Рішення

від 29.09.2020 по справі 910/2511/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2020Справа № 910/2511/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Константінової Лілії Борисівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорвіль"

про стягнення 105473,52 грн.

за участі представників:

від позивача: Осіпова Ю.Ю., адвокат, Константінова Л.Б.

від відповідача: Гайдашук Т.В., керівник, Мадяр І.І., адвокат,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Константінова Лілія Борисівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорвіль" про стягнення 105473,52 грн., сплачених в якості попередньої оплати за договором поставки від 11.10.2018 № ЖБ-11/2018. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

18.03.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позов відповідач послався на те, що за умовами укладеного між сторонами договору поставка продукції відповідачем можлива лише після затвердження дизайн-макету продукції, однак позивачем відповідний дизайн-макет не надавався та його погодження сторонами не відбулося. Крім того, відповідач вказав на недоведеність позивачем вимог про повернення суми попередньої оплати, зокрема, не доведено наявність підстав для односторонньої відмови від договору внаслідок виготовлення продукції неналежної якості. При цьому, відповідач зауважив на тому, що витратив сплачені в якості попередньої оплати грошові кошти на закупівлю матеріалів, необхідних для виготовлення продукції за договором, та на супутні витрати.

Ухвалою суду від 28.05.2020 на підставі частини 5 статті 252 ГПК України призначено розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 09.07.2020 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Також ухвалою суду від 09.07.2020 повернуто без розгляду заяву позивача про відкладення розгляду справи та участь у справі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 13.08.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Позивач у судових засіданнях 13.08.2020, 03.09.2020, 29.09.2020 брав участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.2018 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки № ЖБ-11/2018, за умовами якого останній зобов`язався протягом строку дії цього договору за замовленням передавати у власність покупця, а покупець - приймати та оплачувати продукцію, найменування, кількість та вартість якої визначаються в додаткових угодах до договору.

Згідно з пунктом 2.3 договору порядок оплати вартості продукції, що поставляється за цим договором, вказується в додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору для здійснення поставок літографованої тари покупець передає постачальнику в електронному вигляді оригінал дизайну (макету). Постачальник здійснює підготовку дизайну (макету) до друку літографії. Сторони домовилися про те, що форми затвердження макету товару, підписані та передані шляхом факсимільного/електронного засобів зв`язку, мають силу оригіналу.

У додаткових угодах сторони визначають зразок, згідно з яким виготовлятиметься літографована тара, та узгоджують вартість робіт постачальника щодо підготовки дизайну (макету) до друку на жерсті (пункт 3.6 договору).

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що останній діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Із матеріалів справи слідує, що 11.10.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки, згідно з пунктом 1.1 якої постачальник зобов`язався здійснити поставку партії продукції, а саме: упаковки металевої Havidera, у кількості 10000 штук, кольором згідно дизайн-макету, вартістю 13,15 грн. за одиницю, на загальну суму 157800 грн., у т. ч. ПДВ 26300 грн.

Ціна продукції є гривневим еквівалентом ціни продукції у доларах США по міжбанківському курсу валют 28,03 грн. за 1 долар США станом на 10.10.2018 року (пункт 1.3 додаткової угоди).

Відповідно до пункту 1.5 додаткової угоди покупець здійснює оплату загальної вартості продукції за цією додатковою угодою за такою схемою: 70 % попередня оплата, 30 % перед відвантаженням партії продукції після перевірки представником покупця на складі постачальника.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили, що поставка продукції за цією додатковою угодою здійснюється постачальником через 40 робочих днів після отримання попередньої оплати, а також затвердження дизайн-макету.

Згідно з пунктом 6 додаткової угоди остання набуває чинності з моменту її підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань сторонами по договору.

Також, 11.10.2018 сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, якою погодили технічні характеристики продукції, а саме: найменування продукції - упаковка металева Havidera; дизайн - 2 дизайн-макети згідно з додатками; діаметр упаковки (внутр.) - 83,4 мм; висота упаковки - 24 +/- 0,5 мм; друк кришки - праймер + CMYK + вибірковоWhite + матовий та глянцевий лак; друк дна - Monocoat Black + матовий лак; тиснення на тілі - тиснення на кришці згідно креслення; товщина жерсті корпуса - 0,22 +/- 0,01 мм; покриття внутрішньої поверхні - золотий харчовий лак; покриття зовнішньої поверхні - покровний захисний матовий лак/глянцевий лак; вимоги до покриття - покриття має бути рівномірним, без технічних пошкоджень.

Із матеріалів справи убачається, що позивач здійснив передоплату в розмірі 110460 грн. відповідно до платіжного доручення від 11.10.2018 № 136 із призначенням платежу передоплата згідно рах. від 11.10.2018 № 268 за упаковку металеву в сумі 92050 грн. ПДВ 20 % 18410 грн. .

У зв`язку з неотриманням товару позивач звернувся до відповідача з листом від 26.04.2019 № 1 щодо повернення сплачених за упаковку металеву за платіжним дорученням від 11.10.2018 № 136 грошових коштів у розмірі 110460 грн. Також позивач зазначив, що між сторонами велися перемовини про повернення грошових коштів протягом тривалого часу, та позивач звертався до відповідача з претензією від 30.07.2019 року. Проте, докази направлення вказаної претензії у справі наявні лише від 10.03.2020 року.

Відповідач, у свою чергу, здійснив повернення грошових коштів у розмірі 4986,48 грн. згідно з платіжним дорученням від 07.08.2019 № 1422 із призначенням платежу повернення грошових коштів покупцю згідно листа від 26.04.2019 № 1, у т.ч. ПДВ 20 % - 831,08 грн. .

Таким чином, позивач просить повернути залишок сплаченої ним попередньої оплати в розмірі 105473,52 грн.

Водночас, відповідачем до матеріалів відзиву долучено документи, якими відповідач підтверджує витрату сплачених позивачем коштів на закупівлю матеріалів, необхідних для виготовлення продукції за договором, та на супутні витрати, а саме: видаткова накладна від 13.11.2018 № 864 на суму 63281,51 грн. щодо оплати жерсті лакованої 0,22х820х712 золото , у кількості 1,498 т, постачальник ТОВ Метал-Принт , оплата згідно з платіжним дорученням від 12.11.2018 № 301

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України, статтею 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 849 ГПК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як слідує із умов укладеного між сторонами договору, строк дії останнього закінчився 31.12.2018, разом із цим зобов`язання відповідача за договором залишилися не виконаними.

Судом встановлено, що 11.10.2018 позивач здійснив попередню оплату за договором за металеву упаковку в сумі 110460 грн.

Умовами додаткової угоди № 1 погоджено, що поставка продукції повинна бути здійснена постачальником через 40 робочих днів після отримання попередньої оплати, а також затвердження дизайн-макету.

Водночас, оскільки наданий відповідачем зразок продукції не відповідав встановленим позивачем вимогам, останній просив повернути сплачені грошові кошти, про що між сторонами проводилося смс-листування.

26.04.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 1 про повернення всієї суми попередньої оплати, сплаченої за платіжним дорученням від 11.10.2018 № 136 у зв`язку з неотриманням товару.

Із матеріалів справи слідує, що 07.08.2019 відповідач здійснив повернення грошових коштів позивачу в розмірі 4986,48 грн. згідно з листом від 26.04.2019 № 1.

З урахуванням наведених обставин під час розгляду справи судом надався сторонам час для можливості мирного врегулювання спору. Так, матеріали справи містять лист-пропозицію відповідача від 03.07.2020 щодо часткового повернення грошових коштів у розмірі 88573,52 грн., з яких відповідач вирахував вже сплачені 4986,48 грн., а також 16900 грн. прямих збитків на заготовки, плити та транспортні послуги.

Таким чином, сукупність обставин у справі свідчить, що між сторонами проводилися перемовини щодо повернення грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати, та відповідачем вчинялися дії, які свідчили про наявність згоди повернути грошові кошти в певній частині.

Доктрина venirе соntrа fасtum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non соnсеdіt venirе соntra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirе соntrа fасtum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (приписи статті 79 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом із цим, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено витрачення сплачених позивачем в якості попередньої оплати коштів на закупівлю матеріалів та інші супутні витрати. Так, із наданих відповідачем копій видаткових накладних та актів надання послуг не вбачається за можливе встановити, що ці товари та послуги закуплені саме для виконання відповідачем зобов`язань за укладеним із позивачем договором.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про повернення позивачу сплаченої суми попередньої оплати в розмірі 105473,52 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Константінової Лілії Борисівни задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорвіль" (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 31, оф. 525; ідентифікаційний код 39883314) на користь Фізичної особи-підприємця Константінової Лілії Борисівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 105473 (сто п`ять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 52 коп. попередньої оплати, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 12.10.2020 року.

Суддя К.В. Полякова