Рішення

від 12.10.2020 по справі 910/12988/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2020Справа № 910/12988/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфан Інвест", м. Київ

про стягнення 76 201,64 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфан Інвест" про стягнення 76 201,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку №3-Б на вул. Срібнокільській у м. Києві за період з 01.09.2017 по 31.05.2020 включно на загальну суму 68 860 грн, що стало підставою для нарахування 3% річних у розмірі 3 061,64 грн та інфляційних втрат в сумі 4 280, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12988/20. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 07.09.2020р. встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляду справи був повідомлений належним чином з урахуванням наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.09.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02095, м.Київ, вул.. Срібнокільська, 3-Б, офіс 4.

Однак, конверт з ухвалою суду від 07.09.2020р. був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", яке створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №3-Б по вул.Срібнокільській в місті Києві.

Рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", яке оформлено протоколом №1 від 30.06.2016, було затверджено статут об`єднання.

Відповідно до п.2.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" завданням об`єднання є, в тому числі, забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно змісту пп.7, 8 п.3.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірі внесків і платежів співвласників.

Пунктом 7.4 статуту позивача визначено, що перелік і розміри внесків та обов`язкових платежів встановлюється загальними зборами співвласників об`єднання, відповідно до статей витрат, кошторису, розміру відрахувань до ремонтного, резервного та інших спеціальних фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до частки у загальній площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (п.7.5 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа").

У п.п. 11.2.2, 11.2.8 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" передбачено обов`язки співвласників виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", яке оформлено протоколом №2 від 13.10.2016, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання прибудинкової території на 2017 в сумі 6,24 грн. за м 2 .

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", яке оформлено протоколом від 27.02.2019, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання прибудинкової території на 2019 в сумі 8,10 грн. за м 2 .

Умовами п.7.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" передбачено, що у випадку незатвердження загальними зборами співвласників кошторису на наступний фінансовий рік (з будь-яких причин) - діє кошторис минулого фінансового року.

Згідно інформаційної довідки №221538382 від 26.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 26.04.2017 внесено запис №20569277 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфан Інвест" на об`єкт нерухомого майна загальною площею 294,5 кв.м, за адресою: м.Київ, вул. Срібнокільська, буд.3-Б, приміщення 4.

Наразі, за твердженнями позивача, з огляду на приписи Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та умови статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", у відповідача, як у власника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку №3-Б по вул.Срібнокільській в місті Києві, виник обов`язок зі сплати щомісячних внесків на утримання будинку, який за період з вересня 2017 по травень 2020 становить загалом 68 860 грн.

Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем свого обов`язку зі сплати щомісячних внесків на утримання будинку за період з вересня 2017 по травень 2020 виконано не було, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфан Інвест" виникла заборгованість в сумі 68860 грн, що також стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат і звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" підлягає задоволенню. При цьому, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі ст.20 Закону України Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Як було встановлено вище, 03.08.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", яке створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №3-Б по вул.Срібнокільській в місті Києві.

Рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", яке оформлено протоколом №1 від 30.06.2016, було затверджено статут об`єднання.

Відповідно до п.2.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" завданням об`єднання є, в тому числі, забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання статутних завдань Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" було укладено договори: №22/22-15 від 01.11.2017 про надання послуг охорони з Приватним підприємством "АЛЕКСЮГ"; №3/2687-Ж-17 від 10.02.2017 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз"; б/н від 01.02.2017 про надання послуг з Фізичною особою-підприємцем Бут О.В. (технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж); №27/03-2019 від 27.03.2019 з Приватним підприємством "ІНТЕРЛІФТ" на проведення робіт з ремонту ліфта; підрядник договір №47/17 від 14.02.2017 на технічне обслуговування та обладнання систем ОДС (ДСЗ) з Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3"; №02-01/17/1 від 14.02.2017 про надання послуг оперативно-диспечерського обслуговування ОДС з Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3"; №36-ПС від 12.05.2020 на виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування протипожежної сигналізації з Фізичною особою-підприємцем Дзергун Д.М.; №1/02-17 від 01.02.2017 на надання послуг з бухгалтерського обслуговування з Фізичною особою-підприємцем Глибіним В.Г.; №20190201-1 від 01.02.2019 про надання послуг чергового персоналу; №01/07-02 від 01.02.2017 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ліфтів з Приватним підприємством "Експеримент"; №0053/2018 від 02.04.2018 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів з Приватним підприємством "ІНТЕРЛІФТ"; №17252/9-02 від 03.03.2017 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі з Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал"; №63566 від 13.04.2017 про постачання електричної енергії з Публічним акціонерним товариством "Київенерго", тощо.

Як було встановлено вище, пунктом 7.4 статуту позивача визначено, що перелік і розміри внесків та обов`язкових платежів встановлюється загальними зборами співвласників об`єднання, відповідно до статей витрат, кошторису, розміру відрахувань до ремонтного, резервного та інших спеціальних фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до частки у загальній площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (п.7.5 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа").

Умовами п.7.2 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" передбачено, що у випадку незатвердження загальними зборами співвласників кошторису на наступний фінансовий рік (з будь-яких причин) - діє кошторис минулого фінансового року.

У п.п. 11.2.2, 11.2.8 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" передбачено обов`язки співвласників виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", яке оформлено протоколом №2 від 13.10.2016, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання прибудинкової території на 2017 в сумі 6,24 грн. за м 2 .

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", яке оформлено протоколом від 27.02.2019, затверджено розмір щомісячного внеску на утримання прибудинкової території на 2019 в сумі 8,10 грн. за м 2 .

Отже, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфан Інвест", як власника об`єкта нерухомого майна загальною площею 294,5 кв.м, за адресою: м.Київ, вул. Срібнокільська, буд.3-Б, приміщення 4, виник обов`язок зі сплати щомісячних платежів (внесків) на утримання будинку, в тому числі за період з вересня 2017 по травень 2020 на загальну суму 68860 грн., строк виконання якого настав.

Суд звертає увагу, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

За висновками суду, позивачем було вірно визначено загальний розмір внесків, який підлягав сплаті відповідачем, а саме виходячи з площі приміщення, яка належить останньому на праві власності, а також кошторисів, які були затверджені рішеннями загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" на спірний період.

До того ж, в контексті визначення строків сплати відповідних внесків судом враховано правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.07.2018 по справі №910/582/17, стосовно того, що законодавством, в будь-якому випадку (незалежно від встановлення строків сплати внесків і платежів у статуті) покладено на співвласника обов`язок своєчасної сплати відповідних платежів, які є щомісячними.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч викладеного вище, відповідачем доказів сплати внесків на утримання будинку за вересень 2017 - травень 2020 надано не було, як і не доведено обставин оскарження та визнання недійсними рішень загальних зборів зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", якими визначено розміри відповідних внесків.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні Господарського процесуального кодексу України доказів виконання в повному обсязі як власника приміщення у багатоквартирному будинку зі сплати внесків на утримання будинку не надав, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфан Інвест" в частині стягнення основного боргу в сумі 68860 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 3 061,64 грн та інфляційних втрат в сумі 4 280, 00 грн. При цьому, суд виходив з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань зі сплати внесків за період з вересня 2017 по травень 2020 на утримання будинку, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 3 061,64 грн та інфляційні втрати в сумі 4 280 грн.

Судом враховано, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивачем, здійснено з жовтня 2017 року, тобто з наступного місяця після початку періоду стягнення заборгованості. Означене в повному обсязі узгоджується з правовою позицією, яку викладено у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 по справі №910/582/17.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а отже, позовні вимоги в частині стягнення нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, судові витрати позивача складаються із судового збору в сумі 2102 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем представлено до матеріалів справи: копію свідоцтва серії КС №7490/10 від 14.03.2019 про право зайняття адвокатською діяльністю, договір №20/08-2020-2 від 20.08.2020 про надання правової (правничої) допомоги, який укладено між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" та адвокатом Ландишевою С.М., акт від 27.08.2020 про надання правової (правничої) допомоги за договором правової (правничої) допомоги на суму 3500 грн, рахунок на оплату №27/08-2020/1 від 27.08.2020, банківську виписку за 27.08.2020 по рахунку з рахунку адвоката щодо зарахування оплати наданих послуг на суму 3500 грн.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, виходячи з представлених позивачем до матеріалів справи документів, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень позивача про понесення в межах розгляду спору витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн.

При цьому, оцінюючи докази, надані позивачем, судом враховано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 Господарського процесуального кодексу України). Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019р. об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19.

Суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне. за приписами ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, відповідачем відповідної заяви про зменшення суми судових витрат у порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України подано не було, ґрунтовних заперечень з приводу наявності підстав вважати розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу завищеним не наведено.

Приймаючи до уваги відсутність обґрунтованої заяви відповідача про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн є доказово обґрунтованими та підлягають розподілу.

Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з висновків суду стосовно задоволення позовних вимог, витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 3500 грн та судовий збір в сумі 2102 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфан Інвест" про стягнення 76 201,64 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфан Інвест" (02095, м.Київ, вул.Срібнокільська, 3-Б, офіс 4, ЄДРПОУ 41260720) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" (02095, м.Київ, вул.Срібнокільська, 3-Б, ЄДРПОУ 40713678) основний борг в сумі 68 860 (шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн, 3% річних в сумі 3061 (три тисячі шістдесят одна) грн 64 коп., інфляційні втрати в розмірі 4280 (чотири тисячі двісті вісімдесят) грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн та судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено та підписано 12.10.2020р.

Суддя В.В. Князьков