Рішення

від 22.09.2020 по справі 910/1240/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2020Справа № 910/1240/20

За позовом Фізичної особи-підприємця Лисогор Надії Григорівни

до 1. Головного управління Національної поліції в Черкаській області

2. Прокуратури Черкаської області

3. Державної казначейської служби України

третя особа: Державне підприємство "Смілянське лісове господарство"

про стягнення 8 268 350,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Лисогор Надія Григорівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до 1. Головного управління Національної поліції в Черкаській області, 2. Прокуратури Черкаської області, 3. Державної казначейської служби України про стягнення 8 268 350, 00 грн, у тому числі 56 800, 00 грн - матеріальна шкода, завдана незаконними діями органу досудового розслідування ГУ НП України в Черкаській області, а саме шкода, завдана пошкодженням речових доказів - пиломатеріалів з вільхи, дошка не обрізна, загальним об`ємом 29, 202 м3, внаслідок їх неповернення власнику та 8 206 550, 00 грн - втраченого прибутку за контрактом № 005 від 26.05.2016 на поставку пиломатеріалів, 5 000 грн - витрати за проведення експертизи пиломатеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

02.03.2020 від Фізичної особи-підприємця Лисогор Надії Григорівни надійшли заява про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про витребування у відповідача-1 та відповідача-2 доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1240/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.03.2020. Залучено до участі в справі Державне підприємство "Смілянське лісове господарство" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Витребувано у Головного управління Національної поліції в Черкаській області та Прокуратури Черкаської області докази.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.03.2020 представник третьої особи подав письмові пояснення, в яких позов в частині позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування ГУ НП України в Черкаській області підтримав. Крім того, у поданих поясненнях просив суд розглянути справу 25.03.2020 без його участі.

Оскільки участь у судовому процесі є процесуальним правом сторони, суд задовольнив клопотання третьої особи про розгляд справи 25.03.2020 без участі його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2020 у зв`язку з відсутністю представників відповідачів, підготовче засідання відкладено на 15.04.2020.

На електронну адресу суду 26.03.2020 від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи після закінчення карантинних заходів.

Крім того, аналогічне клопотання 02.04.2020 від відповідача-1 надійшло через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію).

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.04.2020 представник відповідача-1 подав письмовий відзив та витребувані судом документи. У письмовому відзиві відповідач-1 проти позову заперечував, мотивуючи тим, що позивач не вчиняв жодних дій, передбачених приписами статей 303, 304, 306, 307 КПК України, якими регламентовано порядок оскарження та розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого, у тому числі скарг володільця тимчасово вилученого майна при його неповерненні.

02 квітня 2020 року від відповідача-2 на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому Прокуратура Черкаської області проти позову заперечувала, зазначивши, що за відсутності вини, відсутні підстави для покладення відповідальності за завдану майнову і моральну шкоду на органи прокуратури. Окрім відсутності вини, відсутні протиправність поведінки та причинно-наслідковий зв`язок між дією та завданою шкодою, оскільки з моменту отримання позивачем ухвали суду апеляційної інстанції, якою скасована ухвала суду про арешт майна, Лисогор Н.Г. не зверталася до органу досудового розслідування та прокуратури щодо повернення свого майна.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від Прокуратури Черкаської області 03.04.2020 надійшли витребувані судом документи.

15.04.2020 від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням карантинних заходів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 задоволено клопотання відповідача-1 та відкладено розгляд справи до 28.04.2020.

На електронну адресу суду 23.04.2020 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач-1 неодноразово, 24.04.2020, 28.04.2020 подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 задоволено подані клопотання та відкладено розгляд справи до 27.05.2020.

Через канцелярію суду 27.05.2020 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просив суд стягнути 1 000 000, 00 грн - моральної шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 розгляд справи відкладено до 17.06.2020.

Позивач, 17.06.2020 подав заяву про покладення витрат, пов`язаних зі зберіганням пиломатеріалів на відповідача-1.

У судовому засіданні 17.06.2020 розглянуто заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. В такому випадку предметом спору стає вимога про стягнення суми в збільшеному чи зменшеному розмірі.

Водночас, позивачем у заяві від 21.05.2020 р. фактично заявлено нові вимоги, які не містились у позовній заяві, а саме, про стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн., тобто, одночасно змінено предмет та підставу позову.

За результатами розгляду поданої заяви, ухвалою від 17.06.2020 відмовлено позивачу у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1240/20 до судового розгляду по суті на 15.07.2020.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, розгляд справи неодноразово відкладався.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.07.2020 представник відповідача-2 подав копію постанови про закриття кримінального провадження для залучення до матеріалів справи.

29.07.2020 представник позивача подав клопотання про надання додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 22.09.2020 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 проти задоволення вимог позивача заперечили з підстав, зазначених у відзивах на позовну заяву.

Відповідач-3 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки ухвали були відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

У судовому засіданні 22.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивачем до митного поста Сміла Черкаської митниці ДФС було подано митну декларацію №902040000/2016/403125 за якою задекларовано до оформлення в митному режимі експорту (ЕК10) товар пиломатеріали з вільхи, без подальшої обробки, не лущені, не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з`єднань, свіжо пиляні: дошка не обрізна (3 сорт) - 21,458 м.куб. (розмір 53х140-260х3000мм); дошка не обрізна (2 сорт) - 3,773 м.куб. (розмір 50х270-480х3000мм); прокладки б/с - 0,3 м.куб. (розмір 20/50х20/80х1100мм). Всього: 25,531 м.куб. Виробники: ФОП Литвиненко К.В., ФОП Левківський М.А., UA загальною вагою брутто 23900 кг та вартістю 3191,38 Євро, що поставлявся ФОП Лисогор Надія Григорівна на адресу компанії UAB Vilniaus Medienos Prekyba (Juozapaviciaus pr.48A-20, LT-45222, Kaunas, Lietuva,) транспортним засобом державні номери НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на виконання зовнішньоекономічного контракту від 26.02.2016 № 005 на підставі комерційного інвойсу від 03.10.2016 №105, товарно-транспортної накладної (CMR) від 19.10.2016 А№ 928957 та сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 20.10.2016 ЧР030960.

Під час здійснення митного контролю вищезазначеного вантажу було встановлено, що фактична кількість пред`явленого до митного оформлення експорту товару пиломатеріали з вільхи, дошка не обрізна становить 27,030 м3, що на 1,799 м3 більше ніж було задекларовано за митною декларацією №902040000/2016/403125 та зазначено в комерційному інвойсі від 03.10.2016 №105 і сертифікаті про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 20.10.2016 ЧР030960. При цьому, загальна кількість дошок становить 576 шт., що на 6 шт. більше ніж, зазначено у пакувальному листі від 03.10.2016 №105 (570 шт.).

Слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області 25.10.2016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016250000000313 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України з приводу того, що 20.10.2016 до митного посту Сміла фізична особа-підприємець Лисогор Н.Г. надала документи для митного оформлення в режимі експорт , в ході перевірки яких виявлені ознаки підроблення, а саме невідповідність заявлених розмірів пиломатеріалів та виданого сертифікату про проходження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

27.10.2016 за даним фактом уповноваженою посадовою особою Черкаської митниці ДФС за наявності приводів та підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.491 Митного кодексу України, відносно громадянки України Лисогор Надії Григорівни складено протокол про порушення митних правил №97/90204/16 за ст.472 Митного кодексу України, яким вилучено 1, 799 м3 пиломатеріалів з вільхи, вартістю 6 343, 55 грн.

Постановою Старшого слідчого Слідчого Управління Головного Управління Національної поліції у Черкаській області від 31.10.2016 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016250000000313 від 25.10.2016 предмети, вилучені в даному кримінальному провадженні, а саме: пиломатеріали з вільхи, дошка не обрізна, загальним об`ємом 29,202 м3, з яких 1, 799 м3 вказаних пиломатеріалів вилучено Черкаською митницею ДФС згідно протоколу про порушення митних правил № 97/90204/16 від 27.10.2016. Пиломатеріали з вільхи, дошка не обрізна, загальним об`ємом 29,202 м3, з яких 1, 799 м3 вказаних пиломатеріалів вилучено Черкаською митницею ДФС згідно протоколу про порушення митних правил № 97/90204/16 від 27.10.2016 - після проведення перевірок та всіх слідчих дій здано на відповідальне зберігання.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкас від 02.11.2016 у справі № 711/9357/16-к задоволено клопотання слідчого про арешт майна. З метою забезпечення збереження речових доказів, накладено арешт, який передбачає заборону відчуження, на майно фізичної особи-підприємця Лисогор Н.Г., а саме на пиломатеріали з вільхи, дошка не обрізна загальним об`ємом 29,202 м3, визнаних речовими доказами у кримінальному провадженні №12016250000000313 постановою від 31.10.2016 року старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області Фрей А.П.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкас від 03.11.2016 у справі № 711/9416/16-к задоволено клопотання слідчого. Надано тимчасовий доступ до документів та можливість їх вилучення, а саме: зобов`язано службових осіб митного поста Сміла Черкаської митниці ДФС, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Сміла вул. Промислова 7, надати тимчасовий доступ до документів наданих ФОП Лисогор Н.Г. при проходженні митного контролю, а саме: Міжнародна автомобільна накладна № 928957 від 19.10.16; Рахунок фактура № 105 від 03.10.2016; Пакувальний лист № 105 від 03.10.2016; Зовнішньоекономічний договір № 005 від 26.02.2016; Додаток до контракту б/н від 18.05.2016; Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЧР 030960 від 20.10.2016; ТТН № 009276 від 30.05.2016, ТТН № 015325 від 30.09.2016, ТТН № 015326 від 30.09.2016; Накладна № 21 від 03.10.2016 , ФОП Левківський видав ФОП Лисогор Н.Г.; Накладна № 24 від 25.07.2016 , ФОП Литвиненко видав ФОП Лисогор Н.Г.; Митна декларація № 902040000/16/403125 від 20.10.2016 .

Зобов`язано відповідальну особу за збереження інформації в поста Сміла Черкаської митниці ДФС, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Сміла вул. Промислова 7 надати вказані документи старшому слідчому СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області Фрей А.П. або іншим особам в порядку КПК України, роз`яснивши їй, що в разі невиконання покладених на неї процесуальних обов`язків, без поважних причини, на неї може бути накладене грошове стягнення.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкас від 22.12.2016 (справа № 712/13585/16-п) Лисогор Надію Григорівну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України та застосовано адміністративне стягнення у розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушення на суму 6343 грн. 55 коп., з конфіскацією на користь держави товару пиломатеріали з вільхи, дошка не обрізна у кількості 1,799 м3.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області (провадження № 11-сс/793/543/2016) від 06.12.2016 скасовано ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкас від 02.11.2016, якою задоволено клопотання старшого слідчого Фрей А.П. та накладено арешт на дошки не обрізні, загальним об`ємом 29, 202 м3, що належать ФОП Лисогор Надії Григорівні, визнаних речовими доказами у кримінальному провадженні за №12016250000000313 постановою від 31.10.2016.

Позивач вважає, що за викладених обставин своїми незаконними діями відповідач-2 та відповідач-3 завдали шкоди і єдиним на даний час ефективним засобом юридичного захисту прав та законних інтересів позивача є відшкодування вказаної шкоди державою відповідно до вимог ст. 1166, 1173, 1174, ст. 1176 ЦК України.

Отже, предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача заявлені до відповідачів про стягнення з Держави Україна у відшкодування матеріальної шкоди в сумі 56 800,00 грн, шляхом стягнення відповідних коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Конституція України (ст. 56) проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Так, стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст. 1176 Цивільного кодексу України, якою врегульоване питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Оскільки у цій справі йдеться про шкоду, спричинену юридичній особі бездіяльністю посадових осіб органів, що здійснюють досудове розслідування, та прокуратури, то відповідно до положень частини шостої статті 1176 ЦК України така шкода відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відшкодування шкоди завданої органом державної влади та посадовою або службовою особою органу державної влади передбачені нормами статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Такі способи захисту цивільних прав характеризується чітко визначеним суб`єктом - заподіювачем шкоди, якими є відповідні державні органи чи їхні посадові і службові особи. Підставою для подання такого позову є прийняття незаконних рішень, незаконні дії чи бездіяльність зазначених органів, що призвели до заподіяння шкоди особі. Також відповідно до ст. ст. 1173 - 1175 ЦК така шкода відшкодовується незалежно від вини цих органів (осіб).

У таких справах суд, по-перше, має встановити невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування вимогам закону чи іншим правовим актам; по-друге, суд встановлює, чи порушуються суб`єктивні цивільні права й охоронювані законом інтереси фізичної або юридичної особи цим рішенням, дією чи бездіяльністю. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Важливим елементом доказування наявності збитків (розміру шкоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

За умови відсутності вказаних трьох елементів цивільно-правова відповідальність держави у вигляді відшкодування шкоди не настає.

Статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень (ч. 3 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

У відповідності до положень ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи вищевикладене, предметом доказування у даній справі є неправомірна бездіяльність посадових осіб відповідачів, факт нанесення такою неправомірною бездіяльністю відповідачів матеріальної шкоди позивачу, в розмірі 56 800,00 грн та наявність причинно - наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю відповідачів. Оскільки підставами відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, є шкода, незаконні дії, причинний зв`язок між незаконними діями та шкодою.

Відповідно до постанови Слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Черкаській області від 20.12.2019 кримінальне провадження №12016250000000313 від 25.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України закрито, у зв`язку з встановленою відсутністю події кримінального правопорушення. Повернуто власнику, а саме Лисогор Н.Г. пиломатеріали з вільхи, дошка не обрізна загальним об`ємом 29 202 м3, які знаходяться на зберіганні у ДП Смілянське лісове господарство за адресою: Черкаська область, Смілянський район, с. Будки, вул. Незалежності, 16.

Належних доказів, які б підтверджували та свідчили намагання позивача отримати своє майно, матеріали справи не містять та суду не надано.

Позивачем, в свою чергу, не було доведено причинного зв`язку між протиправною поведінкою посадових осіб відповідачів 1 та 2 і спричиненням позивачу заявлених ним до відшкодування збитків у сумі 56 800,00 грн.

Зокрема, з матеріалів справи та мотивування позову вбачається, що позивач є потерпілим у кримінальному провадженні №12016250000000313 від 25.10.2016, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - за фактом невідповідності заявлених розмірів пиломатеріалів та виданого сертифікату про проходження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

При цьому, для наявності зобов`язання по відшкодуванню шкоди відповідно до положень статей 1166 та 1176 ЦК України необхідна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу прокуратури, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювана та причинний зв`язок між його діями та шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах та є обов`язком позивача.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність ухвали у справі № 711/9357/16-к, якою скасовано ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкас від 02.11.2016, якою задоволено клопотання старшого слідчого Фрей А.П. та накладено арешт на дошки не обрізні, загальним об`ємом 29, 202 м3, що належать ФОП Лисогор Надії Григорівні, визнаних речовими доказами у кримінальному провадженні за №12016250000000313 постановою від 31.10.2016 не може слугувати безспірною підставою для відшкодування шкоди у даному випадку.

При цьому, приюдиційним для суду, що розглядає справу про правові наслідки згідно норм ГПК України є саме рішення суду чи вирок, а процесуальна ухвала, якою врегульовано питання окремої процесуальної дії в порядку Кримінального процесуального кодексу України таким не являється, внаслідок чого не може встановлювати протиправність поведінки відповідачів.

Згідно ч. 2. ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

В матеріалах справи відсутні докази подачі позивачем відповідного цивільного позову в кримінальному провадженні №12016250000000313.

Відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення за рахунок Державного бюджету України, як передбачено ч. 3 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України реалізується лише у випадках та у порядку, що встановлені окремим законом.

Позивачем не було доведено факту нанесення йому шкоди саме протиправними діями та бездіяльністю посадових осіб відповідачів 1 та 2, не доведено причинного зв`язку між незаконними діями/бездіяльністю посадових осіб відповідачів 1 та 2 і шкодою, про відшкодування якої заявлено позов, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

Крім того, позивачем не доведено завдання йому шкоди у вигляді втраченого прибутку за контрактом № 005 від 26.02.206 на поставку пиломатеріалів, не підтверджено її розміру та причинно-наслідкового зв`язку між діями та завданими збитками.

Суд звертає увагу, що важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Крім того, при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідачів, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

Позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому, протиправні дії відповідачів є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювачів збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювачів та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювачів є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходу у розмірі 8 206 550,00 грн, а також вжиття позивачем заходів для їх одержання, що є необхідним при заявленні до стягнення втраченого прибутку.

При цьому, надана позивачем копія контракту № 005 від 26.02.206 на поставку пиломатеріалів, укладеного позивачем та UAB Vilniaus Medienos Prekyba , судом не береться до уваги в якості належних та допустимих доказів наявності неодержаних доходів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим позовна вимога в частині стягнення 8 206 550,00 грн втраченого прибутку задоволенню не підлягає.

Заявлену позивачем вимога про стягнення з Державного бюджету України 5 000, 00 грн, сплачених за експертне дослідження, суд вважає необґрунтованою, оскільки виходячи зі змісту спірних правовідносин, не відноситься до витрат, пов`язаних з обставинами даної справи.

Встановивши відсутність правових підстав заявлених вимог, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

За таких обставин, оскільки позов заявлено позивачем про відшкодування шкоди, судовий збір за подання такого позову в порядку п. 13 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" не справляється.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Лисогор Надії Григорівни до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Прокуратури Черкаської області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Смілянське лісове господарство" про стягнення 8 268 350,00 грн. шкоди відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.10.2020 р.

Суддя Н.І. Зеленіна