1.4, 1.6 договору від 20 листопада 2019 року б/н про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Івановим Олександром Юрійовичем, предметом даного договору є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво інтересів клієнта у судах всіх інстанцій, передбачених Законом України Про судоустрій та статус суддів , у тому числі місцевих, апеляційних судах України та Верховному суді під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, у справах про адміністративне правопорушення, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: 1) консультації; 2) реєстрація суб`єктів господарської діяльності; 3) розробка схем оптимізації податкових зобов`язань; 4) проведення аудиту; 5) розробка та правовий аналіз договорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності Клієнтом; 6) захист від протиправних дій посадових осіб органів державної влади, зокрема органів Державної фіскальної служби України; 7) надання правової допомоги у кримінальних провадженнях; 8) інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням договору.

Відповідно до розділу Гонорар договору від 20 листопада 2019 року б/н гонорар складається з суми вартості послуг. Вартість послуг визначається сторонами за домовленістю. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Сума гонорару подвоюється у разі надання адвокатом послуг клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору (транспортні витрати, оплата помічникам, поштові витрати, придбання необхідних для виконання умов договору канцелярських та інших засобів та приладів та інш. - оплата яких проводиться додатково на підставі підтверджуючих документів). Факт наданих послуг підтверджується актом приймання наданих послуг. Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура, який адвокат надає клієнту. Клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку-фактури. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката за його вказівкою. У випадку дострокового розірвання даного договору з ініціативи клієнта, адвокат не повертає раніше отриманий від клієнта гонорар та відшкодовані фактичні витрати, необхідні для виконання договору (арк. спр. 204-208).

Відповідно до додаткової угоди від 25 листопада 2019 року б/н до договору 20 листопада 2020 року б/н про надання правничої допомоги доповнено пункт 3 розділу Предмет договору підпунктом 3.1 в такій редакції: клієнт доручає адвокату, а адвокат зобов`язується надати клієнту наступні послуги правової допомоги: скласти та направити адвокатські запити у кількості на розсуд Адвоката з метою збору інформації та документів щодо наявності податкового боргу Клієнта та інших податкових зобов`язань, які пов`язані із земельною ділянкою кадастровий номер 3210945300:01:128:0122 . Доповнено пункт 2 розділу Гонорар підпунктом 2.1. в наступній редакції: 2.1. Ціна послуг передбачених підпунктом 3.1. пункту розділу Предмет договору договору складає 5000,00 грн . Клієнт зобов`язаний сплатити вартість наданих послуг, передбачених підпунктом 3.1. договору у розмірі визначеному п.2.1. розділу Гонорар Договору в редакції даної додаткової угоди у день підписання акту прийому-передачі наданих послуг на підставі виставленого адвокатом рахунку (арк. спр. 209).

Згідно з актом прийому передачі наданих послуг від 04 лютого 2020 року б/н до договору від 20 листопада 2019 року б/н адвокат передав, а клієнт прийняв надані послуги за період з 25 листопада 2019 року по 04 лютого 2019 року, а саме: адвокатом були складені та направлені до ГУ ДПС у Київській області: адвокатський запит від 02 грудня 2019 року № 02/19; адвокатський запит від 09 січня 2020 року № 01/20. Загальна вартість послуг, наданих адвокатом клієнту за період з 25 листопада 2019 року по 04 лютого 2020 року, передбачених підпунктом 3.1. пункту 3 Розділу Предмет договору , складає 5000,00 грн. (арк. спр. 216).

Адвокатом Івановим О.Ю. 04 лютого 2020 року складено рахунок - фактуру на 5000,00 грн. за послуги з правової допомоги згідно з договором від 20 листопада 2019 року б/н, додаткової угоди від 25 листопада 2019 року до договору від 20 листопада 2019 року б/н та акта від 04 лютого 2020 року (арк. спр. 217).

Розпискою від 04 лютого 2020 року б/н адвокат Іванов О.Ю. підтвердив, що 04 лютого 2020 року ним отримано грошові кошти в сумі 5000,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 20 листопада 2019 року б/н, додатковою угодою від 25 листопада 2019 року до договору про надання правової допомоги від 20 листопада 2019 року б/н, на підставі акту прийому-передачі наданих послуг від 04 лютого 2020 року, рахунку від 04 лютого 2020 року на суму 5000,00 грн., як плата за надані клієнту ОСОБА_1 послуги правової допомоги, а саме: складання та направлення адвокатських запитів. Кошти отримав від громадянина ОСОБА_1 (арк. спр. 218).

Відповідно до додаткової угоди від 04 лютого 2020 року б/н до договору 20 листопада 2019 року б/н про надання правничої допомоги доповнено пункт 3 розділу Предмет договору підпунктом 3.2. в наступній редакції: 3.2. клієнт доручає адвокату, а адвокат зобов`язується надати клієнту наступні послуги правової допомоги: скласти проекти процесуальних документів: 1)адміністративного позову щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2018 року № 124563-5606-1008, від 23 травня 2019 року № 104751-5606-1031, від 09 грудня 2019 року № 164166-5605-1031; 2) клопотання про витребування доказів, у зв`язку із зверненням з адміністративним позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2018 року № 124563-5606-1008, від 23 травня 2019 року № 104751-5606-1031, від 09 грудня 2019 року № 164166-5605-1031. Доповнено пункт 2 розділу Гонорар підпунктом 2.2. в наступній редакції: 2.2. Ціна послуг передбачених підпунктом 3.2.пункту 3 розділу Предмет договору договору складає 15000,00 грн. У разі виникнення необхідності усунути будь-які недоліки у проектах процесуальних документів, визначених цим підпунктом адвокат зобов`язується їх усунути у найкоротший строк та надання зазначених послуг входить у ціну послуг визначену цим підпунктом та додатково Клієнтом не оплачується. . Клієнт зобов`язаний сплатити вартість наданих послуг, передбачених підпунктом 3.2. договору у розмірі, визначеному пункту 2.2.розділу Гонорар договору в редакції даної додаткової угоди у день підписання акту прийому-передачі наданих послуг на підставі виставленого адвокатом рахунку (арк. спр. 219).

Згідно з актом прийому передачі наданих послуг від 18 лютого 2020 року б/н до договору від 20 листопада 2019 року б/н адвокат передав, а клієнт прийняв надані послуги за період з 04 лютого 2020 року по 18 лютого 2020 року, а саме: складання проектів процесуальних документів: 1)адміністративного позову щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2018 року № 124563-6606-1008, від 23 травня 2019 року № 104751-5606-1031, від 09 грудня 2019 року № 164166-5605-1031; 2) клопотання про витребування доказів, у зв`язку із звернення з адміністративним позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2018 року № 124563-5606-1008, від 23 травня 2019 року № 104751-5606-1031, від 09 грудня 2019 року № 164166-5605-1031 (арк. спр. 220).

Адвокатом Івановим О.Ю. 18 лютого 2020 року складено рахунок - фактуру на 15000,00 грн за послуги з правової допомоги згідно з договором від 20 листопада 2019 року б/н, додаткової угоди від 04 лютого 2020 року до договору від 20 листопада 2019 року б/н та акта від 18 лютого 2020 року (арк. спр. 221).

Розпискою від 18 лютого 2020 року б/н адвокат Іванов О.Ю. підтвердив, що 18 лютого 2020 року ним отримані грошові кошти в сумі 15000,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 20 листопада 2019 року б/н, додатковою угодою від 04 лютого 2020 року до договору про надання правової допомоги від 20 листопада 2019 року б/н, на підставі акта прийому-передачі наданих послуг від 18 лютого 2020 року, рахунку від 18 лютого 2020 року на суму 15000,00 грн., як плата за надані клієнту ОСОБА_1 послуги правової допомоги, а саме складання проектів процесуальних документів. Кошти отримав від громадянина ОСОБА_1 (арк. спр. 222).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що витрати позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн. підтверджені належними доказами, а тому доводи апеляційної скарги не прийнято до уваги.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 жовтня 2018 року №124563-5606-1008, яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 34033,47 грн. та від 25 жовтня 2018 року №104751-5606-1031, яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 34033,47 грн. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року по справі №360/871/20 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року по справі №360/871/20 - змінити.

Абзац другий резолютивної частини додаткового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року по справі №360/871/20 - виключити.

В абзаці третьому резолютивної частини додаткового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року по справі №360/871/20 вислів 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) замінити висловом 14 750,00 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.)

В іншій частині додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року по справі №360/871/20 - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 13 жовтня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 13 жовтня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко