Рішення

від 30.09.2020 по справі 910/3946/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020Справа № 910/3946/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумовська Марина Анатоліївна

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про визнання недійсним договору,

Учасники справи:

від позивача: Фрідман Д.А.,

від відповідача: Джгун К.В.,

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився,

від третіх осіб на стороні відповідача: Макучкін Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" про визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни № 28642807 від 09.03.2016 про реєстрацію права власності на нежиле приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок 28, група приміщень №319 (нежилі приміщення №№1-17) (в літ. "А"), загальна площа 289,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139283680000 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оцінка майна відповідно до звіту, поданого відповідачем Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Апатенко Марині Анатоліївні для реєстрації права власності на нерухоме майно (нежиле приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок 28, група приміщень №319 (нежилі приміщення №№1-17) (в літ. "А"), загальна площа 289,9 кв.м.), проведена незаконно, а відповідачем порушені умови п. 3.2.4.1 договору іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 № 910/3946/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

06.05.2019 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" про відкриття провадження у справі після усунення недоліків.

08.05.2019 заявником подано до суду супровідний лист з додатком та заява про поновлення процесуальних строків на усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 позовну заяву позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" повернуто заявникові.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/3946/19 скасовано, направлено справу №910/3946/19 до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3946/19, підготовче засідання призначено на 04.11.2019.

09.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист з додатками.

21.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист з додатками.

04.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист та письмові пояснення, клопотання про витребування доказів та оголошення перерви у підготовчому засіданні

04.11.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про залишення позову без розгляду.

Підготовче засідання 04.11.2019 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. на лікарняному.

З огляду на вихід судді Трофименко Т.Ю. з лікарняного, ухвалою від 14.11.2019 підготовче засідання у справі № 910/3946/19 призначено на 11.12.2019.

Ухвалою Господарського суду від 18.11.2019 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву у справі № 910/3946/19 відмовлено, відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" на позовну заяву у справі № 910/3946/19 залишено без розгляду.

11.12.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав заяву про долучення доказів та з інших питань.

У підготовче засідання 11.12.2019 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду по справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не надіслав відповідачу позов до її подання до суду.

За наслідками розгляду вказаного клопотання суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив залишити без задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з його необґрунтованістю.

В підготовчому засіданні представник позивача подав заяву про зміну предмета позову.

У зв`язку з необхідністю відповідачу додаткового часу для надання пояснень на вказану заяву про зміну предмета позову, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 16.12.2019.

11.12.2019 через відділ діловодства суду позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи-2, клопотання про уповноваження позивача на отримання доказів та клопотання про витребування доказів.

13.12.2019 через відділ діловодства суду позивач подав письмові пояснення до заяви про зміну предмета позову від 11.12.2019.

16.12.2019 через відділ діловодства суду позивач подав заяву про зміну предмета позову та про залучення співвідповідача, клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору та письмові пояснення до заяви про зміну предмета позову від 11.12.2019 та до заяви про зміну предмета позову віл 16.12.2019.

У підготовче засідання 16.12.2019 з`явилися представники сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 повернуто Приватному акціонерному товариству "Лізинг інформаційних технологій" заяву про зміну предмета позову від 11.12.2019, а також письмові пояснення до заяви про зміну предмета позову від 11.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 повернуто Приватному акціонерному товариству "Лізинг інформаційних технологій" заяву про зміну предмета позову та про залучення співвідповідача від 16.12.2019, а також клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору та письмові пояснення до заяви про зміну предмета позову від 11.12.2019 та до заяви про зміну предмета позову від 16.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 залучено до участі у справі Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; витребувано докази від третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича інформацію, відкладено підготовче засідання у справі на 15.01.2020.

23.12.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі № 910/3946/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 зупинено провадження у справі № 910/3946/19 до розгляду в апеляційному порядку апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі № 910/3946/19.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи до Господарського суду міста Києва з апеляційної інстанції, ухвалою від 22.04.2020 поновлено провадження у справі № 910/3946/19, підготовче засідання призначено на 20.05.2020.

19.05.2020 через відділ діловодства суду відповідач подав письмові пояснення та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

19.05.2020 через відділ діловодства суду третя особа подала письмові пояснення.

20.05.2020 через відділ діловодства суду третя особа подала заяву про поновлення строку на подання пояснень третьої особи щодо позову.

В підготовче засідання 20.05.2020 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з`явився.

В підготовчому засіданні, суд не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити заяву третьої особи про поновлення строку на подання пояснень третьої особи щодо позову в порядку статті 119 ГПК України, долучити пояснення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 клопотання позивача про витребування доказів, залучення третіх осіб задоволено частково, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , витребувано у ОСОБА_1 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича докази, продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/3946/19 на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі на 15.06.2020.

21.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, у якій просив визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" набуло права власності на нежилі приміщення №№ 1 - 17 групи приміщень № 319 (в літ. А), загальною площею 289, 90 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 289,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139283680000, відповідно до запису про право власності № 13608048 від 09.03.2016, що внесений в реєстр на підставі рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни №28642807 від 09.03.2016.

15.06.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення документів.

В підготовче засідання 15.06.2020 з`явилися представники сторін та третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив заяву позивача про зміну предмета позову прийняти до розгляду.

Представник позивача заявив клопотання про витребування у Київського державного нотаріального архіву копій документів, посвідчених приватним нотаріусом Русанюком З.З., у зв`язку з припиненням діяльності останнього.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання про витребування матеріалів справи з архіву відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 02.07.2020, встановити відповідачу у строк до 22.06.2020 подати заперечення на заяву про зміну предмету позову.

24.06.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

26.06.2020 через відділ діловодства суду від третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 02.07.2020 з`явилися представники сторін та третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В підготовчому засіданні представник позивача подав заяву, відповідно до якої просив не приймати до розгляду поданий відповідачем звіт, витребувати у відповідача оригінал звіту, зобов`язати відповідача надати докази проведення оцінки предмета іпотеки станом на 09.03.2016.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвали відмовити у задоволенні вказаного клопотання позивача у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни належним чином засвідчену копію звіту про оцінку майна від 09.03.2016, який був поданий заявником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо", на підставі заяви якого було винесене рішення № 28642807 від 09.03.2016 про реєстрацію права власності на нежиле приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , група приміщень №319 (нежилі приміщення №№1-17) (в літ. "А"), загальна площа 289,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139283680000 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо".

31.07.2020 через відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 03.08.2020 з`явився представник позивача та третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейф-Ікс" належним чином засвідчену копію Звіту про оцінку № МР30-160309-001 від 09.03.2016, відкладено підготовче засідання на 07.09.2020.

У підготовче засідання 07.09.2020 з`явилися представники сторін та третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представник позивача подав клопотання про витребування у Київського державного нотаріального архіву копію Звіту про оцінку № МР30-160309-001 від 09.03.2016, у Департаменту з питань реєстрації КМДА - документ реєстраційної справи в паперовій формі та роздруківку документа реєстраційної справи в електронній формі, а саме, Звіту про оцінку № МР30-160309-001 від 09.03.2016.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву в підготовчому засіданні до 09.09.2020.

У підготовче засідання 09.09.2020 з`явився представник позивача, який подав клопотання про витребування у Головного територіального управління юстиції документ реєстраційної справи в паперовій формі, а саме, Звіт про оцінку № МР30-160309-001 від 09.03.2016.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів від 07.09.2020 та 09.09.2020 відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю вимогам ст. 81 ГПК України.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.09.2020.

В судове засідання 30.09.2020 з`явилися представники сторін та третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Третя особа на стороні позивача в судове засідання не з`явилася, про час та місце була повідомлена належним чином. Разом з тим, як встановлено судом з відомостей з Єдиного реєстру нотаріусів, станом на даний час Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумовська Марина Анатоліївна тимчасово не діє.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що неявка третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності вказаної особи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, застосувати строк позовної давності.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 30.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (банк) укладено кредитний договір № 886/980-ЮО, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник використати кредит за цільовим призначенням і погашати заборгованість зі сплати прострочених процентів за користування кредитом, комісій, простроченої заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, строкової заборгованості по кредиту, штрафних санкцій, інших платежів перед банком відповідно до умов даного договору.

03.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (іпотекодержатель) та Приватним акціонерним товариством "Лізинг інформаційних технологій" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 886/980-ЮО/І, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою Світланою Володимирівною за № 13587 із договорами про внесення змін №1 від 16.09.2013 та №2 від 18.09.2013, відповідно до умов яких даним договором забезпечується належне виконання позичальником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ") вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору №886/980-ЮО від 03.10.2012, укладеного між позичальником та іпотекодержателем, а також всіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, в т.ч. щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов, у тому числі щодо:

- повернення позичальником іпотекодержателю коштів у розмірі 3 000 000, 00 грн. до 01.10.2014;

- сплати позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 26,0% річних та комісій у розмірі, в порядку та строки, визначені кредитним договором;

- виконання позичальником інших зобов`язань, передбачених кредитним договором, в повному обсязі на умовах і в строки, визначені в кредитному договорі (у тому числі при зміні строків виконання зобов`язань), в тому числі зобов`язань щодо сплати неустойок (пені, штрафів) та відшкодування збитків.

Відповідно до п.1.2. договору, іпотекодавець передає в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно:

- нежилі приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №319) (в літ.А), загальною площею 289,90 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок № 28, реєстраційний номер майна: 37049723.

Заставна вартість переданого в іпотеку нерухомого майна за домовленістю сторін становить 3 221 167, 00 грн. (п. 1.3 договору).

Частиною 1 п. 3.1.3. договору передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд застосовувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі права власності згідно норм законодавства України предмета іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотекодержателю прав власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладені в п. 3.2 договору.

Згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в п.п. 3.2.4.1 та 3.2.4.2 цього пункту договору (п. 3.2.4 договору):

3.2.4.1. задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п. 3.2.4. договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При цьому, сторони домовляються, що кандидатура суб`єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем самостійно.

Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю, розраховану відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку", на поточний рахунок іпотекодавця протягом 60 (шестидесяти) робочих днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.

Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього пункту п.3.2.4. цього договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що основне зобов`язання виконане повністю та належним чином;

або

3.2.4.2. передачі у власність, визначеному чинним законодавством, іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" за ціною, що буде встановлена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При цьому, сторони домовляються, що кандидатура суб`єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем самостійно.

Для реалізації іпотекодержателем права звернути стягнення на предмет іпотеки способом, визначеним попереднім абзацом цього договору, іпотекодавець, керуючись ст.ст. 237 - 239 Цивільного кодексу України, доручає іпотекодержателю отримувати витяги з Поземельної книги державного реєстру земель щодо предмета іпотеки, а також представляти інтереси іпотекодавця в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах незалежно від форми їх власності, у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами (незалежно від форм їх власності) з питань, пов`язаних із предметом іпотеки, підписувати відповідні заяви, клопотання та запити, а також отримувати будь-які документи відносно предмета іпотеки.

При цьому, іпотекодавець свідчить, що виконання дій, визначених попереднім абзацом цього договору здійснюється іпотекодержателем на підставі цього договору, без отримання будь-якої окремої довіреності.

Так, у зв`язку з укладенням між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (цедент) та Публічним акціонерним товариством "Банк професійного фінансування" (цесіонарій) договору відступлення права вимоги № 1/2014 від 26.08.2014 за кредитним договором № 886/980-ЮО від 03.10.2012, 12.09.2014 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" (цедент) та Публічним акціонерним товариством "Банк професійного фінансування" (цесіонарій), укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, умовами якого передбачено, що цедент передає, а цесіонарій приймає всі права за договором іпотеки, що укладений в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" за кредитним договором № 886/980-ЮО від 03.10.2012, включаючи всі зміни та додаткові угоди до нього.

25.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Банк професійного фінансування" (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощуком В.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 23, відповідно до якого первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає на себе права первісного іпотекодержателя у зобов`язанні за договором іпотеки.

Новий іпотекодержатель одержує всі права (замість первісного іпотекодержателя), передбачені договором іпотеки (п. 1.2. договору).

Так, 25.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 2/2016, умовами якого передбачено, що первісний кредитор відступає новому кредитору своє право (яке було набуте первісним кредитором відповідно до договору про відступлення права вимоги № 1/2016 від 25.01.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк професійного фінансування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс") за кредитним договором № 886/980-ЮО від 03.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" (боржник), з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною.

26.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс" (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо"(новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., зареєстрований в реєстрі за № 50, відповідно до якого первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає на себе права первісного іпотекодержателя у зобов`язанні за договором іпотеки.

Новий іпотекодержатель одержує всі права (замість первісного іпотекодержателя), передбачені договором іпотеки (п. 1.2. договору).

Оскільки станом на 25.01.2016 борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" за кредитним договором №886/980-ЮО від 03.10.2012 склав 4 215 193, 95 грн., 27.01.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" передало через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н.П. заяву-вимогу до боржника, зареєстровану в реєстрі за №88 про усунення порушень кредитного договору від 03.10.2012, погашення заборгованості в сумі 4 215 193, 95 грн. та попередження про те, що у випадку не погашення боргу протягом 30 днів Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" буде реалізовуватись належне йому право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування одного зі способів звернення стягнення, передбаченого розділом 3.2 договору іпотеки.

Отже, 09.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. на підставі ст. 37 Закону України "Про іпотеку" зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" на нежилі приміщення з № 1 по № 17 (грипу приміщень № 319 (в літ. А), загальною площею 289, 90 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, проспет Оболонський, буд. 28, номер запису про право власності № 13608048.

Зазначені обставини, на які посилається у позові позивач, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 у справі № 910/14226/16 та в силу ст. 75 ГПК України є преюдиційними для вирішення даного спору.

Відповідно до заяви про зміну предмета позову, посилаючись на постанову Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 910/10123/17, позивач просить суд визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" набуло права власності на нежилі приміщення №№ 1 - 17 групи приміщень № 319 (в літ. А), загальною площею 289, 90 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 28, загальна площа 289,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139283680000, відповідно до запису про право власності № 13608048 від 09.03.2016, що внесений в реєстр на підставі рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни №28642807 від 09.03.2016.

Вказана вимога обґрунтована тим, що оцінка майна відповідно до Звіту про оцінку № МР30-160309-001 від 09.03.2016, поданого відповідачем Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Апатенко Марині Анатоліївні для реєстрації права власності на нерухоме майно, проведена незаконно, визначена звітом вартість майна не відповідає дійсності, оскільки оцінка проведена без огляду майна, без врахування стану приміщення, шляхом його порівняння з іншими об`єктами, які не є подібними спірному об`єкту, та може використовуватися виключно для цілей оподаткування, що свідчить про порушення відповідачем умов п. 3.2.4.1 договору іпотеки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статі 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може містити будь-які умови, узгоджені сторонами на власний розсуд. Наявність таких умов не є підставою для визнання укладеного договору недійсним, якщо вони не суперечать нормам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, саме позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про іпотеку (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено в абз.1 ст.33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 Закону України Про іпотеку передбачено можливість позасудового врегулювання, а саме, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" визначається, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з положеннями ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в п.п. 3.2.4.1 та 3.2.4.2 цього пункту договору (п. 3.2.4 договору):

3.2.4.1. задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п. 3.2.4. договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. При цьому, сторони домовляються, що кандидатура суб`єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем самостійно.

Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов`язанням менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю, розраховану відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку", на поточний рахунок іпотекодавця протягом 60 (шестидесяти) робочих днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.

Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього пункту п.3.2.4. цього договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що основне зобов`язання виконане повністю та належним чином.

Як встановлено судом, у зв`язку з порушенням позивачем зобов`язань за кредитним договором № 886/980-ЮО від 03.10.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (до якого перейшло право вимоги за кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги від 25.01.2016 та право вимоги за договором іпотеки на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором від 26.01.2016) набуло права на задоволення грошових вимог за рахунок предмету іпотеки відповідно до договору іпотеки від 03.10.2012.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 09.03.2016 зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" на нежилі приміщення з № 1 по № 17 (групу приміщень № 319 (в літ. А), загальною площею 289,90 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 28, номер запису про право власності № 13608048.

Так, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" набуло право власності на нежилі приміщення, був укладений 09.03.2016. Тому, на момент укладення, відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" та п. 3.2.4.1. договору іпотеки, іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття (тобто на момент державної реєстрації прав на нерухоме майно за відповідачем) на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності та в разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Тобто істотною умовою договору про задоволення вимог іпотекодержателя є вартість предмета іпотеки, яка визначається суб`єктом оціночної діяльності на підставі Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Аналогічний правовий висновок, що наведений у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 910/10123/17, суд враховує при вирішенні цього спору.

Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, оцінка майна відповідно до Звіту про оцінку № МР30-160309-001 від 09.03.2016, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Апатенко Марині Анатоліївні для реєстрації права власності на нерухоме майно, проведена незаконно.

При цьому, оскільки задоволення неодноразових клопотань позивача про витребування звіту не призвели до його отримання з об`єктивних причин, суд виходить із наявної у справі редакції звіту в копії, отриманій позивачем з матеріалів господарської справи № 910/14226/16.

Так, 09.03.2016 на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консалтингова фірма "Реноме" Вороною (Кушніренко) Катериною Володимирівною (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 16.09.2006) була проведена оцінка нерухомого майна, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 886/980-ЮО/І від 03.10.2012, за наслідками якої 09.03.2016 складений Звіт про оцінку № МР30-160309-001, який був поданий відповідачем Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Апатенко Марині Анатоліївні для реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно.

Відповідно до вказаного звіту ринкова вартість об`єкта оцінки (нежилі приміщення з № 1 по № 17, загальною площею 289, 90 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, № 28 (літера А), визначена у розмірі 3 200 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (тут і надалі в редакції, чинній на момент проведення оцінки), оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.

Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов`язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. 56 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Виходячи з викладеного, здійснення оцінки майна без особистого огляду допускається та, за відсутності доказів протилежного, не свідчить про неправильне визначення кінцевої ринкової вартості цього майна.

При цьому суд вважає слушними посилання позивача на те, що за змістом звіту, метою проведеної оцінки вказано - для цілей оподаткування, однак, використання її з іншою, аніж оподаткування метою, не свідчить про незаконність проведеної оцінки та її неправильність.

Водночас, суд звертає увагу, що, стверджуючи про незаконність оцінки, позивач в свою чергу не надав жодних доказів на підтвердження того, що оцінка майна не відповідала дійсності на момент її визначення та була занижена. Натомість, такі висновки ґрунтуються виключно на власних умовиводах позивача.

Оскільки позивач не довів, що ринкова вартість предмета іпотеки, вказана у Звіті про оцінку № МР30-160309-001 від 09.03.2016, визначена неправильно та не відповідала дійсності на момент здійснення оцінки, то вважати її незаконною суд не має правових підстав.

Поряд з викладеним, суд звертає увагу, що правомірність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" права власності на предмет іпотеки неодноразово підтверджено в рішеннях Господарського суду міста Києва у справі від № 910/2443/16, № 910/14226/16, № 910/9177/16, які набрали законної сили у встановленому порядку.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Ураховуючи викладені обставини у своїй сукупності, суд зазначає, що позивач не довів перед судом відповідними засобами доказування наявності законних підстав для визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" набуло права власності на нежилі приміщення №№ 1 - 17 групи приміщень № 319 (в літ. А), загальною площею 289, 90 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 28, загальна площа 289,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139283680000, відповідно до запису про право власності № 13608048 від 09.03.2016, що внесений в реєстр на підставі рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни №28642807 від 09.03.2016.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Що стосується усної заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

З урахуванням наведеного, оскільки суд відмовляє позивачу у позові по суті у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12.10.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко