Постанова

від 30.09.2020 по справі 640/23465/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23465/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Політичної партії "Республіканська Партія" до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Політична партія "Республіканська партія" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вимоги позивача в апеляційній скарзі є необґрунтованими, рішення суду першої інстанції - правомірне, винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_1 від 26.04.2017 Політична партія "Республіканська партія" є засновником друкованого засобу масової інформації - газети "Республіканська газета".

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14.08.2019 № 2552/5 "Про визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації таким, що втратило чинність", у якому зазначено, що на підставі правового висновку свідоцтво про державну реєстрацію газети "Республіканська газета" втратило чинність відповідно до ст. 16 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".

Згідно правового висновку Міністерства юстиції України про визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації таким, що втратило чинність, при здійсненні моніторингу надходження обов`язкових безоплатних примірників видань, виявлено, що контрольні примірники вищезазначеного видання до реєструючого органу не надходили, про що свідчать відомості, зазначені у Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агенств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями, позивач звернувся до суду за захисту своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що чинне законодавство надає право реєструючому органу визнавати свідоцтво таким, що втратило чинність лише у випадку, якщо видавцем не розпочато випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва без поважних причин. Відтак, у відповідача були відсутні законні підстави для визнання нечинним свідоцтва про державну реєстрацію друкованих видань.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11.1992 № 2782-XII засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.

Згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації не обмежується.

В силу вимог ст. 33 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування безоплатно надсилаються редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.

За положеннями п. 8 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" порушення порядку надсилання контрольних примірників віднесено до порушень законодавства України про друковані засоби масової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" за ці порушення винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.

З огляду на викладене, санкція за порушення вимог ст. 33 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" не передбачає втрату чинності свідоцтвом про реєстрацію друкованого ЗМІ.

У ході судового розгляду справи встановлено, що випуск друкованого видання "Республіканська газета" був здійснений у межах встановленого законодавством річного терміну, а саме 19.04.2018 року за №1(001), на підтвердження чого до матеріалів справи долучено оригінал примірника газети.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі відсутність контрольного примірника періодичного видання не доводить того, що друкований засіб масової інформації не випускався взагалі, а за певних умов може свідчити лише про порушення вимог Закону щодо порядку його надсилання, за яке чинним законодавством передбачено відповідальність. При цьому, така відповідальність не пов`язана із втратою чинності свідоцтва.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що видаючи оскаржуваний наказ та визнаючи свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети " Республіканська газета " таким, що втратило чинність, відповідач діяв в порушення вимог законодавства, оскільки чинне законодавство надає право реєструючому органу визнавати свідоцтво таким, що втратило чинність лише у випадку, якщо видавцем не розпочато випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва без поважних причин.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлено 09.10.2020.