Постанова

від 07.10.2020 по справі 902/664/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року Справа № 902/664/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача-1: представник не з`явився

відповідача-2: представник не з`явився

прокурор Прищепа О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2019, повний текст складено 11.11.2019, у справі № 902/664/19

за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби

до Комунального некомерційного підприємства "Тульчинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки Вінницької обласної ради"

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будівельник"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору підряду

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06 листопада 2019 року у справі № 902/664/19 позов Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства "Тульчинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки Вінницької обласної ради", до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будівельник", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору підряду - залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що у даній справі відсутні передбачені законом виключні підстави звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, оскільки прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Судом першої інстанції було також зазначено, що недотримання законодавчо визначеного порядку усунення виявлених порушень законодавства про державні закупівлі безпосередньо впливає на права та інтереси сторін спірних угод, оскільки погіршує становище останніх, позбавляє їх можливості врегулювати спірні питання в поза судовому порядку та уникнути додаткових витрат у вигляді судових витрат. Держаудитслужба в силу своїх повноважень звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Не погоджуючись з постановленою судом першої інстанції ухвалою, Заступник прокурора Вінницької області звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2019 у справі № 902/664/19 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснюється або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва;

- прокуратурою Вінницької області 05.08.2019 повідомлено Північний офіс Держаудитслужби в порядку п. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру про наміри звернення з відповідним позовом про оскарження процедури закупівлі проведеної Тульчинським обласним спеціалізованим будинком дитини для дітей з урахуванням ЦНС та порушенням психіки. Після отримання позовної заяви з додатками орган контролю, який вже був повідомлений про конкретні порушення, про які стало відомо шляхом опрацювання системи публічних закупівель РROZORRO, продовжував бездіяти, адже і далі не здійснював визначених законом функцій контролю в частині проведення моніторингу;

- нездійснення захисту інтересів держави виразилося в усвідомленій пасивній поведінці органу контролю. Зазначене вказує, що Північний офіс Держаудитслужби неналежно здійснює захист державних інтересів , оскільки не вживав достатніх та дієвих заходів по проведенню контрольної функції, передбаченої законодавством, та звернення з відповідним позовом, і продовжує таку бездіяльність, що є підставою для захисту цих інтересів прокурором;

- враховуючи, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області самостійно не вжито заходів для забезпечення законності у сфері державних закупівель та витрат бюджетних коштів, відтак у прокуратури Вінницької області наявні підстави, визначені статтею 23 Закону України Про прокуратуру , для представництва інтересів держави у суді;

- захищати інтереси держави, насамперед повинні уповноважені органи, а прокурор виконує фактично субсидіарну роль у разі наявності відповідних підстав. Однак, враховуючи пасивну позицію Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо вжиття будь-яких заходів для відновлення порушених інтересів, прокурор у даному випадку не виступає альтернативним суб`єктом звернення до суду за захистом порушених інтересів держави.

- звертаючись до суду з вказаним позовом прокурором дотримано всі вимоги, передбачені Законом України Про прокуратуру та Господарського процесуального кодексу України, щодо вимог наявності підстав для представництва прокурором в суді;

- прокурором обґрунтована наявність підстав для представництва, а також попередньо, до звернення до суду, повідомлено про це відповідного суб`єкта владних повноважень - Північний офіс Держаудитслужби. Наявність підстав для представництва прокурором органом контролю не оскаржено, більше того, перевірено судом першої інстанції при відкритті провадження у вказаній справі.

Таким чином, на думку скаржника, оскаржувана ухвала суду винесена за неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 131-1 Конституції України, ст. 53, 226, 234, 236 ГПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 5, 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2019 у справі № 902/664/19 (Коломис В.В.(головуючий суддя, Саврій В.А., Миханюк М.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2019 у справі № 902/664/19, розгляд справи призначено на 23.12.2019 об 11:00 год.

На підставі розпорядження від 20.12.2019 № 01-04/1083 керівника апарату суду у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) Коломис В.В. у період з 20.12.2019 по 17.01.2020 (включно) проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/664/19 між суддями, протокол від 20.12.2019, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. (головуючий суддя), судді Миханюк М.В., Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 06.11.2019 у справі № 902/664/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 (Крейбух О.Г. (головуючий суддя), Миханюк М.В., Саврій В.А.) зупинено провадження у справі № 902/664/19 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Вінницької області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 06.11.2019 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 912/2385/18.

28.07.2020 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Прокурора Вінницької області про поновлення провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2019 у справі № 902/664/19, у зв`язку з прийняттям Великою Палатою Верховного Суду 26.05.2020 постанови у справі № 912/2385/18, повний текст, якої оприлюднено 20.07.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

На підставі розпорядження від 03.08.2020 № 01-04/267 керівника апарату суду у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Миханюк М.В., судді-члена колегії Саврія В.А. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/664/19 між суддями, протокол від 03.08.2020, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. (головуючий суддя), Тимошенко О.М., Юрчук М.І.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2020 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2019 у справі № 902/664/19, розгляд справи призначено на 07.10.2020 об 12:00 год.

07.10.2020 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від адвоката Пинзар І.В., який представляє інтереси відповідачів згідно з ордерами на надання правничої (правової) допомоги серії АВ за № 1007337 та № 1007338 від 29.12.2019, надійшло клопотання (вх.№ 6395/20), у якому останній просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а розгляд даної справи здійснювати без його участі.

В судовому засіданні 07.10.2020, представник органу прокуратури підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу від 06.11.2019 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для здійснення її подальшого розгляду.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 07.08.2020 явка представників сторін в судове засідання 07.10.2020 обов`язковою не визнавалась, а також подане представником відповідачів клопотання (вх.№ 6395/20), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача 1 та відповідача 2, оскільки їхня не явка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника органу прокуратури, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 Заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави особі Північного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовом до Тульчинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки до Приватного виробничо-комерційного підприємства Будівельник в якому просить:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Тульчинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням ЦНС та порушенням психіки від 06.06.2019 щодо закупівлі робіт з реконструкції відділення реабілітації дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням опорно-рухового апарату Тульчинського обласного будинку дитини по вул. Шевченка,33 у м. Тульчин (Класифікатор ДК 021:2015 (CPV): 45200000-9 - Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва) на суму 1 702 278 грн за переговорною процедурою закупівлі;

- визнати недійсним договір підряду № 31 від 09.07.2019, укладений між Тульчинським обласним спеціалізованим будинком дитини для дітей з ураженням ЦНС та порушенням психіки та приватним виробничо-комерційним підприємством Будівельник на суму 1 702 278 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням тендерним комітетом Тульчинського обласного спеціалізованого будинкку дитини для дітей з ураженням ЦНС та порушенням психіки положень Закону України Про публічні закупівлі під час розгляду оцінки тендерних пропозицій та визнання переможця закупівлі робіт з реконструкції відділення реабілітації дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням опорно-рухового апарату Тульчинського обласного будинку дитини очікуваною вартістю 1 702 278 грн.

Порушення інтересів держави обґрунтовано прокуратурою тим, що порушення процедури публічних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів місцевого бюджету і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.

На підтвердження факту повідомлення Північного офісу Держаудитслужби про намір звертатися до суду з даним позовом, прокурором подано відповідний лист від 05.08.2019 № 05/1-327 вих.-19.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.08.2019 у справі № 902/664/19, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.10.2019 у справі № 902/664/19, замінено відповідача Тульчинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки на Комунальне некомерційне підприємство Тульчинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки Вінницької обласної ради .

06.11.2019 Господарським судом Вінницької області за наслідками підготовчого судового засідання у справі № 902/664/19 прийнято оскаржувану ухвалу, якою позовну заяву Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби залишено без розгляду.

Розглянувши матеріали справи , апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Системне тлумачення положень ч. 3-5 ст. 53 ГПК України і ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст. 129 Конституції України).

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Судова колегія погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду, про недоведення прокурором нездійснення чи неналежного здійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, з огляду на таке.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої ч 3 та 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень ст. 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз.2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим .

З наведеного, апеляційний суд зазначає, що прокурор не ставив до відома Держаудитслужбу про виявленні порушення законодавства про публічні закупівлі та необхідність вжиття визначених Положенням про Державну аудиторську службу України заходів направлених на його відновлення, в тому числі проведення відповідної перевірки державної закупівлі.

Зокрема, листом № 05/1.284-вих 19 від 16.07.2019 прокурор звернувся до Управління Північного офісу Держаудитсулжби у Вінницькій області з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, на підставі ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру просить повідомити чи проводилась перевірка (моніторинг) зазначеної закупівлі та чи вживались заходи щодо оскарження вищезазначених рішень тендерного комітету Тульчинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням ЦНС та порушення психіки по договору /т.1 а.с. 153/.

У відповідь на вказаний лист, позивач відреагував листом № 2602-05-17/3825 від 22.07.2019, в якому повідомив, що Управління до судових органів не зверталося. Крім того, моніторинг закупівлі робіт з реконструкції відділення реабілітації для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення опорно-рухового апарату Тульчинського обласного будинку дитини відповідно до норм ст. 7-1 Закону України Про публічні закупівлі не проводився.

Таким чином, висновок прокурора про бездіяльність Держаудитслужби, яка зумовила необхідність участі прокурора у даній справі є передчасним та таким, що не відповідає обставинам у даній справі. Прокурором не надано доказів того, що Північний офіс Держаудитслужби знав про порушення інтересів держави, а відтак не міг відреагувати на це, оскільки його не було повідомлено про таке.

Зокрема, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Управління Північного офісу Держаудитсулжби у Вінницькій області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до відповідачів, а сама по собі обставина незвернення Держаудитслужби з позовом протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанцій про відсутність передбачених законом виключних підстав звернення прокурора до суду у даній справі, оскільки прокурор не довів підстав представництва інтересів держави в суді від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері державних закупівель.

Відповідно до ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, заперечення прокурора, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи Заступника прокурора Вінницької області не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 06.11.2019 у справі № 902/664/19 відсутні.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2019 у справі № 902/664/19 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 06.11.2019 у справі № 902/664/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 902/664/19 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "12" жовтня 2020 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.