Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/164/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання Стретович Н.К.
без участі представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал" (м. Вінниця)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта +" (Житомирська область, Хорошівський район, с. Кропивня)
про стягнення 219904,04 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал" подано позов до Господарського суду Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта+" про стягнення 219904,04 грн., з яких 152499,86 грн. основного боргу, 40249,98 грн. штрафу, 23225,45 грн. пені, 2412,77 грн. 3% річних, 1525,00 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 2280/16 від 09.08.2019 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати поставленої продукції.
Ухвалою від 13.02.2020 господарський суд відкрив провадження у даній справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду на 05.03.2020 о 12:00.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 02.03.2020 № 48/2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №906/164/20 у зв`язку з звільненням з посади судді Терлецької - Байдюк Н.Я. у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 621/0/15-20 від 27.02.2020.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020, справу № 906/164/20 передано судді Лозинській І.В.
Ухвалою від 05.03.2020 господарським судом справу № 906/164/20 прийнято до провадження; призначено підготовче засідання на 31.03.2020 о 14:30; рекомендовано позивачу перевірити розрахунки пені, 3% річних, інфляційних та штрафу (а. с. 49).
Ухвалою від 29.04.2020 господарський суд продовжив термін підготовчого провадження у справі, відклав підготовче засідання суду (а. с. 74).
Ухвалою від 01.06.2020 господарський суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні, постановив запропонувати сторонам надіслати господарському суду до дати судового засідання, за наявності, докази врегулювання спору мирним шляхом (а. с. 85).
Ухвалою від 02.07.2020 господарський суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 27.08.2020 об 11:30 (а. с. 91).
Ухвалою від 27.08.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначити справу № 906/164/20 до судового розгляду по суті (а. с. 97,98).
Ухвалою від 11.09.2020 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 07.10.2020 о 16:00 (а. с. 101).
07.10.2020 до суду від представника позивача надійшла заява від 07.10.2020 про розгляд справи за відсутності позивача; додатково вказано про підтримання позовних вимог у повному обсязі (а. с. 104).
Представники сторін в засідання суду не прибули.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву від 04.03.2020, відповідач проти позову заперечив повністю (а. с. 51,52).
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
09.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оранта+" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 2280/16 (далі - договір) (а. с. 10, 11).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупця хімічну продукцію (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар в асортименті і кількості згідно додатків і видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного договору.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, визначені в додатках, рахунках та накладних, які є невід`ємною частиною договору.
Сукупна вартість товару, що постачається згідно даного договору, складає суму вартостей товару, які вказані в графі "Усього з ПДВ" в додатках, підписаних в рамках даного договору (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 2.2 договору покупець проводить розрахунки з продавцем на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок продавця. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок продавця, вказаного в тексті цього договору, а у разі зміни платіжних реквізитів - додатковій угоді до договору.
Відповідно до п. 3.1. договору умови поставки товару: DАР-склад покупця, або інша адреса, яку вкаже покупець, якщо інше не визначено в специфікаціях до договору. Умови поставки визначені у специфікації мають перевагу по даному пункту.
Право власності на товар переходить до покупця з моменту одержання ним товару після підписання видаткової накладної (п. 3.2. договору).
Сторонами у п. 4.1 договору погоджено, що оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі - 100% передоплата, або у терміни оплати вказані у специфікації до певної поставки, та за ціною вказаною в додатках до цього договору, видаткових накладних та специфікаціях шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.
Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: за кількістю і вагою - згідно кількості і вазі, вказаним у видаткових накладних; за якістю - у відповідності з якістю, вказаною у сертифікаті якості, виданому заводом - виробником (п. 5.1 договору).
В матеріалах справи є "Специфікація № 1" від 09.08.2019 як додатку № 1 до договору (а. с. 12), якою встановлено, що загальна вартість товару становить у сумі 402499,86 грн.; термін оплати - в день отримання товару; датою отримання товару або його партії, вважається дата, вказана у видаткових накладних на відпуск товару.
Позивачем взяті за даним договором зобов`язання виконано повністю, що підтверджується такими видатковими накладними: № 2682 від 12.08.2019 на суму 252999,91 грн.; № 2698 від 13.08.2019 на суму 149499, 95 грн. (а. с. 13, 15), а також відповідними товарно-транспортними накладними (а. с.14, 16).
Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги відповідач виконав частково на суму 250000,00 грн., тому на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить у розмірі 152499,86 грн.
У зв`язку з порушенням договірних зобов`язань, позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача 219904,04 грн., з яких 152499,86 грн. основного боргу, 40249,98 грн. штрафу, 23225,45 грн. пені, 2412,77 грн. 3% річних, 1525,00 грн. інфляційних втрат.
2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).
Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна, зокрема, вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Беручи до уваги зміст правовідносин та характер зобов`язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом.
Згідно з нормами ч. 1 та ч. 2 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
3. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 152499,86 грн.
Відповідно до видаткової накладної № 2682 від 12.08.2019 (а. с. 13) та товарно-транспортної накладної № Р2682 від 12.08.2019 (а. с. 14) позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 252999,91 грн. з ПДВ.
Відповідачем оплачено отриманий товар у сумі 150000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1256 від 14.08.2019 (а. с. 18).
Відповідно до видаткової накладної № 2698 від 13.08.2019 (а. с. 15) та товарно-транспортної накладної № Р2698 від 13.08.2019 (а. с. 16) позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 149499,95 грн. з ПДВ.
Відповідачем оплачено отриманий товар у сумі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1284 від 28.08.2019 (а. с. 17).
Вказані видаткові накладні підписано та скріплено печатками сторін; зауваження чи заперечення зі сторони відповідача щодо отриманого товару матеріали справи не містять. За таких обставин позивачем виконано взяті за договором зобов`язання.
Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно з договором щодо своєчасної оплати за надані послуги повністю не виконав.
Враховуючи факт не виконання належним чином обов`язку з оплати товару, отриманого на підставі договору, у відповідача виник обов`язок щодо сплати позивачу частини основного боргу на загальну суму 152499,86 грн.
4. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення 23225,45 грн. пені.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 23225,45 грн. згідно з розрахунком позивача, доданим до позовної заяви (а. с. 7 - 9).
У п. 7.2 договору сторони погодили, що за прострочення здійснення розрахунку вартості товару, якщо термін несплати або порушення строків оплати складає більше п`яти календарних днів, покупець додатково сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 №543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на умови специфікації № 1 від 09.08.2019 до договору, ст. 253 ЦК України щодо початку перебігу строку з наступного дня після відповідної календарної дати, у відповідача виник обов`язок з 13.08.2019 на підставі видаткової накладної № 2682 від 12.08.2019 та з 14.08.2020 - на підставі видаткової накладної № 2682 від 12.08.2019 щодо сплати позивачу основного боргу.
Оскільки відповідачем сплачено основний борг частково 14.08.2019 на суму 150000,00 грн. та 28.08.2019 на суму 100000,00 грн., розрахунок пені повинен був здійснюватись за такі періоди:
1) щодо поставки товару на видатковою накладною № 2682 від 12.08.2019 на суму 252999,91 грн.:
- 13.08.2019 по 13.08.2019 - на суму боргу 252999,91 грн.;
- 15.08.2019 по 10.02.2019 - на суму боргу 102999,91 грн. (252999,91 - 150000,00);
2) щодо поставки товару на видатковою накладною № 2698 від 13.08.2019 на суму 149499,95 грн.:
- 14.08.2019 по 27.08.2019 - на суму боргу 149499,95 грн.;
- 29.08.2019 по 10.02.2019 - на суму боргу 49499,95 грн. (149499,95 - 100000,00).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, внаслідок чого встановлено, що розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих пені, до задоволення підлягає пеня в сумі 23225,45 грн., тобто в межах заявлених ним позовних вимог.
5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 1525,00 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2019 року по грудень 2019 року і 2412,77 грн. 3% річних за період з 13.08.2019 по 10.02.2019 за розрахунком позивача (а. с. 7- 9).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.
Зважаючи на встановлені судом періоди проведення розрахунку заборгованості, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих 3% річних та інфляційних втрат, до задоволення підлягають інфляційні втрати у розмірі 1525,00 грн. та 3% річних у розмірі 2412,77 грн., тобто в межах заявлених позовних вимог.
6. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 40249,98 грн. штрафу.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 40249,98 грн. згідно з розрахунком позивача (а. с. 7 - 9).
За п. 7.1 договору за безпідставну відмову в прийнятті або оплаті переданого товару, а також несвоєчасну або неповну оплату товару покупець зобов`язується сплатити на користь продавця штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.
Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За нормою ст. 61 Конституції України - ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - прострочення оплати наданих послуг за договором про надання послуг № ЖТ-2/19 від 03.07.2019 свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
Тому, в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 40249,98 грн. слід відмовити, оскільки за правовою природою є одним і тим самим видом відповідальності за одне й те саме правопорушення.
7. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.
Відповідач не надав суду докази сплати заявленої суми заборгованості.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 179663,08 грн., з яких, 152499,86 грн. основного боргу, 23225,45 грн. пені, 2412,77 грн. 3% річних, 1525,00 грн. інфляційних втрат.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 40249,98 грн. штрафу слід відмовити.
8. Розподіл судового збору між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранта+" (12111, Житомирська область, Хорошівський район, с. Кропивня, вул. Рад, 35, код ЄДРПОУ 37720659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макош Мінерал" (21037, м. Вінниця, вул. Келецька, 39, приміщення 210, код ЄДРПОУ 41157153):
- 152499,86 грн. основного боргу;
- 23225,45 грн. пені;
- 2412,77 грн. 3% річних;
- 1525,00 грн. інфляційних втрат;
- 2694,95 грн. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 40249,98 грн. штрафу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.10.20
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (реком.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2020 |
Оприлюднено | 16.10.2020 |
Номер документу | 92192332 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Лозинська І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні